Категорія: Без категорії

Минулого тижня фахівці Відділу з охорони праці та цивільного захисту провели серію виїзних навчань для керівників підрозділів та інженерів з охорони праці у різних філіях підприємства. 

 

Навчання організували, щоб пояснити, як на практиці впроваджувати міжнародний стандарт з ISO 45001, який допомагає вибудувати сучасну систему управління безпекою праці. 

 

Підприємство впроваджує цей стандарт із чіткою метою – зменшити виробничий травматизм. Підготовчий етап уже завершено: проаналізовано інциденти, проведено аудит, усунуто слабкі місця та запроваджено основні інструменти – чек-листи, карти професійних ризиків і систему їх постійного контролю.

 

Тепер головне завдання – щоб ці інструменти працювали не «на папері», а в щоденній роботі.

 

У Бродівському надлісництві учасникам пояснили вимоги ISO 45001 та внутрішні процедури підприємства. Йшлося про розподіл відповідальності, роботу з документацією та її практичне застосування. Окрему увагу приділили безпеці під час роботи з підрядниками.

 

У Маневицькому надлісництві акцент зробили на управлінні ризиками. Керівників навчали виявляти небезпеки, оцінювати ризики та запобігати їм, зокрема через складання і постійне оновлення карт ризиків.

 

У Бережанському надлісництві зосередилися на внутрішньому контролі. Учасники відпрацьовували практичні навички перевірок і працювали з чек-листами.

 

У Городнянському надлісництві детально розбирали як працює процедура аудиту системи управління охороною праці: на що звертати увагу, які є вимоги та як саме проходять такі перевірки в ДП «Ліси України». Також учасники не лише прослухали теорію, а й відпрацювали практику – самостійно проводили умовні аудити та вчилися правильно оформлювати протоколи з виявленими порушеннями.

 

Ключовий акцент усіх навчань – відповідальність керівника. Не за наявність документів, а за те, щоб усі процедури  реально працювали. Бо саме від його рішень залежить, чи буде безпека системою, а не формальністю.

 

Навчання проводяться поетапно для всіх інженерів з охорони праці, лісничих та їх помічників. Вони триватимуть протягом року, щоб кожна процедура стала зрозумілою.

 

Останній тиждень у телеграм-каналах та ЗМІ поширюються публікації щодо нібито критичного стану ДП «Ліси України» через багатомільярдну заборгованість. Цю байку вигадали люди, які не розуміють, що наприкінці кожного кварталу підприємство нараховує значні суми податків — ПДВ, податок на прибуток, частину чистого прибутку, які сплачуються в наступному періоді.

 

Зокрема, у першому кварталі 2026 року ДП «Ліси України» спрямувало до бюджету 4 млрд грн.

 

Підприємство також має поточні зобов’язання перед підрядниками за виконані протягом останнього місяця роботи з лісозаготівлі, транспортування тощо. Ці зобов’язання виконуються вчасно: у ДП «Ліси України» немає простроченої заборгованості перед контрагентами.

 

Коефіцієнт фінансової стійкості підприємства (власний капітал / довгострокові та поточні зобов’язання) станом на 1 січня 2026 року становив 1,72. Це надзвичайно високий показник, який свідчить про незалежність ДП «Ліси України» від зовнішньої фінансової підтримки.

 

Зобов’язання з постачання лісопродукції відповідно до укладених договорів за перший квартал підприємство виконало на 98%, якщо не враховувати відсоток відмов з боку самих покупців.

 

Сьогодні ДП «Ліси України» — це приклад надзвичайно стабільної роботи та відповідального ставлення до зобов’язань перед клієнтами та партнерами.

Усі інші тези згаданих публікацій не менш брехливі та абсурдні. Ці матеріали мають усі ознаки замовних, поширюються виключно за гроші та є складовою зрежисованої PR-кампанії.

Регламент ЄС 2023/1115 (EUDR) вимагає точної географічної прив’язки ділянок заготівлі деревини. Це необхідно для забезпечення прозорості походження лісопродукції, запобігання незаконним рубкам та підтвердження того, що деревина не пов’язана з деградацією чи знищенням лісів. Фактично, йдеться про створення системи повної просторової простежуваності – від конкретної ділянки в лісі до кінцевого споживача.

 

Щоб забезпечити таку точність і відповідність цим вимогам на практиці, підприємство переходить на сучасні цифрові інструменти вимірювання.

