Категорія: Без категорії
У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” ми розповімо історію воїна-лісівника із Буковини, який добровільно пішов на фронт, аби підтримати свого колегу.
Сергій Варварюк 11 років пропрацював провідним інженером з охорони праці у Чернівецькому надлісництві. Він контролював лісові роботи, покращував виробничий процес, стежив, аби усі фахівці були забезпечені спецодягом та відповідним обладнанням, вчасно проходили медичні огляди та навчання. Адже основна мета інженера з охорони праці – збереження життя і здоров’я працівників.
Згодом до списку «зберегти життя та здоров’я» додалося ще декілька пунктів: зберегти країну, її людей, свою родину та побратимів.
Рішення піти захищати Батьківщину Сергій прийняв у вересні 2022 року. Вирішальною стала розмова з колегою – інженером Віталієм Євенчуком із Путильського надлісництва. Той із перших днів повномасштабного вторгнення вже був на передовій.
Після цієї розмови Сергій зрозумів: настав час і йому стати до лав захисників.
Після навчання він потрапив до 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону – підрозділу у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Служив у протитанковому взводі роти вогневої підтримки. Першим місцем служби став Бахмут – одна з найгарячіших точок фронту на той час.
«Це було справжнє випробування для кожного з нас. Постійні обстріли, важкі бої, майже без перепочинку. Але ми розуміли, за що стоїмо. Там дуже швидко починаєш цінувати прості речі – підтримку побратимів, можливість подзвонити рідним», – згадує Сергій Варварюк.
Після виснажливих боїв воїн-лісівник поїхав на офіцерські навчання. Повернувшись, був призначений заступником командира мінометної батареї. У цьому складі він брав участь у бойових діях під час контрнаступу на Харківщині, підтримуючи штурмові підрозділи, які звільняли Дворічну та Новомлинськ.
Згодом підрозділ Сергія перевели на Сіверський напрямок, де відчутно почала змінюватись тактика ведення боїв.
«На той час ворог відчутно наростив використання FPV-дронів. Збивати їх було непросто, адже багато з них працювали на оптоволокні. Це значно ускладнювало нам роботу. Доводилося збивати їх зі стрілецької зброї. Згодом і ми почали активно використовувати такі дрони», — розповідає військовий.
Велику роль у цьому відіграла підтримка колег та Спілка воїнів-лісівників України. Її представники неодноразово приїжджали до підрозділу Сергія з допомогою — привозили десятки FPV-дронів і квадрокоптерів Mavic, які значно посилювали можливості українських військових на полі бою.
Ще одним етапом служби Сергія став 53-й окремий розвідувальний батальйон, де воїн-лісівник обіймав посаду заступника командира підрозділу спеціальної розвідки.
«На Сумщині ми знешкоджували ворожі диверсійно-розвідувальні групи. Рота БПЛА виходила на розвідку, наші екіпажі з неба виявляли противника і робили скиди. Але це не так просто, як може здатися. Ворог часто влаштовує засідки у густих лісах. Тому потрібно мати хорошу підготовку, витримку і холодну голову», – говорить Сергій.
За роки служби здоров’я воїна дало про себе знати — загострилися проблеми з хребтом. Сергій неодноразово проходив лікування. Нині він переведений до 97-го батальйону підтримки, де відповідає за бойову готовність, навчання та моральний стан військовослужбовців.
Попри всі труднощі, Сергій не втрачає оптимізму.
«Моя мрія, щоб Україна нарешті жила в мирі, а ворог пішов геть з нашої землі. Як і будь-який військовий, який зараз далеко від своєї сім’ї, я хочу бути поруч із рідними, бачити дітей і дружину. Я вірю, що все це обов’язково буде».
А в рідному Чернівецькому надлісництві філії “Подільський лісовий офіс” на Сергія чекають. За ним зберігається робоче місце, а після демобілізації він отримає всі соціальні гарантії, передбачені колективним договором підприємства. За потреби підприємство також готове допомогти йому з реабілітацією. Бо ми своїх пам’ятаємо і підтримуємо!
