Для гасіння лісових пожеж лісівники використовують різну техніку та обладнання — залежно від масштабу займання, швидкості поширення вогню, рельєфу та доступності ділянки.
Невеликі пожежі, площею до 5 га, намагаються локалізувати максимально швидко. Щойно пожежний спостерігач виявляє задимлення, команда лісових пожежних виїжджає на пікапах із лісопожежними модулями. Завдяки прохідності вони можуть оперативно дістатися навіть важкодоступних ділянок і одразу розпочати гасіння.
У випадках, коли вогонь охоплює значну площу або виникає у важкодоступному лісовому масиві, до гасіння залучають пожежні автомобілі, а для подачі води з найближчих водойм використовують мотопомпи. Якщо власних сил лісівництва недостатньо, на допомогу залучають підрозділи ДСНС. Однак окремі лісові масиви розташовані за десятки кілометрів від найближчих підрозділів, тому їхнє прибуття може потребувати значного часу.
Особливо гостро ця проблема стоїть у Царичанському та Новомосковському лісництвах. Половина масивів – це вразливі до вогню хвойні насадження, а падіння ворожих дронів, КАБів та ракетні обстріли створюють постійний ризик займань.
У цих лісництвах Східна філія ДП «Ліси України» вперше почала використовувати дві причіпні пожежні цистерни ПЦ-6 місткістю 6 тисяч літрів. Цистерни будуть працювати у парі з тракторами. Трактор транспортуватиме цистерну до місця пожежі та забезпечуватиме роботу насоса, який подає воду.
Переваги пожежних цистерн:
Два способи використання. Цистерна може безпосередньо подавати воду на пожежу через стаціонарний ствол або слугувати мобільним запасом води для пожежних автомобілів.
Висока прохідність. Причіп із цистерною можна доставити туди, де звичайному пожежному автомобілю складніше працювати: ґрунтовими дорогами, між лісовими ділянками та на нерівній місцевості.
Гасіння на відстані. Рукав, довжина якого починається від 20 метрів, дозволяє подавати воду безпосередньо ближче до осередку займання, не підганяючи трактор до самого вогню.
Керована подача води. Стаціонарний ствол повертається на 360° і дозволяє спрямовувати струмінь угору або вниз, тому з однієї позиції можна працювати на різних напрямках.
Таким чином, цистерни доповнюють наявну пожежну техніку, збільшуючи можливості лісництв під час масштабних займань.
У Рівному представники Уряду, Держлісагенства, ДП «Ліси України» та понад 70 представників деревообробного та меблевого бізнесу обговорили проєкт Закону № 15352 «Про обіг товарів, повʼязаних зі знелісненням або деградацією лісів».
Мета розробки законопроєкту — запровадження Євросоюзом Регламенту (ЄС) 2023/1115 (EUDR), який забороняє розміщувати на ринку ЄС товари, повʼязані зі знелісненням. Як зазначив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, Україна працює над законодавством, яке забезпечуватиме виконання європейських вимог. Зокрема, це стосується цифрової простежуваності ланцюгів постачання (збору, зберігання та подання інформації про походження товарів з деревини).
«Експорт української деревообробної галузі — це переважно Євросоюз. Ми очікуємо пропозицій і коментарів від бізнесу щодо законопроєкту № 15352. Закон має чітко відповідати європейським вимогам і одночасно створювати умови для розвитку переробки, збільшувати наш експорт, зокрема й до ЄС», — зазначив Тарас Висоцький.
Керівник ДП «Ліси України» Ігор Зубович наголосив, що підприємство чітко усвідомлює свою зону відповідальності в загальному ланцюзі простежуваності походження деревини та послідовно виконує покладені на нього зобов’язання в межах цього процесу. Зокрема, вже сьогодні ДП «Ліси України» вносить точні географічні координати кожної лісової ділянки заготівлі, а для ділянок площею понад 4 гектари – повний контур (полігон) ділянки.
Додатковим, проте не вичерпним підтвердженням сталого лісоуправління та відповідності вимогам EUDR є міжнародна сертифікація лісового господарства. Хоча сертифікація сама по собі не звільняє підприємство від обов’язку самостійного проведення належної перевірки та не гарантує автоматичної відповідності вимогам EUDR, вона є вагомим додатковим інструментом підтвердження законності походження деревини та відсутності знеліснення.
За словами Ігоря Зубовича, на сьогодні 67% лісів у користуванні ДП «Ліси України» сертифіковано за системою FSC, понад 6% – за системою PEFC. Обидві організації розробили додаткові модулі (стандарти), які інтегрують вимоги EUDR у вже наявну систему сертифікації.
