Категорія: Без категорії
Виробництво вже створене, проте необхідна гармонізація української нормативної бази з європейською та запровадження відповідної системи сертифікації.
Зміни до законодавства обговорювали під час наради за участі голови Комітету ВРУ з питань екологічної політики Олега Бондаренка, народних депутатів, заступника міністра економіки Тараса Висоцького, голови Держлісагентства Віктора Смаля та голови комісії з перетворення ДП «Ліси України» Ігоря Зубовича.
Два роки тому, у квітні 2024 року, парламент ухвалив за основу законопроєкт № 9116 «Про лісові репродуктивні ресурси», який унормовує виробництво й використання насіння, сіянців і саджанців лісових дерев. Документ запроваджує правовий механізм реєстрації, моніторингу та контролю якості продукції, який відповідає вимогам європейського законодавства у сфері репродуктивних ресурсів.
Як зазначив Ігор Зубович, для «Лісів України» законопроєкт № 9116 — це фундамент для подальшого розвитку лісонасіннєвої справи, передусім мережі сучасних насіннєво-селекційних центрів. Підприємство вже має 9 таких центрів, а сумарна потужність виробництва в найближчій перспективі становитиме 25–30 млн сіянців на рік. Інвестиції в розбудову мережі лише 2026 року становитимуть 270 млн грн.
Звісно, у пріоритеті — внутрішній ринок: створення сучасного садивного матеріалу з високою приживлюваністю для відновлення лісів на деокупованих і постраждалих територіях. Водночас українська продукція має всі шанси успішно конкурувати на європейському ринку.
Місцем для проведення наради не випадково обрали Кіпті на Чернігівщині, де навесні цього року запрацювала перша черга найбільшого в Україні насіннєвого центру із вирощування сіянців із закритою кореневою системою. Наразі на території центру триває будівництво другої черги — полів дорощування, на наступний рік заплановано зведення третьої черги — теплиць. У результаті буде створено 8 млн посівних місць.
Збільшення потужності центру дозволить планувати вихід на ринок ЄС.
Під час наради також обговорили законодавчі зміни, пов’язані з процесом корпоратизації ДП «Ліси України».
З початку року для потреб Сил оборони вже відвантажено майже 80 тис. м³ деревини загальною вартістю понад 335 млн грн. Середній обсяг поставок становить близько 750 м³ на добу – це орієнтовно 19 вагонів лісопродукції щодня.
У порівнянні з минулим роком обсяги поставок істотно зросли. У першому кварталі 2026 року для ЗСУ передали – понад 50 тис.м³, що у вісім разів більше за перші три місяці 2025-го.
Забезпечення відбувається за організованою системою взаємодії між військовими та ДП «Ліси України».
Спочатку військові частини визначають потреби та формують відповідні запити. Далі підприємство опрацьовує всі заявки та розподіляє між своїми філіями.
Найбільше лісопродукції відправляється з ресурсних Поліської, Столичної, Карпатської та Північної філії. Переважно це хвойні породи. Найбільший попит на тонкомірні лісоматеріали.
Деревина спрямовується у прифронтові області – Сумську, Харківську, Донецьку та Запорізьку, де вона критично необхідна для облаштування ліній оборони та інших захисних споруд.
Всю деревину передаємо безоплатно. ДП «Ліси України» покриває витрати на заготівлю, транспортування до залізничних станцій, завантаження у вагони, а також сплачує всі податки та збори у бюджет.
Окремий напрямок роботи – забезпечення військових дров’яною деревиною для опалення.
Попри завершення опалювального сезону, квартирно-експлуатаційні управління Міноборони вже завчасно розпочали підготовку до наступної зими та проводять закупівлі через систему Prozorro. Після виділення фінансування КЕУ оголошують тендери, а філії ДП «Ліси України» беруть в них участь. Підприємство надає всю необхідну інформацію щодо наявних обсягів, умов поставки та можливостей відвантаження.
З початку 2026 року філії підприємства уклали договори з квартирно-експлуатаційними органами МОУ на постачання близько 70 тис. м³ дров’яної деревини. Наразі відвантажено понад 34 тис. м³ продукції.
Лісівники працювали без зупинки майже всю добу та відпрацювали одразу кілька небезпечних викликів. Найбільше навантаження припало на північ Київщини та ліси поблизу столиці.
Загальна площа пожеж склала понад 4,3 гектари.
Але вона могла бути в рази більшою, якби не швидка реакція, нова техніка напоготові та відпрацьована до автоматизму робота пожежних команд.
У Бориспільському надлісництві постраждало Вишеньківське лісництво. Після фіксування на камерах загоряння на місце одразу виїхала група вогнеборців. До гасіння залучили пожежний автомобіль, трактор з плугом і 10 працівників лісової охорони. Площа пожежі склала 0,8 га.
