Категорія: Без категорії
Цьогоріч ДП «Ліси України» запланувало закупівлю 151 сучасного трактора для регіональних підрозділів підприємства. Наразі через систему Prozorro вже проведено три відкриті закупівлі на 130 тракторів.
В рамках укладених договорів, у регіональні філії підприємства надходитимуть сучасні трактори провідних світових виробників – швейцарські MASSEY FERGUSON, німецькі DEUTZ-FAHR та британські New Holland.
Зокрема, перші 14 тракторів вже отримала Філія “Північний лісовий офіс”. Ще 16 одиниць найближчим часом надійдуть до Філія “Центральний лісовий офіс”. Постачання всієї техніки триватиме протягом наступних шести місяців для всіх регіональних підрозділів.
Трактори є базовою технікою для більшості лісогосподарських процесів. Вони задіяні практично на всіх етапах робіт:
– підготовки ґрунту під посадку лісових культур, догляду за міжряддями та видалення чагарникової рослинності;
– трелювання деревини та її транспортування до проміжних складів;
– виконання вантажно-розвантажувальних робіт;
– облаштування й догляду за мінералізованими смугами, створення протипожежних розривів, підвезення води та пожежно-технічного обладнання.
Чому підприємство їх оновлює?
Сьогодні у лісництвах ДП «Ліси України» працює близько 2,9 тисячі тракторів. Понад 1,9 тис. з них експлуатуються вже більше 10 років. Близько 90% цього парку – це техніка білоруського виробництва МТЗ, а також трактори Т-40 та ЮМЗ.
З роками обслуговувати такі машини стає дедалі складніше: виникає дефіцит запчастин, а ремонт потребує значних витрат часу та коштів. Крім того, застаріла техніка споживає більше пального, частіше виходить з ладу та поступається сучасним тракторам за продуктивністю й ефективністю роботи.
У Німеччині дрони та штучний інтелект допомагають створювати ліси майбутнього
У Баварії тестують нові технології для безпечного та сталого лісовідновлення у гірських лісах. У лісах поблизу Зонтгофена та Кюрнаха науковці й лісівники вже використовують дрони, лазерне сканування та штучний інтелект, щоб визначати найкращі місця для висаджування молодих дерев на складному рельєфі.
Ще кілька років тому такі рішення здавалися футуристичними, а сьогодні вони стають частиною сучасного лісового господарства. Проєкт реалізують спільно Баварські державні ліси, Мюнхенський університет прикладних наук та Кемптенський університет прикладних наук.
Над гірськими схилами нині працюють спеціально обладнані дрони, які збирають надточні дані про рельєф, рослинність і можливі перешкоди. Завдяки сучасним системам навігації техніка може визначати своє положення з точністю до кількох сантиметрів. Це дає змогу створювати детальні цифрові карти лісових ділянок і аналізувати, де саме найкраще висаджувати новий ліс.
Для прив’язки даних до конкретної місцевості науковці встановлюють спеціальні контрольні мітки та окремо фіксують розташування молодих дерев. Надалі ці дані використовуватимуть для навчання штучного інтелекту, який зможе автоматично визначати придатні місця для садіння.
Паралельно дослідники працюють і над створенням садильного робота. У майбутньому його планують доставляти на круті схили за допомогою вантажного дрона. Після цього робот зможе самостійно висаджувати дерева у важкодоступних або небезпечних для людини місцях.
У Баварських державних лісах вважають, що такі технології можуть суттєво змінити підходи до відновлення гірських лісів. Насамперед йдеться про безпеку працівників, швидкість робіт та можливість ефективніше відновлювати ліси в умовах складного рельєфу й змін клімату.
Збір даних у Кюрнаху є частиною масштабного дослідницького проєкту з автоматизованого лісовідновлення за підтримки дронів, який фінансує федеральний уряд Німеччини.
В Естонії цьогоріч висадять 19 мільйонів дерев і створять сотні гектарів нових лісів
В Естонії державне лісове господарство цього року робить особливий акцент не лише на відновленні вирубаних ділянок, а й на створенні абсолютно нових лісів. Державний центр управління лісами RMK планує висадити 19 мільйонів дерев та закласти нові ліси на понад 500 гектарах територій, де раніше лісу не було.
