Місяць: Квітень 2026
На складах підприємства — понад 1 млн м³ продукції.
Минулого року ми обіцяли бізнесу збільшити пропозицію лісопродукції на ринку. Обіцяно — зроблено! З початку року підприємство заготовило на 560 тис. м³ деревини більше, ніж торік.
Якщо зазвичай наша частка від загальної по країні заготівлі деревини становить 83%, то цього року вона зросла до 88%.
Заготівля не припинялася ані в сніг, ані в мороз, ані під час весняного бездоріжжя!
На жаль, ринок не встигає за лісівниками. Лісові господарства виконують контракти на 97%, тоді як бізнес — лише на 83%.
Порівняно з минулим роком реалізація, на відміну від заготівлі, зросла лише на 140 тис. м³. Обсяг продукції на складах підприємства перевищив 1 млн м³.
У наявності практично всі види продукції: половина накопичених обсягів — дрова, інша половина — ділова деревина.
Ми були цілком серйозно налаштовані цього року збільшити заготівлю принаймні на 1 млн м³.
Наскільки це можливо, підприємство проявляє гнучкість у роботі з клієнтами, але наразі ринок не демонструє спроможності вибрати додаткові обсяги.
Проблеми виробників зрозумілі й здебільшого об’єктивні: логістика, енергозабезпечення, повітряні удари по промислових майданчиках, дефіцит кадрів, складність залучення обігових коштів.
Сподіваємося, переробна галузь впорається — з нашого боку створено всі умови для розвитку української деревообробки.
ДП «Ліси України» уклало найбільший контракт на постачання нової пожежної техніки
Угода передбачає поставку 14 великогабаритних автомобілів (перша партія таких машин була законтрактована минулого року і вже передана у філії підприємства).
Завдяки прозорим умовам тендеру та конкуренції між виробниками ціну машин вдалося знизити ще на 10%. Це майже 20 млн грн економії!
Жодної гривні субвенцій з державного бюджету не залучено — усі кошти є власними коштами підприємства.
Крім великих пожежних машин, підприємство цього року планує закупити 44 пожежні модулі з причепом та 47 пожежних модулів, які монтуються на пікапи.
Завдяки інвестиціям у сучасну, мобільну та потужну пожежну техніку «Ліси України» значно покращили швидкість реагування на загоряння та процес ліквідації лісових пожеж.
Зокрема, з початку цього року в лісових масивах підприємства виникло 69 пожеж. Але завдяки миттєвому реагуванню середня площа однієї пожежі становить лише 0,8 га! У підсумку загальна площа пошкоджених лісів втричі менша, ніж торік. Врятовано сотні гектарів лісу!
Чому інвестиції ДП «Ліси України» у нову пожежну техніку настільки важливі?
1.Відповідальність за гасіння пожеж у лісових масивах відповідно до законодавства покладена не на ДСНС, а на лісокористувачів.
2.У ДП «Ліси України» понад 500 застарілих пожежних автомобілів радянських часів — ГАЗ-66, ЗІЛ-131 та «Урали», які давно вичерпали свій ресурс, ламаються дорогою, споживають надмірні обсяги пального і не здатні швидко дістатися до осередку пожежі.
3.Зміни клімату спричиняють рекордні площі пожеж на європейському континенті. Минулого року в ЄС вигоріло понад 1 млн га лісу. В Україні кліматичні фактори посилюються воєнними.
Що саме закупає ДП «Ліси України»?
Підприємство закуповує сучасні пожежні автомобілі-цистерни українського виробництва, виготовлені за європейськими стандартами.
Їхні переваги:
Висока прохідність
Пожежні авто мають повнопривідне шасі, що забезпечує впевнений рух бездоріжжям, піском, болотистими ділянками та лісовими дорогами.
Автономність роботи
Цистерна об’ємом 4,5 тис. літрів води дозволяє працювати автономно без негайного підвозу води. Це дає більше часу на гасіння пожежі з першого заїзду та мінімізує затримки в критичний момент.
Потужність
Водяний ствол з електроприводом забезпечує потужну та далекобійну подачу води безпосередньо на осередок вогню. Дальність від 50 метрів дає змогу гасити пожежу на безпечній відстані, не заїжджаючи в зону відкритого полум’я. Керування процесом відбувається безпосередньо з кабіни.
