Категорія: Без категорії
З травня 2027 року у гірських надлісництвах Карпатської та Подільської філій суцільні рубки головного користування будуть заборонені. Натомість лісівники працюватимуть за принципами наближеного до природи лісівництва – з вибірковими рубками, природним поновленням лісу та мінімальним втручанням у екосистему.
Наразі триває актуалізація матеріалів лісовпорядкування для 1,5 млн га лісів Львівщини, Закарпаття, Прикарпаття та Буковини, адже чинні матеріали були сформовані ще під іншу систему ведення господарства — із домінуванням суцільних рубок.
Лісовпорядні роботи виконують фахівці ВО «Укрдержліспроект». Вони комплексно переосмислюють підходи до планування господарства в гірських лісах, приділяючи особливу увагу таким критичним компонентам:
Природне поновлення: Оцінка здатності лісу відтворюватися самостійно без штучного садіння.
Групово-вибіркове господарство: Проєктування рубок формування та оздоровлення лісів таким чином, щоб забирати лише окремі дерева або невеликі групи, залишаючи лісовий покрив постійним.
Мертва деревина: Фіксація та залишення певної кількості сухостою та валежнику. Це не «захаращеність», а основа біорізноманіття, дім для сотень видів комах, мохів та грибів, а також природний утримувач вологи.
У роботі фахівці «Укрдержліспроекту» застосовують дані дистанційного зондування Землі та ГІС-технології для точного картографування, проводять детальний облік підросту й підліску та оцінюють структуру насаджень, щоб максимально точно визначити потенціал майбутнього лісу.
У підсумку ці роботи мають сформувати нову основу для управління гірськими лісами – більш природну, стійку й наближену до того, як ліс відновлюється без втручання людини.
На Київщині триває моніторинг оселищ червонокнижних видів птахів спільно з WWF-Україна та науковцями Київського зоопарку. Дослідження відновились ще на початку весни з поверненням птахів із зимівлі.
За цей час фахівці перевірили, чи повернулися птахи до своїх гнізд, а також шукали нові місця гніздування.
Наразі у Тетерівському надлісництві діє 12 охоронних зон для червонокнижних птахів – чорного лелеки, змієїда, підорлика малого та журавля сірого. На всі гнізда птахи цієї весни повернулись.
Днями до лісу повторно виїхав науковий співробітник відділу «Птахи» Київського зоопарку Олександр Панчук аби перевірити, чи з’явилося у птахів потомство.
«За день встигли перевірити декілька гнізд і маємо радісну новину. На гніздуваннях лелеки чорного вже з’явились на світ нові пташенята. Вони вилупились орієнтовно в кінці травня. Скільки їх поки підрахувати важко, бо птах надійно охороняє потомство», – говорить науковець.
Не менш важливим результатом цьогорічного моніторингу стало підтвердження гніздування ще одного червонокнижного птаха орлана-білохвоста на новій ділянці лісу!
«Весною ми зафіксували нове гніздо орлана-білохвоста. Аби занести його в охоронну зону птах має там оселитись і виростити нове потомство. Гніздування підтвердилось, пташенята зростають. Вони вже доволі великі, адже з’являються на світ раніше за всіх – у квітні. Спільно з WWF-Україна готуємо обґрунтування на створення охоронної зони», – розповідає Олександр Панчук.
Охоронна зона навколо гнізда орлана-білохвоста передбачає обмеження лісогосподарської діяльності в радіусі 500 метрів в період гніздування, та 100 постійно.
Хоча офіційно вона ще не створена, лісівники Тетерівського надлісництва вже утримуються від робіт, які можуть турбувати птахів у період вирощування потомства.
Після підготовки наукового обґрунтування лісівники завершать оформлення необхідних документів і передадуть їх до Київської ОВА, яка має ухвалити рішення щодо створення нової охоронної зони.
Попереду ще один важливий етап моніторингу. За три тижні науковці та природоохоронці планують провести кільцювання пташенят. Орнітологи встановлять на лапки молодих птахів спеціальні кільця з унікальними номерами. У майбутньому це допоможе відстежити маршрути їхніх міграцій та дізнатися, де вони зимують.
