Категорія: Без категорії
Найбільші за площею лісові пожежі ліквідовані на Житомирщині (254,9 га), Львівщині (101,2) га, Чернігівщині (136 га), Закарпатті (79,9 га) і Київщині (103 га). Також траплялись поодинокі невеликі займання, які одразу загасили, на Харківщині, Сумщині, Полтавщині, Херсонщині, Черкащині, Кіровоградщині та Дніпропетровщині.
Така незвична кількість лісових пожеж виникла внаслідок тривалої сухої та аномально спекотної погоди, як для початку травня. В багатьох випадках правоохоронці розслідують версії з навмисними диверсіями. Також було зафіксовано перекидання пожеж з території інших лісо- та землекористувачів. Ускладнювали ситуацію і ворожі обстріли.
До гасіння всіх лісових пожеж було залучено тисячі одиниць нашого власного протипожежного обладнання і техніки. Серед них нові закуплені пожежні машини, трактори з плугами для прокладання мінсмуг, лісопожежні модулі, тисячі ранцевих обприскувачів, сотні мотопомп.
На всіх великих пожежах лісівникам допомагали представники ДСНС. Наприклад, на Закарпатті рятувальники залучали авіацію для гасіння пожежі у важкодоступних гірських ділянках лісу.
Поширення жодної з лісових пожеж в населенні пункти не допущено!
Пожежна ситуація в лісових екосистемах покращилась наприкінці тижня, коли в більшості регіонів пройшли дощі та істотно знизилась температура повітря.
Зокрема, за останню добу ліквідовано 1 велику пожежу на Чернігівщині, площею 136,9 га. В Морівське лісництво лісова пожежа поширилась з самосійних лісів. До її ліквідації також були залучені рятувальні підрозділи, адже територія забруднена вибухонебезпечними предметами.
Також ліквідовано 4 невеликі пожежі на площі 3 га в прифронтовому Ізюмському надлісництві. Всі внаслідок ворожих обстрілів під час обіцяного рф “перемир’я”.
Наразі єдина неліквідована пожежа площею 5,8 тис га знаходиться на півночі Чернігівщини – у Єлінському, Тихоновицькому і Перелюбському лісництвах.
Власними силами її загасити неможливо, адже це прикордонна зона, де постійно працюють ворожі дрони і влучають у все що рухається. Вздовж 10 кілометрової зони від цієї пожежі лісівники створили мінсмуги. Дисковими боронами та плугами обробили території між лісовими культурами, вздовж доріг і поблизу населених пунктів, створюючи бар’єри для вогню. Відтак, до жодного з сіл пожежа не дійшла, потреби евакуації населення не було.
За останньою інформацією, на місці цієї пожежі пройшов дощ. Її поширення припинилось, а площа охоплена вогнем почала зменшуватись.
Україна має майже 40 мільйонів гектарів мисливських угідь, але для того, щоб галузь працювала максимально ефективно, потрібно оновлення законодавства, спрощення бюрократичних процедур, цифровізація та сучасні механізми управління.
Мисливство в Україні має значний потенціал для розвитку економіки непромислових територій, створення робочих місць, залучення ветеранської спільноти. Саме тому сьогодні актуальним є питання комплексної реформи мисливського господарства, яку обговорювали на першому Стратегічному форумі з розвитку мисливської галузі України, що відбувся на Рівненщині.
Зокрема йдеться про розробку та узгодження єдиних підходів до відновлення мисливського господарства в Україні на засадах сталого розвитку з урахуванням необхідності збереження біорізноманіття, ефективного моніторингу епізоотичної ситуації та впровадження сучасних стандартів біобезпеки в умовах воєнних і післявоєнних викликів.
«У нашому користуванні знаходиться 2,6 млн га мисливських угідь, у які лише минулого року ми інвестували понад 117 млн грн. Ми підтримуємо ідею оновлення законодавства та необхідність змін за певними напрямками. Зокрема це стосується спрощення процедури надання мисливських угідь у користування, зменшення їх мінімальної площі, відновлення ланки мисливствознавців», – наголосив генеральний директор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець.
Перші кроки до реформування вже зроблені: минулого року ухвалена Стратегія розвитку галузі мисливського господарства України на період до 2035 року, а також розроблені та затверджені єдині для всіх користувачів мисливських угідь Правила державного обліку мисливських тварин. Тепер справа за оновленням законодавства.
Новий закон про мисливське господарство
Одним із ключових напрямків змін має стати ухвалення нового Закону України «Про мисливське господарство». Він покликаний модернізувати галузь відповідно до європейських стандартів та врегулювати низку важливих питань:
– запровадження прозорих правил користування мисливськими угіддями;
– удосконалення системи навчання та іспитів для мисливців;
– цифровізація документів і дозволів;
– створення єдиних електронних реєстрів;
– покращення інвестиційного клімату;
– посилення контролю за дотриманням екологічних норм.
