Місяць: Жовтень 2024

Видання NGL.media опублікувало статтю «Фантастичні вирубки і де їх шукати». В публікації стверджується, нібито українські Карпати з 2000 року втратили 10% лісів.  Автори наводять інтерактивну карту «знелісення». Одразу з посиланням на думку «експертів» вкидається «пояснення» причин втрати лісів: «в Україні до 50-70% рубок є нелегальним», «ліс більше там не відновлюється», «документи у лісників, але їх дотримуються лише на папері» тощо.

А що насправді?

1️. Як на картах GLAD зникають ліси… Фінляндії, Латвії та Польщі

Інтерактивна карта Global Land Analysis and Discovery (GLAD), на які посилаються автори публікації, демонструє ситуацію з «втратою» лісів не лише в Україні.

https://glad.earthengine.app/view/global-forest-change…;

Навіть наочно добре видно, що найбільшої «втрати» лісів з 2000 року зазнали Фінляндія, Швеція, Латвія, Чехія, Польща, Німеччина.

Як же так? Адже ми звикли вважати ці країни взірцем екологічної свідомості!

Відповідь полягає в тому, що новий ліс на місці вирубки європейські лісівники висаджують через декілька років. У свою чергу, GLAD ідентифікує лісовий покрив, коли дерева досягають висоти понад 5 метрів. Тобто GLAD починає «бачити» новий ліс лише приблизно через 10 років. Насправді ж, ніякого масштабного знелісення не відбувається.

Наприклад, у травні 2014 року територією Ужгородського та колишніх Перечинського і Великоберезнянського лісових господарств пройшов буревій, внаслідок якого утворилися значні площі суцільних вітровалів і буреломів. Тому у період 2014-2016 років на території господарств зафіксований пік суцільних зрубів (суцільних санітарних рубок) із подальшим лісовідновленням. На даний час територія вкрита насадженнями із бука та клена-явора зі штучним введенням інших порід (модрини, сосни, ялиці, дугласії, дуба). А на картах GLAD це знелісені території!

Ми порівняли нібито знелісені ділянки лісництв на картах, опублікованих виданням, з тим, що є насправді, і виявили, що до червоних зон потрапили території, які ніколи не належали до земель лісового фонду. Вони є власністю місцевих громад. Натомість території лісового фонду залісені. Щоб переконатися в цьому, достатньо виїхати на місце і зробити фото.

Тобто за картами GLAD робити висновки щодо «втрати» лісів є абсолютно некоректним!

2️. Greenpeace позитивно про Україну і негативно про…країни ЄСД

Для підтвердження «фантастичних рубок» в українських Карпатах NGL.media посилається на минулорічний звіт Greenpeace.

https://www.greenpeace.org/…/4d55ce01-raport-karpacki…

Але висновки звіту не направлені проти України! У звіті стверджується, що за останні 5 років на понад 30% зросла швидкість втрати карпатських лісів на території… країн членів ЄС. А на території не членів тренд не змінився. На території ЄС за рік втрачається майже у 5 разів більша площа лісів, ніж за межами Євросоюзу.

У звіті вказується, що порівняно з іншими країнами карпатського регіону (Румунія, Словаччина, Польща, Угорщина, Чехія, Сербія) в Україні найбільшій відсоток лісів повністю захищених від людської діяльності! А ухвалені зміни до законодавства щодо захисту лісів Карпат дають надію на їхнє збереження.

Так, у Greenpeace вважають, що на збереження лісів негативно впливає будівництво доріг, у якості прикладу згадали будівництво дороги у Вигодському лісовому господарстві. Але ж в Україні щільність мережі лісових доріг у гірській місцевості в рази поступається європейський! А нова дорога у Вигоді ніколи(!) не використовувалася для проведення суцільних рубок, тим більше у старовікових лісах. Дорога будувалася за грантові кошти і має здебільше соціальну функцію.