Захист від пошкоджень
Захисні ґрати на лобовому склі кабіни дозволяють безпечно рухатися крізь густу лісову рослинність і гілки, не ризикуючи пошкодити скло чи зупинитися на півдорозі.
Підбиваємо підсумки роботи підприємства у першому кварталі 2026 року. Як змінилися фінансово-економічні показники за три роки нашої робот? Порівнюємо!
Перший квартал 2023 року:
заготівля — 2 млн м³, чистий дохід — 4,6 млрд грн, прибуток до оподаткування— 804 млн грн, рентабельність від прибутку до оподаткування — 17,5%, сплата податків — 1,5 млрд грн.
Перший квартал 2026 року:
заготівля — майже 3 млн м³ (+50%), чистий дохід — 8,6 млрд грн (+87%), прибуток до оподаткування— 3 млрд грн (+273%), рентабельність від прибутку до оподаткування — 34,9%,сплата податків — 4 млрд грн (+166%).
Наш результат — не збіг обставин чи вдала кон’юнктура ринку.
Це системна, комплексна робота:
– Відкрита та конкурентна система реалізації лісопродукції, яку ми всі три роки відбудовуємо.
– Прозорі тендерні закупівлі. Найвищий відсоток конкурентних закупівель серед держкомпаній — у ДП «Ліси України». Попри шалений опір, ми вивели на Prozorro навіть послуги із заготівлі, які держлісгоспи раніше завжди закуповували за прямими договорами.
– Відмова від непрофільних видів діяльності, таких як лісгоспна деревообробка, яка завжди була розсадником корупції.
– Оптимізація витрат, уніфікація штату. У першому кварталі 2023 року — 30 тисяч працівників, у першому кварталі 2026-го — 21 тисяча.
– Щоб втримати виробничу ланку, працівникам лісництв суттєво підвищено зарплати.
Середня зарплата у першому кварталі 2023 року — 15 тис. грн, у першому кварталі 2026 року — 38 тис. грн. Адміністративний апарат, навпаки, скорочено до мінімуму: до реформи на нього витрачалося понад третину фонду оплати праці, зараз — лише 17%.
До повної заборони залишається рівно рік, але вже цього року планову «суцільну» заготівлю мінімізовано, вона не перевищуватиме 30% від затверджених лімітів. Це найменший показник за всі останні роки.
Одночасно підприємство по-новому налаштовує виробничі процеси та технології, готуючись господарювати в карпатських лісах за умови збереження лісового покриву.
Винятки можливі лише у випадках тотального всихання насаджень або задля ліквідації наслідків стихійного лиха (пожежі, вітровали тощо) після проходження процедури оцінки впливу на довкілля.
Наразі філія “Карпатський лісовий офіс” проводить навчання фахівців, які опановують технології, що застосовуються лісівниками Німеччини.
Закуповується обладнання, яке дозволить працювати в лісі, не завдаючи шкоди насадженням. Закладаються мартелоскопи – ділянки (майданчики), де відпрацьовується методика проведення вибіркової заготівлі для формування більш стійкого до змін клімату, різновікового, багатоярусного деревостану.
В усіх лісових господарствах регіону актуалізуються матеріали лісовпорядкування, які вже не передбачатимуть планових суцільних рубок.
Наближене до природи лісівництво стає реальністю в Україні!
Ми запускаємо зворотний відлік часу до моменту, коли заборона на суцільні рубки офіційно набуде чинності! І розповідатимемо вам, як лісове господарство Карпат адаптується до роботи в нових умовах!
Весняна лісокультурна кампанія активно підходить до завершення. Створення лісових культур проведено на площі понад 11,0 тис га, що складає 95% від завдання, при цьому було висаджено понад 70 млн шт. сіянців. Попри високий відсоток виконання, роботи не зупиняються і триватимуть доки дозволятимуть погодні умови.
Втім, висадити ліс – лише перший крок. Далі починається не менш важлива частина – догляд за ним, від якого залежить, чи приживаються культури і як швидко сформується повноцінний молодий ліс.
Лісівники розпочинають догляди як тільки з’являється перша зелень. Найраніше такі роботи стартували у Південній, Східній, Центральній, Подільській та Слобожанській філіях. Лісівники доглянули вже понад 500 гектарів незімкнутих лісових культур.
