Категорія: Без категорії
Саме зараз у наших розсадниках починається один із найцікавіших етапів – із насіння, яке ще нещодавно було висіяне в ґрунт, з’являються перші зелені паростки майбутніх лісів.
Щороку лісівники вирощують власний садивний матеріал. Це дозволяє отримувати сіянці, адаптовані до місцевих природних умов, які краще приживаються та швидше ростуть після висаджування.
Цієї весни у Центральній філії насіння лісоутворюючих порід висіяли на площі понад 9,5 га. Разом з осінніми посівами маємо 16,8 га площ з майбутнім садивним матеріалом. Зокрема, найбільше на Черкащині – 8,8 га, на Вінниччині – 5,9 га, Кіровоградщині – 2,1 га.
У розсадниках вирощуємо сосну звичайну, дуб звичайний, а також інші хвойні, листяні та чагарникові породи. Перед висіванням усе насіння проходить попередню підготовку та обробку – це підвищує схожість і допомагає захистити молоді рослини на початкових етапах росту.
Попереду багато роботи – полив, прополювання, захист від шкідників і хвороб. Проте саме зараз закладається основа майбутніх лісів, які через десятки років виконуватимуть свої екологічні та захисні функції.
Окрім відкритого ґрунту та коробів, у філії вирощують і садивний матеріал із закритою кореневою системою. Цьогоріч для цього закладено понад 400 тисяч посівних лунок. Та основну потребу філії у сіянцях із ЗКС закриває сучасний лісонасіннєвий центр, що працює на Кіровоградщині.
Вже наступного року ці сіянці будуть висаджені на лісокультурні площі, щоб продовжити життя українських лісів.

На Львівщині лісівники Карпатської філії ДП «Ліси України» під час лісокультурної кампанії розповідають школярам, як народжується ліс – від маленької насінини до могутнього дерева.
У Карпатському регіоні вже кілька років системно працюють над вирощуванням якісного садивного матеріалу для створення стійких і високопродуктивних насаджень. Для цього у філії використовують 333 лісові розсадники, 21 теплицю та 171 короб, де за комплексною системою вирощують посадковий матеріал основних лісотвірних порід.
Під час пізнавальних занять діти дізнаються, як збирають і готують насіння, як із нього проростають майбутні дерева та яку роль у цьому процесі відіграють лісові розсадники. Саме тут починається шлях молодих сіянців, за якими щодня доглядають фахівці.
Окремо школярам розповідають і показують сіянці із закритою кореневою системою. Їх вирощують у спеціальних контейнерах із поживним субстратом, завдяки чому коріння краще формується і не травмується під час висаджування. Такі рослини мають вищу приживлюваність, а отже – дають змогу якісніше відновлювати ліси та створювати стійкі молоді насадження.
Такі заняття допомагають дітям наочно побачити, як вирощують садивний матеріал, чому важливо берегти кожну рослину і скільки праці потрібно, щоб із маленького паростка згодом виріс справжній ліс.
Це не лише цікаві уроки просто неба. Це можливість краще зрозуміти природу, побачити працю лісівників зсередини та відчути особисту відповідальність за майбутнє довкілля.

За чотири роки роботи у Сумському лісництві ДП «Ліси України» помічник лісничого Денис Лего добре знає, що таке лісова пожежа на прикордонні. Більшість загорянь, які йому доводилося ліквідовувати, виникали після ворожих обстрілів.
Свою першу пожежу Денис гасив улітку 2024 року, коли працював майстром лісу. Тоді після падіння ракети на поле поблизу дитячого табору вогонь швидко перекинувся на ліс. Ситуацію ускладнював торф’яник під полем, який продовжував тліти та розносити займання.
Майже цілий день працівники лісництва разом із рятувальниками ДСНС та військовими боролися з вогнем. Полум’я стримували мінералізованими смугами, обкопували небезпечні ділянки та працювали ранцевими оприскувачами.