Моніторинг оселищ червонокнижних птахів у Тетерівському надлісництві відбувається кожного року у період активного розмноження птахів. Головна мета – збереження аборигенних видів птахів, чисельність яких скорочується, зокрема через вплив господарської діяльності людини. Це яскравий приклад того, як лісівники та екологічна спільнота можуть ефективно співпрацювати й говорити однією мовою заради збереження природи.
Фінляндія планує взяти під охорону 45 тисяч гектарів старовікових і природних лісів
Правління Metsähallitus подало до Міністерства сільського і лісового господарства пропозицію щодо охорони лісів у межах зобов’язання Фінляндії зберегти решту старовікових і природних лісів. Загальна площа лісів, розташованих на південь від Саамського регіону та виведених із комерційного використання, відповідає площі 45 000 футбольних полів. Пропозиція дає Фінляндії змогу зробити конкретні кроки до досягнення цілей ЄС у сфері біорізноманіття.
Metsähallitus пропонує взяти під охорону відповідно до Закону про охорону природи понад 26 000 гектарів лісів, які за результатами інвентаризації відповідають урядовим критеріям старовікових і природних лісів. Пропозиція передбачає створення загалом 530 нових природоохоронних територій або розширення вже наявних.
Крім того, ділянки загальною площею 11 000 гектарів, які відповідають критеріям, але мають невелику площу (менше ніж 10 гектарів), буде передано до ландшафтно-екологічної мережі Metsähallitus, і їх негайно виведуть із лісогосподарських робіт. Мережа охоплює цінні природні та інші особливі об’єкти, зокрема ліси вздовж струмків і малих водотоків, джерела та сонячні оселища на схилах ескерів. Під час інвентаризацій також було виявлено 7 600 гектарів нових природних об’єктів відповідно до Екологічного посібника Лісового господарства Metsähallitus (Metsähallitus Forestry Ltd), які також буде передано до ландшафтно-екологічної мережі.
За результатами інвентаризацій загалом 45 000 гектарів державних лісів буде визначено для охорони й виведено з комерційного використання. Очікується, що ця площа зростатиме, оскільки цього року інвентаризації триватимуть у Саамському регіоні.
«Це масштабний природоохоронний захід. Пропозиція суттєво посилює зусилля зі збереження лісового біорізноманіття у Фінляндії та дає нам змогу зробити конкретні кроки до цілей ЄС у сфері біорізноманіття», — говорить генеральний директор Metsähallitus Юха Ніємеля.
За словами генерального директора Ніємелі, інвентаризація старовікових лісів у природному стані, проведена на основі Урядової програми, була для Metsähallitus масштабним і складним завданням.
У дослідженні територій, запропонованих для охорони, взяли участь понад 100 фахівців.
Пропозиція щодо охорони ґрунтується на масштабних інвентаризаціях, проведених у 2024–2025 роках на державних землях на південь від Саамського регіону. Загалом польові інвентаризації охопили понад 170 000 гектарів по всій Фінляндії.
Протягом дворічного періоду для допомоги постійним працівникам Metsähallitus в інвентаризаціях було найнято загалом 90 осіб. Наразі витрати на інвентаризацію становили близько 3,35 млн євро; їх покрили за рахунок власних доходів від лісозаготівлі, отриманих Лісовим господарством Metsähallitus (Metsähallitus Forestry Ltd).
«Інвентаризація була надзвичайно масштабним завданням. Протягом двох польових сезонів понад 90 працівників, найнятих для інвентаризації, вимірювали, зокрема, вік лісу та обсяг мертвої деревини, а також оцінювали історію господарського використання лісу. Під час інвентаризацій також широко використовували просторові дані та дані дистанційного зондування. Ця робота створює міцну основу для рішень щодо охорони», — говорить виконавча директорка Лісового господарства Metsähallitus (Metsähallitus Forestry Ltd) Каролііна Ніємі.