Догляди за лісовими культурами тривають протягом усього вегетаційного періоду. Як правило, на одній ділянці догляди проводять у середньому 3-4 рази на рік. Водночас їхня інтенсивність і тривалість у різних регіонах можуть суттєво відрізнятися.
Насамперед усе залежить від типів лісорослинних умов – тобто ґрунтів і клімату: на родючих і вологих ділянках трава та чагарники ростуть дуже швидко, тому їх доводиться частіше видаляти, тоді як на бідних або сухих ґрунтах доглядів може бути менше.
Важливі й біологічні особливості: наприклад, одні породи дерев ростуть повільно і потребують захисту від бур’янів та чагарників.
З огляду на обсяги робіт – а цього року заплановано догляди на 107 тис. га – основний акцент робиться на механізації. Понад 80% робіт лісівники виконують із застосуванням техніки, що дозволяє значно пришвидшити процес і ефективніше використовувати ресурси.
Зокрема, культиватори обробляють міжряддя лісових культур: розпушують ґрунт і підрізають кореневу систему трав’янистої рослинності. Це зменшує заростання ділянок і сповільнює повторне відростання бур’янів. Якщо ділянка більш заросла, у роботу йдуть мульчери та лісові ротоватори.
Для більш глибокого обробітку застосовуються дискові борони – вони розрізають і розпушують верхній шар ґрунту, розбивають ущільнення після дощів, завдяки чому коріння лісових культур отримує більше повітря і вологи.
Щоб виконувати ці роботи вчасно і без втрати якості, підприємство поступово оновлює техніку, яку використовує для доглядів. Протягом року ДП “Ліси України” планує замінити понад 200 одиниць застарілого обладнання.
У січні ДП “Ліси України” уклало договір зі словацьким виробником на постачання 11 скідерів. Наразі на заводі виготовлені перші дві одиниці. Перед відправкою в Україну наші фахівці особисто приїхали їх протестувати.
Це принциповий етап, адже йдеться не лише про якість техніки, а й про безпеку людей та надійність роботи в складних гірських умовах. Саме тому перевірку проводимо ще на заводі – до початку експлуатації.
Фахівці оцінили роботу двигуна, трансмісії та гідравліки. Окрему увагу приділили лебідці й трелювальному обладнанню, а також ходовій частині, гальмам і електроніці.
Перші одиниці надійдуть до України у найближчі тижні. Постачання ще 9 скідерів заплановане до середини літа.
Нова техніка працюватиме в Брустурянському, Бродівському, Рахівському, Ужгородському, Болехівському, Надвірнянському, Коломийському, Івано-Франківському, Вигодському, Осмолодському та Верховинському надлісництвах.
Це перша закупівля підприємством техніки такого рівня – сучасних трелювальних тракторів, які створені саме для роботи в лісі, а не переобладнані з іншої техніки.
Чому це важливо?
Сьогодні у Філія “Карпатський лісовий офіс” для трелювання використовується близько 350 тракторів, із яких 285 – техніка 80–90-х років. Вона часто виходить з ладу, потребує дорогих або дефіцитних запчастин і не забезпечує необхідної ефективності в гірських умовах.
Що зміниться з новими скідерами?
Збільшиться прохідність. Посилена рама, повний привід, високий кліренс і потужні двигуни дозволяють скідерам впевнено працювати на бездоріжжі, у болотистій місцевості та в горах.
Більша ефективність роботи. Лебідки, які встановлені на трелювальних тракторах, двобарабанні, що підвищує продуктивність робіт. Вони забезпечують більше тягове зусилля і швидше трелювання деревини.
Безпека і зручність оператора. Сучасні системи дистанційного керування та плавного регулювання швидкості роблять роботу точнішою і безпечнішою.
Нові скідери не потребуватимуть значних витрат на обслуговування і з перших днів забезпечать стабільну роботу.
Цього року ДП «Ліси України» запланувало рекордні інвестиції у протипожежну техніку та обладнання – близько 400 млн грн. Це втричі більше, ніж минулого року.
Чому «Ліси України» інвестують у розвиток власної протипоженої системи, а не віддали цей напрям на аутсорс в ДСНС?
Наприклад, у Франції, Італії, Греції чи Польщі основну відповідальність за гасіння лісових пожеж несуть пожежно-рятувальні служби або служби цивільної безпеки, тоді як лісівники лише допомагають орієнтуватися на місцевості — надають карти, показують під’їзди та джерела води.
