Категорія: Без категорії
Роботи на цих об’єктах стартували ще восени минулого року в Карпатській, Північній, Подільській, Поліській та Столичній філіях. Проте через несприятливі погодні умови, які унеможливлюють будівництво у зимовий період, процес був призупинений.
Наразі у більшості регіонів земля відтанула, тож підрядні організації повертаються до роботи.
Загальна протяжність будівництва лісових доріг, на яких роботи планують завершити, становить майже 90 км.
При будівництві лісових доріг передбачаються проміжні склади для зберігання, сортування та відвантаження лісопродукції. Встановлюються дорожні знаки та сигнальні стовпчики.
У процесі реалізації проєктів враховуються економічні та соціальні складові, забезпечуються протипожежні заходи. Ось як це виглядає на практиці:
Збільшення лісозаготівлі
Нова лісова дорога, протяжністю понад 2 кілометри у Надвірнянському надлісництві надасть доступ до віддалених лісових масивів з запасом деревини у 22,7 тис. м3. Це дозволить збільшити планові показники по лісозаготівлі. Деревообробний бізнес отримає додатковий ресурс, а населення дрова для опалення. Дорога також спростить проїзд для пожежної техніки.
Зниження собівартості кубометра лісу
У Коростенському надлісництві (Лугинське лісництво) завершують будівництво лісової дороги довжиною 3 км. Раніше лісовозам доводилося або їхати 3 км розбитою грунтовкою, що збільшувало витрати на пальне та ремонт техніки, або робити гак у 10 км в об’їзд. Нова дорога дозволить скоротити маршрут, зменшити зношування техніки та прискорити вивезення деревини. У підсумку менше витрат на логістику в кожному рейсі дасть реальне зниження собівартості кубометра лісу приблизно на 20%.
Розвиток інфраструктури місцевих громад
Будівництво доріг у Путильському надлісництві протяжністю 2,6 км та 4 км скоротить шлях для мешканців гірських населених пунктів із районним центром на 10 км. Це значно полегшить доступ до медичних послуг, освітніх закладів, продуктових магазинів, адміністративних сервісів та інших необхідних ресурсів, підвищуючи якість життя у віддалених громадах.
Захист лісів від пожеж
Капітальний ремонт лісової дороги в Мекшунівському лісництві Чернігівського надлісництва значно підсилить протипожежний захист лісового фонду. Поруч із дорогою розташована природна водойма. Після ремонту лісової дороги пожежна техніка зможе швидко і безперешкодно до неї доїхати. Водойму додатково планують облаштувати пірсом, щоб забезпечити швидкий забір води для пожежної техніки. Додатково вздовж лісової дороги буде прокладена мінералізована смуга.
Всього на цей рік в планах ДП “Ліси України” будівництво 60 лісових доріг загальною протяжністю більше 200 км.
У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” ми знайомимо вас із воїном-лісівником, який свідомо обрав службу в морській піхоті. Це історія про мужність і витривалість, про взаємопідтримку та незламне прагнення захистити те, що виборювалося століттями.
Олександр Рак працював провідним інженером лісового господарства у центральному апараті ДП «Ліси України», а перед мобілізацією обіймав цю ж посаду у філії “Південний лісовий офіс”.
У листопаді 2024 року отримав повістку. Без роздумів доєднався до ЗСУ. Сам обрав місце служби – 40-ва окрема бригада морської піхоти.
Воїн-лісівник декілька разів пройшов спеціальну підготовку. Спочатку на базі ВМС України здобув спеціальні навички кулеметника. А згодом опановував навички морського піхотинця на базі НАТО в Румунії.
Весь час служби Олександр тримає оборону на Херсонщині. У складі кулеметного розрахунку він прикривав сектор відповідальності свого підрозділу під час бою.
«За півтора роки служби в нас не було жодного випадку, щоб російський військовий потрапив на правий берег. Але ворог здійснює постійні спроби атак. Останнім часом росіяни масово запускають FPV дрони на оптоволокні намагаючись послабити наш потенціал перед здійсненням чергової спроби переправи і штурму».
Якщо на позиціях FPV на оптоволокні збивають з гладкоствольної зброї, то для тих хто підвозить необхідну техніку, продукти та інші речі першої необхідності – це дуже ускладнило роботу.