Польові обстеження триватимуть протягом цього року в Саамському регіоні, а пропозиції щодо охорони лісів, які відповідають критеріям у цих районах, буде підготовлено після завершення інвентаризації. Ця робота надалі поглибить розуміння найцінніших ділянок у державних лісах і пов’язаних із ними потреб в охороні.
Нове національне лазерне сканування лісів Швеції завершено: воно показує, де дерева росли найкраще
Де ліс росте особливо інтенсивно? Тепер результати нового авіаційного лазерного сканування та Базові лісові дані (Skogliga grunddata) щодо лісів Швеції доступні для лісовласників і лісового сектору. Вперше з’являються унікальні можливості відстежувати розвиток лісу в часі, що дає лісовласникам нові інструменти для планування та догляду за своїм лісом.
Друге національне сканування шведських лісів тепер завершено. Завдяки двом загальнонаціональним скануванням лісових земель зміни в лісі можна вимірювати комплексно та з високою точністю.
«Вперше ми отримуємо надійні, загальнонаціональні показники того, як швидко насправді росте ліс, а також бачимо, де він не росте. Це має вирішальне значення для економіки лісу: правильний захід у правильний час може підвищити як приріст вартості, так і рентабельність», — говорить Лізелотт Нільссон, керівниця проєкту у відділі геоданих Шведського лісового агентства.
Сприяє важливим знанням про ліс
Завдяки повторюваним даним щодо однієї й тієї самої ділянки з’являються можливості вимірювати приріст і створювати як нові, так і кращі моделі для отримання нових знань.
Пізніше цього року будуть оприлюднені карти, зокрема щодо віку лісу та продуктивної здатності лісових земель — індексу місцезростання, — які раніше неможливо було створити з достатньою точністю. Це забезпечить підтримку, зокрема, для оптимізації садіння та заходів догляду, посилення довгострокового приросту вартості лісу й визначення земель із нижчою продуктивністю.
«Завдяки якісним даним і кращим знанням ми можемо поєднувати високу продуктивність, сильну лісову економіку та більшу увагу до довкілля. Це має ключове значення для того, щоб ліс і надалі залишався рушієм шведської біоекономіки», — говорить Лізелотт Нільссон.
Регулярне сканування дає основу для різних заходів
Лазерне сканування відбувається безперервно, і за нинішнього фінансування потрібно близько семи років, щоб охопити всі лісові землі Швеції. Регулярне лазерне сканування лісів у Швеції закладає важливі елементи для отримання цілісної картини того, як змінюється стан лісу в країні з часом.
«Цінність лісу ґрунтується на знанні того, як він росте й змінюється. Завдяки повторюваним вимірюванням ми отримуємо цілком нову основу для розроблення матеріалів, які підтримують і прибутковість, і сталість у лісовому секторі», — говорить Йорген Валлерман зі Шведського університету сільськогосподарських наук.
Торік також було розпочато третє сканування в частинах Сконе та узбережжя Норрботтену. Цього року лазерне сканування проводять у частинах Блекінге, Галланду, Крунубергу, Седерманланду, Вермланду, Вестерноррланду, а також продовжують сканування узбережжя Норрботтену та Вестерботтену. І що більше територій сканують, то більше Базових лісових даних і відповідей про ліс буде надано.
Національне лазерне сканування є також важливим суспільним ресурсом загалом. Суцільні й актуальні дані, які збираються, можуть використовуватися не лише в лісовому господарстві, а й в інших галузях землекористування, просторовому плануванні, забезпеченні готовності до надзвичайних ситуацій і роботі у сфері безпеки.
Більше про національне лазерне сканування та Базові лісові дані
Базові лісові дані (Skogliga grunddata) — це узагальнена назва для карт, які описують ліс і землю, наприклад запас деревини та висоту дерев. Карти створені цифровими методами, без оцінювання безпосередньо в лісі. Дані розраховані шляхом спільної обробки інформації з національного лазерного сканування та пробних площ із виміряними характеристиками дерев, отриманими в межах Національної інвентаризації лісів при Шведському університеті сільськогосподарських наук. Карти надають суцільні, об’єктивні та порівнювані дані про стан лісів по всій країні.