Нові насадження з’являться на малопродуктивних луках, чагарниках, територіях колишніх кар’єрів і навіть на ділянках після демонтажу ліній електропередач. Загалом у державних лісах буде відновлено 8 600 гектарів.
По всій країні висаджують 8,3 мільйона сосен, 7,3 мільйона ялин, 2,7 мільйона беріз і 650 тисяч чорних вільх. До робіт залучають сотні підрядників і тисячі сезонних працівників, а частину садіння виконують спеціальні машини.
Керівник напряму лісовирощування та розсадницького господарства RMK Тоомас Вяят наголосив, що цього року масштаби створення нових лісів стали безпрецедентними для державного лісового господарства країни.
«Ліс ми садимо й там, де його раніше не було, — загалом на 512 гектарах. Зокрема, на 21 гектарі ділянок під демонтованими лініями, на 142 гектарах малоцінних чагарників, на 326 гектарах трав’яних угідь, на двох територіях колишніх кар’єрів та інших нелісових землях», — сказав Вяят і додав, що в жоден із попередніх років створення нових лісів у державному лісі не здійснювали в такому масштабі.
У RMK пояснюють: висадити дерева — лише початок тривалого процесу. Протягом наступних десятиліть лісівники регулярно повертаються на ділянки для догляду за молодими насадженнями, щоб забезпечити формування повноцінного лісу.
«Садіння — це лише невеликий крок у лісовирощувальній роботі, адже протягом наступних 20 років фахівець із вирощування лісу в середньому сім разів повертається на те саме місце для виконання різних робіт, щоб висаджені рослини прижилися, а молодий ліс піднявся. Ми садимо, вирощуємо й підвищуємо цінність лісу», — наголосив Вяят.
У державних лісах Естонії перевагу надають хвойним породам, однак фахівці також формують змішані ліси, які вважаються більш стійкими та продуктивними. Усі саджанці RMK вирощує самостійно з власного насіння, а частину рослин додатково обробляють для захисту від шкідників.
Близько 62% усіх саджанців — контейнерні, із закритою кореневою системою. Такі дерева краще переносять посуху, легше транспортуються та швидше приживаються після висаджування.
Загалом цього року RMK інвестує у вирощування й догляд за лісами 22,6 мільйона євро. Значна частина коштів спрямована не лише на садіння, а й на подальший догляд за молодими лісами, адже саме це визначає якість майбутніх деревостанів.
Окрему увагу в Естонії приділяють і залученню людей до лісової справи. RMK регулярно організовує відкриті заходи та освітні програми для молоді, під час яких учасники можуть долучитися до висаджування дерев і більше дізнатися про сучасне лісівництво.
Зазвичай лісівники закликають українців завчасно запасатися дровами на зиму й не відкладати купівлю на осінь. Але цього року дрова розкуповують як ніколи активно. У середньому щомісяця відвантажують 225 тис. м³! Така динаміка в попередні роки спостерігалася виключно у пікові місяці опалювального сезону.
Населенню та об’єктам соціальної сфери реалізовано майже 1,1 млн м³ дров’яної деревини, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2025 року (534 тис. м³).
Є всі передумови для того, щоб цього року вийти на найбільший з початку створення підприємства рівень споживання дров — понад 3 млн м³.
2023 рік — 2,97 млн м³;
2024 рік — 2,78 млн м³;
2025 рік — 2,45 млн м³.
Попри високий попит, дрова є в наявності. На складах підприємства накопичено близько 200 тис. м³ дров’яної деревини. Постійно контролюємо підтримання достатніх запасів у кожному з наших 1340 лісництв.
У планах до кінця року — заготовити ще 2 млн м³ для потреб домогосподарств. Ціни на дрова для населення залишатимуться стабільними. Наразі вони практично вдвічі нижчі за ціни, сформовані на біржі. За умови відсутності різких коливань цін на ПММ (пально-мастильні матеріали), послуги та логістику ДП «Ліси України» гарантує незмінність рівня цін на дрова до кінця опалювального сезону 2026/2027.
