Місяць: Травень 2026

У сьогоднішній рубриці «Наші в ЗСУ» – історія працівника ДП “Ліси України”, який, попри вік і всі життєві обставини, доєднався до Збройних сил України та понад рік разом із побратимами успішно стримував ворога на Херсонщині.

Петро Чайковський присвятив лісовій галузі понад 30 років життя, пройшовши у Коростишівському надлісництві професійний шлях від майстра нижнього складу та майстра лісу до інженера лісового господарства. 

У червні 2024 року став на захист нашої держави. Потрапив у 39-ту окрему бригаду морської піхоти. Маючи офіцерське звання, Петро очолив стрілецький взвод.

 

«Посада командира стрілецького взводу – це не лише управління підрозділом. Це ще й щоденна відповідальність за життя побратимів та злагодженість кожного воїна в найскладніших умовах», – говорить Петро Чайковський.

Першим місцем служби стала Херсонщина. Петро понад рік з побратимами стримував натиски ворога на цьому напрямку. 

«Ворог постійно намагався прорватися: заходили диверсійні групи, були спроби штурмів і форсування Дніпра на різних ділянках області. Паралельно – удари дронами та обстріли з мінометів. У таких умовах важливі не лише досвід і витримка бійців, а й хороше технічне забезпечення, адже саме воно часто допомагає утримати позиції та зберегти життя», – каже воїн лісівник.

Але в умовах інтенсивних бойових дій будь-яка техніка – розхідник. Якщо найнеобхіднішим забезпечує військова частина, то багато обладнання, потрібного безпосередньо на позиціях, військові отримують завдяки волонтерам. Зокрема, колеги Петра познайомили його з представниками Спілки воїнів-лісівників України, які неодноразово допомагали підрозділу.

«Нам передавали зарядні станції, генератори, РЕБи, дизельний обігрівач. Завдяки налагодженому зв’язку та більшій кількості збитих ворожих дронів ми змогли нормально проводити ротацію, більш безпечно пересуватись», – пригадує Петро.

За службу та проявлену мужність Петра нещодавно нагородили медаллю «Військової доблесті» від командування Сухопутних військ ЗСУ. Відзнаку він отримав за стійкість, відвагу та особистий внесок у підтримання бойової готовності підрозділу під час боїв на Херсонщині.

Згодом через хронічні хвороби, які загострилися під час служби, Петра перевели до Житомирського військового інституту. Нині він обіймає посаду командира взводу навчальних автомобілів.

Попри все, після демобілізації Петро планує повернутися до роботи в лісовому господарстві. За ним зберігається робоче місце. Відповідно до колективного договору, він також отримає всі передбачені соціальні гарантії.

Стартувала найбільша за всю історію програма інвестицій у механізацію заготівлі.

Цього тижня «Ліси України» підписали перший контракт із відомим шведським виробником Vimek AB на постачання 12 харвестерів для проведення рубок догляду.
Така техніка поставляється в Україну вперше!

Під час рубок догляду вилучаються пригнічені, пошкоджені, низькопродуктивні та малоліквідні дерева, що заважають розвитку кращих. Вихід ділової деревини при цьому дуже невеликий. Переважає деревина низької товарної якості – хмиз і дрова.

Тому рубки догляду є малорентабельними, особливо в умовах гострого дефіциту робочої сили. Водночас вони вкрай важливі для формування здорового та продуктивного лісу.

Рішення — у застосуванні спеціальних харвестерів. Заготівельні машини точно й акуратно відбирають зайві дерева, мінімізуючи пошкодження ґрунту та насаджень, що залишаються для подальшого росту. Продуктивність такого харвестера становить приблизно 60–120 м³ за зміну залежно від умов роботи.

Минулого року ДП «Ліси України» вивчило світовий досвід і запропонувало провідним європейським виробникам надати свої пропозиції.

Тендер виграла шведська компанія Vimek AB, запропонувавши найнижчу ціну.

Техніку забиратимемо безпосередньо із заводу-виробника. Навіть доставку в Україну та митне оформлення здійснюємо самостійно (без посередників), щоб зменшити витрати.

Також цього тижня підприємство оголосило ще два великі тендери.

Закуповуємо 14 «великих» харвестерів для рубок головного користування, які працюватимуть у парі з 14 форвардерами, що транспортують деревину до складів або доріг із твердим покриттям.