Дані створюються в межах спільного урядового доручення щодо оновлення, розвитку та надання Базових лісових даних, яке отримали Шведське лісове агентство , Картографічна служба Швеції і Шведський університет сільськогосподарських наук.
Лазерне сканування проводиться постійно, і для охоплення лісових земель Швеції потрібно близько семи років. Його співфінансують сім лісових компаній та організацій, які таким чином сприяють тому, щоб дані щодо Швеції отримували дещо частіше.
Якість Базових лісових даних є високою, передусім для лісів із переважанням хвойних порід. Базові лісові дані значною мірою сприяли цифровізації лісового господарства у Швеції.
Лісовласники можуть, зокрема, переглядати карти та робити розрахунки запасу деревини для власної ділянки в сервісі Шведського лісового агентства «Мої сторінки». Частина інформації також доступна і відкрита для всіх через картографічні сервіси Шведського лісового агентства. Землевласники також можуть отримати доступ через власні сервіси членських організацій і лісових компаній.
Європейські ліси під цифровим наглядом: нова платформа прогнозує пожежі та пошкодження
Поєднуючи польову експертизу із супутниковими даними та передовими інструментами штучного інтелекту, фінансований ЄС проєкт SWIFTT допомагає управлінцям територіями та науковцям співпрацювати задля здоровіших і сталіших лісів.
Ліси Європи є середовищем існування для численних видів амфібій, птахів і ссавців, зокрема й людини, а здорові лісові екосистеми допомагають регулювати водні потоки, запобігати ерозії та накопичувати вуглець. Однак зростання кількості пожеж, спалахів шкідників і кліматичного тиску створює значні ризики для здорового стану та сталості лісів.
«Ці ризики посилюються зміною клімату», — говорить координаторка проєкту SWIFTT Аріан Каплун, керівниця напряму природоорієнтованих рішень в AXA Climate. «Комахи розмножуються частіше, з’являється більше сухого горючого матеріалу для лісових пожеж, а частота й інтенсивність штормів зростає».
Регулярна й точна інформація про ліси
Збирання регулярної та точної інформації про стан лісів є життєво важливим першим кроком для захисту цих ресурсів. Програма ЄС зі спостереження Землі Copernicus може відігравати тут ключову роль, надаючи інформацію, яку можна використовувати для оцінювання змін біомаси і навіть вмісту хлорофілу в листі.
Проєкт SWIFTT мав на меті розробити платформу моніторингу лісів на основі штучного інтелекту, щоб краще використовувати супутникові дані, а також машинне навчання для виявлення, аналізу та прогнозування основних загроз для лісів у Європі.
«Робота з лісівниками, експертами з ризиків та інженерами зі штучного інтелекту стала надзвичайною можливістю створити сучасну платформу, прив’язану до реальних умов роботи», — додає Квентін д’Юар, генеральний директор бельгійської компанії Timbtrack, партнера проєкту.
Для цього дослідники з академічного середовища та приватного сектору працювали разом над створенням і вдосконаленням моделей штучного інтелекту, посилюючи здатність платформи SWIFTT виявляти загрози. Зрештою лісівники SWIFTT відповідали за збирання наборів лісових даних у Бельгії, Франції, Німеччині та Латвії, а також за тестування рішення SWIFTT безпосередньо на місцях.
«Польові дані були потрібні для калібрування наших моделей штучного інтелекту», — пояснює Анналіза Аппіче, професорка Університету Барі в Італії, партнера проєкту. «Партнери збирали точні набори даних із часовими мітками та геоприв’язкою щодо пошкоджень лісів короїдом, вітром і пожежами, а також визначали ділянки зі здоровими, неушкодженими деревами. Це допомогло навчити моделі системи SWIFTT розрізняти пошкоджені й непошкоджені ліси».