 

Минулого року ДП «Ліси України» додатково закупило 134 GNSS-приймачі. Ці прилади дозволяють визначати координати з точністю до кількох сантиметрів завдяки сигналам із супутників. Чим більше супутників доступні для приймача і чим стабільніший сигнал, тим точніший результат. 

 

Серед ключових переваг – автоматичний облік даних у цифровому форматі, зручна візуалізація ділянок на екрані з підтримкою онлайн-карт, а також суттєве зниження впливу людського фактора. Усі дані одразу синхронізуються з внутрішніми системами, що підвищує прозорість, контроль і ефективність роботи.

 

Водночас впровадження нових технологій потребує відповідної підготовки фахівців. 

 

Представниками ВО “Укрдержліспроект” було розроблено комплексну програму навчання у сфері геодезії, яка поєднує теоретичні знання та практичні навички. 

Експерти навчають наших інженерів з відведення і таксації лісосік основ GNSS і GPS, їх відмінностей, принципів роботи приймачів, особливостей визначення координат у лісових умовах, використання системи координат. Також фахівці опановують роботу з геоінформаційними системами. 

 

Особливу увагу приділено практичним заняттям – безпосередньому зняттю точок у лісі та подальшій камеральній обробці даних.

 

Протягом березня навчання вже пройшли інженери з відведення і таксації лісосік  Подільської та Поліської філій. Протягом квітня заплановані навчання для решти інженерів, що дозволить уніфікувати підходи до визначення меж ділянок по всьому підприємству. 

 

Загалом у лісництвах підприємства вже використовується понад 200 сучасних GNSS-приймачів, які поступово замінюють застарілі інструменти, зокрема бусолі, де всі вимірювання виконувалися вручну. 

 

Перехід до цифрових технологій не лише підвищує точність, а й створює основу для формування єдиної достовірної карти лісів України, покращує планування лісогосподарських заходів і забезпечує прозоре управління ресурсами.

На території розсадника Ківерцівського надлісництва філії “Поліський лісовий офіс” висадили пів тисячі молодих дерев – ялини колючої.

 

Це був не лише захід з посадки дерев, а практичний урок на природі. Перший такий – для учнів Луцької гімназії №3, де нещодавно запрацювало перше в обласному центрі шкільне лісництво.

 

Разом із ними працювали вихованці Цуманського шкільного лісництва – постійні учасники різних екологічних акцій. 

 

Лісівники показали процес вирощування та висаджування дерев, а також пояснили необхідні заходи догляду для їхнього правильного росту. Щоб деревце через 5 чи 7 років виросло красивим та пишним. 

 

Висаджували ділянку спільно з керівниками Північно-Західного міжрегіонального управління ЛМГ, обласних організацій Товариства лісівників України, профспілки працівників лісового господарства, Волинського еколого-натуралістичного центру та навчальних закладів, де працюють шкільні лісництва.

 

Цієї весни на території Волині та Рівненщини планується створити загалом 5 гектарів подібних плантацій.

 

На конкурс надійшло понад 400 робіт з усіх регіонів країни. Така широка географія вкотре підтверджує: попри всі виклики, інтерес молоді до природи, лісу та його збереження лише зростає.

 

Кожна світлина – це окремий погляд дитини на ліс як на живу систему, що має власний ритм, настрій і цінність. У цих роботах – щирість, уважність до деталей і глибоке відчуття природи, яке не можна відтворити штучно.

 

Фотоконкурс показав високий рівень зацікавленості учнівської молоді та важливу роль учнівських лісництв у формуванні екологічної свідомості. Саме завдяки наставникам, педагогам і фахівцям галузі діти вчаться не лише бачити красу лісу, а й розуміти його значення. 

 

Для ДП «Ліси України» це має важливе значення, адже йдеться про формування нового покоління свідомих громадян, які цінують природні ресурси та відповідально ставляться до їхнього збереження. Це інвестиція не лише в майбутнє галузі, а й у сталий розвиток країни загалом. 

 

Обрати переможців було непросто, адже багато робіт вирізнялися змістовністю та художнім рівнем.

 

Слова Ліни Костенко «Цей ліс живий, у нього добрі очі…» стали не лише темою конкурсу, а й його сутністю – відчуттям, яке учасники змогли точно передати через об’єктив камери.

 

За результатами роботи конкурсної комісії визначено переможців:

 

І місце

 

Бейсюк Ілона – учениця 8 класу Пістинського ліцею Івано-Франківської області, вихованка Пістинського учнівського лісництва, за фото «Дубовий Нестор».