3️. Справжня проблема Карпатських лісів, яку чомусь не помітили у NGL.media

За останні два десятиріччя європейські країни карпатського регіону дійсно збільшили рубки. На картах GLAD можна побачити дуже масштабні рубки у Чехії.

Причина у масових всиханнях ялинових насаджень, пов’язаними зі змінами клімату та іншими факторами. Площа всихання ялинників у Карпатському регіоні України у 2016 році склала понад 36 тис. га, маса всихаючої на корені деревини становила більше 11 млн м3. Не зважаючи на всі зусилля лісівників, станом на 1 січня 2019 року загальна площа всихання ялинових лісів зменшилася лише до 26 тис. га.

Поруч із дорогою у Вигодському господарстві (яку згадували у Greenpeace) місцеві лісівники заклали моніторингові площі. У 2021 році на ділянці з тисячею дерев було 240 неліквідних дерев, у 2024 році – 420.  Проблема всихання не зникла, проблема прогресує.

У таких країнах, як Чехія, проблему всихання вирішили радикальними методами: за декілька років вирубали всі проблемні ділянки та висадили новий ліс (саме тому на певний період зменшилася площа, вкрита лісом). Україна, з огляду на позицію екологічної спільноти, рухається надто повільно, втрачаючи колосальні кошти через зниження якості деревини.

4️. Неминучість покарання за незаконні рубки

Тема незаконних рубок використовується у публікації дуже маніпулятивно. Але, якщо вже торкатися цієї теми, то варто погодитися з єдиним  – в Україні ще не працює принцип невідворотності покарання за незаконні рубки. В одиничних випадках передані безпекою ДП «Ліси України» правоохоронцям матеріали щодо незаконних рубок завершуються реальними термінами ув’язнення.

***

На завершення. Публікація про «фантастичні рубки» створена NGL.media за фінансової підтримки  проєкту EU4IM. Мета проекту – фінансово допомогти медіа зі Східної Європи створювати суспільно важливий контент, який базується на фактах. Під час підготовки матеріалу за грантові європейські кошти автори не звернулися за коментарем до жодної офіційної установи – Міндовкілля, Держлісагенства, Держліспроєкту, УкрНДІгірліс. Таке враження, що автори свідомо намагалися створити однобічне бачення ситуації та приховати важливі факти, що абсолютно не відповідає базовим принципам європейської журналістики.

Наприклад, у статті стверджується, нібито 80% втрат лісу припадають на лісництва Держлісагентства, решта – комунальні ліси, землі запасу і ліси Міноборони, Міносвіти чи Мінагрополітики. Чомусь випадково не згадуються нацпарки, хоча, судячи з карт GLAD, у них є «червоні плаями» знелісення.

Готуємо звернення до проєкту EU4IM – замість того, щоб допомогти суспільству країн Східної Європи об’єктивно розібратися у важливих проблемах,  грантові кошти використовуються для маніпуляції суспільною думкою та лобіювання інтересів певного кола осіб.

У ході наради були обговорені питання безпосередньо перспектив збільшення парку багатоопераційних лісозаготівельних машин і як наслідок того, це збільшення частки питомої ваги механізованої заготівлі лісу по відношенню до ручної заготівлі. 

Учасники виїзної наради оглянули роботу Харвестера та Форвардера на прохідній рубці, що проводиться у філії «Славутське лісове господарство» ДП «Ліси України». 

Ці дві багатоопераційні лісозаготівельні машини працюють в лісництві вже кілька років. Як пригадує та розповідає головний інженер філії «Славутське лісове господарство» Віктор Туринський – раніше для проведення подібної роботи було задіяно дві бригади по шість чоловік, які працювали вручну бензопилами. Роботи були довгими і затратними. 

З появою в лісництві багатоопераційних лісозаготівельних машин працювати стало значно легше та безпечніше. 

Як результат, що змінилось?