Нещодавно Олександра було переведено до взводу наземних роботизованих комплексів на посаду оператора. Аби не припинилось постачання і була змога вивозити поранених Олександр звернувся до підприємства. Просив допомогти з наземним роботизованим комплексом. Колеги познайомили Олександра з представниками Спілки воїнів-лісівників України, через яку лісівниками надаються великі обсяги допомоги.
«Дуже швидко ми отримали НРК. Він відмінно працює за будь-яких умов. Бере на себе до 300 кілограмів вантажу. Проблема з постачанням була швидко вирішена».
Крім того, філія “Південний лісовий офіс” допомагала його військовій частині з дровами. Колеги постійно підтримують з ним зв’язок і оперативно реагують на потреби.
Олександр зізнається, що йому приємна така увага. Це допомагає триматися й знаходити сили рухатися вперед. Він вірить, що війна обов’язково завершиться на нашу користь. Мріє повернутися до роботи в лісове господарство і щовечора повертатися додому, де на нього чекають рідні та домашній затишок.
Регуляторний модуль – це механізм, розроблений для підтвердження відповідності лісопродукції регулятивним вимогам конкретних ринків збуту.
В умовах набрання чинності Регламенту (ЄС) 2023/1115 Європейського Парламенту та Ради від 31 травня 2023 року щодо забезпечення наявності на ринку Союзу та експорту з Союзу певних товарів та продукції, пов’язаних зі знелісненням та деградацією лісів (EUDR), що встановлює жорсткі вимоги до документального підтвердження законного та екологічно відповідального походження деревини, наявність Регуляторного модуля набуває особливого практичного значення.
Регуляторна заява FSC автоматично відображатиметься у первинному обліковому документі – товарно-транспортній накладній. Це суттєво спрощує для покупців лісопродукції підприємства процедуру належної перевірки відповідно до вимог EUDR, знижує ризики під час експорту та відкриває реальні можливості для виходу на вимогливі ринки ЄС.
«Реалізація цього проєкту стала результатом злагодженої роботи всіх причетних сторін. Потужний технічний інструментарій ДП «ЛІАЦ» забезпечив необхідну інфраструктурну основу, без якої впровадження Регуляторного модуля було б практично неможливим.
Вагомий особистий внесок у підготовку та супровід проєкту зробив відповідальний фахівець із сертифікації філії «Центральний лісовий офіс» Андрій Бондар, чий професіоналізм визначив успіх на кожному з етапів. Колектив Чорноліського надлісництва продемонстрував готовність до нових викликів і високий рівень відповідальності, без якого жоден пілотний проєкт не може бути реалізований у встановлені строки та з належною якістю.
Окремо варто відзначити роль аудиторської компанії Preferred by Nature (PbN) та її аудиторів.
Регуляторний модуль FSC®️ є порівняно новим інструментом у міжнародній практиці лісової сертифікації, і станом на сьогодні коло органів із сертифікації, акредитованих для проведення аудитів із його застосуванням, а також аудиторів, які пройшли відповідну підготовку, залишається вкрай обмеженим.
Саме тому наявність у компанії PbN акредитованих аудиторів із підтвердженою компетентністю для проведення аудитів за Регуляторним модулем стала необхідною і безальтернативною передумовою реалізації цього проєкту.
Проведений аудит вирізнявся високим рівнем методологічної точності, системністю підходу та суворим дотриманням принципів незалежності й неупередженості», – зазначає завідувачка сектору лісової сертифікації Галина Домашовець.
Для підприємства це принципово новий рівень сертифікації – без прецеденту не лише в ДП «Ліси України», а і серед лісогосподарських підприємств у Європі.
«Цей пілотний проєкт засвідчує, що українське лісове господарство – попри всі виклики сьогодення – не лише зберігає взяті на себе міжнародні зобов’язання, а й послідовно ставить та досягає амбітних цілей у напрямі відповідального лісогосподарювання та інтеграції у глобальний ринок сертифікованої лісопродукції. Віримо, що Чорноліське надлісництво відкрило першу сторінку нового розділу в історії ДП «Ліси України» – і ця сторінка буде не останньою на шляху інтеграції до ЄС та зміцнення позицій вітчизняної продукції з деревини на глобальних ринках в умовах нових регуляторних вимог» – зазначив Національний представник FSC Україна Павло Кравець.