Підприємство системно працює над збільшенням кількості надлісництв – утримувачів міжнародних сертифікатів. У таких ресурсних та експортноорієнтованих регіонах, як Рівненщина, Волинь, Львівщина та інших, сертифіковані усі надлісництва ДП «Ліси України».
Ігор Зубович звернув увагу, що законопроєкт № 15352 передбачає й низку змін до Лісового кодексу, спрямованих на запровадження наближеного до природи лісівництва та вдосконалення лісовпорядкування. Проєктом також вирішуються інші важливі питання, необхідні для забезпечення стабільної діяльності ДП «Ліси України» в процесі корпоратизації.
За словами представників бізнесу, EUDR у Європейському Союзі вже фактично застосовується. Готуючись до запровадження регламенту, великі міжнародні компанії вимагають від українських постачальників підтвердження легальності й походження сировини. Без належної перевірки партія не потрапляє на ринок. Учасники ринку зазначають, що процес підготовки пакета документів є складним, однак його суттєво полегшує те, що документація, надана ДП «Ліси України», містить коректні координати кожної лісової ділянки заготівлі відповідно до вимог EUDR.
Гостра проблема існує з продукцією інших лісокористувачів – військових та агролісгоспів тощо, які необхідні геодані не надають. Експортери сподіваються, що законопроєкт № 15352 має запровадити єдині правила для всіх постачальників, які відповідатимуть європейським вимогам.
«Головне, що треба розуміти бізнесу: для великих і середніх операторів EUDR стартує 30 грудня 2026 року, для мікро- та малих — 30 червня 2027-го. Часу менше, ніж здається: систему треба вибудовувати вже під контракти 2027 року», – зазначив керівник економічної платформи Wood Industry UA Юрій Дюг.
Захід організований Федерацією роботодавців України (ФРУ) та економічною платформою Wood Industry UA у партнерстві з профільними асоціаціями та ДП «Ліси України» за підтримки Confederation of Danish Industry (DI).
Навесні минулого року до ДП «Ліси України» приєдналося прифронтове Ізюмське надлісництво на Харківщині. На той час понад 140 тис. га, або близько 90% лісового фонду, були заміновані, ще понад 13 тис. га знищені вогнем через постійні бойові дії.
Після приєднання підприємство почало допомагати місцевим лісівникам відновлювати роботу. Надали транспорт для патрулювання лісів і боротьби з пожежами, забезпечили працівників спецодягом та паливом, підвищили рівень оплати праці.
Одним із ключових завдань стало відновлення заготівлі паливної деревини для місцевого населення. Основний попит на дрова тут формують мешканці громад, адже більшість закладів соціальної сфери після окупації та бойових дій зруйновані або пошкоджені. Ізюмське надлісництво обслуговує чотири райони Харківщини — Ізюмський, Харківський, Куп’янський та Чугуївський, де в сільській місцевості проживає близько 300 тис. людей.
Спочатку дрова заготовляли на територіях, які у 2022 році не перебували під російською окупацією. Однак цих обсягів було недостатньо, щоб повністю задовольнити потреби населення.
Минулої зими ситуація загострилася: через російські обстріли та морози перебої з електропостачанням стали регулярними, а для багатьох мешканців пічне опалення та котли на дровах залишалися чи не єдиною можливістю обігріти будинки.
Тому лісівники почали шукати можливість розширити територію заготівлі у деокупованих лісових масивах. Спільно з ДСНС та піротехнічними розрахунками вони обстежили лісові ділянки й визначили території, де можна безпечно проводити роботи.
Це дозволило суттєво збільшити обсяги заготівлі: цього року Ізюмське надлісництво реалізувало майже 9 тис. м³ дров’яної деревини – у п’ять разів більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Близько 1 тис. м³ деревини заготовили для безоплатної передачі на потреби фронту. 8 тис. м³ реалізували населенню для опалення.
Дров’яну деревину заготовляють під час рубок догляду, а також суцільних санітарних рубок на ділянках, де лісові насадження були пошкоджені масштабними пожежами під час окупації та бойових дій.
Наразі на залишках є близько 2 тис. м³ паливної деревини хвойних та твердолистяних порід. Черг цього року немає. Заготівлю планують продовжити на нових обстежених ділянках. Під час повітряних тривог та обстрілів лісівники з міркувань власної безпеки роботи призупиняють.