Фактично збільшився втричі обсяг заготовленої продукції, зменшилися витрати на її заготівлю. Задіяно менше людей у роботі. Один Харвестер замінює, по обсягах валки в зміну, дві бригади з шести чоловік.

Окрім збільшення втричі обсягу заготовленої продукції, знижується ступінь небезпеки для людей, що працюють на рубках. При роботі  багатоопераційної лісозаготівельної машини значно знижується небезпека травматизму від падіння стовбура на людину. 

Оператор сидить у гарно захищеній кабіні з комфортними, безпечними умовами роботи і з задоволенням виконує свою роботу, що є дуже важливим у важких умовах для праці. Важливим це є і для підприємства.  

Інвестуючи значні кошти у придбання багатоопераційних лісозаготівельних машин (Харвестер, Форвардер) підприємство інвестує в свій розвиток, розвиток галузі і безпеку людей. 

Обидві багатоопераційні лісозаготівельні машини, що використовуються філією, американського виробництва, фірми John Deere. 

Харвестер оснащений сучасними системами навігації та контролю, що дозволяє здійснювати точне обрізання деревини під потрібні розміри, з мінімальними втратами та пошкодженнями стовбурів. Завдяки своїй маневреності Харвестер може виконувати вибіркову заготівлю дерев, зменшуючи шкоду для ґрунту та молодих дерев. 

Загалом збільшення парку сучасних багатоопераційних лісозаготівельних машини дозволить більш ефективно використовувати людський ресурс та знизити витрати підприємства на лісозаготівлю.

Під час виїзної наради керівництва ДП “Ліси України” у Подільський лісовий офіс заїхали на відкриття осінньої лісокультурної кампанії. У Славутському лісництві керівники висадили лісові культури із закритою кореневою системою на площі 0,8 га.

Головний лісничий філії “Славутське лісове господарство” Олександр Веремій розповідає, що після Другої світової війни була практика висаджування однієї породи дерев. У цьому регіоні це були чисті соснові насадження. Клімат змінюється, а сосна, особливо у молодому віці, виявилась дуже нестійкою до вогню. До того ж, часто вражалась короїдом. 

Тому філія поступово почала переходити до мішаних видів насаджень, які є більш продуктивні, стійкими до хвороб та вогню. Почали додавати листяні породи. На ділянці висадили дворічні сіянці сосни, дуба, модрини та ялини із закритою кореневою системою. Сіянці вирощені в розсаднику філії “Лісові репродуктивні ресурси”. 

В чому перевага сіянців із ЗКС?

✅Відсутність проблем зі зберіганням до висадки у грунт.

✅100% приживлюваність. Коренева система саджанців не травмується. Оскільки їх виймають з контейнерів і висаджують з грудкою землі.

✅Потребують менше доглядів та площу. Раніше кількість сіянців з відкритою кореневою системою  коливалась від 8 до 10 тисяч на гектар, зараз достатньо від 3 до 5 тисяч садивного матеріалу із ЗКС на гектар. Це дозволяє висадити більше матеріалу, який у майбутньому дасть високий економічний ефект. 

На рік філія висаджує до мільйона сіянців із ЗКС. Як ручним способом, так і колісним. 

Якщо брати показники по всій Україні, то у цьому році завдяки 9 лісонасіннєвим центрам маємо 25 млн саджанців із ЗКС. З кожним роком показник зростає на 10-15%. Це шлях до повного переходу на європейські умови вирощування та садіння лісових культур.

У рамках виїзної наради керівництва ДП «Ліси України» у Подільський лісовий офіс обговорювали необхідність будівництва нових лісових доріг. Як приклад, оглянули нову лісову дорогу, відкриту цього року у філії «Славутське лісове господарство».

Шлях завдовжки 6,4 км проходить через три лісництва (Крупецьке, Славутське та Миньківське) і з’єднує їх із наявною автомобільною дорогою.

Це найбільша лісова дорога з твердим покриттям у філії. Раніше на будівництво такої дороги до об’єднання держлісгоспів у єдине підприємство не вистачало коштів. Завдяки реформі це стало можливим!