Традиційно найдорожчими є дрова твердих порід, які мають високу теплотворну здатність (I група — 1400 грн з ПДВ). Далі йдуть дрова II групи (сосна, вільха — 1100 грн з ПДВ), а найдешевшими є дрова III групи — 950 грн з ПДВ (ялина, ялиця, м’яколистяні породи).
Крім реалізації дров населенню, ДП «Ліси України» бере активну участь у тендерних закупівлях для соціальної сфери, бюджетних установ та підрозділів МОУ. З початку 2026 року укладено 813 договорів на постачання 247 тис. м³ дров, з яких уже відвантажено понад 130 тис. м³.
Голова комісії з перетворення Ігор Зубович разом із членами Наглядової ради ДП «Ліси України» відвідали лісові господарства Хмельниччини, де обговорили ключові напрями розвитку підприємства.
Засідання Наглядової ради цього разу відбулося на базі філії “Подільський лісовий офіс”. Поділля здавна славиться величними дубовими лісами, які є візитною карткою цього мальовничого лісостепового краю.
Зокрема, учасники засідання оглянули лісогосподарські роботи у Зіньківському лісництві Ярмолинецького надлісництва. Саме тут лісівники вже багато років формують дубові деревостани, що вважаються одними з найкращих у країні.
Секрет створення цінної товарної деревини, як кажуть місцеві лісівники, полягає у багатоступеневій системі догляду. У результаті головна порода — дуб — розвивається в найбільш сприятливих умовах. Це дає можливість «програмувати» потрібну товарну якість та досягати запасу деревини на одному гектарі до 350–450 куб. м.
Що важливо, роботи з догляду в лісництві — не лише інвестиція, а й спосіб заробітку. Виробництво майже безвідходне: порубкові рештки після освітлення і прочистки переробляють на паливну тріску та реалізують через Prozorro енергетичним підприємствам.
«Догляд за лісовими культурами — надважлива робота. Це якість деревостанів, які ми залишимо наступним поколінням. Підприємство продовжить інвестувати в сучасну техніку для проведення догляду. Водночас необхідно більш ефективно використовувати ресурс, який з’являється в результаті проведення робіт. Європейські колеги здивовані, що ми часто викидаємо те, що в ЄС давно навчилися переробляти. У цьому напрямі нам є над чим працювати», — зазначив Ігор Зубович.
У Зіньківському лісництві членам Наглядової ради продемонстрували технологію лазерного сканування лісового масиву методом лідарної зйомки за допомогою коптера та ручного лідара SLAM. За підсумками досліджень дані LIDAR-сканування порівняють із даними лісовпорядкування. У перспективі розвиток технології дозволить оцифрувати лісовий фонд і створити сучасну електронну платформу управління лісовими ресурсами.
У Михельському лісництві Ізяславського надлісництва учасники засідання ознайомилися з роботою лісозаготівельної техніки. В умовах гострого дефіциту робочих рук механізація — єдина можливість забезпечити стабільні обсяги заготівлі, особливо коли йдеться про прохідні рубки. Інвестувати в закупівлю харвестерів уже починають підрядники підприємства. Але власна лісозаготівельна техніка, в яку цього року інвестує ДП «Ліси України», — це менша собівартість виробництва і, що не менш важливо, гарантія своєчасного виконання контрактів на постачання продукції.
ДП «Ліси України» продовжує оновлення техніки для лісництв у межах інвестиційної програми компанії. Нещодавно філія “Північний лісовий офіс” отримала 14 нових сучасних тракторів, які вже працюють у лісництвах Сумщини та Чернігівщини.
Техніка використовується для догляду за лісовими культурами, підготовки ґрунту, а також вивезення лісопродукції. Для лісівників це не просто нові машини, а необхідне оновлення, адже частина старих тракторів експлуатувалася ще з часів лісгоспів.
Нові трактори – сучасні, потужні та прохідні, пристосовані до роботи у складних лісових умовах. Працівники зазначають, що працювати на такій техніці значно комфортніше та ефективніше. На контрасті зі старими машинами це справді відчутне оновлення.
ДП «Ліси України» продовжує інвестувати в розвиток та модернізацію галузі.
В Україні офіційно запровадили єдині правила державного обліку мисливських тварин та обсягів їх добування. Це важливий крок до створення прозорої системи моніторингу тваринного світу.