Керівник учнівського лісництва – Пліхтяк Петро Петрович.

 

 ІІ місце (розділили між собою):

 

Султанов Вадим – вихованець учнівського лісництва «Юні лісівники» Вертіївського ліцею Чернігівської області, за фото «Стійкість». Керівник – Поприткіна Дурсунгозель.

 

Лебедюк Володимир – учень 10 класу Вовковиївського ліцею Рівненської області, вихованець учнівського лісництва «Діброва», за фото «Очі лісу: мудрість природи у кожному грибі». Керівник – Чандик Людмила Іванівна.

 

Красний Олександр – учень 9 класу Остерського ліцею №1 Чернігівської області, вихованець учнівського лісництва, за фото «Світло зимового лісу». Керівник – Никитенко Галина Володимирівна.

Гафіяк Сергій – учень 7-А класу Лазещинського закладу загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів Закарпатської області, вихованець учнівського лісництва, за фото «Барви лісу заворожують». Керівник – Бузак Любов Юріївна.

 

ІІІ місце (розділили між собою):

 

Таргонська Юлія – учениця 11 класу Народицького ліцею Житомирської області, вихованка Народицького учнівського лісництва, за фотогалерею «Я тут живий».

Керівник – Владиченко Тетяна Миколаївна.

 

Потапенко Євгенія – учениця 10 класу Остерського ліцею №1 Чернігівської області, вихованка учнівського лісництва, за фото «Нове життя лісу». Керівник – Никитенко Галина Володимирівна.

 

Навроцький Ілля – учень 9-Б класу Шепетівської гімназії №4 Хмельницької області, вихованець учнівського лісництва «Барвінок», за фото «Лісовий гість». Керівник – Стойко Оксана Анатоліївна.

 

Шумакова Діана – учениця Роменської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №11 Сумської області, вихованка учнівського лісництва «Совенятко», за фото «У цього лісу є душа». Керівник – Квашко Алла Анатоліївна.

 

Лагута Денис – учень 9-Б класу Шепетівської гімназії №4 Хмельницької області, вихованець учнівського лісництва «Барвінок», за фото «Стовпи». Керівник – Стойко Оксана Анатоліївна.

 

Бакун Наталія – учениця 9-Б класу Лазещинського закладу загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів Закарпатської області, вихованка учнівського лісництва, за фото «Шафрани серед лісу». Керівник – Бузак Любов Юріївна.

 

Усі переможці найближчим часом отримають дипломи та подарунки.

 

Щира подяка керівникам учнівських лісництв за їхню невтомну і відповідальну працю, за підтримку, наставництво і віру в своїх вихованців. Саме завдяки вам формується покоління, яке вміє не лише бачити природу, а й розуміти та берегти її.

 

Роботи з лісорозведення та лісовідновлення вже проведено на площі понад 6,5 тис. га. 15% від висаджених сіянців мають закриту кореневу систему. Попередньо очікується, що до Великодніх свят по всій країні вдасться висадити близько 70% від запланованих обсягів. 

 

Які регіони висаджують найбільше?

 

Лісокультурна кампанія цієї весни у більшості регіонів стартувала вчасно. Традиційно, лісівники Південних та Східних регіонів розпочали першими садіння лісових культур ще на початку березня. В середині місяця доєдналися й інші області, де відтанув грунт та прийшло справжнє весняне тепло. 

 

За цей період лісівники філії “Південний лісовий офіс” повністю виконали заплановані обсяги робіт, також понад 70% садивного матеріалу було висаджено в лісництвах філії “Поліський лісовий офіс”. Майже половину від запланованого обсягу реалізовано в більшості  інших регіонів.

 

Цьому сприяла тепла та суха погода протягом березня. Це дозволило швидше підготувати ґрунт і почати висадку. А дощі, які пройшлись останнього тижня, допомогли укоріненню. 

 

Виняток становлять лише високогірні райони Карпат, куди повернулась сніжна погода – у лісництвах філії “Карпатський лісовий офіс” висаджено 10% від запланованого обсягу. Втім, весняна лісокультурна кампанія у цьому регіоні розпочинається зазвичай пізніше і триває найдовше. 

 

Які особливості?

 

Висаджуємо мішані ліси. Насадження формуємо  із поєднання хвойних (60%) і листяних (40%) порід. Практично скрізь надаємо перевагу місцевим видам. Це забезпечує кращу стійкість лісу до хвороб і кліматичних змін, підвищує його продуктивність і сприяє більш збалансованому розвитку екосистеми.