Супутниковий моніторинг і аналітика на основі штучного інтелекту
Ключовим результатом проєкту є платформа SWIFTT — комплексна веб- і мобільна платформа, що поєднує супутниковий моніторинг високої роздільної здатності з аналітикою на основі штучного інтелекту. Нині платформа надає широкий спектр практичної інформації, зокрема щомісячні оцінки пошкоджень, спричинених короїдом ялини та пожежами, а також оцінки пошкоджень від вітру.
Інші сервіси охоплюють виявлення активних пожеж, визначення лісових ділянок із ризиком пожежі на наступні три місяці та індикатори стану лісів. Лісівники отримують сповіщення з аналізом загрози, що дає їм змогу визначати пріоритетність реагування. Мобільний застосунок дає лісівникам можливість збирати польові дані, які платформа використовуватиме для підвищення своєї точності.
«Централізуючи ці функції в єдиній платформі, SWIFTT дає змогу власникам лісів, управлінцям і заінтересованим сторонам галузі перейти від реакційного до проактивного ухвалення рішень», — зазначає д’Юар. «Це допоможе зменшити втрати й оптимізувати стратегії управління лісами».
Збереження біорізноманіття завдяки здоровішим лісам
Після завершення проєкту платформу SWIFTT комерціалізуватиме Timbtrack, надалі розвиваючи можливості програмного забезпечення та розширюючи охоплення платформи в Європі й за її межами.
«Таким чином SWIFTT не лише дасть управлінцям лісів змогу адаптуватися до зміни клімату та її фінансових наслідків, а й допоможе Європі краще протидіяти зміні клімату та зберігати наше біорізноманіття завдяки здоровішим лісам», — говорить Каплун.
У південних лісових господарствах відновлення лісів, знищених під час війни, — це особливо складна та відповідальна робота.
Висадка сіянців — це лише перший крок. Справжня боротьба за збереження молодих насаджень починається після цього.
В умовах спекотного та посушливого клімату перші 3–5 років життя дерев є найважчими. Без догляду значна частина саджанців загине, не витримавши конкуренції з дикорослими рослинами за вологу, світло та поживні речовини.
Саме тому лісівникам доводиться видаляти бур’яни та розпушувати ґрунт. У міжряддях це відбувається механізовано, а безпосередньо в рядах між саджанцями догляд здійснюється вручну.
У 2022 році одна з ділянок лісового масиву у Прибузькому лісництві на Миколаївщині повністю вигоріла внаслідок влучання керованої авіабомби (КАБ). Від соснових насаджень залишилося лише згарище. Лісівники розчистили територію та навесні 2023 року висадили новий ліс. Завдяки постійній турботі, попри посуху та спеку, на ділянці зеленіють і набирають силу молоді сосни.
Догляд за лісовими культурами триває доти, доки крони дерев не зімкнуться.
Від початку 2026 року лісівники філії виконали роботи з догляду за лісовими культурами на площі 10200 гектарах. Роботи тривають.
Філія “Карпатський лісовий офіс” завершила весняну лісокультурну кампанію 2026 року, яка тривала з березня. Упродовж сезону лісівники філії висадили понад 6,8 млн сіянців та створили лісові культури на площі 1034,7 га.
исаджували характерні для Карпатського регіону породи дерев: сосну, дуб, ялину, бук та ялицю. Зокрема:
Львівщина: проведено лісовідновлення на площі 1032 га та висаджено майже 3,9 млн сіянців майбутніх дерев.
Закарпаття: проведено лісовідновлення на площі понад 500 га. Загалом висаджено 1,6 млн сіянців.
Івано-Франківщина: відновлено ліси на площі понад 776 га та висаджено 1,4 млн сіянців.
Важливим етапом весняної лісокультурної кампанії стало доповнення раніше створених лісових культур. Такі роботи необхідні для підтримки молодих насаджень, заміни рослин, які не прижилися або були пошкоджені дикими тваринами, а також для формування рівномірного, здорового й стійкого майбутнього лісу.
Загалом у філії доповнення проведено на площі понад 661 га, що становить 116% від весняного плану. Упродовж 2026 року лісівники Карпатської філії планують відтворити ліси на площі понад 3000 га.