«Це була моя перша пожежа. Страшно не було, але перед виїздом попросив додатковий інструктаж. Інженер з охорони та захисту лісу все детально пояснив. Тоді ми ще користувалися старими ранцями – вони часто забивалися, вода погано проходила, доводилося навіть прочищати отвори скріпкою. Пізніше отримали нові ранцеві оприскувачі від ДП «Ліси України», і працювати стало значно легше», – згадує Денис.
Упродовж 2024 року через обстріли виникло ще кілька масштабних пожеж. Однією з найважчих стала ліквідація займання після падіння збитого ворожого безпілотника поблизу мосту. Гасіння тривало майже десять годин. Через стрімке поширення вогню одних лише ранцевих оприскувачів було недостатньо, тому лісівники вручну та за допомогою техніки створювали протипожежні розриви, прокладали плугом мінералізовані смуги та обкопували осередки займання.
За самовіддану роботу під час ліквідації пожеж у 2024 році частину колективу лісництва відзначили нагородами ДП «Ліси України». Серед нагороджених був і Денис.
2025 рік став для Сумського лісництва винятковим – пожеж не зафіксували. Проте розслаблятися ніхто не збирається. Уже цього року працівники уважно стежать за ситуацією: оперативно перевіряють будь-які повідомлення про дим, а за лісовими масивами спостерігають, зокрема, за допомогою системи відеомоніторингу.
Окрім практичного досвіду, Денис пройшов спеціалізоване навчання ДП «Ліси України» на Житомирщині та отримав кваліфікацію керівника лісової пожежі. За необхідності він може організувати роботу з гасіння та координувати дії особового складу до прибуття старшого керівника.
«Упевнений, що пожежний сезон 2026 року буде непростим. Для Сумського надлісництва через постійні обстріли це справжній іспит на готовність. Але ми маємо досвід, навчених людей і необхідне обладнання. Тому готові швидко реагувати на будь-які виклики», – говорить Денис Лего.
Сьогодні для працівників прикордонних лісництв боротьба з пожежами – це вже не просто частина професії, а щоденна готовність захищати ліс від наслідків війни. Денис Лего переконаний: саме злагоджена робота команди, досвід і сучасне оснащення допомагають зберігати ліси навіть у найскладніших умовах.
Сьогодні ДП “Ліси України” разом зі Спілка воїнів-лісівників України закрили низку оперативних запитів одразу для кількох підрозділів. Допомогу отримали бригади, у яких служать мобілізовані працівники підприємства: 116 окрема механізована бригада, 100-та окрема механізована бригада, Перший окремий штурмовий полк «Вовки Да Вінчі», 71 окрема аеромобільна бригада та 40 окрема бригада берегової оборони.
Допомога була сформована з урахуванням специфіки кожного напрямку та запитів військових.
Так, батальйон безпілотних систем 116-ї ОМБр, який тримає оборону на Куп’янському напрямку, отримав 10 дронів літакового типу українського виробництва “Різун” із пусковою катапультою. Комплекс дозволяє уражати склади, техніку та живу силу противника на відстані до 80 км і порушувати його логістику.
100-та ОМБр, що утримує Костянтинівський напрямок, отримала 20 комплектів Mini Starlink для екіпажів ударних БПЛА. Стабільний супутниковий зв’язок дає змогу операторам точніше працювати по цілях і ефективніше застосовувати безпілотні системи.
Для Першого окремого штурмового полку, який воює на Гуляйпільському напрямку, передали генератори, зарядні станції, планшети, а також комплекти Starlink і Mini Starlink. Це забезпечує безперебійну роботу мінометних розрахунків і підрозділів БПЛА, які ведуть розвідку, коригують вогонь і підтримують піхоту.
71-а аеромобільна бригада, що обороняє Сумщину, отримала 50 квадрокоптерів Mavic і десятки FPV-дронів. У зв’язці ці системи дозволяють виявляти противника та оперативно уражати визначені цілі.