В країнах, де історично не має монополіста, а лісовим господарством займаються лісокористувачі різних форм власності – приватні, комунальні державні – цілком логічна централізація системи реагування на пожежі з боку держави.
В Україні та низці пострадянських країн історично склалася інша модель реагування. Вся відповідальність за організацію гасіння покладена на лісокористувача. ДСНС залучається, якщо виникла надзвичайна ситуація, яка визначається у ст. 2 Кодексу цивільного захисту України.
Відповідно до визначених наказом Міністерства внутрішніх справ України критеріїв, ДСНС можуть долучатися до гасіння лісових пожеж лише тоді коли площа поширення вогню досягає рівня надзвичайної ситуації (понад 50 га).
Відповідальність лісокористувача: нормативна база
У 2004 році Державним комітетом лісового господарства України був виданий наказ №278 “Про затвердження Правил пожежної безпеки в лісах України”. Документ чітко визначає, що “безпосереднє здійснення заходів щодо охорони лісів від пожеж, їх гасіння та обліку покладається на постійних лісокористувачів”.
Наразі найбільший лісокористувач в Україні – це ДП “Ліси України”, з площею лісового фонду майже 7 тис. га. Тобто ДП «Ліси України» відповідає за гасіння пожеж, всі інші структури можуть залучатись, але відповідатимуть за результат гасіння – лісівники!
Ці правила також зобов’язують підприємство мати державну пожежну охорону – фактично свої підрозділи, які базуються на лісових пожежних станціях або спеціальних пунктах, де зберігається вся необхідна техніка та обладнання для гасіння пожеж.
Лісокористувач також зобов’язаний забезпечувати профілактичні заходи – влаштування мінералізованих смуг, утримання лісових доріг у проїзному стані, облаштування пожежних водойм.
Кількість техніки та обладнання для протидії лісовим пожежам визначено постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2022 №612 «Про затвердження Порядку організації охорони і захисту лісів».
Саме на основі зазначених вимог ДП «Ліси України» формує план оновлення матеріально-технічної бази лісових пожежних станцій і комплектацію відповідних підрозділів!
Контракт з ДСНС: чому це неефективно?
Постанова Кабміну №612 крім іншого уточнює, що ДСНС може залучається до гасіння лісових пожеж, лише коли лісова пожежа виходить за межі “контрольованої ситуації” або є ризик, що вона такою стане. Це може бути: велика площа загоряння (понад 5 га) або швидке поширення вогню, складні умови (сильний вітер, спека, важкодоступна місцевість), нестача людей чи техніки у лісівників, загроза населеним пунктам, інфраструктурі або життю людей.
Отже, нормативна база в деяких складних випадках дає лісокористувачу права залучати ДСНС. Але це лише право! ДСНС може не приїхати ні на велику лісову пожежу, навіть коли вона набрала статус надзвичайної ситуації. На це є декілька причин.
1. Велика відстань до місця загорання
У 2017 році Кабінет Міністрів України видав розпорядження «Про схвалення Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій».В результаті основним завданням ДСНС стало реагування на масштабні надзвичайні ситуації.
Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1269 «Про територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій» змінила структуру ДСНС відповідно до нового поділу районів, який відбувся внаслідок реформи адміністративно-територіального устрою.
У результаті замість приблизно 500 районних підрозділів в ДСНС залишилося 136. Відстань від деяких віддалених лісових масивів до найближчого районного управління ДСНС багато десятків кілометрів. Переїзд пожежної техніки на таку відстань – це тривалий час та значні витрати.
2.Більша частина пожежних машин ДСНС потребує оновлення
Українські рятувальники отримують від міжнародних донорів нову техніку, але часто досі використовують застарілі машини, такі як ГАЗ-66, ЗІЛ-131 та «Урали».
Ці автомобілі відомі своєю витривалістю і здатністю проїхати там, де сучасна техніка іноді не справляється – особливо бездоріжжям або в лісі. Але водночас вони морально і технічно застарілі: споживають багато пального, частіше ламаються і не розвивають високої швидкості.
У реальних умовах це означає, що пожежні машини рухаються значно повільніше, ніж звичайний транспорт – у середньому близько 35 км/год по трасі, а на лісових дорогах ще повільніше. Через це рятувальники довше добираються до місця лісової пожежі, і площа поширення вогню може суттєво зрости.