Кожен висаджений сіянець – частина великої щоденної роботи з відновлення лісів Карпат. Адже ліс не з’являється за один сезон, він потребує якісної підготовки, постійного догляду, десятиліть росту та професійної праці лісівників.
Це системна робота, яку ми виконуємо відповідально – для збереження, відновлення та примноження українських лісів.
Фактично щодня для потреб ЗСУ відправлялося майже 1,5 тис. м³ деревини, або близько 37 залізничних вагонів. Це найбільший показник з моменту створення підприємства.
Ситуація на фронті залишається складною, а потреба в матеріалах для будівництва оборонних споруд не зменшується. Саме тому підприємство намагається максимально оперативно реагувати на запити військових частин.
Забезпечення відбувається за організованою системою взаємодії між військовими та ДП «Ліси України». Військові частини визначають потреби та формують відповідні запити, а підприємство опрацьовує всі заявки й розподіляє їх між своїми філіями.
У травні найбільше лісопродукції для потреб оборони відправили ресурсні Поліська, Столична, Карпатська та Північна філії. Водночас суттєво наростила обсяги відвантаження Слобожанська філія. Її перевагою є близькість до прифронтових регіонів, що дозволяє швидше доставляти деревину військовим.
Деревина надходить на всі напрямки фронту, де вона залишається критично важливою для облаштування ліній оборони, укріплень та інших захисних споруд. Основу поставок становить лісопродукція з хвойних порід різних діаметрів.
Важливо, що вся деревина передається військовим безоплатно. ДП «Ліси України» власним коштом забезпечує її заготівлю, доставку до залізничних станцій, завантаження у вагони, а також сплачує всі необхідні податки та збори.
Загалом підприємство вже відвантажило для потреб Сил оборони понад пів мільйона м³ деревини.
Зростання зумовлене насамперед збільшенням дивідендів, сплачених підприємством державі (частини чистого прибутку).
За січень–травень 2025 року сума сплачених дивідендів становила 1,3 млрд грн, а за перші п’ять місяців 2026 року — 3,5 млрд грн.
Сплата ПДВ цього року зросла з 1,5 млрд до 2,1 млрд грн.
Надходження до місцевих бюджетів зросли до 1,2 млрд грн. Цьому сприяло підвищення заробітних плат працівників виробничої ланки, що забезпечило збільшення надходжень від ПДФО.
Загалом за перші п’ять місяців 2026 року до державного та місцевих бюджетів ДП «Ліси України» спрямувало майже на 4 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
За підсумками 2025 року наше підприємство увійшло до трійки лідерів серед державних компаній за сумою сплачених дивідендів. Цього року ситуація на ринку є складнішою, але щодо наповнення бюджету ми налаштовані перевершити минулорічний результат. Наразі кожна друга гривня від реалізації лісопродукції спрямовується ДП «Ліси України» до бюджетів усіх рівнів у вигляді податків і зборів.
Через систему Prozorro на початку цього року відбулися дві відкритих закупівлі на 231 автомобіль. З них 70 це авто з відкритим кузовом (пікапи). Ще 161 одиниця – автомобілі з підвищеною прохідністю.
У рамках укладених договорів, постачання транспорту вже розпочалося. Авто отримають практично всі філії підприємства. Найбільше техніки надійде до Столичного (40), Центрального (38), Північного (34), Карпатського (34) та Подільського (23) лісових офісів. Саме ці філії мають найбільшу площу лісів, значну протяжність маршрутів патрулювання та високі ризики виникнення пожеж у літній період.
Нові автомобілі отримають прифронтові та деокуповані лісництва, де через бойові дії було втрачено або пошкоджено значну кількість техніки. Східна філія отримає 9 автомобілів, ще 12 – Слобожанська.
Потреба в оновленні автопарку сьогодні залишається високою!
Із початку повномасштабного вторгнення лісівники передали на потреби фронту понад 1 000 одиниць техніки, зокрема сотні легкових автомобілів та пікапів. Лише за перші п’ять місяців цього року для військових підприємство вже передало 17 одиниць справного транспорту.