Придбати паливну деревину можна в Андріївському, Балаклійському, Берестянському, Високобірському, Придонецькому, Великобурлуцькому, Хотімлянському, Старосалтівському та Норцівському лісництвах. Покупці самостійно забирають дрова з верхніх складів, розташованих безпосередньо біля місць заготівлі.
Для лісівників південних регіонів України знання з мінної безпеки – це надзвичайно необхідна складова щоденної роботи та питання збереження життя. Працюючи в лісових масивах, вони можуть опинитися на територіях, забруднених вибухонебезпечними предметами внаслідок бойових дій. Небезпека може бути буквально під ногами.
Японська гуманітарна організація Association for Aid and Relief має багаторічний міжнародний досвід у сфері протимінної діяльності, мінної безпеки та захисту цивільного населення в умовах воєнних конфліктів. В Україні AAR Japan передає свої напрацювання людям, які щодня працюють у середовищі підвищеного ризику, зокрема працівникам лісового господарства.
Масштаб проблеми на півдні України залишається значним. У Миколаївській області потенційно замінованими залишаються понад 29 тисяч гектарів лісів, на деокупованій території Херсонщини – близько 39 тисяч гектарів. Це створює серйозні ризики для працівників і водночас ускладнює виконання ключових завдань – проведення лісогосподарських робіт, охорону лісів, моніторинг їхнього стану та реагування на лісові пожежі.
Водночас південні області України залишаються під постійною загрозою ракетних і дронових атак. Лісівники продовжують виконувати свої професійні обов’язки в умовах війни, тому мають бути готовими діяти швидко й правильно у разі виникнення будь-якої критичної ситуації.
Під час навчання учасники опрацювали правила безпечної поведінки у разі виявлення вибухонебезпечних предметів, алгоритми дій під час артилерійських і ракетних обстрілів та атак безпілотників. Окрему увагу приділили практичним навичкам, які дозволяють правильно оцінювати рівень загрози, уникати небезпечних дій та максимально швидко реагувати на ризики.
Такі навчання – це інвестиція передусім у безпеку людей. У воєнних умовах недостатньо просто знати про потенційні загрози – необхідно чітко розуміти, як діяти в момент небезпеки. Відпрацьовані алгоритми та практичні навички допомагають уникнути критичних помилок і, найголовніше, зберегти життя та здоров’я працівників.
У межах соціального проєкту «Даруємо тепло», який реалізує ДП «Ліси України», розповідаємо про бюджетні установи, які завдяки своєчасним поставкам паливної деревини можуть завчасно готуватися до опалювального сезону.
Один із таких закладів — Іллінецький аграрний фаховий коледж на Вінниччині. З Центральною філією ДП «Ліси України» його пов’язує не лише постачання дров, а й багаторічне партнерство у підготовці майбутніх фахівців. Студенти коледжу проходять навчальну практику в підрозділах підприємства на Вінниччині та знайомляться з роботою лісового господарства безпосередньо на виробництві.
Цього року Центральна філія стала переможцем тендеру коледжу на постачання 757 м³ дров’яної деревини непромислового використання. Поставка здійснюється поступово, відповідно до затвердженого графіка, до кінця року.
Станом на сьогодні коледж уже отримав 480 м³, тобто близько 63% від загального обсягу.
Потреба в паливі тут чимала. Коледж опалює близько 12 тисяч квадратних метрів — це навчальні корпуси та три гуртожитки. Тепло забезпечують два котли.
«Ми повністю задоволені співпрацею з ДП «Ліси України». Минулої зими особливо добре відчули, наскільки важливо завчасно подбати про запас палива. Зима була холодною, але ми пройшли її стабільно, адже лісівники ДП «Ліси України» вчасно доставляли деревину. Тож цього року продовжуємо співпрацювати з підприємством і вже зараз, у серпні, маємо хороший запас для початку опалювального сезону. Це дозволяє нам спокійно планувати роботу, бути впевненими, що дров вистачить, і не допускати призупинення навчального процесу», — розповів директор Іллінецького аграрного фахового коледжу Василь Пиндус.
Цьогоріч усі готуються до непростого опалювального сезону. Саме тому філії ДП «Ліси України» почали працювати із закладами соціальної сфери та бюджетними установами ще на початку року.
Для бюджетних установ своєчасна поставка дров — це можливість завчасно сформувати запас, підготувати котельні та спокійно увійти в опалювальний сезон.