 

Відновлюємо ліси у прифронтових регіонах, що зазнали руйнувань через бойові дії та ворожі обстріли. На Херсонщині, у Заградіївському лісництві, лісівники вже висадили сосну кримську з домішкою листяних порід на декількох гектарах. На Харківщині, в Ізюмському надлісництві, відновлено 17 га лісу із запланованих 25 га.На Дніпропетровщині, у Павлоградському лісництві, вдалося відтворити 35 га лісу, знищеного пожежами.

 

Створюємо «Ліси пам’яті». Це проєкт відділу комунікацій ДП «Ліси України», який об’єднує живі символи вдячності та пам’яті про загиблих воїнів-лісівників. Цієї весни такі ліси з’явились на Рівненщині, Херсонщині, Житомирщині та у Чернівецькій області. Наразі створено більше 50 таких ділянок.

 

Скільки триватиме весняна лісокультурна кампанія?

 

Весняна висадка лісу триватиме доки для успішного приживання саджанців будуть сприятливі умови – достатня вологість ґрунту та помірна температура.

 

Відділ комунікацій ДП «Ліси України» продовжує ініціативу зі створення лісів на честь працівників, які загинули на війні. У межах проєкту створено єдину мапу, на якій зібрана вся інформація про кожну пам’ятну ділянку. Мапа постійно оновлюється, щоб кожен українець міг знайти найближчий «Ліс пам’яті», відвідати його та вшанувати пам’ять героїв.

 

Нову ділянку заклали поблизу Звягеля, на території Звягельського надлісництва Філія “Столичний лісовий офіс”. Саме тут найбільше працівників мобілізувалися до ЗСУ і найбільше втрат серед лісівників. Станом на зараз у підрозділі 10 загиблих працівників. Ще 6 людей мають статус зниклих безвісти. Ці цифри відомі кожному в колективі.

 

До садіння долучилася мама Валерія – Раїса Голованчук. Разом з нею працювали учні Городницького учнівського лісництва та демобілізовані працівники. Особливо зворушливою ця подія була для однієї з учениць, Вікторії – її батько нещодавно загинув на фронті, не давши ворожій групі прорватися до селища, де тримали оборону наші військові. 

 

Валерій народився у Звягелі й після закінчення місцевого училища опанував спеціальність столяра-різьбяра. Робота з деревом йому дуже подобалася, тому вже у 2014 році він влаштувався верстатником у Звягельське лісництво, де займався обробкою деревини.

 

З лютого 2023 року Валерій з позивним «Німець», служив навідником-оператором у 4-ій бригаді оперативного призначення Національної гвардії «Рубіж». Востаннє мама спілкувалася з сином 5 жовтня 2024 року. Він сказав, що їх мають вивести на відпочинок. 

 

На Сіверському напрямку, у районі Спірного на Донеччині, підрозділ виконував важливе бойове завдання – не дати противнику прорвати оборону. 6 жовтня 2024 року сталася «пекельна» ніч: окупанти вели щільний вогонь з усіх видів зброї, а згодом вдарили з «Солнцепьока». Валерій отримав тяжкі поранення, несумісні з життям та загинув разом з двома побратимами.

 

Цей ліс – живе нагадування про тих, хто працював у лісі та став на захист країни. 

 

Дерева будуть рости і нагадувати про Валерія Зандера та його колег.

 

Ініціатива по створенню «Лісів пам’яті» триває. На Житомирщині вже створено понад 20 ділянок на честь полеглих лісівників.

 

Українська лісова галузь переживає одну з наймасштабніших трансформацій за час незалежності. Ключовим драйвером цих змін стала цифровізація — системне впровадження електронних сервісів, автоматизованих платформ та аналітичних інструментів, що охоплюють усі етапи управління лісовими ресурсами: від заготівлі деревини до її реалізації.

 

Сьогодні цифрові рішення не лише підвищують ефективність галузі, а й забезпечують прозорість, зменшують корупційні ризики та відкривають нові можливості для інтеграції України до європейського ринку.

 

Цифрова трансформація є стратегічним пріоритетом, який відповідає як національним інтересам, так і міжнародним зобов’язанням України, зокрема в контексті адаптації до вимог ЄС. І вже сьогодні лісовий сектор має комплексну цифрову екосистему, яка дозволяє відслідковувати шлях деревини від конкретної ділянки заготівлі до кінцевого споживача.