Через нову транспортну артерію у лісництвах вдалося не лише збільшити обсяги вантажоперевезень, але й значно скоротити витрати на вивезення лісопродукції, зокрема завдяки створенню додаткових проміжних складів.

Якщо раніше деревину доводилося доставляти на відстань 8-15 км, то тепер ця відстань становить лише 1-2 км. Це дозволяє заощаджувати по 210 гривень на кожному кубометрі. За прогнозами фахівців, загальна сума економічного ефекту за наступні 10 років складе понад 25 млн гривень.

У лісових масивах багато молодих насаджень. Без цієї дороги належний догляд за ними та їхня протипожежна охорона були б значно ускладненими.

Лісівники також доглядають за самою дорогою. Час від часу залучають власний грейдер, щоб очистити її від рослинності на узбіччях.

Величезну перевагу отримали й місцеві мешканці. Завдяки збудованому шляху жителі села Романіни тепер мають швидке сполучення із Славутою. Цей маршрут удвічі коротший за об’їзну дорогу, тому користь очевидна.

Під час виїзної наради на Хмельниччині за участю голови ОВА Сергія Тюріна обговорили процес трансформації регіональних офісів підприємства.

Філії (колишні лісгоспи) ліквідуються. Управління виробництвом, фінансами, персоналом, охороною праці та іншими адміністративними функціями переводимо на рівень регіонального офісу.

Роботу лісництв почнуть координувати надлісництва. Зокрема, у Подільський лісовий офіс замість 15 філій буде створено 11 надлісництв. Завдяки реорганізації позбудемося дублювання функцій, бюрократії та зайвих витрат на адміністративний апарат. Збір і передача даних мають бути повністю цифровізовані, а програмне забезпечення — уніфіковане.

Робочих місць вистачить для всіх, хто готовий працювати. Середня зарплата у лісових господарствах Хмельниччини сьогодні перевищує 22 тис. грн. Реорганізація — це можливість підвищити її для працівників низової ланки, які безпосередньо працюють у лісі.

“Кінцева мета реформи — не централізація, а впровадження єдиних стандартів управління для всіх. Наприклад, вирішено повернути частину закупівель на регіональний рівень, оскільки на місцях уже є фахівці, здатні їх проводити з дотриманням відповідних прозорих процедур. Також інвестиційний план на наступний рік почнемо формувати на регіональному рівні”, – говорить Юрій Болоховець.

Під час поїздки відвідали нову лісову дорогу, збудовану цього року. Раніше відстань до проміжного складу становила 8-15 км, тепер — лише 1-2 км. Це дозволяє зекономити 210 грн на кожному кубометрі заготовленої деревини. За десять років економічний ефект від цієї дороги складе понад 25 млн грн, що значно більше, ніж було інвестовано в її будівництво.

Також відвідали новий рекреаційний пункт. Представники регіональної влади відзначають важливе значення наших нових рекреаційних пунктів, зокрема зменшення кількості лісових пожеж, виховання нової культури відпочинку в лісі та соціальну відповідальність компанії перед місцевими громадами. У наступному році плануємо розширювати мережу рекреаційних зон.

Ознайомилися з роботою сучасної заготівельної техніки — харвестерів та форвардерів. В умовах гострого дефіциту робочих рук це єдина можливість зберегти виробництво. Готуємося до збільшення парку цієї техніки.

“Поїздка на Хмельниччину засвідчила, що за два роки роботи компанії ми суттєво просунулися в багатьох напрямках. Однак, щоб не втратити темп, необхідно завершити процес оптимізації структури, остаточно залишивши систему лісгоспів у минулому”, – підсумував Юрій Болоховець. 

“У черговий раз переконуємося у правильності рішення про відмову від переробки. Цього року ми більше не утримуємо нерентабельні цехи, натомість активніше продаємо ресурси на ринок за цінами, що визначаються біржовими торгами”, – говорить Юрій Болоховець.