Розповідаємо про це в рамках нашої рубрики «Міжнародний дайджест лісових новин».
Державний центр управління лісами (Riigimetsa Majandamise Keskus, RMK) розпочинає масштабне відновлення вологих напівприродних луків, у межах якого буде поліпшено їхній природний стан загалом на площі 500 гектарів по всій Естонії.
Вологі луки — це території, які частину року перебувають під водою або є постійно вологими. Саме водний ритм формує їхнє видове багатство.
Весняні повені приносять наноси й поживні речовини, вплив моря підтримує приморські луки відкритими, а тимчасове надмірне зволоження стримує наступ лісу.
Без догляду ці території починають заростати чагарниками та очеретом. На приморських луках починають домінувати ялівці і сосни, а на заплавних луках — вільха і осика. Відкритий ландшафт зникає, а разом із ним — багато видів рослин і птахів, що гніздяться на землі.
Керівник відділу охорони природи Державного центру управління лісами Каупо Кохв підтвердив, що вологі луки є одними з найбагатших на види угруповань в Естонії.
«Коли вони заростають, зникають види, яким потрібне відкрите й вологе середовище існування — від орхідей до перелітних птахів», — сказав Кохв.
Роботи з відновлення охоплюють переважно видалення чагарників і деревної рослинності, розкриття зарослих очеретом ділянок, а за потреби — вирівнювання поверхні ґрунту, щоб відновити характерний для лук водний режим і знову зробити їх придатними для косіння або випасання.
За словами Кохва, відновлення є перегонами з часом.
«Якщо догляд припиняється на тривалий час, збіднюється і насіннєвий банк, прихований у ґрунті. Чим швидше ми зможемо знову повернути луки до режиму догляду, тим більша ймовірність відновити їхнє видове багатство», — пояснив він.
Доглянуті вологі луки також відіграють важливу роль у сільському господарстві та продовольчій безпеці. Вони забезпечують середовища існування для запилювачів і слугують місцями зупинки для перелітних птахів, допомагаючи зменшити тиск на сільськогосподарські поля. Крім того, відкриті водно-болотні угіддя підвищують зв’язність ландшафту та його стійкість до кліматичних змін.
Роботи виконуються в межах проєкту «Забезпечення сприятливого стану видів і оселищ та різноманіття ландшафтів», який підтримується Фондом згуртування Європейського Союзу у період 2021–2027 років.
ДП «Ліси України» продовжує ініціативу Відділу комунікацій зі створення памʼятних лісів – незгасної пам’яті про наших колег, які віддали життя за Україну.
До мобілізації Руслан Баля працював майстром лісу у Чалівському лісництві на Полтавщині. Близько 20 років він присвятив лісовому господарству. Був справжнім професіоналом, любив свою справу і знав кожну ділянку лісу, за яку відповідав. Робота в лісі була його покликанням.
У 2024 році він став на захист держави. Служив гранатометником штурмового відділення у ЗСУ, мав звання молодшого сержанта. 8 січня 2025 року воїн загинув.
«Ліси памʼяті» – це місця тиші та вдячності за боротьбу у війні за Незалежній України. Це місця, де кожне дерево нагадуватиме про людину, яка жила лісом і віддала життя за країну.
Вшанувати пам’ять полеглого воїна-лісівника та посадити символічний ліс прийшли дружина із синами полеглого Руслана Балі, керівник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець, учні Терешківського ліцею, колеги та демобілізовані працівники філії разом з головою Спілки воїнів-лісівників України Володимиром Ковальчуком.
У Чалівському лісництві, де працював наш загиблий колега, на площі 1,2 га лісівники висадили сіянці сосни звичайної, берези та калини.
Цієї весни памʼятні ліси зʼявляються в усіх лісових офісах ДП «Ліси України»:
На Рівненщині, у Костопільському лісництві, висадили «Ліс пам’яті» на честь загиблого колеги Вадима Плюща. До мобілізації він працював інженером лісового господарства та був відданим своїй справі фахівцем.
На Житомирщині створили «Ліс пам’яті» на честь загиблого лісівника Валерія Зандера. Його висадили на території Звягельського надлісництва – місці, звідки найбільше працівників стали до лав ЗСУ і яке зазнало найбільших втрат серед лісівників.