 

Е-лісорубний квиток: основа легальної заготівлі

 

Одним із базових елементів цифрової системи є електронний лісорубний квиток, без якого сьогодні неможлива законна заготівля деревини.

 

Його формують через платформу ЕкоСистема, ця послуга є безкоштовною і надається протягом 10 робочих днів.

 

У 2025 році цей сервіс адаптували до вимог єврорегламенту EUDR, який встановлює жорсткі вимоги до простежуваності походження деревини. Зокрема е-лісорубний квиток містить геокоординати ділянок заготівлі, що дозволяє експортерам підтверджувати легальність походження деревини для європейських партнерів.

 

Е-сертифікат походження лісоматеріалів: контроль експорту

 

Ще однією ланкою цифрового контролю є електронний сертифікат про

походження лісоматеріалів. Він повністю замінив паперові документи при експорті продукції.

 

Цей сервіс забезпечує:

 

– автоматичне підвантаження даних із е-лісорубного квитка;

 

– виключення можливості оформлення документів на нелегальну деревину;

 

– інтеграцію з митними базами даних.

 

Все це дозволяє значно пришвидшити проходження контролю на кордоні та зменшити адміністративне навантаження на бізнес.

 

Електронний кабінет експортера: інструмент для роботи з ЄС

 

Важливим нововведенням стало створення Електронного кабінету експортера – спеціалізованого сервісу для забезпечення відповідності вимогам EUDR.

 

Цей інструмент дозволяє:

 

– перевіряти походження деревини за номером бирки, ТТН-ліс або е-лісорубного квитка;

 

– аналізувати ділянки заготівлі за геокоординатами;

 

– отримувати документи з QR-кодами для підтвердження достовірності.

 

Фактично, Електронний кабінет експортера стає одним з елементів спрощення виходу української продукції на ринок ЄС, забезпечуючи довіру міжнародних партнерів.

 

Геоінформаційна система: ефективне управління лісами

 

Окрему роль у цифровій трансформації відіграє геоінформаційна система управління лісами.

 

Ця платформа об’єднує:

 

– дані лісовпорядкування;

 

– результати дистанційного зондування Землі;

 

– інформацію національної інвентаризації лісів.

 

Функціонал ГІС дозволяє проводити комплексний просторовий аналіз стану лісів, зокрема  оцінку самозалісених територій та моніторинг змін у лісовому фонді.

 

Окремий модуль містить дані про вплив повномасштабного російського вторгнення на лісові ресурси України, що є критично важливим для післявоєнного відновлення.

 

Електронний облік деревини: контроль у режимі реального часу

 

Система електронного обліку деревини (ЕОД) – це ключовий інструмент оперативного контролю за рухом деревини.

 

Останні оновлення системи містять:

 

– мобільний додаток на базі Android;

 

– покращений інтерфейс і швидкість роботи;

 

– двофакторну авторизацію для адміністраторів;

 

– кабінет контрагента з доступом до ТТН-ліс.

 

Додатково впроваджені технічні заходи безпеки: автоматичне завершення сесій о 19:00 та обмеження доступу до системи поза межами України. Це суттєво знижує ризики несанкціонованого втручання та зловживань.

 

Шлях до сталого розвитку

 

Цифровізація лісової галузі вже сьогодні демонструє конкретні результати: спрощення процедур, підвищення ефективності управління та зростання довіри з боку міжнародних партнерів.

 

Подальший розвиток цифрових сервісів стане основою для сталого управління лісами, відновлення ресурсів після війни та повноцінної інтеграції України до європейського економічного простору.

 

У підсумку, цифрові технології перетворюють лісову галузь із традиційної ресурсної сфери на сучасну, прозору та інноваційну систему управління лісами.

Ви коли-небудь бачили, як весна прокидається на крутих схилах ярів? У самому серці Одещини, в Окнянському лісництві філії “Південний лісовий офіс”, зараз розгортається справжня магія. На фоні типового для цієї області рельєфу — серед глибоких яруг та мальовничих урочищ —  розквітає одна з найзагадковіших рослин України  – сон-трава (або простріл).

 

Ці волохаті фіолетові «дзвіночки» не просто гарні квіти. Вони – справжні виживальники! Їхнє густе сріблясте опушення — це «шубка», яка захищає ніжні пелюстки від підступних весняних заморозків.

 

Про походження сон-трави існує легенда про дівоче серце та злого лісовика.

 

Кажуть, давним-давно одна красуня втекла до лісу, рятуючись від переслідувань злого Лісовика. Коли вона зовсім вибилася з сил, лісовий дух напустив на неї чарівну змору. 