3.Під час війни пріоритет ДСНС – ліквідація наслідків ворожих обстрілів
Пріоритети ДСНС під час воєнного стану регулюються Кодексом цивільного захисту України, який визначає порядок дій рятувальників.
У першу чергу ДСНС зосереджується на розборі завалів після обстрілів, порятунку людей, розмінуванні та реагуванні на руйнування критичної інфраструктури. А до гасіння лісової пожежі, навіть якщо це вже надзвичайна ситуація (де площа поширення вогню більше 50 га) ДСНС долучається лише тоді коли це не заважає виконанню основних завдань у зоні бойових ризиків.
У травні минулого року внаслідок влучання ворожого КАБу у прифронтовому Борівському лісництві вирувала лісова пожежа. Через посушливу спекотну погоду та сильний вітер за кілька годин вона досягла площі 110 га. Власними силами лісівники її ліквідували майже за добу.
“ Якби ми чекали рятувальників, за нашими підрахунками, лісова пожежа охопила б понад 1000 га лісу”, – згадує помічник начальника Ізюмського надлісництва філії “Слобожанський лісовий офіс” Олексій Шаповалов.
4.Послуги з аутсорсингу ДСНС не розраховані на великі лісові пожежі і коштують занадто дорого
Постанова Кабміну від 26 жовтня 2011 р. №1102 «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій» дозволяє на платній основі залучати рятувальні підрозділи.
Йдеться про ті функції, які не пов’язані з реагуванням на надзвичайні ситуації. Це можуть бути як профілактичні чи превентивні заходи, а також залучення техніки для гасіння чи запобігання займанням на об’єктах (наприклад, під час робіт у лісі чи на лісосіках).
Теоретично, за окрему плату рятувальників можна залучити і на гасіння невеликої лісової пожежі. В ДП «Ліси України» вже розглядали цей варіант. Але ключове питання – чи буде це дешевше, ніж власні інвестиції.
Приклад розрахунку вартості приїзду ДСНС для лісової пожежі площею 0,03 га.
Виїзд на таке займання потребує залучення одного пожежного автомобіля з п’ятьма рятувальниками, які мають подолати близько 100 км (у дві сторони).
Середня швидкість ГАЗ-66, ЗІЛ-131 та «Уралів» по трасі складає 35 км/год. Тому лише дорога займає майже три години, ще дві – безпосередньо гасіння. У підсумку – майже п’ять годин роботи, 83 літри витраченого пального, повний бак води. Все разом понад 20 тис. грн.
«Площа минулорічних пожеж – приблизно 6 тисяч га (більшість з яких сталися на прифронтових територіях), послуги ДСНС обійшлась би нам у понад 3 млрд гривень», – зазначає заступник директора Департаменту лісового господарства ДП “Ліси України” Микола Гонтарук.
Пожежні підрозділи місцевих громад: марні сподівання
Відповідно розпорядження Кабміну «Про схвалення Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій» функції гасіння пожеж у територіальних громадах повинна бути передана до місцевої пожежної охорони та добровільних пожежних команд.
Але значна частина громад не має фінансових ресурсів для повноцінного утримання пожежних підрозділів і техніки!
В умовах війни фінанси спрямовується на оборону. Багато чоловіків призвані на службу в ЗСУ і зараз просто немає ким заповнити посади у місцевій пожежній охороні.
Формально вимога існує, фактично в багатьох громадах вона не реалізована.
Інвестиції ДП «Ліси України» у пожежну безпеку: що плануємо цього року
Підприємство цього року планує придбати
– 16 сучасних великогабаритних пожежних авто українського виробництва. .
– 2 тисячі пожежних рукавів, більше сотні стволів,
– близько 700 ранцевих обприскувачів
– десятки лісопожежних модулів.
Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ воїна-лісівник отримав за виявлену мужність при виконанні бойових завдань.
Андрій один з тих, хто з 2022 року добровільно став на захист України. Мотивація була особистою та беззаперечною: вибити ворога з рідного дому. Він на власні очі бачив, що таке «рускій мір», провівши понад місяць в окупації. Як тільки з’явилася перша можливість виїхати, Андрій нею скористався – але не для того, щоб шукати безпеки в тилу.