40-та бригада берегової оборони, яка нещодавно зайшла на Покровський напрямок, отримала генератори, монітори та планшети для роботи з наземними роботизованими комплексами, якими військові доставляють забезпечення на позиції під постійним вогневим контролем противника.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення внесок лісівників у підтримку армії сягнув 1,8 млрд грн. Підприємство передало понад тисячу одиниць автотранспорту та спецтехніки й системно підтримує понад 50 бригад, у яких служать працівники галузі, а також низку підшефних підрозділів.

На таку суму загалом цього року отримали підтримку пенсіонери Поліської філії.
І ця робота продовжується. Колишні працівники підприємства, які мають понад 15 років стажу та опалюють будинки дровами, щороку отримують матеріальну допомогу на придбання палива від підприємства. Цього року сума одноразової виплати становить 8 тисяч гривень.
У 2026 році таку підтримку вже надали на понад 15 мільйонів гривень. Минулого року – на майже 17 млн грн.
Серед тих, хто отримав допомогу, – Володимир Поторась. Майже чотири десятиліття він пропрацював у Градівському лісництві Ківерцівського надлісництва, де пройшов шлях від майстра лісу до лісничого. За роки роботи брав участь у відновленні сотень гектарів лісу, а перші дерева висаджував ще школярем.
Сьогодні чоловік із гордістю спостерігає, як ростуть ліси, посаджені його руками. А ще – пишається своїми синами. Один із них продовжив лісівничу справу, а нині служить у Збройних силах України. Андрій одразу обрав військовий шлях.
«Для людей на пенсії така підтримка дуже важлива. Це не лише допомога на дрова, а й відчуття, що про тебе пам’ятають після багатьох років праці», – говорить Володимир.
У ДП «Ліси України» наголошують: підтримка пенсіонерів – це знак поваги до людей, які все життя доглядали, берегли та відновлювали українські ліси.
Нагадаємо, в колдоговорі підприємства зазначається, що «компенсація поширюються на пенсіонерів, які звільнились з роботи в зв’язку з виходом на пенсію, працюючи на підприємствах, правонаступником яких є ДП «Ліси України» (пенсіонером підприємства також вважається працівник, який був звільнений за скороченням за два роки до настання пенсійного віку і до настання пенсійного віку перебував на обліку в центрі зайнятості) та безпосередньо на ДП “Ліси України”».
Парк лісогосподарської техніки філії “Центральний лісовий офіс” поповнився 15 сучасними тракторами європейського виробника DEUTZ-FAHR, які надійшли в межах програми оновлення техніки підприємства.
Нові трактори розподілили між підрозділами відповідно до виробничих потреб:
Вінниччина – 8 тракторів
Черкащина – 6 тракторів
Кіровоградщина – 1 трактор.
Трактори будуть задіяні для різних цілей: підготовки ґрунту та догляду за лісовими культурами, облаштування протипожежних мінералізованих смуг, транспортування лісоматеріалів та інших виробничих завдань.
Основна частина тракторів, які сьогодні працюють у лісництвах, експлуатуються вже не один десяток років і потребують значних ресурсів для підтримання у робочому стані.
Саме тому поступове оновлення техніки є одним із пріоритетів ДП «Ліси України».
Сучасна техніка дає можливість виконувати роботи швидше, якісніше та економніше, зменшує витрати на ремонт і обслуговування, а також покращує умови праці працівників.
Додамо, що вже цього тижня філія отримає першу партію пікапів, які будуть обладнані для охорони і захисту лісів від пожеж.
В атріумі Закарпатської ОВА відзначили лісівників, рятувальників, фахівців та волонтерів обласного осередку Червоного Хреста, які брали участь у ліквідації масштабної лісової пожежі поблизу селища Воловець на початку травня.