Це садивний матеріал, вирощений минулого року у наших лісових розсадниках. Він представлений сіянцями основних лісотвірних порід — сосни звичайної, сосни Палласа, дуба звичайного, а також модрини європейської та ялиці білої. Усі сіянці із ЗКС вирощені з урахуванням потреб різних регіонів.
Аби цієї весни вирощені сіянці потрапили на площі, передбачені для заліснення, вони пройшли повний цикл вирощування: від висіву насіння у спеціальні касети до формування міцної кореневої системи у поживному субстраті.
Спочатку лісонасіннєва сировина переробляється у шишкосушарках. Отримане насіння очищується та калібрується. Далі воно проходить через висівну лінію і потрапляє в касети із субстратом, насиченим поживними речовинами.
Засіяні касети переміщують у теплиці на три-чотири тижні. В теплицях підтримується необхідна температура. Щоб допомогти сіянцям розвиватися, працює система автоматичного зрошення. Вона здійснює полив механізовано та згідно заздалегідь встановленого графіку.
Після проростання в теплицях, сіянці переміщуються на поля дорощування. Це спеціально обладнані ділянки відкритого ґрунту для подальшої адаптації та підготовки до висадки сіянців безпосередньо у лісі. Восени лісівники огортають по периметру ізоляційним матеріалом виставлені піддони з касетами. Він стабілізує температуру в прикореневій зоні.
Постійний та правильний догляд дозволив повністю зберегти садивний матеріал протягом морозного періоду до весни. Ми отримали якісні сіянці з покращеною генетико-селекційною якістю, високою приживлюваністю та стійкістю до несприятливих погодних умов.
Транспортування із лісорозсадників до площ для заліснення вже розпочалось і відбуватиметься протягом всієї лісокультурної кампанії.
Сіянці із ЗКС легко переносять транспортування на великі відстані. Головна причина в тому, що їхнє коріння знаходиться у спеціальному субстраті. Цей субстрат утримує вологу і захищає кореневу систему від пересихання, механічних пошкоджень та перепадів температури.
На цей рік у наших селекційно-насіннєвих центрах заплановано виростити 13 млн сіянців із ЗКС. Висів відбувається весною у кілька прийомів. Частина вирощених сіянців буде використана під час осінньої лісокультурної кампанії. Інші – весною наступного року. Зараз у лісорозсадниках відбувається процес висіву та розміщення касет у теплицях.
Починаючи з 2027 року у філії “Лісові репродуктивні ресурси” заплановано істотно збільшити кількість сіянців із ЗКС – до 19 млн, а у 2028 – не менше 25,4 млн.
Це можливо за рахунок розширення площ для висіву. Для цього в різних лісорозсадниках заплановане будівництво 20 полів дорощування та 8 теплиць.
Завдяки цьому, наші лісорозсадники зможуть також істотно розширити породний склад вирощених сіянців із ЗКС.
Розповідаємо про це в рамках проєкту «Міжнародний дайджест лісових новин».
У змаганнях зареєструвалося понад 110 спортсменів із 24 країн серед яких і представник Білорусі.
З початку війни білоруський режим надає підтримку російським агресорам. Тож спільна участь з її офіційними представникам є для українських лісівників неприйнятною!
Чемпіонат організований Словенським державним лісовим управлінням (SiDG) у співпраці з міжнародною організацією IALC (Міжнародна асоціація чемпіонатів із лісозаготівлі).
Чемпіонат проводиться у трьох категоріях: чоловіки-професіонали, жінки-професіонали та учасники віком до 24 років. Вони змагатимуться у п’яти дисциплінах: заміна ланцюга, комбіноване розпилювання, точне розпилювання, звалювання дерев та обрізання сучків. Крім індивідуальних виступів, відбудуться також командні змагання та традиційна естафета націй.
Словенія — одна з найбільш лісистих країн Європи, ліси вкривають майже 60 відсотків території країни, і тут склалися міцні традиції професійної роботи в лісовій галузі.
Чемпіонат світу проводиться у наступних дисциплінах.