Майже одразу після евакуації він приєднався до 34-ї бригади морської піхоти. Символічно, що вже кілька років він та його побратими тримають оборону саме на Херсонщині.
Торік Андрій, ризикуючи собою, самотужки перевозив поранених побратимів через відкриту місцевість. Попри постійні обстріли та пряму видимість для ворога, він не зупинився, поки всі хлопці не опинилися в безпеці. Саме за цей героїчний епізод на він отримав «Золотий хрест».
Цей героїзм для Андрія вже став звичною справою. Ще у 2023 році, працюючи у взводі забезпечення, він потрапив під мінометний обстріл, коли доставляв спорядження піхоті на острівні ділянки. Тоді уламки ворожої міни посікли йому ноги. За виконання завдання в надважких умовах, Андрій отримав відзнаку від Міністра оборони.
Наразі Андрій Латишев – стрілець-зенітник. Знищує ворожі ударні дрони, які летять з півдня Херсонщини та Криму.
У Філії “Південний лісовий офіс” на нього дуже чекають колеги. Вони постійно на зв’язку з Андрієм і готові будь-якої миті підставити плече – чи то волонтерською допомогою зараз, чи то теплим прийомом на роботі після повернення.
Цьогорічна весняна лісокультурна кампанія на Дніпропетровщині практично завершилась.
Попри складну безпекову ситуацію та неможливість працювати в частині прифронтових лісництв, лісівникам філії «Східний лісовий офіс» вдалося провести необхідні роботи з весняної висадки лісу на площі 394 га. Загалом для лісорозведення, лісовідновлення та сприяння природному поновленню використано 1,1 млн сіянців.
Фінальною крапкою стануть роботи з проведення доповнення лісових культур на площі 50 га найближчими днями.
Ключові акценти цієї кампанії:
Протидія поширенню лісових пожеж
Прифронтова область має доволі посушливий степовий клімат. Через недостатню вологу, переважаючі соснові насадження та ворожі обстріли ризик виникнення лісових пожеж дуже високий. Тому лісівники на всіх ділянках висаджували мішані ліси.
Головна порода – сосна звичайна (80%), супутні породи – дуб, клен, акація, сосна кримська та плодокісточкові дерева. Листяні породи часто виступають природним бар’єром для поширення вогню, особливо біля хвойних масивів.
Відновлення лісів після пожеж
У Павлоградському лісництві на площі 52,5 га завершили відновлення лісів на згарищах, що залишалися пусткою понад п’ять років. Раніше ці роботи були неможливими через сильне захаращення ділянок рештками горілих дерев. Проте завдяки новому потужному мульчеру, придбаному ДП «Ліси України», лісівники змогли переробити порубкові залишки, якісно підготувати ґрунт та висадити новий молодий ліс.
Використання сіянців із закритою кореневою системою.
Сіянці із ЗКС лісівники регіону висаджують другий рік поспіль. У цій лісокультурній кампанії їх кількість склала понад 430 тис. Такі сіянці мають високий рівень приживлюваності та потребують менше доглядів, краще переносять посуху.
Створення нових лісів
На площі 123,8 га лісівники висадили абсолютно нові ліси, що складає 103% від запланованих обсягів. Це деградовані сільськогосподарські землі в Новомосковському та Дніпровському лісництвах, які раніше передали місцеві громади під заліснення.
Також лісівники регіону долучились до всеукраїнської акції «Ліси пам’яті», у межах якої спільно з ветеранами та родинами загиблих воїнів створюють нові ліси на честь полеглих захисників.
Молодий ліс в Обухівському лісництві площею 1,4 га демобілізовані працівники присвятили восьми загиблим воїнам-лісівникам із філії «Східний лісовий офіс».
Одразу по завершенню весняної лісокультурної кампанії лісівники Східної філії почнуть догляди за лісовими культурами. Запланований обсяг робіт на цей рік складає понад 3000 га.
Лісові пожежі залишаються однією з найбільших загроз для екосистем України, особливо в умовах війни та кліматичних змін. Для ефективного захисту лісів сформована комплексна система протипожежного захисту, яка поєднує технології, інфраструктуру, навчання та міжвідомчу взаємодію. Кожен із цих напрямків відіграє важливу роль у збереженні лісових масивів від вогню.