До цього часу уніфікованої системи обліку мисливської фауни в Україні не було. Хоча закон зобов’язував користувачів мисливських угідь проводити підрахунок тварин і фіксувати обсяги їх добування, кожне господарство робило це за власними підходами та методиками. У підсумку дані часто були непорівнюваними, а оцінка стану популяцій у різних регіонах могла суттєво відрізнятися.
Ситуацію змінила Стратегія розвитку галузі мисливського господарства України до 2035 року, яку уряд ухвалив у 2025 році. Одним із ключових пунктів документа стало впровадження вже у 2026 році єдиних правил обліку мисливських тварин. І цей пункт був виконаний.
Єдиний стандарт
Відтепер усі користувачі мисливських угідь в Україні працюватимуть за єдиними стандартами – Правилами державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування. Вони регламентують єдині вимоги до методів проведення обліку, форм облікових карток, актів обстеження та звітної документації, а також до правил використання та оприлюднення отриманих даних.
Уніфікований підхід дозволить отримувати точні та достовірні дані про:
– чисельність мисливських тварин;
– видовий склад популяцій;
– статево-вікову структуру;
– територіальне поширення;
– кількість загиблих тварин;
– обсяги добування.
Фактично йдеться про створення повноцінної системи моніторингу мисливської фауни в Україні. Це матиме безпосередній вплив на ефективність охорони та відтворення тваринного світу. Завдяки точним даним стане можливим якісніше планувати заходи зі збереження біорізноманіття, контролювати стан популяцій та уникати надмірного добування окремих видів.
Окрему увагу приділяють і питанням епізоотичної безпеки. Нові правила допоможуть оперативніше виявляти осередки захворювань серед диких тварин, контролювати природну міграцію та переміщення фауни, а також планувати профілактичні заходи для недопущення поширення небезпечних хвороб.
Як працюватиме нова система обліку
Процедура державного обліку мисливських тварин отримала чіткий і зрозумілий алгоритм дій.
Підготовка та вибір методики. На першому етапі користувачі мисливських угідь мають визначити метод обліку відповідно до особливостей території та видів тварин.
Правила передбачають використання офіційно затверджених методів: шумовий прогін на пробних ділянках (найбільш точний для лісових масивів), облік на підгодівельних майданчиках, авіаоблік та використання безпілотників (сучасний підхід для відкритих територій) та підрахунок за слідами на снігу або вологому ґрунті.
Важливо, що до проведення робіт залучаються не лише працівники мисливського господарства, а й представники територіальних органів Держлісагентства та Держекоінспекції.
Польові дослідження та фіксація даних. Облік проводитиметься щороку, переважно у січні-лютому. Під час польових робіт обов’язковими будуть картографування маршрутів, позначення місць виявлення тварин, класифікація особин за віком і статтю та фіксація випадків загибелі тварин та причин смерті.
Документування та звітність. Усі результати одразу вноситимуть до затверджених облікових карток. Документи повинні бути підписані всіма членами облікової групи безпосередньо в день проведення робіт. Після цього на основі первинних матеріалів формуватимуть загальний акт обліку чисельності тварин у межах господарства. У ньому визначатимуть:
– фактичну чисельність кожного виду;
– щільність популяції;
– динаміку порівняно з попереднім роком;
– відповідність оптимальним показникам.
Надалі ці дані передаватимуть до територіальних органів Держлісагентства та використовуватимуть для формування Державного кадастру тваринного світу.
Саме на основі цієї інформації ухвалюватимуть рішення щодо лімітів відлову та відстрілу на наступні мисливські сезони.
Контроль і відповідальність. Нові правила також посилюють відповідальність користувачів мисливських угідь. Викривлення даних або порушення процедури обліку можуть стати підставою для відмови у погодженні лімітів чи навіть для призупинення права користування мисливськими угіддями.
Фахівці наголошують: запровадження єдиних стандартів – це не лише питання впорядкування мисливської галузі, а й важливий крок до європейського підходу в управлінні природними ресурсами. Прозорий та достовірний облік допоможе зберегти біорізноманіття, забезпечити баланс між використанням і охороною тваринного світу та зробити систему управління мисливськими ресурсами більш ефективною і сучасною.