У Чернівецькій області висаджено «Ліс пам’яті» на честь воїна-лісівника Олександра Сторонського, який протягом двох років захищав Україну у найгарячіших точках.
На півдні України, у Заградіївському лісництві на Херсонщині, створено «Ліс пам’яті» на честь героя-лісівника Владислава Васильченка. Ця ділянка стала символом відродження – там, де ще недавно була війна, сьогодні з’являється нове життя.
На Чернігівщині висадку «Лісу памʼяті» присвятили нашому колезі – воїну-лісівнику Андрію Трихлібу, який загинув у грудні 2023 року, захищаючи Україну від російського ворога.
Висадка таких лісів продовжується і незабаром інформація буде оновлена на карті «Лісів памʼяті». Детальна інформація про проєкт є на нашому сайті.
Ми створюємо ці ліси, щоб пам’ять жила не лише в словах, а й у землі, в деревах, у тиші лісу. Щоб кожен сіянець нагадував: ціна нашої свободи – життя людей, які були частиною великої лісівничої родини.
У лісовому фонді філії “Карпатський лісовий офіс” росте дерево, яке вважають найвищим в Україні та Східній Європі.
Йдеться про дугласію зелену (псевдотсугу Мензіса), що зростає на Закарпатті – у Тур’я-Реметівському лісництві Ужгородського надлісництва, в урочищі Розтоки.
Саме тут у 1906 році було закладено плантацію з понад 300 дерев цієї хвойної породи, завезеної з Північної Америки. На початку ХХ століття дугласію вважали перспективною інтродукованою породою і активно висаджували у європейських лісах. У карпатських умовах вона чудово акліматизувалася і сьогодні вражає своїми розмірами та могутністю.
Кілька років тому поблизу села Тур’я Ремета зафіксували справжнього рекордсмена – дугласію заввишки 66 метрів. Висоту дерева визначили за допомогою спеціалізованого дрона. Це один із найвищих представників цієї породи в Європі та найвище відоме дерево в Україні.
Дугласія зелена належить до швидкорослих і довговічних хвойних порід. У природному ареалі вона може сягати 100–110 метрів заввишки, а окружність стовбура – до п’яти метрів. Середній вік таких дерев становить 800–1000 років.
У Карпатах порода добре прижилася: у змішаних буково-дугласієвих насадженнях вона сприяє швидшому розкладу підстилки, підвищує вітростійкість деревостанів і покращує властивості ґрунтів.
Сьогодні цей велетень, якого екологи-дослідники назвали «Імператор Карпат», приваблює усіх, хто прагне на власні очі побачити одне з найвражаючих природних див Карпат.
Водночас лісівники Карпатської філії дбають про збереження цього унікального дерева: доглядають за насадженнями, контролюють стан ділянки та оберігають природну перлину для майбутніх поколінь.
На території Новосанжарського лісництва філії “Слобожанський лісовий офіс” відбувся захід із відновлення лісу, що постраждав від масштабної стихії. У висадці дерев спільно з працівниками ДП «Ліси України» взяли участь начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич, перший заступник голови Полтавської облради Олександр Лемешко, команда ГУ ДСНС у Полтавській області, місцева громада та вихованці учнівського лісництва.
У межах заходу учасники оглянули нову спецтехніку, придбану ДП «Ліси України» для посилення протипожежного захисту: новий пожежний автомобіль, всюдихідний пікап із протипожежним модулем та трактор із плугом для створення захисних бар’єрів.
Очільник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець відзначив працівників лісового господарства та вогнеборців, які першими стали на захист лісу:
Віктора Кольбу, тракториста Новосанжарського лісництва;
Андрія Бутка, водія Малоперещепинського лісництва;
Сергія Моргуна, полковника служби цивільного захисту, начальника оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС.
У вересні 2024 року Полтавщина зіштовхнулася з наймасштабнішою лісовою пожежею за останні роки. Стихія набула статусу надзвичайної ситуації. Вогнем було пошкоджено 2670 гектарів лісових насаджень у Малоперещепинському та Новосанжарському лісництвах. До ліквідації було залучено понад 430 осіб та 85 одиниць техніки.