Проблем додала бойова частина дрона, яка не здетонувала. Працював саперний підрозділ ДСНС під охороною периметру Нацполіцією. Остаточний розмір пошкоджень ще уточнюється.
В Іванківському надлісництві загоряння сталося в Оранському лісництві. На ліквідацію пожежі направили пожежний автомобіль, 2 пожежні модулі, трактор з плугом і 10 лісівників.
Вогонь охопив площу 2 гектари та ледь не дійшов до кордону Чорнобильської зони. Гасіння ускладнював сильний вітер. Полум’я швидко змінювало напрямок і поширювалося смугою. Попри це пожежу вдалося стримати.
У Тетерівському надлісництві займання сталося в Поташнянському лісництві. Для роботи залучили 3 пожежні автомобілі, 2 пожежні модулі та 11 лісівників. Пожежу ліквідували на площі 1 гектар.
Минулого року ДП “Ліси України” запустило програму навчання практикам наближеного до природи лісівництва для лісничих Карпатського офісу. Її організували спільно з Національним лісотехнічним університетом у Львові. Курси підвищення кваліфікації пройшло понад 200 лісничих.
З 20 квітня на базі Малотур’янського та Людвиківського лісництв Вигодського надлісництва на Івано-Франківщині розпочались нові курси.
Заняття проводять фахівці філїї «Лісовий навчальний центр». Вони спрямовані для ширшої категорії працівників (лісничі, їхні помічники та менеджери з FSC-сертифікації) з гірських надлісництв Карпатської та Подільської філій. Саме тут з травня 2027 року суцільні рубки головного користування будуть заборонені.
Заняття тривають 5 днів і поєднують теорію з практикою безпосередньо в лісі.
Під час теоретичних занять, лісівники опановують рубки переформування – підхід, за якого одновікові штучні насадження поступово переводять у більш природні, стійкі різновікові ліси. Також вивчають, як правильно відбирати дерева для рубки та сприяти природному поновленню лісу без масового садіння.
Окрему увагу приділяють екологічній заготівлі деревини. Йдеться про використання сучасної лісозаготівельної техніки та мобільних канатних установок, які мінімально пошкоджують ґрунт, що особливо важливо для гірських лісів Карпат.
Практичні заняття проходять на трьох спеціальних демонстраційних ділянках – мартелоскопах. Їх торік заклали у Вигодському надлісництві працівники філії «Лісовий навчальний центр» Микола Чернявський, Вікторія Кашуба, Роман Фалько разом із лісничим Віталієм Штукою та начальником надлісництва Ігорем Лазорком.
Тут учасники вчаться моделювати майбутній ліс, визначати цільові параметри деревостанів та відпрацьовують навички відбору дерев у рубку. Замість суцільних рубок лісівники навчаються способів відтворення корінних лісів, формування цільових деревостанів, за якого необхідно вилучати лише хворі, небажані, а також стиглі дерева відповідної якості, сприяючи при цьому появі та росту насіннєвого природного поновлення бажаних порід.
Перші дві групи – загалом 44 працівники – вже пройшли курси, склали іспити та презентували власні рішення щодо проведення рубок переформування.
Навчання триватимуть до жовтня і їх пройдуть 284 слухачі.
Гірські ліси Карпат без суцільних рубок: ДП «Ліси України» пришвидшує темпи переходу на наближене до природи лісівництво
Починаючи з травня 2027 року суцільні рубки головного користування в гірських лісах Карпат під забороною. Вкрита лісом площа залишається постійно, що сприятиме збереженню біорізноманіття та формуванню природних більш стійких лісів.
Найважливіше при переході на нову систему – актуалізувати матеріали лісовпорядування, тобто по новому спланувати методи господарювання в лісі.
ДП «Ліси України» наразі актуалізує матеріали лісовпорядкування для 1,5 млн га лісів Львівщини, Закарпаття, Прикарпаття та Буковини, адже поточні матеріали створювалися ще під систему суцільних рубок. Новий підхід потребує значно детальнішої оцінки структури лісу, природного поновлення та біорізноманіття.
Роботи з актуалізації розпочались ще в березні та відбуватимуться у кілька етапів.
1.Підготовчі роботи. Таксатори фіксують зміни, що відбулися після останнього повторного базового лісовпорядкування; перевірили, які заплановані роботи вже виконані. Перший етап вже завершено!
2.Польові роботи. Наразі вони відбулись на 34% від загальної площі, де ведуться роботи з актуалізації матеріалів. Найбільше, в Чернівецькій області. Під час виїзду безпосередньо в ліс таксатори оглядають ділянки, де ще не проводились господарські заходи і визначать, які роботи необхідно запроектувати. Другий етап буде завершений за три місяці!