Наразі власними бригадами ДП «Ліси України» заготовляє 14,6% від загального обсягу (1,7 млн м³ на рік). Лише 5% заготівлі механізовано, оскільки раніше держлісгоспи майже не інвестували в заготівельну техніку.

Але лісова реформа все змінила. Вже скоро там, де це економічно й технічно доцільно, підприємство заготовлятиме деревину механізовано.

Лісівники Німеччини висаджують бука за допомогою екскаватора

У лісі торохтить машина. Але це не харвестер, який валить дерева, а невеликий гусеничний екскаватор, що садить дерева. На Ведеберзі у лісництві Нолле Нижньосаксонських державних лісів лісівники висаджують великі буки для лісу завтрашнього дня.

Маріус Ґжеско, керівник лісництва Нолле, тримає в руках карту. На ній видно строкату мозаїку з невеликих кольорових ділянок. Саме тут лісівник планує провести садіння:

«У минулому ліс на Ведеберзі був сформований переважно ялиною. В останні роки вона постраждала від буревіїв, посух і короїда. Для нас це відповідні умови для цілеспрямованої перебудови лісу. У майбутньому тут мають рости буково-змішані ліси. При цьому ми працюємо невеликими площами, щоб у майбутньому сформувати ліс, багатий за віком і структурою».

Через Консультаційний центр із питань лісового насіння в Еррелі у Люнебурзькій пустці Ґжеско замовив 23 000 саджанців бука лісового, а також 1 600 лип дрібнолистих і 1 000 кленів гостролистих. Йдеться про так званий великомірний садивний матеріал.

«Буки й липи мають висоту до 150 см. Ми не можемо висаджувати їх вручну, хоча б тому, що коренева система дуже велика. Для такого садивного матеріалу ми використовуємо гусеничний екскаватор», — пояснює лісничий.

Ґжеско обрав великомірний садивний матеріал, оскільки він має менше проблем із конкурентною рослинністю:

«Орляк звичайний тут росте дуже інтенсивно. Меншим рослинам було б важко пробитися крізь нього вгору. Крім того, дичина, насамперед козулі, уже не дістає до смачних бруньок. Менше об’їдання означає відмову від будівництва огорож, тобто економію коштів, і менше зусиль під час мисливських заходів».

Лісничий доручив садіння лісовим працівникам і сертифікованому лісовому підряднику. Садіння за допомогою екскаватора потребує спеціальних знань. Саджальник і машиніст мають бути злагодженою командою.

«Машиніст екскаватора має керувати машиною дуже обережно. Садивну яму потрібно викопати ретельно, а коренева система під час закривання ями не повинна бути стиснута. Крім того, машиніст має постійно бачити свого колегу біля стріли екскаватора, щоб не наражати його на небезпеку. До цього додається завбачливе пересування місцевістю. Навіть якщо мініекскаватор має порівняно невелику масу, він здебільшого залишається на трелювальних волоках, щоб уникнути ущільнення ґрунту», — пояснює Маріус Ґжеско.

Нижньосаксонські державні ліси з початку 1990-х років працюють за концепцією довгострокового екологічного розвитку лісів. Їхня мета — формувати багаті за структурою і видами листяно-змішані ліси, лісові угруповання яких відповідають місцевим умовам місцезростання і тому є наближеними до природних. При цьому ліси мають бути якомога більш кліматично стійкими. На Ведеберзі, який належить до території оселищної мережі «Тевтобурзький ліс, Малий Берг» переважають вапнякові ґрунти. Потенційно природну рослинність тут формують букові лісові угруповання.

Цими садильними роботами Ґжеско продовжує заходи, розпочаті його попередниками.

«Найстарішим так званим підсадкам бука під наметом уже 25 років. Отже, багато старих ялинових насаджень уже перебувають у процесі розвитку в напрямі буково-змішаних лісів. Але оскільки дерева ростуть повільно, зміни потребують часу. Тому перебудова лісу не завершиться завтра, однак, з іншого боку, вона вже почалася багато років тому».

За допомогою механізованого садіння екскаватором можна висаджувати до 600 дерев на день. При цьому важливу роль відіграють особливості місцевості. На крутих схилах або на вологих ділянках машина має працювати дуже обережно. Якщо частка коренів у ґрунті дуже висока, копати ями стає складніше.