ЗАМІНА ЛАНЦЮГА
Учасник змагань повинен якнайшвидше замінити ланцюг і перевернути шину бензопили. При цьому він не має зазнати травм, тобто на руках не повинно бути порізів. Найкращі справляються з цим менш ніж за вісім секунд! Після виступу пила має бути готова до наступних двох дисциплін. Якщо, наприклад, в одній з них послабне гайка, учасник втрачає всі очки, зароблені в першій дисципліні, а також час на ремонт пили в тій, у якій він виступає.
КОМБІНОВАНЕ РОЗПИЛЮВАННЯ
Учасник змагань повинен якнайточніше вирізати диск заданої товщини з двох колод, розташованих під різними кутами. Диск вирізається спочатку знизу до середини стовбура (не заходячи в позначену червоним область), а потім зверху, щоб зрізи збіглися. Якість розпилу в цій дисципліні важливіша за швидкість виконання, а різниця між нижнім і верхнім зрізами вимірюється в міліметрах! І як швидко це роблять найкращі? Менш ніж за двадцять чотири секунди.
ТОЧНЕ РОЗПИЛЮВАННЯ НА ПЛАТФОРМІ
У цій дисципліні на учасників також чекають дві колоди, але вони лежать на дошці. З боків і спереду їх приховують кілька сантиметрів тирси, що закривають контакт дошки з колодою, оскільки дошка імітує камінь, який учасник не повинен зачепити при розпилюванні диска. Непропилений залишок на колоді має бути мінімальним, а будь-який проріз у «камені» призведе до штрафних балів. Звісно, йдеться про міліметри. Щодо часу — найкращим потрібно близько двадцяти двох секунд для виконання цього завдання.
ВАЛКА ДЕРЕВ
У цій дисципліні дерево необхідно зрубати якомога ближче до визначеної позначки. Учаснику дається три хвилини на огляд дерева, напрямку вітру, рельєфу місцевості та інших умов. Учасник визначає точний напрямок, у якому має впасти дерево (будь-який напрямок у межах 360°), і встановлює допоміжний кілочок на заданій відстані від дерева.
ОБРІЗКА СУЧКІВ
Для глядачів найцікавішою дисципліною, безумовно, є імітація обрізки сучків. Учасник має якнайшвидше обрізати шестиметровий стовбур із тридцятьма кілочками, що імітують гілки, причому на кожному чемпіонаті світу кілочки розташовані по-різному. Учасник не повинен зарізати в стовбур або залишати виступи, оскільки ці помилки тягнуть за собою штрафні бали. Так, навіть глибина зарізів і висота виступів вимірюються в міліметрах. Найкращий час? Від тринадцяти до чотирнадцяти секунд.
ЕСТАФЕТА
Щоб зробити змагання цікавішими та видовищнішими, зазвичай організовують командну естафету, особливо на чемпіонатах світу. Учасники повинні за мінімальний час вирізати дерев’яні диски певних розмірів із вертикально (диски не повинні падати на землю) та горизонтально розташованих стовбурів. Результати цієї дисципліни не враховуються в загальному заліку.
Це все землі запасу лісогосподарського призначення та самозалісені земельні ділянки, які перебували у власності громад або обласних (районних) адміністрацій, але не були передані у користування чи власність.
Такі ліси роками залишалися без господаря. Вони були абсолютно незахищені, частина з них росли на землях сільськогосподарського призначення.
Значну частину позитивних рішень на ці землі ми отримали ще минулого року. Втім, щоб оформити речові права ми зробили величезну роботу. Спершу підприємство звернулось до громад або до обласних (районних) адміністрацій. В залежності від повноважень, отримали дозвіл на розробку документації із землеустрою. Замовили відповідну документацію та погодили її відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Далі розпорядники затвердили документацію із землеустрою і передали підприємству ці землі у постійне користування. Лише після цього відбулась державна реєстрація речових прав. Найбільше таких земель оформили філія “Поліський лісовий офіс” та філія”Центральний лісовий офіс”:
Рівненська ОВА передала у постійне користування ДП «Ліси України» (Висоцьке надлісництво) 611 гектарів земель, що раніше належали СВК «Жаденське» – колишній сільськогосподарський кооператив, створений на базі радянського колгоспу.