Сучасні системи моніторингу
Для раннього виявлення пожеж в Україні створена розгалужена система спостереження. Загалом це 460 пожежно-спостережних веж, з яких 387 обладнані відеосистемами. Вежі дозволяють контролювати великі території лісового фонду та оперативно виявляти навіть невеликі осередки займання.
Автоматизована система «Пожежі»
Цей цифровий сервіс містить єдину електронну базу даних про лісові пожежі,
моніторинг ситуації в режимі реального часу, а також аналіз перебігу гасіння. За допомогою даних дистанційного зондування Землі система виявляє температурні аномалії – потенційні осередки займання. Лісокористувачі отримують цю інформацію і можуть превентивно перевірити ділянку і запобігти виникненню пожежі.
Оновлення пожежної техніки
ДП «Ліси України» активно інвестує у модернізацію технічної бази. Серед ключових напрямків закупівля пожежних автомобілів, придбання лісопожежних модулів та оновлення спорядження – мотопомп, рукавів, обприскувачів. Сучасна техніка значно підвищує швидкість і ефективність гасіння пожеж. У 2026 році на оновлення техніки та спорядження планують витратити 400 млн грн.
Мінералізовані смуги та пожежні водойми
Мінералізовані смуги залишаються одним із найпростіших і водночас найефективніших способів стримування пожеж.
Для облаштування мінералізованих смуг розорюють землю та видаляють горючі матеріали – траву, хвою, листя, лишаючи самий ґрунт. Фактично вони виконують функцію бар’єра, який не дозволяє вогню поширюватися. Приміром, якщо зайнялася суха трава, мінералізована смуга зупинить розповсюдження полум’я.
Також важливим елементом протипожежної інфраструктури є пожежні водойми, які забезпечують запас води для гасіння. Лісівники забезпечують постійний догляд за ними, контролюючі наявність достатньої кількості води.
Рекреаційні пункти
Це важливий елемент профілактики пожеж. Рекреаційні пункти облаштовують у місцях з потенційно високими ризиками виникнення пожеж та значним туристичним трафіком. Такі пункти обладнані безпечними місцями для розведення вогню, мають мангальні зони та місця збору сміття. Це дозволяє мінімізувати випадки неконтрольованого розведення багаття в лісах та займання сміття.
Посилення взаємодії з рятувальниками
Ключовим елементом ефективної боротьби з пожежами є координація між лісівниками та співробітниками ДСНС.
Наразі сторони об’єднують зусилля у прогнозуванні пожежонебезпечної ситуації, швидкому реагуванні на загоряння та обміні даними й цифровими рішеннями.
Особливу роль відіграє забезпечення використання актуальної бази даних про лісові масиви, що дозволяє рятувальникам точніше оцінювати ситуацію та діяти оперативно. Адже саме швидкість виявлення пожежі мінімізує можливі втрати.
Навчання та спільні тренування
Щорічні навчання є основою злагодженої роботи у критичних ситуаціях. Під час тренувань відпрацьовують:
швидку комунікацію між підрозділами
оцінка оперативної обстановки
управління силами під час гасіння
визначення пріоритетів стримування вогню
розрахунок необхідної техніки та персоналу.
Паралельно проводиться профілактична робота: у 2025 році здійснено 9,4 тисячі рейдів для контролю за дотриманням правил пожежної безпеки. Такі заходи допомагають запобігати пожежам ще до їх виникнення.
Ефективність протипожежних заходів
Система захисту лісів України від пожеж сьогодні поєднує сучасні технології,
інженерні рішення, підготовку персоналу та ефективну взаємодію служб. Цей комплекс забезпечує відчутний результат: попри складні умови, Україна демонструє прогрес у зменшенні масштабів пожеж.
У 2025 році ліквідовано 1 238 пожеж, їхня загальна площа склала 5 565,5 га. Це на 38% менше за кількістю та на 77% менше за площею, ніж у 2024 році. При цьому 45% всіх лісових пожеж спричинені війною, це що залишається серйозним викликом для галузі.
Водночас варто пам’ятати, що збереження лісів від вогню – це спільна справа. Лісівники та рятувальники роблять все можливе, щоб попередити або швидко нейтралізувати вогонь. Але ці зусилля будуть ефективними лише за умов, що кожен відвідувач лісу усвідомить свою власну відповідальність.