У Шотландії обмежили доступ до лісу Бейн-Гулін через порушення правил безпеки під час рубок

Управління лісами та землями Шотландії обмежило доступ до Бейн-Гулін поблизу Кемпбелтауна після того, як представники громадськості відмовлялися дотримуватися попереджувальних знаків безпеки та переходили через захисні огорожі в зони проведення робіт.

Спочатку планувалося, що на час проведення рубок доступ буде можливий увечері та у вихідні дні. Тепер доступ обмежено лише вихідними.

Рубки розпочалися в тиждень, що почався 11 лютого, і, як очікується, триватимуть до весни 2027 року.

Дейв Кертіс із команди Західного регіону Управління лісами та землями Шотландії сказав: «Спочатку ми планували дозволити громадський доступ до західної частини лісу ввечері та у вихідні. Однак це виявилося невдалим, оскільки окремі люди не поважали встановлені огорожі та знаки. Тому ми змушені обмежити доступ громадськості лише вихідними днями й не допускати людей до активної зони робіт».

Під час рубок буде видалено дерева модрини, уражені хворобою, спричиненою Phytophthora ramorum, яка зрештою призвела б до загибелі дерев.

Превентивні рубки необхідні для усунення ризиків для безпеки відвідувачів, пов’язаних з ослабленими хворими деревами, а також для уповільнення поширення хвороби на ділянки, які наразі не уражені. Під час робіт також приберуть вітровальні та пошкоджені бурями дерева, які блокують доступ і можуть становити небезпеку.

Дейв додав: «Вітровальні ділянки лісу за своєю природою є небезпечними. Завислі та повалені вітром дерева можуть виглядати “стабільними”, але здатні покотитися, зсунутися або впасти від найменшого дотику. Залежно від того, як вони впали, вони також можуть перебувати під напруженням, і якщо ця енергія раптово вивільниться, наслідки можуть бути надзвичайно серйозними, якщо не смертельними.

Крім того, відвідування ділянки, де вже може бути наявна серйозна хвороба дерев, створює ризик перенесення спор, що спричиняють хворобу, з одного місця в інше — у бруді на взутті, колесах велосипедів або навіть лапах собак.

Це призвело б до необхідності проводити ще більше запобіжних рубок.

Ми наполегливо радимо всім, хто відвідує будь-який ліс у будь-який час, завжди звертати увагу на знаки безпеки, дотримуватися встановлених обмежень і не заходити в зони проведення робіт».

Плани щодо Бейн-Гулін (Beinn Ghuilean) на наступні роки передбачають продовження виробництва деревини, видалення всіх наявних хвойних насаджень протягом наступних 5 років і висаджування листяних порід на нижніх схилах.

Перемога над короїдом: у словацькому Горегронні зупинили масштабне лісове лихо

Екологічну кризу, що загрожувала лісам одного з наймальовничіших регіонів Словаччини, офіційно взято під контроль. Міністерство сільського господарства країни спільно з ДП «Ліси Словацької Республіки» (LESY SR) оголосили про завершення активної фази боротьби з короїдом та перехід до масштабного відновлення екосистеми.

Випереджаючи графік: як вдалося приборкати стихію

Ще у 2024 році ситуація в районі Чєрного Балога здавалася критичною — через масове розмноження шкідника було оголошено надзвичайний стан. Експерти прогнозували, що на стабілізацію знадобиться щонайменше чотири роки. Проте завдяки впровадженню «кризової моделі управління» каламітет подолали на два роки раніше запланованого.

«Сьогодні ми можемо сказати: ситуацію взято під контроль. Завдяки величезній залученості фахівців ми впоралися раніше, ніж очікувалося», — заявив міністр сільського господарства Ріхард Такач.

Цифри, що вражають:

2,1 млн м³ — загальний обсяг розробленої ураженої деревини за два роки.

90% — на стільки зменшилася кількість хворих дерев порівняно з початком 2024 року (з 397 тис. м³ до 26 тис. м³).

Потрійне прискорення: у 2024 році темпи заготівлі хворої деревини перевищили звичайні показники у три рази.

Від монокультур до стійких лісів майбутнього

Тепер пріоритетом лісівників стало створення «лісів нового покоління». Замість вразливих ялинових насаджень, які легко ставали мішенню для шкідників, формуються мішані масиви.

Стратегія відновлення:

Масштаб: За два роки висаджено понад 3 мільйони саджанців.