«Мисливство – це величезна галузь, яка в США та Європі приносить десятки мільярдів прибутку. В Україні, що має майже 40 млн га мисливських угідь, ця сфера збиткова. Тому нам вкрай необхідно оновлення законодавства та велика реформа. Це має значення не тільки для розвитку самої галузі, а також для соціально-економічного розвитку непромислових територій й для посилення обороноздатності країни, адже мисливці знають, що таке зброя, і вміють нею користуватися», – зауважив ініціатор законопроєкту, народний депутат Ігор Марчук.
Цифровізація
Одним з елементів реформування мисливської галузі стане цифровізація. Зокрема йдеться про створення централізованої електронної системи, яка дозволить: вести єдиний реєстр мисливців, контролювати видачу документів, формувати статистику по регіонах, здійснювати аналітику щодо популяцій тварин та відмовитися від паперових ліцензій.
Такі рішення сприятимуть прозорості, спрощенню адміністративних процедур та зменшенню корупційних ризиків.
Біобезпека та контроль захворювань
Повномасштабна війна суттєво вплинула на мисливську галузь України: в багатьох регіонах через воєнний стан полювання обмежене або повністю зупинене. Це спричинило не лише економічні труднощі для користувачів мисливських угідь, а й створило нові екологічні та біологічні ризики.
Порушення природного балансу, зміна міграційних маршрутів тварин, замінування територій та обмеження контролю за популяціями диких звірів стали серйозним викликом для держави.
Особливо гостро постала проблема стрімкого збільшення чисельності хижаків: з 2021 по 2025 рік чисельність шакалів зросла на 913%, лисиць – на 133%, а вовків – майже на 96%.
Це вже створює реальні загрози для сільських територій та фермерських господарств. У багатьох громадах фіксуються випадки сказу, напади на домашню худобу, а також поява хижаків безпосередньо у населених пунктах. У таких умовах регулювання чисельності диких тварин стає питанням не лише мисливства, а й біобезпеки, захисту населення та збереження екологічного балансу.
Саме тому особливу увагу планують приділити створенню сучасної системи моніторингу епізоотичної ситуації, впровадженню швидких механізмів реагування та посиленню співпраці з міжнародними експертами.
Сталий розвиток та збереження біорізноманіття
Реформа мисливської галузі базуватиметься не лише на економічних інтересах, а й на принципах сталого розвитку. Серед ключових завдань:
– збереження біорізноманіття;
– підтримання екологічного балансу;
– науковий супровід управління популяціями;
– відновлення природних середовищ;
– впровадження біотехнічних заходів.
Сучасне мисливське господарство має працювати як частина екосистемного управління природними ресурсами, а не лише як окрема господарська діяльність.
Мисливська галузь у розвитку громад
Мисливське господарство може стати важливим фактором економічного розвитку сільських територій. Галузь здатна стимулювати розвиток інфраструктури, створювати робочі місця та забезпечувати додаткові надходження до місцевих бюджетів.
Особливе значення це має для непромислових регіонів, де мисливський туризм та супутні послуги можуть стати одним із ключових джерел розвитку місцевої економіки.
Окремим напрямком також розглядається залучення ветеранів до роботи у сфері мисливського господарства та розвитку ветеранського підприємництва.
Час системних змін
Сьогодні мисливська галузь України перебуває на етапі, коли точкових рішень уже недостатньо. Саме тому комплексна реформа, цифровізація, оновлення законодавства та впровадження європейських підходів мають стати основою розвитку галузі у найближчі роки.
Мета цих змін – створення сучасної, прозорої та ефективної системи мисливського господарства, яка одночасно сприятиме збереженню природи, розвитку економіки та зміцненню безпеки держави.
Лісівники спільно з підрозділами ДСНС понад дві доби боролись з гірською лісовою пожежею поблизу селища Воловець на Закарпатті. До гасіння були залучені сотні лісівників та рятувальників, десятки одиниць техніки. Для моніторингу представники ДСНС залучали авіацію і дрони. Площа пройдена вогнем склала 65,2 га.
Всього за останню добу лісівникам вдалось загасити 21 лісову пожежу на площі понад 102 га!
Найбільше ліквідовано лісових пожеж на Житомирщині (6), Закарпатті (5) Харківщині (3), Івано-Франківщині (2). А також по одній на Сумщині та Львівщині.
Значно покращилась ситуація і з гасінням 7 великих лісових пожеж. Триває повна ліквідація на загальній площі 215 га у Львівській, Рівненській, Житомирській та Київській областях, які виникли внаслідок тривалої сухої погоди та високих температур повітря в останній тиждень.
На Львівщині у Річківському та Михайлівському лісництвах лісова пожежа площею 94,5 майже погашена. Лісівникам та рятувальникам допомогли погодні умови – вперше за кілька тижнів тут пройшов дощ. Наразі ще триває тління пнів та порубкових решток. Лісівники виїхали на обстеження аби порахувати завдану шкоду.
На Київщині масштабну пожежу в Шевченківському лісництві спричинили прильоти ворожих дронів. Вчора ввечері її вдалося локалізувати на площі 70 га. Лісівники спільно з рятувальниками працюють цілодобово.
На Житомирщині у Словечанському лісництві поширення вогню зупинене на площі 36 га.