Черкаська ОВА передала підприємству 51 земельну ділянку загальною площею 681 га. Найбільші масиви переданих земель розташовані на території громад Черкаського та Звенигородського районів, де ними опікуватиметься Корсунь-Шевченківське надлісництво, а також у громадах Золотоніського району, які передані під управління Черкаського надлісництва.
На всіх цих територіях у лісівників попереду ще велика робота. Потрібно провести первинне лісовпорядкування, оцінку впливу на довкілля, після чого сформувати квартально-видільну мережу та запланувати необхідні господарські заходи.
На цьому робота із порятунку лісів та збільшенню площі лісового фонду не зупиняється. Адже площа переданих земель незначна в масштабах країни. За перші два місяці цього року нами направлено клопотань на 4,7 тис га земель. Отримали позитивних відповідей на понад 2 тис га, в тому числі на клопотання, які були направлені в минулому році.
Ми ще раз звертаємось до територіальних громад, обласних (районних) адміністрацій із закликом передати придатні для лісорозведення та самозалісені земельні ділянки, а також земельні ділянки лісогосподарського призначення, які не надані у власність або користування, у державний лісфонд під опіку ДП «Ліси України». Існуючі ліси та ті, які будуть висаджені в подальшому, знаходитимуться під постійним наглядом державної лісової охорони, щоб запобігти незаконним рубкам, пожежам і пошкодженню.
Заплановані дослідження спрямовані на вирішення деяких актуальних питань, які постають перед лісовим господарством. Це, зокрема, підвищення стійкості лісів до шкідників, адаптація насаджень до змін клімату та формування більш витривалих, посухостійких лісів. Також у фокусі уваги – наближене до природи лісівництво.
Основні напрями наукових досліджень:
Формування мережі демонстраційних ділянок (мартелоскопів) для досліджень, правильного планування рубок переформування та навчань лісівників у лісах Карпатського регіону та Полісся.
З наступного року рубки головного користування у високогірних лісах Карпат будуть під забороною. Натомість вводяться рубки переформування, які спрямовані на перетворення штучних одновікових насаджень у різновікові та мішані ліси, близькі до природних. Процес відбувається шляхом вибіркового видалення окремих дерев. Такі підходи допомагають зберігати біорізноманіття та роблять ліси стійкішими до кліматичних змін.
Згідно зі Стратегією ДП «Ліси України», з 2030 року наближене до природи лісівництво застосовуватиметься вже у 20% українських лісів.
Тож цього року науковці закладуть біля 10 демонстраційних ділянок в різних видах деревостанів у Карпатському регіоні, і біля 20 у Столичному та Північному офісах, проведуть перші прийому рубки переформування. Змоделюють майбутній ліс і навчать лісівників визначати цільові параметри — бажані показники складу, густоти та будови для конкретного типу деревостану.
Розробка системи моніторингу та заходів щодо мінімізації впливу омели австрійської на стійкість соснових лісів Полісся
Омела австрійська дедалі частіше з’являється у соснових лісах Полісся. Ця рослина – напів-паразит поселяється на гілках сосни і живиться соками дерева, через що воно слабшає, повільніше росте і стає більш вразливим до хвороб та шкідників. Її насіння розносять птахи, тому осередки зараження швидко з’являються в нових ділянках лісу.
Науковці напрацюють алгоритм дій як зупинити цей процес. Фахівці дослідять масштаби ураження соснових насаджень, умови, за яких паразит розвивається найактивніше, та визначать найбільш уразливі ділянки лісу. На основі цих досліджень будуть розроблені практичні рекомендації.
Роль інтродукованих лісотвірних видів у формуванні стійких лісових насаджень у посушливих умовах південних регіонів
Важливо зрозуміти, як інтродуковані деревні види поводяться у місцевих природних умовах. Через зміну клімату, тривалі посухи та деградацію ґрунтів аборигенні для південних регіонів деревні види не завжди добре приживаються або формують нестійкі насадження. Водночас інтродуковані види часто демонструють кращу посухостійкість і швидший ріст, тому їх усе частіше використовують під час лісорозведення та відновлення лісів.