Пожежа стала серйозним викликом для Закарпаття: вогонь охопив близько 75 гектарів лісу. У складних умовах гірського рельєфу лісівники філії “Карпатський лісовий офіс”, фахівці Головного управління ДСНС України у Закарпатській області, вогнеборці зі Львівщини та Івано-Франківщини діяли злагоджено й професійно.
Ліквідація пожежі показала справжню силу взаємодії служб і громадянського суспільства. Коли приходить біда, важить не відомча належність, а готовність стати пліч-о-пліч, щоб захистити людей, громади та рідні ліси.
Голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький разом із головою Закарпатської обласної ради Романом Сараєм вручили учасникам ліквідації пожежі почесні грамоти та подяки – за мужність, самовідданість, рішучість і високий професіоналізм.
Ці відзнаки – не лише офіційне визнання, а й знак щирої вдячності від усіх мешканців Закарпаття тим, хто у критичний момент став на захист наших лісів.

Сьогодні на підприємстві працює майже 600 ветеранів російсько-української війни. Лише з початку року після демобілізації до роботи повернулися 67 воїнів-лісівників. Багато з них – із важкими пораненнями або проблемами зі здоров’ям, що загострилися під час служби.
Саме тому в ДП «Ліси України» діє програма соціальної підтримки ветеранів, яка допомагає їм адаптуватися після фронту, пройти лікування та реабілітацію, а також отримати фінансову підтримку після повернення до мирного життя.
Для багатьох військових це критично важливо, адже відновлення, лікування чи операції часто коштують десятки, а інколи й сотні тисяч гривень.
Зокрема, лісничому Головецького лісництва Сколівського надлісництва Василю Глюзду підприємство компенсувало 100 тисяч гривень за проведення дороговартісної операції.
Під час служби у Василя загострилися давні проблеми з кульшовим суглобом на нозі. Після демобілізації у 2024 році він не міг зробити операцію через високу вартість лікування та необхідність чекати державної компенсації. У лютому цього року стан здоров’я Василя різко погіршився, тож він зважився на операцію, витрати на яку компенсувало підприємство.
«Якби не зробив операцію вчасно, то фактично вже не зміг би нормально ходити. Зараз ще проходжу реабілітацію, але вже повернувся до роботи. Результатом дуже задоволений», – каже Василь.
Фінансова підтримка важлива і для тих, хто після фронту повертається до родинних турбот. Майстер лісу з Балтського надлісництва Володимир Мієнко виховує чотирьох неповнолітніх дітей і нині є єдиним годувальником у сім’ї, адже дружина сильно хворіє.
«Я отримав допомогу за кількома пунктами Колективного договору – на паливні дрова (8 тис.), виплати при поверненні зі служби (8,6 тис.) та як учасник бойових дій (15 тис). Загалом це понад 30 тисяч гривень. А ще 20% до окладу. Дуже вдячний підприємству за таку турботу», – говорить Володимир.
Схожа ситуація у демобілізованого воїна-лісівника, майстра лісу з Іванківського надлісництва Богдана Цирюка. Його дружина, яка також військовослужбовиця, чекає на другу дитину.
«В нас ще є маленька донечка. Ціни ростуть, а дитині треба купити все необхідне. Треба готувати дружину до пологів. Виплати при поверненні, а також 15 тисяч мені, як учаснику бойових дій, трохи полегшили життя. Крім того, виплатили паливну норму, взимку буде чим обігріти будинок».
Для демобілізованих працівників, чиї посади були скорочені або ліквідовані, підприємство пропонує інші. Так сталося і з Віктором Михайленком, який після служби отримав нову посаду лісового пожежного на Іванківській лісопожежній станції.
«Мене не залишили сам на сам із проблемами: навчили, підтримали і дали можливість працювати далі», – каже він.
Підтримка ветеранів у ДП «Ліси України» – це не разова допомога. Це щоденна увага до людей, які стали на захист країни, а потім повернулися до мирної праці. Бо за кожною такою історією – життя, яке потрібно відновити.