Через постійну передачу техніки для потреб оборони та тривалу експлуатацію транспорту навантаження на автопарк суттєво зросло. Сьогодні близько половини автомобілів підприємства (1,5 тис. од.) експлуатується понад десять років. Вони часто потребують ремонту, а частина авто вже перебуває у несправному стані.
Більшість нових повнопривідних пікапів значно посилять роботу лісової охорони у боротьбі з лісовими пожежами. На них встановлюватимуть лісопожежні модулі або інше пожежне обладнання, адже пікапи високопрохідні і зможуть дістатись туди, куди не доїде габаритний транспорт.
Нові бюджетні кросовери у лісових господарствах потрібні для патрулювання лісів, боротьби з незаконними рубками, обстеження насаджень, виробничої діяльності та контролю за лісокультурними роботами. Щодня майстрам лісу доводиться долати сотні кілометрів лісових доріг, бездоріжжя та важкодоступних ділянок. Тому надійний і прохідний транспорт є критично важливим для роботи майстрів лісу, лісової охорони та інженерів.
Пікапи будуть поставлені протягом червня, а автомобілі з підвищеною прохідністю надходитимуть у філії до кінця року.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України сформує нову комісію з обстеження лісових ділянок у Пашківецькому лісництві Свалявського надлісництва за участю всіх зацікавлених сторін. Важливо дійти об’єктивних висновків щодо можливості прокладання електролінії відповідно до чинного проєкту!
Рішення щодо формування комісії для повторного обстеження ухвалено за результатами наради з представниками екологічної спільноти за участю голови Комісії з перетворення ДП «Ліси України» Ігоря Зубовича, заступника міністра Олександра Краснолуцького та радниці міністра економіки України з питань довкілля Ірини Черниш.
Під час наради також визначено інші ключові проблемні питання збереження та відновлення лісів Карпат.
Своєю чергою ДП «Ліси України» вирішило призупинити рубки до з’ясування обставин щодо наявності популяцій червонокнижних видів у межах будівництва лінії електропередач.
Наразі підприємство спільно з Мінекономіки працює над формуванням нової комісії з обстеження, до складу якої мають увійти:
– організації, що займаються науковою та науково-технічною діяльністю: Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, УкрНДІЛГА, УкрНДІгірліс, Національний лісотехнічний університет України, Інститут екології Карпат НАН України, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка;
– органи місцевого самоврядування Закарпатської області: Ясінянська селищна громада, Горінчівська сільська громада, Тур’є-Реметівська сільська рада, Перечинська міська громада, Колочавська сільська громада, Усть-Чорнянська селищна громада, Дубівська селищна громада, Великобичківська селищна громада;
– Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА;
– громадські природоохоронні організації.
Про дату і час проведення нового обстеження буде повідомлено додатково. Ми налаштовані на об’єктивне встановлення фактів, неупереджений аналіз ситуації та конструктивний діалог з усіма зацікавленими сторонами!
ІСТОРІЯ ПИТАННЯ
Минулого року ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» звернулося до ДП «Ліси України», повідомивши про проєкт нового будівництва лінійної частини приєднання електроустановок через земельні ділянки Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Простими словами, йшлося про прокладання ліній електропередачі (ЛЕП).
Як зазначалося у зверненні ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО», відповідно до статті 16 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів» підприємства, які будують або експлуатують об’єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки на підставі договору про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки або за рішенням суду — на праві постійних чи строкових земельних сервітутів.
Законодавство України зобов’язує лісогосподарські підприємства та органи місцевого самоврядування розглядати звернення енергетичних компаній щодо надання земельних ділянок для розвитку енергетичної інфраструктури та забезпечення їхнього охоронного статусу (ЗУ «Про енергетичну ефективність», ЗУ «Про землі енергетики», а також Стратегія енергетичної безпеки України).
Відповідно до чинного законодавства, на підставі звернень ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» була сформована комісія для обстеження лісових ділянок. Інформацію про проведення комісійного обстеження завчасно оприлюднили на сайті ДП «Ліси України».