“Боролися з вогнем більше 12 діб. Площа розповсюджувалася і ускладнювалася у зв’язку з погодними умовами, великим вітром, тому поширення йшло верховою пожежею. Завдяки злагодженій роботі наших рятувальників і лісівників вдалося наймасштабнішу пожежу загасити” — зазначив Сергій Славко, заступник начальника ГУ ДСНС у Полтавській області.
Масштабне відновлення лісів розпочнеться восени 2026 року після завершення процедури оцінки впливу на довкілля. Нині ж ДП «Ліси України» проводить локальні відновлення на ділянках до 1 гектара.
На ділянці замість монокультур учасники заходу висадили мішаний ліс: сіянці сосни звичайної із закритою кореневою системою та дуба звичайного. У майбутньому це дасть змогу виростити стійкий до пожеж та шкідників ліс.
“Вважаю, що спільними зусиллями з вересня-жовтня ми почнемо відновлювати ці великі площі. Будемо працювати в унісон. І як місцева влада, і як орган виконавчої влади, ДСНС, Ліси України для того, щоб відновлювати наші ліси, і в подальшому відновлювати нашу екологію”, — наголосив очільник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.
Загалом повне відновлення всіх згорілих територій планується завершити протягом найближчих років.
Вчора, під час повітряної тривоги, у лісових масивах Черкаського надлісництва Філія “Центральний лісовий офіс”, виникло дві лісові пожежі, обидві – у хвойних насадженнях.
Вільхівське лісництво
Низову пожежу ліквідовано на площі 0,5 га. Гасили спільно з підрозділами ГУ ДСНС України у Черкаській області. Діяли оперативно і злагоджено, завдяки чому вдалось повністю ліквідувати вогонь протягом трьох годин.
Тясминське лісництво
Пожежу зафіксували о 15:50, вже о 16:30 її локалізували, а о 17:25 – ліквідували. Орієнтовна площа займання – 0,1 га.
В обох випадках вдалося швидко зупинити поширення вогню та не допустити значних втрат лісу.
Крім цього, щоб не допустити перекидання вогню на лісовий фонд, лісівники Вільхівського лісництва допомогли ліквідувати пожежу на ділянці, що межує з насадженнями лісництва. Через наслідки обстрілів горів очерет на площі близько 0,5 га.
У пожежонебезпечний період будь-яке загоряння становить підвищену загрозу для лісу. Ситуація ускладнюється воєнними діями, тому лісівники працюють у посиленому режимі та постійно моніторять ситуацію під час повітряних тривог, щоб оперативно реагувати на можливі займання.
Під час гасіння таких пожеж першочерговим залишається збереження життя і безпека працівників.
Процес висівання відбувався протягом березня. Сіянці хвойних порід кілька тижнів перебувають у тепличних комплексах, що знаходяться в наших лісорозсадниках. У цей період створюються оптимальні умови для проростання, адаптації та формування міцної кореневої системи
На наступному тижні їх почнуть переміщувати з теплиць на поля дорощування.
Загалом у цьому році заплановано виростити 13 млн сіянців із ЗКС основних лісотвірних порід: сосни звичайної, сосни Палласа, дуба звичайного, а також ялиці білої, ялини європейської, модрини європейської, клена-явора, бука лісового.
Найбільші обсяги заплановані у Львівському, Сумському, Хмельницькому та Чернігівському лісорозсадниках.
Як тривала підготовка?
Перед тим, як почалось висівання був проведений великий етап робіт – від заготівлі шишок і жолудів до їх переробки в лісонасіннєвих центрах.
Шишки хвойних дерев, зокрема сосни та ялини, лісівники заготовляють переважно на початку зими. Водночас жолуді дуба збирають раніше – на початку осені. Букові горішки достигають у вересні–жовтні. А насіння клена-явора достигає зазвичай у серпні–вересні.
Одразу після збору сировина доставляється до лісорозсадників. Хвойні породи проходять обробку в шишкосушарках. Жолуді, навпаки, не потребують сушіння, але проходять очищення та сортування. Усі види насіння додатково калібрують, щоб забезпечити однорідність майбутніх сіянців.
До початку висіву насіння зберігається у холодильних камерах, де створюються стабільні та контрольовані умови протягом усієї зими. Це дозволяє максимально довго зберігати його життєздатність і посівні якості.