Загальний обсяг реалізації зріс до майже 9,3 млн м³ порівняно з 8,7 млн м³ у минулому році. Драйвером зростання стала кругла деревина — її обсяг реалізації збільшився на 562 тис. м³, досягнувши 4,4 млн м³. У грошовому вираженні, порівняно з минулим роком, кругла деревина принесла додаткові 2,1 млрд грн.

Однак одночасно проявилися й інші чинники, які призвели до зменшення доходів. Падіння цін скоротило надходження коштів від реалізації дров промислового використання — порівняно з минулим роком, приблизно на 330 млн грн.

Зросла вартість послуг підрядників, а відповідно й витрати на заготівлю (замість тіньового “бартеру” тепер прозорі відносини на базі ринкових розцінок). Ми більш ніж у два рази збільшили безоплатні поставки деревини ЗСУ — до 305 млн грн.

Проте компанії вдалося утримати чистий прибуток на рівні минулого року — 2,6 млрд грн, а також рівень рентабельності (понад 15%).

Завдяки відмові від переробки ми отримали додаткові ресурси для допомоги фронту, підвищення зарплат працівникам нижчої ланки, інвестицій в основні фонди та формування ринку заготівельних послуг.

“Упродовж усього року середня ціна на лісоматеріали повільно, але стабільно знижувалася. Однак я сподіваюся, що за підсумками чотирьох кварталів ми перевершимо минулорічні економічні показники. Процес трансформації допоможе компанії стати сильнішою, і в нас з’явиться міцна основа для зростання у наступні роки”, – підсумовує генеральний директор Юрій Болоховець.

Серед них — родина Єрьоменко. Голова сім’ї, Сергій Єрьоменко, донедавна працював водієм у Краснопільській філії ДП «Ліси України». Проте після ракетних атак, обстрілів та трагічної загибелі колеги прямо на його очах, Сергій прийняв важке рішення — змінити місце роботи та вивезти свою дружину і чотирьох дітей у більш безпечний район області.

💬 «Краснопілля — мій рідний край. Тут я народився, виріс і створив свою сім’ю. Спочатку працював водієм у місцевому агролісгоспі, але три роки тому вирішив перейти до філії ДП «Ліси України». Зарплата і умови праці тут значно кращі. Робота приносила задоволення — обслуговування техніки на високому рівні, все необхідне було під рукою. Відчувалося, що тут дійсно піклуються про працівників і створюють комфортні умови», — розповідає Сергій.

💬 «Моя робота полягала в завантаженні та розвантаженні лісоматеріалів. Це непроста справа, весь час у русі. Багато залежить від дороги, адже ліс — це не автомагістраль: яри, схили, ями. Взимку замітає, восени підтоплює. Потрібно бути дуже уважним і обережним, щоб під час роботи не травмувати ні себе, ні інших», — ділиться він.

Краснопілля знаходиться всього за 10 км від кордону з рф, тому тут завжди напружена обстановка. Однак родина Єрьоменко тривалий час не збиралася залишати рідний дім. Трагічна подія змусила їх змінити рішення. 15 серпня рф завдала авіаудару керованими авіаційними бомбами (КАБ) по одному зі структурних підрозділів філії, де працював Сергій. Під час удару загинув його колега, водій маніпулятора Олег Рибалко, а Сергій був лише в кількох метрах від місця трагедії…

💬 «Я вижив, бо впав на землю. Олег стояв і він загинув … – Мені пощастило, я лише обійшовся мінно-вибуховою травмою. Після цього я був на лікарняному, а в цей час рф й надалі обстрілювали Краснопілля всім, чим тільки можна. Прилетіло в 50-ти метрах від нашої хати, побило дах, осколки валялися в дворі. Тоді й зрозуміли, що залишатися вже більше не можна».