Рішенням членів Наглядової ради з 1 липня 2026 року виконання обов’язків генерального директора ДП «Ліси України» покладено на голову комісії з перетворення підприємства Ігоря Зубовича.
Член Наглядової ради Робертс Стріпніекс зазначив, що кадрові зміни забезпечать суттєве посилення команди підприємства.
«“Ліси України” мають рухатись тим самим курсом, але з новою енергією. Перед новим керівником стоять серйозні виклики, але ми готові всіляко сприяти його роботі. Він користується цілковитою довірою з боку Наглядової ради», — наголосив Робертс Стріпніекс.
За словами члена Наглядової ради Янне Харьюнпяя, результати, досягнуті менеджментом підприємства за останні роки, є вагомими, але у процесі трансформації ДП «Ліси України» зʼявиться нові сила, нова енергія та експертиза.
Ігор Зубович зазначив, що його ціллю є запровадження нових підходів до управління підприємством — більш сучасних, прозорих та ефективних.
«Я дякую членам Наглядової ради за довіру та підтримку. Пріоритети роботи підприємства — це, в першу чергу, посилення прозорості управління, модернізація та запровадження сучасних технологій, досягнення балансу між економікою та екологією, наповнення бюджету і, що вкрай важливо, збільшення довіри суспільства до роботи лісівників», — заявив Ігор Зубович.
За результатами засідання Наглядова рада також ініціювала процес підготовки до конкурсного відбору на посаду генерального директора ДП «Ліси України».
Для проведення конкурсу підприємство зобов’язане залучити професійного консультанта з відбору персоналу, а також розробити та подати на затвердження Наглядовій раді умови проведення конкурсного відбору й критерії оцінки кандидата.
Крім розгляду кадрових питань, члени Наглядової ради затвердили звіт про виконання фінансового плану державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» за I квартал 2026 року та проміжний звіт про досягнення цілей діяльності, визначених у Листі очікування власника на 2026 рік.
Також було взято до відома: звіт керівника про виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку за I квартал 2026 року, результати аналізу організаційної структури ДП «Ліси України» та звіт незалежного аудитора щодо фінансової звітності підприємства за 2022–2024 роки.
Наглядова рада зобов’язала підприємство провести незалежний аудит фінансової звітності за 2026 рік та затвердила Порядок проведення конкурсу з відбору суб’єктів аудиторської діяльності.
Наглядова рада визнала необхідним впровадження на підприємстві єдиної ERP-системи (Enterprise Resource Planning) — програмного забезпечення для комплексної автоматизації та управління всіма ресурсами компанії.
Єдина ERP-система повинна виконувати функцію ключового інструменту трансформації бізнес-процесів, підвищення якості управління, прозорості обліку, оперативності формування управлінської та фінансової звітності, а також зниження ризиків використання застарілого та підсанкційного програмного забезпечення.
За словами члена Наглядової ради Маркіяна Витвицького, проведено велику підготовчу роботу для максимальної деталізації процесу впровадження ERP-системи, і наразі підприємство готове до старту першого етапу.
ДП «Ліси України» вже цього літа реалізує унікальний проєкт — у лісовому масиві на Волині облаштовують перший повністю безбар’єрний простір для відпочинку та реабілітації. Його створюють на базі рекреаційного пункту «Лісовичок» у Колках Луцького району.
Саме ця зона рекреації вже сьогодні є однією з найбільш адаптованих для всіх без винятку відвідувачів. Тут інклюзія передбачена практично у визначальних моментах: відповідна ширина доріжок, облаштовані зручні переходи до альтанок, адаптовані під крісла колісні основні локації, а також комфортний доїзд із дороги.
Втім, у межах нового проєкту простір стане повністю безбар’єрним. Концепцію напрацьовували спільно з людьми, які щодня стикаються з проблемою доступності, — ветеранами, людьми з інвалідністю, спортсменами на кріслах колісних.
У проєкті вже передбачено реконструкцію вбиральні, облаштування інклюзивної парковки, встановлення перил на підйомах, спеціальних лавок та поручнів біля місць відпочинку. На екостежці з’явиться тверде покриття, щоб навіть у дощову погоду можна було безперешкодно прогулюватися лісом — із дитячим візком чи на кріслі колісному.