Цей тиждень став для нас особливим. По всій країні, від Карпат до південних областей, рекреаційні пункти «Лісовичок» наповнилися сміхом, теплими розмовами, щирими посмішками й людьми, які, можливо, давно не мали нагоди просто побути серед природи.
До Тижня безбар’єрності в межах Національної стратегії безбар’єрності, ініційованої Першою леді України Оленою Зеленською, ДП «Ліси України» долучилося не просто заходами. Ми хотіли подарувати людям відчуття легкості, уваги та турботи. Хотіли, щоб хоча б на кілька годин ліс став місцем, де не існує обмежень.
Саме тоді Відділ комунікацій ДП «Ліси України» представив новий проєкт – «Вікно у ліс». І сьогодні ми вже можемо сказати: це справді вдалося.
Для когось це була перша прогулянка лісом за довгий час. Для когось – можливість побути поруч із побратимами, відволіктися від війни, від тривог чи щоденних труднощів. А для когось – просто день, коли можна було посміхатися, ловити рибу, малювати, ліпити з глини, спілкуватися або мовчки слухати шум дерев.
Ми бачили щирі емоції. Бачили дітей, які не хотіли їхати додому. Бачили ветеранів, які вперше за довгий час по-справжньому розслаблялися. Бачили очі людей, у яких з’являвся той самий внутрішній спокій, який іноді так складно знайти.
Особливо цінно, що навколо проєкту почали об’єднуватися люди. У нас з’явилися партнери, нові знайомства та однодумці. Ми побачили, скільки людей готові підтримувати такі ініціативи, допомагати й створювати доступний простір разом.
На Волині ми анонсували створення першого в Україні повністю безбар’єрного рекреаційного пункту. Але це лише початок.
Попереду – ще багато планів, нових форматів, партнерств і зустрічей. Ми хочемо, щоб «Вікно у ліс» росло, розширювалося й приходило в ще більше міст та громад.
І зовсім скоро ви побачите нові заходи цього проєкту.
Бо інколи людині потрібно не так багато: свіже повітря, шум дерев, відчуття спокою та просте усвідомлення, що про тебе подбали.
І якщо нам вдалося подарувати комусь хоча б один такий день – значить, ми рухаємося правильно.

Повномасштабна війна стала серйозним випробуванням для всіх сфер життя України, і лісове господарство не стало винятком. Військова агресія рф завдала значної шкоди українським лісам: частина залишається замінованою, а лісові масиви прикордонних та прифронтових регіонів потерпають від пожеж через обстріли та активні бойові дії.
У таких умовах особливого значення набуває міжнародна підтримка, яка допомагає не лише зберегти українську лісову галузь, а й продовжити її модернізацію та наближувати її роботу до європейських стандартів.
Сьогодні лісовий сектор України активно співпрацює з міжнародними партнерами, залучаючи сучасні технології, експертну допомогу, фінансову підтримку та найкращі світові практики ведення лісового господарства. Це ще раз демонструє високий рівень довіри до реформ, які відбуваються у лісовій галузі.
Підтримка Німеччини: стале управління та цифровізація
Одним із ключових партнерів України у сфері лісового господарства є Німеччина. Наразі реалізуються одразу три масштабні проєкти.
Проєкт «Сприяння плануванню та впровадженню багатофункціонального сталого управління лісами в Україні» спрямований на підтримку Держлісагентства та його структур у впровадженні сучасного багатофункціонального підходу до ведення лісового господарства. Його основою є використання достовірних даних для прийняття управлінських рішень.
Не менш важливим є «Навчально-практичний курс з управління природними лісами». У межах цього проєкту українські лісівники отримують доступ до європейського досвіду наближеного до природи лісівництва, вивчають сучасні методи моніторингу стану лісів та підходи до екологічної стабілізації лісових екосистем.