Дружина Сергія, Таміла, з початку війни одразу почала волонтерити. Небайдужа до людей, вона разом із подругами й знайомими зібрала та передала велику кількість допомоги для ЗСУ. Розуміючи, що ситуація стає дедалі небезпечнішою, Таміла вирішила шукати можливості для переїзду. Вона звернулася до відділу кадрів генерального офісу ДП «Ліси України» з проханням допомогти знайти роботу в більш безпечному місці. Їм запропонували кілька варіантів у різних регіонах, але родина вирішила обрати найближче до дому місце — Роменське лісництво. 

Таміла зазначає, що хоч вони й залишилися в області, на новому місці їм значно спокійніше. 

💬 «Тут люди живуть, посміхаються. Ми настільки були на стресі у Краснопіллі, що вже почали сприймати за норму, коли, наприклад, треба в магазин, а ми приймаємо рішення не їхати разом, бо раптом щось трапиться і діти залишаться сиротами. Неможливо так жити… Ми зібрали необхідні речі, деякий одяг, речі дітей ну і звісно нашого песика Байрактара» – ділиться жінка.

💬 «Я дуже вдячна лісівникам. Нам допомогли і в Краснопіллі, і тут в Ромнах. Дали вантажну автівку, допомогли з речами. Це так важливо відчувати, що ти маєш підтримку. Було складно знайти житло, бо зараз багато переселенців. Навіть на шахраїв натрапили. Є багато будинків, які вже роками стоять закриті – там дозволяють жити безкоштовно. Колеги чоловіка з Роменського лісництва пропонували приїхати, допомогти навести лад, але, маючи 4 малих дітей, ми не розглядали такий варіант. Нам пощастило знайти житло у місцевої жительки. Орендуємо будинок і дуже-дуже чекаємо закінчення війни, щоб повернутися додому».

Родина Єрьоменко, як і багато інших, змушена була залишити рідний дім не зі своєї волі, а через постійну загрозу життю. Проте навіть у таких умовах вони не втрачають віри і будують життя. Таміла не полишає волонтерської діяльності, допомагаючи тим, хто залишився в зоні бойових дій, а Сергій продовжує працювати в ДП «Ліси України», яке потужно підтримує економічний тил країни.

На тому тижні ми повідомляли про дві великі локалізовані пожежі у Малій Перещепині та у Борівському лісництві філії “Полтавське лісове господарство”. Минулими вихідними їх повністю ліквідували. 

Але скільки б ми не зверталися до населення не палити таку рослинність – реакції не бачимо. За цей тиждень сталося дві нових великих пожежі. Одна через людську безвідповідальність. 

29 вересня у Чемужівському лісництві поблизу Змієва невідомі підпалили очерет на місцевому болоті. Вогонь перекинувся на лісовий масив. Два дні тому пожежу вдалося локалізувати на площі 17,2 га. До гасіння від ДП “Ліси України” були залучені 11 пожежних автомобілів, 2 пожежних модулі,2 трактори з плугом, 35 працівників лісової охорони. Допомагали підрозділи ДСНС. Зараз гасять залишки вогню. 

Окрім людського фактору клопотів додає війна. 

Інша велика пожежа 3 жовтня розгорілася у Павлоградському лісництві. Вогонь перекинувся з луків куди впав уламок ракети.  Пожежу вдалося локалізувати на площі 40 га. Гасінням пожежі займаються 5 працівників лісової охорони, 2 пожежних машини і 1 трактор. Так як це велика пожежа (більше 5 га), залучені працівники ДСНС України. 

За останню добу внаслідок падіння уламків ворожих дронів та ракет виникло 10 невеликих займань на Київщині, Полтавщині, Дніпропетровщині та Кіровоградщині. Їх працівники лісової охорони ліквідували за лічені хвилини. 

Як бачимо, знову на цьому тижні велика пожежа через байдуже ставлення людей до природи. Знову палять суху рослинність. Страждають десятки гектар лісу. 