Однак разом із потенційними перевагами виникає і низка питань. Деякі інтродуковані види можуть агресивно поширюватися, витісняти місцеві види, змінювати склад рослинності або впливати на стан ґрунтів і біорізноманіття. Тому важливо оцінити не лише їхню продуктивність, а й довгострокові екологічні наслідки такого поширення.
Регенеративне лісівництво: інтеграція малопоширених плодових культур у самовідновлювані лісові екосистеми ДП “Ліси України”
Ідея полягає в тому, щоб дослідити можливість введення малопоширених плодових дерев і кущів у лісові екосистеми як елемент регенеративного лісівництва. Такі дерева та кущі можуть підвищувати біорізноманіття, створювати додаткову кормову базу для птахів і тварин, а також залучати запилювачів – бджіл, метеликів та інших комах, що підтримують стабільність екосистеми.
Плодові породи також впливають на стан ґрунтів: їхнє листя та плоди, що опадають, формують природний шар органіки, покращують родючість ґрунту та водний режим, що особливо важливо для відновлення деградованих ділянок. Науковці мають визначити, які саме культури доцільно інтегрувати в лісові насадження, як вони впливатимуть на природне поновлення лісу, біорізноманіття та стійкість екосистем.
Ми зібрали запитання та частину з них встигли поставили Голові Держлісагентства Віктору Смалю під час його публічного звіту. Публікуємо відповіді:
1.Дуже хороша норма в Земельному кодексі про самозалісені території. Але вона діє не на повну силу, оскільки громади не завжди хочуть визнавати самозалісені території. Чи планує агентство законодавчі ініціативи щодо обов’язкового визнання цих територій лісом, незалежно від форми власності? Бо внаслідок цього з’явились і приватні ліси на вже розпайованих землях.
Олександр Цега, лісничий Шепітського лісництва Путильського надлісництва філії «Подільський лісовий офіс»
Відповідь: «Ми не можемо одразу різко перейти від добровільної передачі цих земель до імперативної. У нас має бути нормальний процес взаємодії. І саме тому перед якимось жорсткими імперативними речами ми повинні запропонувати річ, яка влаштує і зацікавить територіальні громади.
Ця форма зацікавленості опрацьовується зараз. Розрахунок грошової матеріальної оцінки, розрахунок вартості землі по ріллі, він буде лягати у формі разової виплати від користувача до ОТГ. І це буде така форма інвестиційного плану. До того, як заходити в площину такого жорсткого імперативу ми будемо працювати з зацікавленістю громад в першу чергу».
2.З 2026 року в Карпатському регіоні стартує перехід до наближеного до природи лісівництва з відмовою від суцільних рубок у гірських лісах уже з 2027-го. Чи готова галузь до цього переходу кадрово, технологічно та нормативно? І яких екологічних та економічних результатів очікує Держлісагентство в найближчі роки?
Микола Сойма, інженер охорони та захисту лісу 1 категорії сектору охорони і захисту лісів в Закарпатській області відділу охорони і захисту лісів філії “Карпатський лісовий офіс”
Відповідь: «Станом на зараз — ні. У нас не внесені зміни до матеріалів лісовпорядкування. Це та основа, яка повинна лежати попереду всього. Якщо немає змін у матеріалах лісовпорядкування – немає запланованих заходів.
Зроблені вже підготовчі кроки до цього. Визначені типи лісу. Визначені потрібні типи деревостану. Тепер можна працювати із конкретними матеріалами лісовпорядкування. Ціль на 26-й рік — 1 млн га для ліспроекту для польових досліджень. Це означає, що близько 70% із цього мільйона припадає саме на Карпатський регіон. До квітня 2027 року ми точно будемо готові.
Станом на зараз, ні, звичайно. Тому що в нас дуже тісний графік. І 26-й рік повинен бути дуже динамічним.