Ще один напрям співпраці стосується цифровізації. Проєкт «Удосконалення планування управління лісовим господарством шляхом зміцнення місцевого потенціалу» допомагає цифровізувати Лісовий кадастр України, а також підтримує відновлення функціональності ВО «Укрдержліспроект», яке відіграє ключову роль у лісовпорядкуванні.
Фінляндія: розвиток лісової енергетики
Фінляндія підтримує Україну у межах проєкту «Стале постачання сировини для лісової енергетики в Україні». Його мета – розвиток сучасних систем управління та моніторингу лісових ресурсів для сталого виробництва енергії з лісової сировини.
Для України це особливо актуально в умовах енергетичних викликів, спричинених повномасштабною війною. Розвиток лісової енергетики дозволяє підвищити енергетичну стійкість громад та ефективніше використовувати наявні ресурси без шкоди для екології.
Чехія: гармонізація з європейськими стандартами
Чеська Республіка допомагає Україні у межах проєкту «Посилення потенціалу України у сфері моніторингу лісів для гармонізації зі стандартами ЄС».
Основний акцент зроблено на покращенні якості даних про ліси та вдосконаленні систем моніторингу. Це необхідно для реалізації стратегій ЄС та ФАО щодо підтримки лісів і розвитку сталого лісового господарства в Україні.
Європейський Союз: законодавчі реформи та модернізація галузі
ЄС підтримує український лісовий сектор у межах кількох масштабних програм.
«Програма EU4Environment» спрямована на оцінку лісових та екосистемних послуг, а також визначення інвестиційних та фінансових можливостей для розвитку лісового господарства.
Проєкт «Інклюзивне та стійке функціонування ланцюгів створення вартості у сільському, рибальському та лісовому господарствах» охоплює надзвичайно важливі напрями: розробку нового Лісового кодексу, гармонізацію законодавства з нормами ЄС, модернізацію лісовпорядкування та цифровізацію галузі.
Також важливу роль відіграє лісівничий компонент проєкту IPRSA 3 «Інституційна та політична реформа для дрібного сільського господарства». У його межах відбувається підготовка необхідних нормативно-правових актів та обмін міжнародним досвідом.
Світовий банк: кліматична стійкість
Глобальний проєкт Progreen, який реалізує Світовий банк, допомагає Україні впроваджувати інституційні реформи у лісовому секторі та адаптувати ліси до зміни клімату.
Сьогодні питання кліматичної стійкості є надзвичайно важливим, адже українські ліси потерпають не лише від наслідків війни, а й від посух та шкідників через зміни клімату. Саме тому міжнародні програми спрямовані не лише на відновлення, а й на формування довгострокової стратегії стійкого розвитку.
Швеція та Швейцарія: освіта, досвід і наближене до природи лісівництво
Швеція підтримує Україну через проєкт «Нарощування потенціалу для інтеграції політики ЄС у лісовому секторі України». Йдеться про підготовку фахівців Держлісагентства та підпорядкованих організацій до впровадження європейських регламентів і політик через навчання, онлайн-курси та професійні обміни.
Швейцарський проєкт «Від кризи до стійкості завдяки наближеному до природи лісовому господарству в Україні» має практичне спрямування. У його межах створюються демонстраційні ділянки-мартелоскопи, розробляються практичні посібники з наближеного до природи лісівництва та формується національна мережа співпраці у сфері сталого управління лісами.
Підтримка, яка має стратегічне значення
Міжнародна допомога лісовому сектору України сьогодні – це значно більше, ніж окремі проєкти чи технічна підтримка. Це інвестиція у стійкість держави, екологічну безпеку та майбутнє країни.
Підтримка міжнародних партнерів демонструє солідарність світової спільноти з Україною та підтверджує, що навіть у найскладніші часи розвиток, реформи та турбота про природні ресурси залишаються пріоритетом. Саме така співпраця створює фундамент для відновлення країни, посилення стійкості українських лісів та формування сучасної моделі лісового господарства європейського рівня.