До складу комісії увійшли представники ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО», Західного МУЛМГ Держлісагентства, державної лісовпорядної організації, установ природно-заповідного фонду, а також, за згодою, представники органів місцевого самоврядування та громадськості, які зверталися щодо включення їх до складу комісії.
Представники комісії обстежили лісові ділянки в Пашківецькому лісництві Свалявського надлісництва, на які попередньо були укладені договори про встановлення земельних сервітутів.
ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» відшкодувало збитки філії «Карпатський лісовий офіс» за лісові ділянки, щодо яких укладено договори про встановлення земельних сервітутів, на загальну суму понад 23 млн грн.
У травні цього року представники екологічної спільноти повідомили, що на ділянках, відведених під будівництво ліній електропередач у Карпатському регіоні, виявлено червонокнижні види рослин і тварин.
Відповідно до звернень Українського герпетологічного товариства та ГО «Українська природоохоронна група», з метою перевірки можливої наявності місць перебування саламандри плямистої на ділянках, відведених під будівництво ЛЕП (квартал 7(46) Пашківецького лісництва), було проведено комісійне обстеження.
До складу комісії, сформованої філією “Карпатський лісовий офіс”, увійшли науковці, представники лісової галузі, екологічних служб і природоохоронних установ.
За результатами обстеження дорослих особин саламандри плямистої на ділянках, відведених під ЛЕП, комісією не виявлено. На маршруті зафіксовано близько п’яти тимчасових можливих водотоків, які станом на день обстеження були повністю пересохлими. Заболочених місць або інших оселищ, придатних для земноводних безпосередньо в межах траси ЛЕП, також не виявлено.
Комісія зазначила, що ймовірні біотопи, придатні для проживання саламандри плямистої, розташовані орієнтовно за 100–150 метрів нижче від нижньої межі траси ЛЕП. Представники Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка надали рекомендації щодо мінімізації можливого впливу робіт у разі виявлення виду. Зокрема, йдеться про недопущення захаращення водотоків, збереження мертвої деревини, мінімізацію впливу на лісову підстилку, обмеження руху техніки у вечірній та ранковий час, а також проведення відповідного інструктажу для працівників.
Втім представники екологічної спільноти опублікували нові відеоматеріали щодо наявності на ділянках червонокнижних видів тварин.
У лісництвах філії в розпалі сезон догляду за молодими лісовими культурами. Наразі лісівники вже обробили близько 250 гектарів насаджень. На Полтавщині – близько 170 га та 80 га на Харківщині. Найбільше доглядів виконали у Гадяцькому надлісництві – понад 102 га та в Жовтневому – близько 50 га.
Цьогорічні погодні умови, достатня кількість опадів навесні сприяли швидкому росту рослинності. Тому лісівники вчасно та активно проводять догляди, особливу увагу приділяючи молодим насадженням перших років створення.
Найбільше навантаження припадає саме на весняно-літній період, хоча загалом догляди тривають протягом усього вегетаційного сезону — з травня по жовтень. Головна мета цих заходів — знищити бур’яни, покращити водний та температурний режими ґрунту і забезпечити молодим деревам простір для розвитку.
Фахівці філії зазначають, що догляд за різними породами дерев має свої нюанси. До прикладу:
Хвойні культури зазвичай ростуть на піщаних ґрунтах, де бур’янів значно менше. Тому тут достатньо провести 2–3 догляди за сезон.
Листяні породи, зокрема дуб, висаджують на родючих ґрунтах, де трава й чагарники ростуть миттєво. Такі ділянки потребують у 2–3 рази більше уваги — 4–5 обробок на рік, а інколи й ретельної ручної роботи.
Звісно, графік робіт лісівники коригують індивідуально, зважаючи на погоду та стан конкретної ділянки.
Нині всі роботи доглядів виконують механізованим способом. Для цього використовують сучасну техніку та інвентар, які підприємство закупило для виконання таких робіт – трактори, дискові борони, мульчери та інше приладдя. Це робить процес швидшим та ефективнішим.