3.Камеральні роботи. На цьому етапі відбудеться автоматизована обробка даних польових досліджень, аналіз картографічних матеріалів та актуалізація інформації про лісовий фонд.
4.Друга лісовпорядна нарада, де уточнюють усі проєктні рішення та показники перед остаточним затвердженням матеріалів лісовпорядкування. Паралельно триватиме оцінка впливу на довкілля.
Якщо процес актуалізації рухатиметься такими ж темпами, матеріали лісовпорядкування для Карпатського регіону будуть повністю оновлені і підготовлені до подальшого процесу погодження і затвердження в установленому порядку ще цього року.
Паралельно опрацьовуємо технологію господарювання без суцільних рубок!
ДП «Ліси України» провело інвентаризацію пробних площ та закладає навчальні мартелоскоп-ділянки для практичних тренінгів фахівців з відведення і таксації лісосік, лісничих, їхніх помічників та фахівців з FSC сертифікації. Впродовж року через тренінги пройдуть 284 працівники. Перші 44 фахівці вже завершили навчання на курсах.
Цієї весни та осені в Україні створено ще 11 «Лісів пам’яті» – живих меморіалів на честь загиблих воїнів-лісівників. Загалом вже створено майже пів сотні таких лісів.
Проєкт розроблений відділом комунікацій ДП «Ліси України» як спосіб зберегти пам’ять про наших колег – працівників підприємства, частини великої лісівничої команди, які пішли захищати незалежність України та віддали за неї своє життя.
В Україні такі пам’ятні ліси ми створюємо у лісництвах, де працювали наші загиблі колеги. Це особливі місця пам’яті, де кожний висаджений сіянець нагадує про людину, яка жила своєю справою, любила ліс і стала на захист країни.
Цього року проєкт вийшов за межі України. Перший міжнародний «Ліс пам’яті» з’явився у Латвії – це перша країна, яка долучилася до ініціативи відділу комунікацій ДП «Ліси України». Для нас це надзвичайно важливо, адже це ще одне нагадування, що українці відстоюють право на незалежність всієї вільної Європи.
Уже восени проєкт продовжиться та розширить свою географію. До створення «Лісів пам’яті» долучаються Литва, Чехія та Хорватія. Надходять пропозиції організувати спільну висадку також з інших країн ЄС.
Наша ініціатива мобілізує та згуртовує проукраїнські сили Євросоюзу!
Оновлена карта лісів, а також детальна інформація про загиблих героїв незабаром з’явиться в реєстрі «Лісів пам’яті» на нашому сайті.
Минулого року ми завершили важливий етап президентської програми «Зелена країна» в частині створення «Мільярда дерев». Однак цього року темпів не знижуємо.
Весняна лісокультурна кампанія, яка тривала близько двох місяців, уже майже завершена. За цей час для лісовідновлення, лісорозведення, сприяння природному поновленню та доповнення лісових культур використали 84,5 млн штук садивного матеріалу – практично стільки ж, як і торік у цей самий період.
Найбільші обсяги лісокультурних робіт виконано у Волинській, Рівненській, Київській, Житомирській, Чернігівській та Сумській областях.
Цьогорічна кампанія вирізнялася не лише масштабами, а й якісними змінами у відтворенні лісів.
Зростання використання сіянців із закритою кореневою системою
Всього цієї весни висадили понад 6 млн сіянців із ЗКС. Це в 1,5 рази більше ніж минулої весни. Такі сіянці мають високий рівень приживлюваності та потребують менше доглядів.
Створення змішаних, більш стійких лісів замість монокультур
Близько 60% насаджень складають хвойні породи, 40% – листяні, переважно місцеві, адаптовані до клімату регіонів. У Карпатах поєднують ялицю, ялину, бук і сосну, що робить ліси ближчими до природних і стійкими до буревіїв, посух, шкідників і хвороб. У центральних регіонах сосна та дуб формують природні протипожежні бар’єри, а на півдні та сході додають плодокісточкові породи, які підтримують біорізноманіття.
Відновлення лісів на деокупованих територіях
На Київщині висадили ліс на ділянках, що були заміновані та пошкоджені під час окупації 2022 року. Території попередньо обстежили й очистили сапери ЗСУ, піротехніки ДСНС та фахівці з розмінування. На Миколаївщині в Галицинівському урочищі після розмінування почали відновлювати ліс на місці згарища висадивши кримську сосну та клен.
Такі ж роботи почали і на Херсонщині. На місці запеклих боїв у 2022 році висадили ліс із сосни кримської та супутніх порід. До роботи долучилися не лише лісівники, а й місцева громада.