Що стосується економічного ефекту: важливою для розуміння є норма приросту при господарюванні рубками переформування. Якщо звичайні заходи приносять приблизно від 4 до 5 кубічних метрів приросту на 1 га, то рубки переформування будуть давати до 12. Це більше, ніж удвічі. Але, звичайно, потрібно підготувати деревостан для цього. Це не буде з першого року. Але вже десятиліття друге ми перейдемо ось на отакі прирости. Ось це лежить в основі. І економічна модель переходу на рубки переформування доведена не тільки в Німеччині. Ця модель доведена і в Україні. І Анатолій Дейнека, який безпосередньо і закладав ці площі і протягом великої кількості років, спостерігав за тим, який вони дають результат саме ці методи, ці всі речі доводяться і в Європі і в Україні».
3.У нас у Вознесенському надлісництві є Андріївське урочище, яке відноситься до природньо-заповідного фонду. У 2022 році вигоріло 300 гектар урочища, на сьогодні згарище сягає 939 гектари, через природоохоронний статус ми не мали і не маємо можливості прибрати його. Деревина, яку можна було продати, втрачає цінність. Вже рік документи на зміну статусу і полощі урочища лежать на узгодження в Міністерстві. Чи може Держлісагенство повпливати на скорочення цих процесів, щоб «горільники» в межах ПЗФ можна було прибирати без проходження таких затяжних процедур?
Євген Валковський, провідний інженер лісового господарства філії «Південний лісовий офіс»
Відповідь: «Така проблема є не тільки в ПЗФ, а і в експлуатаційних лісах. Проблема полягає в тому, що у нас є великі зарегулювання у сфері оцінки впливу на довкілля. Будь-який горільник, в будь-якому лісі більше одного гектара – розчищення цього горільника передбачає проведення ОВД. Без ОВД це буде незаконною діяльністю. Саме це є причиною того, що навіть прифронтові ліси, які знаходяться безпосередньо в зоні бойових дій, до яких є доступ і які можна використати для фортифікаційних укріплень саме це є причиною чому вони не розробляються. І велика кількість сировини, яка поставляється на потреби оборони, їде з ресурсних областей. І це є причиною.
Тут не тільки про ПЗФ. Це в цілому по країні. Чи в 2025 році були спроби змінити? Були. І я вірю в те, що ми знайдемо цей баланс. Я вірю, що цей баланс знаходиться саме у використанні ресурсу, який постраждав від війни і у прифронтових областях.
Тому по ПЗФ точно ні, але по ОВД я вірю, що ми знайдемо цей баланс і підемо в площину роботи з лісами, які постраждали від війни. Можливо це навіть буде не у вигляді закону, а нормативно правового акту, який дозволить працювати у форматі експерименту.
У 2025 році у нас відбувся прецедент і вперше була прийнята постанова Кабміну, яка стосувалася нацпарку “Святі гори”. Це безпосередньо передній край зони бойових дій і цією постановою було врегульовано, що на потреби оборони без ОВД можна здійснювати заготівлю. Мені здається, що це наш реалістичний сценарій по якому будемо рухатись у 2026-му році. Все, що залежить від Державне агентство лісових ресурсів України, ми зробимо».
Консервний цех існує понад 50 років. Наразі він входить у структуру Ківерцівського надлісництва філія “Поліський лісовий офіс”. Це унікальне місце нашого підприємства, де виготовляють екопродукцію. Основа виробництва – березовий сік, варення та джеми з малини, ожини, брусниці, журавлини, чорниці, мариновані гриби, а також сублімована продукція.
За сезон ківерцівський консервний цех може переробити до 200 тонн соку, 5 тонн ягід та 3 тонни грибів.
А ще крім традиційних рецептур тут виготовляють крем-мед. На консервному цеху розробили технічні умови та власну рецептуру. Рідкий мед перетворюють на кремову консистенцію і додають туди висушені або сублімовані ягоди, горіхи зі спеціями.
Найчастіше таку продукцію реалізують у наших “Лісовичках”. Також на неї є попит у дошкільних навчальних закладах, інтернатах, школах. Це дало значний потенціал для зростання. Тож, у Поліській філії вирішили розширювати ринок збуту.