У більшості регіонів дощів не було місяцями. Сухий грунт сприяє швидкому поширенню вогню. За попередніми прогнозами синоптиків, найвищий рівень пожежної небезпеки зберігатиметься скрізь, крім заходу та Полісся. Деяке послаблення можливе з понеділка частково на півночі та центрі.

Нагадуємо, що під час найвищого класу пожежонебезпечного періоду походи в ліс заборонені. Для цього є рекреаційні пункти. Вони облаштовані всім необхідним для відпочинку. За порушення правил пожежної безпеки в Україні передбачений штраф від 1530 до 4590 гривень. Для посадових осіб до 15 300 грн. За самовільне випалювання рослинності – 6 120 грн, для посадовців до 21 420 грн. На території заповідників штраф вдвічі більше!

Представники ДП “Ліси України” взяли участь у щорічній конференції, яку організували представники Програми ОЕСD. На сьогодні 29 країн є учасниками світової програми з сертифікації та контролю лісового репродуктивного матеріалу. Серед них США, Велика Британія, Іспанія, Норвегія, Нідерланди, Німеччина, Франція та ін. 

Програма сертифікації лісового репродуктивного матеріалу ОЕСD заохочує виробництво та використання насіння основних лісотвірних порід, які вирощувались, збирались, оброблялись, відповідати європейським нормам. В разі отримання сертифікатів це відкриває для лісових селекційно-насіннєвих центрів ДП “Ліси України” можливість торгівлі садивним матеріалом з країнами-учасницями програми. 

Це дасть безліч переваг – нові доходи для підприємства, розвиток  лісового розсадництва в Україні, покращення якості лісового репродуктивного матеріалу. Будуть створені додаткові потужності для залучення партнерів.

На європейському ринку вже давно переважають сіянці із закритою кореневою системою (ЗКС). Вони легше зберігаються, транспортуються. Мають високий рівень приживлюваності. Потребують менше доглядів та площу. Цього року  ДП “Ліси України” продукували близько 25 млн саджанців із ЗКС. З кожним роком показник зростає на 10-15%. 

Для європейського ринку наші саджанці із ЗКС матимуть конкурентну ціну. Великий обсяг виробництва в Україні дасть низьку собівартість.

Представники Програми OECD готові з нами співпрацювати. Підприємство розпочало процедуру проходження всіх етапів на приєднання до цієї програми.

На базі Північного, Столичного, Поліського, Центрального, Подільського, Карпатського, Слобожанського офісів вже утворені «укрупнені» філії. До них частково починаємо переводити працівників для підготовки подальшої роботи.

З 1 січня 2025 року до нових філій перейдуть працівники 130 лісових філій.

Основні завдання реорганізації:

✔ спростити структуру підприємства, прибрати зайву управлінську ланку, яка залишилася у спадок від лісгоспів, скоротити надмірні адміністративні витрати;

✔ передати більше повноважень з управління та організації виробництва на рівень лісництва;

✔ збільшити прозорість управлінських процесів, за рахунок централізації структури ефективніше використовувати кадровий і технічний потенціал підприємства.

Цього року пілотний проєкт з реформування організаційної структури відбувся у Східному та Південному лісових офісах.

Результати позитивні!

Кількість лісництв залишилася незмінною, кількість працівників у виробничих підрозділах (лісничих, помічників лісничих, майстрів лісу) збільшилася.

Бухгалтерія, юридична, кадрова служба тощо не подрібнені по лісгоспах, а зосереджені у новостворених філіях. Надмірний адмінперсонал скорочено.

Важливо!

У результаті реорганізації працівники лісництва залишаються на місцях. Фахівці, пов’язані з лісовим господарством, переходять у нову об’єднану структуру. Частині працівників адміністративного апарату пропонуються альтернативні робочі місця, пов’язані з виробництвом. У ДП «Ліси України» є 5 тисяч вільних вакансій. Робота знайдеться для всіх, хто дійсно готовий працювати!