У межах Національного тижня безбар’єрності тут сьогодні, 26 травня, відбувся спортивно-реабілітаційний захід. Саме під час події остаточно узгодили концепцію майбутнього простору та всі деталі реалізації.
Проєкт втілюється у межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
До заходу долучилися демобілізовані працівники ДП «Ліси України», військові, які проходять реабілітацію у луцькому та рівненському реабілітаційних центрах, а також представники ГО «Зруш скелю», які на Волині є найсильнішою рушійною силою в напрямку реалізації ініціатив з безбарєрності.
«Проєкт розроблявся спільно з ветеранами війни та спортсменами на кріслах колісних — людьми, які найкраще розуміють, яким має бути справді доступне середовище. Концепція передбачає адаптацію простору для людей із порушенням зору та мобільності: карту території шрифтом Брайля, аудіогід, спеціальне покриття під альтанками, безпечні та рівні переходи між усіма локаціями комплексу», — повідомила керівниця соціальних проєктів ДП «Ліси України» Ксенія Григор’єва.
«Орієнтовно за два місяці тут буде повністю облаштована вся інфраструктура: інклюзивна парковка, адаптовані вбиральні, правильні кути переходів до альтанок та інших локацій. Особлива увага приділяється безпеці та комфорту — встановленню перил на всіх підйомах, спеціальних лавок і поручнів біля місць відпочинку», — розповідає завідувачка «Лісовичка» Яна Шпота.
«Наскільки це важливо, мені здається, вже навіть не варто зайве повторювати. Це відкриває можливість бути в лісі всім без винятку. А для хлопців, які проходять реабілітацію після важких поранень, це ще й важлива психологічна складова. Я пишаюся, що лісівники самі добровільно ініціювали та реалізовують такі проєкти. ДП «Ліси України» таким чином дійсно доводить, що є соціально орієнтованим підприємством», — каже Володимир Домінікін, воїн-лісівник із Рівненщини, який після важкого поранення та втрати ноги не здався, а сьогодні активно займається спортом і бере участь у багатьох змаганнях.
Під час заходу на «Лісовичку» люди на кріслах колісних мали можливість зіграти у мінігольф, порибалити, взяти участь у спортивних активностях, зіграти в шахи та шашки, а також долучитися до майстер-класу від вихованців Колківського шкільного лісництва.
А ще — було багато теплих розмов. Про спільний біль. Про силу. Про мотивацію рухатися вперед.
У структурі ДП «Ліси України» сьогодні понад 1000 рекреаційних пунктів «Лісовичок» — облаштованих локацій для відпочинку в лісі. Майже 200 із них — нового зразка. Уже цього року підприємство планує створити ще 74 нові рекреаційні пункти.
Щороку такі локації відвідують понад 3 мільйони людей. І вони мають стати справжнім «вікном у ліс» — простором, відкритим для всіх без обмежень.
За словами Ксенії Григор’євої, сьогодні тисячі людей мають обмежений доступ до природи через фізичні, соціальні або психологічні бар’єри.
«ДП “Ліси України” це змінює. У межах реалізації Національної стратегії безбар’єрності першої леді Олени Зеленської ми системно впроваджуємо ініціативи, які підтверджують: ліс може бути простором відновлення для кожного», — наголошує вона.
У цьому році ідея ДП «Ліси України» масштабується. Підприємство запрошує до співпраці партнерів, готових долучитися до інклюзивного проєкту «Вікно у ліс»: громадські організації, соціально відповідальний бізнес, інформаційних партнерів, психологів, реабілітологів, спортивних тренерів, фахівців з інклюзії та волонтерів.
Перші три групи працівників ДП «Ліси України» завершили навчання з наближеного до природи лісівництва. Курси вже пройшли 65 лісівників – лісничі, їхні помічники, майстри лісу, інженери лісового господарства та менеджери з FSC-сертифікації Карпатської та Подільської філій. Після навчання слухачі склали іспити та презентували власні рішення щодо проведення рубок переформування.