“Це товари з доданою вартістю. Вони виготовлені з натуральної сировини. Така продукція викликає високу зацікавленість, як у великих торгових мережах, так і у західних споживачів. Тому в нас з’явилось обґрунтоване бажання вийти на більш широкі ринки і можливо на експорт. Тож цілі амбітні”, – ділиться завідувач сектору рекреації побічного користування та сертифікації філії “Поліський лісовий офіс” Ірина Остапчук.
Аби реалізувати цю ідею працівники філії надали перевагу FSC. Наявність FSC-сертифікату підвищить довіру з боку покупців і партнерів, дозволить маркувати продукцію знаком FSC та відкриє доступ до ширшого ринку збуту.
Впродовж півроку працівники Ківерцівського надлісництва ретельно готувались, щоб відповідати вимогам FSC – збирали документи, які підтверджують, що продукція походить із відповідально керованих лісів.
Днями продукція ківерцівського консервного цеху успішно пройшла сертифікаційну оцінку.
“Для нас це дуже знакова подія. Це підтвердження, що походження нашої екопродукції відповідає усім вимогам, критеріям і основним принципам FSC. Також сертифікат засвідчує, що ягоди вирощуються без використання добрив, а продукція з них не містить хімікатів чи інших домішок ”, – каже Ірина Остапчук.
Тепер цех планує наростити заготівлю. Лісівники сподіваються, що вже цього року екопродукція Ківерцівського консервного цеху може з’явитись на полицях українських супермаркетів.
Це найбільша закупівля великої пожежної техніки за останні десять років. Оновлення автопарку дозволить суттєво посилити захист лісів Житомирщини та Київщини від вогню. Особливо важливо це в умовах кліматичних змін і воєнних дій.
Потреба в спеціалізованих авто залишається великою. Багато діючих машин уже відпрацювали свій ресурс та погано справляються з бездоріжжям. Без оновлення техніки гасіння пожеж стає дедалі складнішим завданням.
Умови війни суттєво збільшують територію, які потребують посиленого протипожежного захисту. Ворожі дронові атаки та падіння уламків минулого року регулярно спричиняли малі пожежі, які без контролю могли перетворитися на масштабні згарища.
Кожен з п’яти нових автомобілів матиме повнопривідне шасі з підвищеною прохідністю.
Цистерни об’ємом від 4000 до 5000 літрів забезпечать тривалу автономну роботу.
Сучасні електричні пожежні стволи дозволять подавати воду на відстань до 60 метрів.
Захисні конструкції та посилена рама роблять техніку стійкою до складних умов експлуатації.
Закупівля охоплює не лише самі автомобілі, а й додаткове обладнання. Усе це комплектується разом, щоб екіпажі могли ефективно працювати з перших хвилин.
Оновлення автопарку – це частина системної роботи ДП «Ліси України». Щороку зростає фінансування на протипожежні заходи та моніторинг. П’ять нових автомобілів – лише початок великого оновлення.
Сьогодні в щотижневій рубриці “Наші в ЗСУ” розповідаємо про молодого воїна-лісівника, який між боями паралельно навчався, встиг одружитись у відпустці, а ще відчути мить, як це більше не побачити ворога.
Ігор Мельничук виріс у лісівничій родині і вирішив піти шляхом батька. Спершу здобув лісівничу освітув Шацькому лісовому фаховому коледжі, а згодом у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. Вже після строкової служби в армії , Ігор майже 5 років працював у Новозборишівському лісництві Володимир-Волинського надлісництва: спершу помічником лісничого, а згодом лісничим.
Та життя змінилося миттєво 24 лютого 2022 року.
«Коли зрозумів, що почалася війна, я набрав батька, і ми разом пішли до ТЦК. Батько раніше вже брав участь в АТО, але його одразу розвернули через старі поранення. Мене ж взяли і розподілили у 14-ту окрему механізовану бригаду», – пригадує Ігор.