Відновлення лісів після масштабних пожеж на Полтавщині
У 2024 році вогонь охопив 2,6 тис. га лісу в Новосанжарському та Малоперещепинському лісництвах. Наразі тривають локальні відновлення ділянок, а масштабне заліснення стартує після завершення оцінки впливу на довкілля. На згарищах планують висаджувати змішані ліси – сосну та дуб, що в майбутньому зробить насадження більш стійкими до пожеж.
Водночас важливо розуміти: не всі вільні ділянки лісового фонду можна автоматично заліснювати. Частина з них — це цінні природні екосистеми (луки, степи, болота, заплави).
Тому, для збільшення площ заліснення ДП «Ліси України» співпрацює з громадами та регіональною владою щодо передачі земель у постійне користування. Від початку року вже оформлено речові права на 2,6 тис. га – це землі запасу, самозалісені ділянки та території під лісорозведення. Аби розпочати роботи, на таких землях спочатку здійснюється первинне базове лісовпорядкування, а за потреби – оцінка впливу на довкілля.
Лісові масиви Карпатського регіону приховують чимало унікальних природних місць. Одне з них – озеро Росохан, загублене серед кам’янистих Горган на висоті 1120 метрів над рівнем моря. Його особлива магія – у віддаленості та майже незайманій дикій природі. Тут немає туристичного галасу – лише свіже гірське повітря, аромат хвойного лісу та кришталево чиста вода з бірюзовим відтінком.
Озеро розташоване на схилах хребта Аршиця, на території Мшанського лісництва Осмолодського надлісництва ДП «Ліси України». Росохан – гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення та одна з природних перлин Івано-Франківщини.
Водойма лежить у кам’яній чаші гірського масиву та живиться водами гори Верх-Менчелик. Довжина озера – близько 60 метрів, а максимальна глибина сягає 4,5 метра. Походження Росохану й досі оповите легендами: за однією версією, озеро утворилося внаслідок гірського зсуву, за іншою – після падіння метеорита.
Навіть у найспекотніші літні дні вода тут залишається холодною й напрочуд прозорою – крізь її товщу видно кам’янисте дно, а навколо озера здіймаються багатолітні смереки.
Подорож до Росохану – це можливість хоча б на кілька годин сповільнитися, відчути справжню тишу Карпат, побути наодинці з природою та зробити неймовірні світлини серед дикої гірської природи.
А починається цей шлях з Осмолоди – старовинного гірського села, яке колись жило лісовим промислом і донині залишається воротами у справжню природу Горган.
Практично завершено реконструкцію рекреаційної зони поблизу Ківерців на Волині. Це сучасна, популярна локація для відпочинку серед лісу, яка вже виходить на фінальну стадію готовності. До кінця року на Волині також планують створити ще два нові рекреаційні пункти – у Володимир-Волинському та Любомльському надлісництвах.
Окремий напрям – інклюзія та реабілітація. Наприклад, «Лісовичок» у Колках Луцького району вже давно працює як простір для реабілітації та інклюзивного відпочинку. Цього року також планується завершити добудову з урахуванням повного спектра інклюзивних вимог – щоб простір був максимально доступним для всіх відвідувачів.
На Рівненщині найближчим часом запрацюють ще три нові рекреаційні пункти – у Дубнівському, Соснівському та Рафалівському надлісництвах. Після їхнього введення в експлуатацію в області буде вже п’ять сучасних рекреаційних зон за стандартами ДП «Ліси України».
Паралельно триває підготовка ще чотирьох локацій – у Костопільському, Березнівському, Сарненському та Клесівському надлісництвах.
Також варто відзначити рекреаційну зону у Воротнівському лісництві – одну з найвідоміших і найбільш впізнаваних на Волині, яка залишається популярною локацією для відпочинку та екотуризму.
Ці місця люди сприймають як туристичний потенціал і простори для відпочинку на природі. А для лісівників це в першу чергу острівки безпеки, які в рази зменшують ризики загорянь через необережне поводження з вогнем.
У координації з військовими дуже швидко виявили задимлення та направили пожежну команду.
Пожежу оперативно взяли під контроль. Площа загоряння – всього 0,01 га. Це дійсно мінімальна шкода. Лісівники показали високий рівень готовності та підготовки. А спокійна погода без вітру полегшила роботу.
На місці пожежі виявили уламки «Шахеда», зокрема залишки двигуна та інших частин дрона. Усе буде передано відповідним службам для подальшої роботи.
Для гасіння залучили пожежний автомобіль, трактор з плугом та 5 працівників лісової охорони філії “Столичний лісовий офіс”.
Сьогодні такі виклики для лісівників – це вже частина постійної роботи. Наші вогнеборці постійно тренуються гасити пожежі саме після дронових та ракетних атак. Окремо такі тренування проводяться разом з ДСНС.