Які особливості вирощування?
Навесні насіння проходить через висівну лінію і потрапляє в касети із субстратом, насиченим поживними речовинами.
Спочатку висівають насіння хвойних порід, оскільки касети з сіянцями утримують у тепличних комплексах протягом 3-4 тижнів. Роботи будуть проведені у кілька прийомів протягом весни.
Натомість насіння листяних порід буде висіяне протягом квітня безпосередньо на поля дорощування, адже воно швидше адаптується до відкритого ґрунту і не потребує тривалого «тепличного старту».
Коли сянці потраплять на лісові ділянки?
Частина вирощених цієї весни сіянців буде використана під час осінньої лісокультурної кампанії. Інші – весною наступного року.
За рахунок чого плануємо збільшити частку сіянців із ЗКС?
З наступного року кількість вирощених сіянців із ЗКС плануємо збільшити до 19 млн, а у 2028 – не менше 25,4 млн.
Це можливо за рахунок розширення площ для висіву. Для цього в різних лісорозсадниках заплановане будівництво 20 полів дорощування та 8 теплиць. Нові теплиці дозволять висіяти більше насіння хвойних порід за один прийом, а завдяки додатковим полям дорощування ми зможемо розширити породний склад вирощених сіянців із ЗКС.
FSC Україна провели масштабний форум «Цінності FSC сертифікації: збалансовані рішення для відповідального лісогосподарювання та довіри суспільства».
Захід зібрав понад 100 учасників – утримувачів сертифікатів, представників деревообробного бізнесу, громадських організацій, органів влади та органів із сертифікації.
На форумі учасники підбили підсумки п’ятирічного періоду впровадження FSC стандарту для України. Представники FSC Україна зауважили, що поліпшення внутрішніх систем управління FSC-сертифікованих лісогосподарських підприємств, посилення вимог з охорони праці та зміна підходів до збереження біорізноманіття в лісі можуть бутим основою системних змін у галузі на її стратегічному, тактичному та оперативному рівнях з урахуванням пріоритетів відповідального господарювання.
Водночас, головним завданням розвитку сертифікації залишається пошук балансу між часто протилежними інтересами: економічними, екологічними та соціальними. Серед ключових викликів – збереження довіри до системи сертифікації, прозорість ланцюгів постачання та адаптація стандартів до умов сьогодення (зміни клімату, війни й післявоєнного відновлення тощо).
«Цей форум – перша нагода за багато років підвести реальну риску, маючи конкретний результат. Ми робимо це в екстраординарних умовах війни, реформ і щоденних викликів, пов’язаних із безпекою людей і розвитком країни. FSC – це унікальна платформа, де ми можемо разом знаходити рішення, які забезпечують консенсус і, найголовніше, розвиток на майбутнє», – наголосив національний представник FSC в Україні Павло Кравець.
Представники ДП «Ліси України» під час форуму розповіли про власні практичні підходи до ключових викликів.
Зокрема, підприємство впровадило процедуру залучення зацікавлених сторін відповідно до вимог міжнародних стандартів, яка забезпечує систематичне консультування та інформування осіб і організацій, на яких впливає лісогосподарська діяльність. Відповідно до стандарту, місцеві громади, громадські організації та органи державної влади мають можливість брати участь у діалозі щодо лісогосподарювання у культурно прийнятний для них спосіб. ДП «Ліси України» прагне, щоб такий діалог був не формальним, а справді змістовним – адаптованим до потреб кожної групи зацікавлених сторін і спрямованим на пошук збалансованих рішень в інтересах як лісової галузі, так і суспільства загалом.
Також минулого року ДП «Ліси України» успішно поновило FSC-сертифікати після реорганізації оргструктури підприємства. Наразі оновлено сертифікати на понад 97% раніше сертифікованих площ. Це дозволило зберегти доступ покупцям сертифікованої лісопродукції підприємства на міжнародні ринки.
«FSC-сертифікація у цьому контексті – це не лише підтвердження відповідності міжнародним стандартам, а й інструмент формування культури відповідального лісогосподарювання, що стимулює постійне вдосконалення та забезпечує невиснажливе лісокористування, зберігаючи українські ліси для наступних поколінь», – зазначила завідувачка Сектору лісової сертифікації Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Галина Домашовець.