У перші місяці повномасштабної війни на посаді сапера Ігор займався мінуванням основних шляхів поблизу білоруського кордону аби остаточно зламати ворогу логістику. Потім Миколаївщина та Херсонщина, де доводилось працювати під щільним вогнем ворожої артилерії.
«Згодом нас перекинули на Харківщину під час контрнаступу. Наша роль полягала у відволіканні ворога на кільцевій Харкова, щоб основні штурмові підрозділи могли просуватися вперед. Постійно йшли бої, але одного ранку ми побачили: росіян немає, залишилась лише покинута техніка й позиції. Це було неймовірно», – з усмішкою пригадує Ігор.
Через кілька днів хлопців відправили на зачистку Куп’янська та околиць, які більше 8 місяців були під окупацією.
«У самому місті було важко: у магазинах – рублі, по радіо – російські новини, мобільного зв’язку немає. Добре, що я в школі гарно вчив географію й вмію орієнтуватися за паперовими картами та компасом. А досвід роботи в лісі теж дуже допоміг. Це нас врятувало», – пригадує Ігор.
Паралельно зі службою Ігор знайшов сили і на особисте життя – він закінчив магістратуру за своєю спеціальністю. А ще зробив дівчині пропозицію та одружився.
«Я навчався через Вайбер, коли був зв’язок. Документи за мене подала дружина, а іспити я здавав під час відпусток. Служба навчанням не завадила. За цей час я встиг зробити коханій пропозицію, зіграти весілля… і навіть народився син», – ділиться Ігор.
Останні півтора роки Ігор виконував бойові завдання на Куп’янському напрямку – був майстром авіаційних комплексів. За цей час ворог ще раз встиг майже окупувати місто, а потім знову накивати п’ятами.
«Це був важкий час. Нам дуже допомогли колеги з Поліського офісу. Завдяки їхній співпраці з латвійськими волонтерами до нас приїхали десятки авто, зарядні станції. Неодноразово приїжджали представники Спілка воїнів-лісівників України. Привозили комплектуючі до авто, електропічки, засоби для будівництва укріплень. Так і тримались».
Нещодавно воїна-лісівника перевели на посаду інструктора. Тепер він навчатиме новоприбулих військових азам ведення бою, передаватиме досвід, здобутий у найнебезпечніших умовах.
Ігорові ще немає й тридцяти, а він уже пережив те, що багатьом не доводиться бачити за все життя. Попри це, він мріє про день, коли війна закінчиться і він знову повернеться в ліс – слухатиме шелест дерев і спів птахів, а не свист ворожих снарядів. Це його просте, але щире бажання – мир, спокій, природа і родина поруч.
Після років вогню та руйнувань на деокуповану Херсонщину повертається життя. Філія “Південний лісовий офіс” розпочала весняну кампанію з відновлення лісових масивів, знищених війною.
Масштаби втрат вражають. До 2022 року площа лісів області сягала понад 83 тисячі гектарів, проте більша частина масивів досі лишається під окупацією. Із майже 40 тисяч гектарів, прийнятих філією після реорганізації, практично кожен метр (39 241 га) вважається потенційно замінованим і чекає на розмінування.
Символом відродження стала ділянка у Заградіївському лісництві. У 2022 році тут панувало згарище – ліс вигорів внаслідок запеклих боїв. Сьогодні ж на цих 1,8 гектарах висадили молоді саджанці сосни кримської у поєднанні з листяними породами. До лісівників приєдналися і місцеві жителі – ті самі люди, які у 2022-му під обстрілами, власноруч намагалися приборкати полум’я, рятуючи рідну землю.
На цьому місці лісівники символічно висадили «Ліс пам’яті» у рамках проєкту відділу комунікацій ДП “Ліси України”. Висадку присвятили герою-лісівнику Владиславу Васильченку, який змінив професію на зброю і віддав життя за свободу України. У цей знаковий день разом із лісівниками саджанці висаджували дружина та донька загиблого воїна.
Відновлення лісів Херсонщини – це довгий шлях. Під час поточної весняної кампанії планують засадити перші 4,5 гектари, а загалом протягом 2026 року на місці знищених окупантами масивів постане 13 гектарів нового молодого лісу.