А для лісівників — відповідальна частина роботи, адже за кожним кубометром поставленої деревини стоїть конкретний результат: соціально важливі заклади можуть стабільно виконувати свої функції.
Дякуємо нашим партнерам за довіру та співпрацю.
На полях дорощування у лісонасіннєвих центрах ДП «Ліси України» зараз перебуває 13 млн сіянців із ЗКС. Основну частку посівів становить сосна звичайна — близько 10 млн сіянців. Також вирощуються сосна Палласа, дуб звичайний, модрина європейська, ялина європейська, ялиця біла, бук лісовий та клен-явір.
Минулого тижня температура повітря сягала майже +40 °C, що створювало високі ризики для посівів. Через інтенсивне випаровування вологи субстрат міг швидше пересихати, а висока температура — спричиняти перегрів кореневої системи. За таких умов особливо важливо забезпечувати стабільний водний режим і захищати сіянці від перегріву.
Тож у лісонасіннєвих центрах посилили догляд за сіянцями та скоригували режим їх вирощування. Зокрема, поля дорощування притіняли спеціальними сітками. Також лісівники збільшили інтенсивність поливу та посилили контроль за роботою автоматизованих систем.
Особливої уваги потребували червневі посіви, оскільки такі сіянці ще недостатньо сформовані та більш чутливі до високих температур і нестачі вологи.
Для підтримки розвитку сіянці також обробляють стимуляторами росту. Вони сприяють формуванню кореневої системи та допомагають легше переносити складні погодні умови.
Завдяки своєчасним заходам захисту лісонасіннєві центри пройшли період спеки без втрат. Ба більше, сіянці активно йдуть у ріст: березневі посіви сосни звичайної вже мають висоту близько 12 сантиметрів.
Частина вирощених сіянців буде використана під час осінньої лісокультурної кампанії, інші — навесні наступного року.
У липні ДП «Ліси України» сплатило майже 1 млрд грн податків — на 180 млн грн більше, ніж торік.
Один із факторів позитивної динаміки — зростання обсягів заготівлі та, відповідно, реалізації продукції.
У липні реалізовано найбільший цього року обсяг продукції — понад 1,14 млн м³, що на понад 120 тис. м³ більше, ніж у липні 2025 року. Загалом із початку року підприємство відвантажило споживачам 6,7 млн м³ деревини — майже на 500 тис. м³ більше, ніж за 7 місяців минулого року.
Бізнес отримав більше ресурсу для виробництва, домогосподарства та соціальна сфера — більше дров для опалення, а держава — більше відрахувань до бюджету.
Для вихованців Пістинського учнівського лісництва літо — час практичних занять і досліджень у лісі. Школярі вивчають місцеві породи дерев і рослин, спостерігають за природними процесами, знайомляться з роботою лісівників та проводять польові дослідження.
Учнівське лісництво Пістинського ліцею на Івано-Франківщині — одне з найактивніших в Україні. Минулого року його вихованці здобули Гран-прі Всеукраїнського зльоту учнівських лісництв. Чотири рази команда ставала переможцем обласних зльотів і тричі виборювала призові місця на всеукраїнському рівні.
Цього літа юні лісівники долучилися до дослідження причин і збудників хвороб гірських лісів. Під час польових обстежень ялицевих деревостанів Покутських Карпат науковці виявили паразитичні гриби, які раніше не фіксували в Україні на ялиці білій та дубі звичайному.
Особливо цікавою стала знахідка на одній із ялиць, де виявили одразу два різні види трутовиків. Щоб точно визначити їх, науковці відібрали плодові тіла грибів, міцелій і зразки пошкодженої деревини. Тепер матеріали досліджуватимуть у лабораторії, зокрема за допомогою ДНК-аналізу. Це допоможе встановити види грибів та оцінити потенційні ризики для карпатських лісів.
Для школярів участь у таких дослідженнях — можливість працювати безпосередньо в лісі разом із фахівцями та бачити, як проводять справжні наукові спостереження. Вони вчаться проводити польові обстеження, відбирати матеріали для лабораторного аналізу та працювати за методиками, які використовують науковці. Зібрані під час польових виїздів зразки стають частиною подальшої лабораторної роботи.
Такі дослідження важливі й для практичного лісівництва. Вчасно виявити хвороби та зрозуміти причини їхнього поширення — означає краще оцінювати стан деревостанів і шукати способи зберегти їхню стійкість.
Для юних лісівників це ще й можливість отримати досвід, який не замінить жоден підручник, — побачити ліс очима дослідника та вже сьогодні долучитися до роботи, від якої залежить його майбутнє.