Природність: 60% нових лісів з’являються завдяки природному поновленню.

Стійкість: Збільшується частка листяних порід, що зробить ліс витривалішим до посух та зміни клімату.

Захист мешканців та інфраструктури

Окрім екологічного аспекту, лісівники подбали і про безпеку місцевих громад. Через масштабну вирубку хворих дерев виник ризик паводків, тому в регіоні активно будують водоутримувальні споруди та відновлюють пошкоджені лісові дороги.

Хоча пік кризи пройдено і лісове господарство повертається до стандартного режиму, фахівці застерігають від надмірного оптимізму. Через глобальне потепління ризик нових спалахів шкідників залишається високим, тому моніторинг лісів Горегронні триватиме у посиленому режимі.

Символічним завершенням боротьби стало висадження нового дерева під час пресконференції — як знак початку етапу відродження словацької природи.

Нині на підприємстві працює майже 600 ветеранів російсько-української війни. Чимало з них повернулися до мирного життя після важких поранень або проблем зі здоров’ям, які дали про себе знати під час служби. Та попри всі випробування, понад 90% демобілізованих воїнів-лісівників знову повертаються до роботи. 

Велику роль у цьому відіграє програма соціальної підтримки ДП «Ліси України». На підприємстві допомагають військовим адаптуватися після фронту, пройти відновлення та знову відчути себе частиною великої лісівничої родини.

Одразу після повернення на роботу ветерани отримують матеріальну допомогу  в розмірі мінімальної заробітної плати.

Раз на рік, за потреби, додатково може надаватися фінансова допомога до 15 тис. грн. ЇЇ отримав майстер лісу Окнянського лісництва Балтського надлісництва Володимир Мінєнко.

Всі демобілізовані працівники з посвідченням учасника бойових дій отримують доплату 20% до посадового окладу.

Щорічно ветеранам, які опалюють житло пічним опаленням, надається компенсація на придбання дров у розмірі 8 000 гривень. Така допомога надана лісничому Більче-Золотецького лісництва Чортківського надлісництва Івану Драпаку, водію автотранспортного цеху Путильського надлісництва Олегу Сіроцінському.

У разі потреби тривалого лікування підприємство надає, як ветеранам так і мобілізованим працівникам фінансову допомогу: до 50 тис. грн на медикаменти та до 100 тис. грн на хірургічне лікування (за наявності підтвердних документів). 

Зокрема, водій автотранспортних засобів Овруцького надлісництва Олександр Чубатий отримав 24 тисячі гривень на проведення операції та подальше лікування. Також  23,5 тис грн. на лікування отримав майстер лісу Словечанського надлісництва Павло Нестерчук.

Підприємство відшкодовує витрати на реабілітацію демобілізованих працівників та може профінансувати здобуття освіти у профільних навчальних закладах лісогосподарського спрямування відповідно до норм колективного договору.

Бо для ДП “Ліси України” підтримка ветеранів – це не разова допомога, а постійна увага й вдячність кожному, хто захищав країну, і турбота про їхнє гідне повернення до мирної праці.

Наші “Лісовички” вже значно більше, ніж просто місця безпечного відпочинку. Вони перетворюються на реабілітаційні центри під відкритим небом – це простір, де природа лікує.

Рекреаційні пункти, які створює підприємство, – це “вікно у ліс” для кожного. Для військових, які відновлюються після служби. Для людей з інвалідністю, які часто позбавлені можливості побачити живу природу. Для дітей, які через хвороби ніколи не гуляли серед дерев.

“Ліси України” будує ці простори інклюзивними: безбар’єрні маршрути, зручна кожному інфраструктура, можливість бути в лісі без обмежень. Ми системно впроваджуємо принципи безбар’єрності в межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської.

Для нас важливо не лише дбати про збереження і відновлення лісів, а й про людей, які сьогодні особливо потребують підтримки. Ми розглядаємо ліс не тільки як природний ресурс, а як простір турботи — місце, де можна відновитися фізично й емоційно.

Саме тому ми створюємо доступні рекреаційні пункти, розвиваємо інклюзивну інфраструктуру, відкриваємо ліс для тих, хто раніше не мав до нього доступу. Це про відповідальність перед суспільством. Про розуміння, що відновлення країни — це не лише про економіку, а й про людей, їхній стан, їхню якість життя.