Навчання організувала філія «Лісовий навчальний центр» у межах підготовки до переходу на нову модель ведення лісового господарства. Уже з травня 2027 року у гірських надлісництвах Карпатської та Подільської філій суцільні рубки головного користування будуть заборонені. Натомість лісівники працюватимуть за принципами наближеного до природи лісівництва – з вибірковими рубками, природним поновленням лісу та мінімальним втручанням у екосистему.
Самі учасники курсів кажуть: нова система змінить не лише підходи до заготівлі деревини, а й філософію роботи з лісом.
Майстер лісу Берегометського надлісництва Іван Колотило, який працює у галузі понад 20 років, найбільше оцінив практичну частину навчання. За його словами, вона дозволила побачити, як саме зміниться підхід до ведення господарства у високогірних лісах Карпат.
«Більше не буде суцільних рубок у високогірних лісах. При рубках переформування буде менше затрат, адже не потрібно буде вирощувати таку кількість посадкового матеріалу. Можливо, лише доповнювати лісові культури. Наближене до природи лісівництво – це насамперед про концепцію безперервного існування деревостану», – пояснює Іван Колотило.
Про необхідність точкового та обережного втручання у лісову екосистему говорить і інженер лісового господарства філії «Подільський лісовий офіс» Андрій Самушко. Під час курсів він навчився складати картки переформування, правильно відбирати дерева та планувати рубки з мінімальним впливом на природу.
«Наше завдання – правильно організувати процес, допомогти природі і не нашкодити лісу. Відбір дерев повинен бути точковим і продуманим, щоб максимально зберігати лісову підстилку та ґрунт. У перспективі високогірні ліси поступово повернуться до корінного типу і стануть більш схожими на ті, якими були сотні років тому. Вони будуть більш стійкими до кліматичних змін, хвороб та лісових пожеж», – каже інженер.
Водночас для ефективного переходу до вибіркових рубок потрібна і сучасна лісозаготівельна техніка. На цьому наголошує помічник лісничого Радехівського надлісництва Юрій Фарина.
«Для вибіркових рубок та рубок переформування підійде харвестер. Він є у нашому надлісництві. Харвестер дозволяє акуратно зрізати лише хворі, пошкоджені чи стиглі дерева, зберігаючи молодий підріст та біорізноманіття», – говорить Юрій Фарина.
Навчання триватимуть до жовтня. Загалом їх мають пройти 284 працівники гірських надлісництв Карпатської та Подільської філій. Саме вони впроваджуватимуть нову модель лісівництва, орієнтовану на природне відновлення та довготривале збереження лісів.
В умовах кліматичних змін, тривалих посух та воєнних ризиків лісові пожежі стають дедалі небезпечнішими й складнішими. Саме тому одним із ключових завдань залишається якісна підготовка фахівців.
Наразі у ДП «Ліси України» тривають регулярні навчання для працівників, залучених до гасіння лісових пожеж. Спеціалізовані програми «Підготовка лісового пожежного» та «Керівник гасіння лісових пожеж» проводять викладачі й інструктори Лугинського та Південно-Східного регіональних навчальних відділень філії «Лісовий навчальний центр».
Курс «Підготовка лісового пожежного» – це стартова підготовка для нових працівників лісових пожежних станцій.
Курс «Керівник гасіння лісових пожеж» призначений для досвідчених лісових пожежних, які вже мають відповідний досвід.
У філії ДП «Ліси України» фахівців готують до управління всім процесом: планування тактики, координації підрозділів, взаємодії з ДСНС та іншими службами, розподілу техніки й особового складу. Окремий акцент – моделювання роботи оперативного штабу в умовах реальної надзвичайної ситуації.
Разом ці програми формують цілісну систему підготовки – від роботи безпосередньо на лісовій пожежі до ефективного керування її ліквідацією.
Цьогоріч підготовку уже успішно завершили 194 працівники за курсом «Керівник гасіння лісових пожеж» та 210 за курсом «Лісовий пожежний». Всього плануємо навчити 598 керівників та 1566 лісових пожежних.
ДП «Ліси України» також посилює міжнародну співпрацю у сфері протидії лісовим пожежам. Вже у червні представники підприємства візьмуть участь у міжнародних навчаннях «Forest Camp» у Польщі.