 

Дівчина впала на землю і перетворилася на ніжну фіолетову квітку, що навіки заснула під променями сонця. Кажуть, що саме тому свіжі листки сон-трави отруйні — від боязні до Лісовика, а висушені мають лікувальну силу — від доброго серця тієї дівчини.

 

У народі вірили, що якщо покласти квітку під подушку, вона принесе віщий сон. 

 

Сон-трава занесена до Червоної книги України. Через випасання худоби та розорювання степів її стає все менше. Окнянські яри з їхніми крутими схилами створюють ідеальний мікроклімат для цієї рослини.

 

Якщо ви зустрінете цю красу під час прогулянки — зробіть фото, загадайте бажання (кажуть, вони збуваються), але не зривайте квіти.

В Україні завершується надскладний опалювальний сезон. Ще восени ДП «Ліси України» обмежило реалізацію паливних дров виключно домогосподарствами та об’єктами соціальної сфери.

 

Це було єдине правильне рішення, адже в опалювальний період попит на дрова зріс майже в півтора раза — до 1,45 млн м³.

 

Протягом усієї зими на складах лісництв залишався резерв палива. Дефіциту ресурсу вдалося запобігти.

 

Наразі по підприємству запас дров становить 245 тис. м³.

 

З огляду на надскладну ситуацію підприємство зафіксувало ціну на соціальні дрова. У середньому протягом сезону вона становила 1,2 тис. грн з ПДВ, що вдвічі нижче за сформовану на біржі ціну дров промислового використання.

 

Наразі у населення ще є можливість придбати дрова за минулорічними цінами.

Хоча утримувати стару ціну підприємству стає дедалі складніше. Основна причина — паливо.

 

Ціна «соціальних» дров складається із витрат на заготівлю, трелювання, транспортування на склад (у середньому 650 грн), ПДВ та інших податків (приблизно 400 грн). Прибуток підприємства на одному кубі дров становить лише 34 грн (рентабельність обмежена на рівні 1–5%).

 

Тож здорожчання палива не може не вплинути на собівартість заготівлі та доставки. Зі свого боку ДП «Ліси України» зробить усе можливе для мінімізації негативних наслідків.

Підготовка до наступного опалювального сезону вже триває. Для населення і соціальної сфери заплановано заготовити на 400 тис. м³ більше, ніж торік, але підприємство закликає формувати заявки та закуповувати ресурс заздалегідь.

 

Це стосується не лише населення, а й закладів соціальної сфери, бюджетних установ та підрозділів МОУ.

 

Значна частка цих споживачів проводить закупівлі дров через тендерні процедури на майданчику Prozorro. ДП «Ліси України» бере участь у таких закупівлях, якщо умови це дозволяють. На жаль, у деяких випадках замовники висувають вимоги, які унеможливлюють участь державного підприємства у тендері.

 

Це, зокрема:

 

– низька очікувана вартість (нижча за діючий прейскурант філій ДП «Ліси України»);

– технічні характеристики, які не відповідають стандартній продукції підприємства (наприклад, довжина дров до 1 м, обмеження за діаметром — від 15 до 30 см, вологість до 25%);

– стислі терміни поставки (наприклад, протягом декількох тижнів з моменту оголошення закупівлі);

– додаткові послуги, які місцевими філіями підприємства не надаються (доставка з розвантаженням, складуванням);

– надання «сертифікатів якості» та сертифікатів ISO різних типів.

 

У деяких випадках приватні підрядники (ФОПи) пропонують замовникам нижчі ціни на продукцію та послуги. Але державне підприємство, по-перше, постачає лише легальну продукцію, по-друге, сплачує з неї всі податки, які становлять чи не половину вартості.

 

Якщо замовник зацікавлений залучити до тендеру саме державне підприємство, ми рекомендуємо:

 

– при плануванні закупівель надсилати до філій ДП «Ліси України» запити на комерційну пропозицію (з метою визначення актуальних цін);

– технічні вимоги до предмета закупівлі привести у відповідність до чинних ТУ на дров’яну деревину (діаметр від 2 см, довжина до 1,95 м, без обмежень щодо вологості);

– розглянути можливість самовивозу продукції зі складів ДП «Ліси України»

 

З початку року ДП «Ліси України» уклало вже 647 договорів із закладами соціальної сфери, бюджетними установами та підрозділами МОУ на постачання 175 тис. м³ дров.