Посушливі періоди, зміна кліматичних умов та зниження рівня ґрунтових вод — ці та інші фактори послаблюють дерева й створюють сприятливі умови для розвитку стовбурових, хвоєгризучих та інших шкідників. Як наслідок — масове всихання соснових насаджень.
Якщо в деяких регіонах масштаби проблеми зменшуються, то на Черкащині ситуація, навпаки, загострюється. У 2024 році площа насаджень, уражених комплексом шкідників, у Черкаському надлісництві становила 12,8 тис. га, а у 2026 році — вже 17,7 тис. га.
Щоб своєчасно виявляти й локалізовувати осередки всихання, системно проводяться лісопатологічні обстеження та санітарно-оздоровчі заходи. Однак проблема залишається актуальною: виникають нові вогнища ураження, площа всихання зростає.
Найчастіше під час обстежень фахівці виявляють великого та малого соснових лубоїдів, короїдів, соснового вусача, златку, звичайного соснового пильщика, а також кореневу губку, опеньок осінній та омелу австрійську.
Найбільш поширена омела австрійська — це чагарник, який паразитує на деревах, послаблює їх, знижує життєздатність лісу та робить його більш вразливим до заселення стовбуровими шкідниками.
Головне завдання санітарно-оздоровчих заходів — вилучити уражені та заселені комахами дерева, щоб не допустити подальшого поширення захворювання. Адже хвора деревина є джерелом інфекції. Чим довше такі стовбури залишаються на ділянці, тим вищий ризик розселення шкідників на сусідні, ще здорові квартали. Крім того, великі площі сухостійних та ослаблених дерев поблизу населених пунктів становлять додаткову небезпеку у разі лісової пожежі.
На місці пошкоджених ділянок створюються мішані ліси з листяних та хвойних порід, які більш стійкі до хвороб, шкідників та несприятливих кліматичних умов.
На фото — один з осередків всихання у Свидівському лісництві Черкаського надлісництва площею 18 гектарів. На цій території вже розпочато суцільну санітарну рубку. Усі необхідні документи та висновок ОВД отримані. Тепер завдання лісівників — якнайшвидше локалізувати вогнище, вилучити пошкоджені дерева та після завершення робіт відновити ліс.
Третина Косівського району Івано-Франківської області — негазифікована. Це тисячі домогосподарств у таких селах, як Космач, Соколівка, Город, Бабин. Без дров, кажуть мешканці, не буде ані опалення, ані можливості приготувати їжу.
Але з дровами в районі традиційно складно, хоча Косівщина — один із найбільш лісистих районів Прикарпаття.
Ключова проблема — природоохоронні обмеження. Близько 57% території Косівського району належить до природно-заповідного фонду (ПЗФ). Із приблизно 45 тис. га лісового фонду понад 32 тис. га мають статус ПЗФ:
– 7,6 тис. га — НПП «Гуцульщина»;
– 20 тис. га — РП «Райагроліс» (приблизно 50% ПЗФ);
– 16 тис. га — Коломийське лісництво ДП «Ліси України» (93% ПЗФ).
Минулого року отримати ліміти на використання природних ресурсів у межах ПЗФ не вдалося. Цього року Карпатський лісовий офіс ДП «Ліси України» подав дві заявки на заготівлю 2,3 тис. м³ та 3,5 тис. м³. Першу заявку міністерство вже погодило. Ще 1 тис. м³ плануємо заготовити в експлуатаційних лісах.
Тож місцеві домогосподарства гарантовано отримають майже 3,3 тис. м³ дров. А за умови погодження другої заявки — майже 7 тис. м³.
Отримати ліміти цього року вдалося й лісівникам комунального лісгоспу — це ще декілька тисяч м³.
Торік у район доводилося доставляти дров’яну деревину великогабаритними вантажівками з інших лісництв Коломийського лісництва. Цього року місцеві лісництва поки що задовольняють попит власним ресурсом. Але якщо буде потрібно, додаткові обсяги дров у район обов’язково доставимо — ресурсу вистачає.
Від початку 2026 року Коломийське лісництво вже реалізувало населенню майже 15 тис. м³ паливної деревини, ще понад 1 тис. м³ — закладам соціальної сфери.
Водночас забезпечення Косівщини паливною деревиною залежить від стабільної роботи не лише лісництв ДП «Ліси України», а й усіх лісокористувачів району — комунальних лісгоспів та НПП «Гуцульщина».