На Рівненщині завершується гасіння лісової пожежі у Глинівському лісництві на площі 15 га. Одночасно лісівники допомагають у гасінні сусіднім лісокористувачам, з території яких лісова пожежа перекинулись на наш лісовий фонд.
Велику роль у гасінні цих пожеж відіграли не тільки погодні умови, які покращились вчора ввечері, а і нова протипожежна техніка та обладнання. Пожежні авто, трактори з плугами для прокладання мінсмуг, лісопожежні модулі, тисячі ранцевих обприскувачів, сотні мотопомп допомогли лісівникам не допустити поширення вогню в бік населених пунктів!
ДП “Ліси України” суттєво наростило підтримку українських військових. Якщо за перший квартал 2024 року підприємство спрямувало на потреби фронту понад 90 млн грн, то за перші три місяці 2026 року сума допомоги вже склала 251 млн грн.
Підтримка здійснюється у трьох основних форматах.
1.Лісоматеріали для будівництва фортифікацій та інженерних споруд.
Це найбільша частина допомоги – понад 218 млн грн за 1 квартал 2026-го. ДП «Ліси України» покриває витрати на заготівлю, транспортування до залізничних станцій, завантаження у вагони, а також сплачує всі податки та збори у бюджет.
2.Оперативне забезпечення потреб підшефних бригад та мобілізованих працівників.
Така допомога здійснюється через Спілку воїнів-лісівників України. За перший квартал цього року спрямували 21,3 млн грн. Представники Спілки мають десятки своїх представників у бригадах через яких отримують звернення.Спілка закупила та передала більше 50 одиниць техніки та обладнання. Найбільше військові просили FPV-дрони та оптоволокно, РЕБи, детектори дронів, 3D-принтери, наземні роботизовані комплекси. А взимку дизельні обігрівачі.
3.Автотранспорт та спецтехніка.
Часто допомога для війська – це велика техніка й транспорт, які потрібні підшефним бригадам не на один день. Ними допомагають безпосередньо регіональні філії підприємства. Вони передали 10 легкових автомобілів та два екскаватори загальною вартістю майже 12 млн грн.
Загалом від початку повномасштабної війни внесок лісівників у допомогу армії сягнув майже 1,8 млрд грн. Захисникам передано понад тисячу одиниць автотранспорту та спецтехніки. Підприємство підтримує більш як 50 бригад, де служать воїни-лісівники та кілька підшефних підрозділів.
У Німеччині висівають дуби для кліматично стійких лісів: проєкт стартував у Нижній Саксонії
Лісове управління Альгорн у Нижній Саксонії розпочало проєкт із висіву дуба звичайного на площі 1,5 гектара. Роботи проводять у лісовій дільниці Баумвег поблизу Альгорнських рибних ставків спільно з лісогосподарським підрядником.
Проєкт спрямований на формування кліматично стійких лісів та підтримку природоохоронних територій. Для посіву використали великий урожай жолудів, зібраний восени 2025 року.
«Урожай жолудів восени 2025 року був настільки рясним, що ми змогли не лише покрити потреби розсадників, а й надати насіння для прямого посіву», — пояснює Олаф Шене з Консультаційного центру з питань лісового насіння Нижньосаксонських державних лісів.
Через короткий термін зберігання жолудів фахівці вирішили провести прямий посів у відкритий ґрунт у квітні. Такий підхід дає змогу мінімізувати ризики пізніх заморозків і забезпечити кращі умови для проростання молодих дерев.
Перед висівом насіння пройшло спеціальну підготовку: жолуді очищували у воді від пошкодженого матеріалу та обробляли від грибкових захворювань. Насіння походить із власної насіннєвої плантації лісового управління в Зіке.
У лісовому управлінні наголошують, що насіння з таких плантацій має високу генетичну різноманітність, що підвищує стійкість майбутніх лісів до змін клімату.
Ділянка посіву межує з природоохоронною територією та Альгорнськими рибними ставками. Очікується, що нові дубові насадження допоможуть розширити площі природних ацидофільних дубових лісів і створити середовище для збереження спеціалізованих видів флори та фауни.
За прогнозами лісівників, уже в перший рік молоді дуби можуть досягти висоти близько 15 сантиметрів. Хоча такий спосіб вирощування потребує більше догляду, він сприяє формуванню сильнішої та природнішої кореневої системи дерев.
У Нідерландах масово всихають ясени: в Алмере висадили 56 тисяч нових дерев
Грибкова хвороба знищує одну з ключових місцевих порід дерев. Найбільше постраждала провінція Флеволанд.
У Нідерландах стрімко поширюється всихання пагонів ясена — небезпечна грибкова хвороба, яка з 2010 року масово уражає дерева по всій країні. Через це ясени можуть практично зникнути з нідерландських ландшафтів.
Найбільше постраждала провінція Флеволанд, зокрема ліси в місті Алмере. Через хворобу дерева стають аварійними та можуть падати, тому Державна лісова служба Нідерландів проводить масштабні роботи з видалення уражених насаджень і відновлення лісів.
Цієї зими в Алмере висадили 56 тисяч нових дерев на площі 21 гектар. Роботи проводилися в лісах Циркелбос, Ватерландсебос та Острандпарк. Загальна площа відновлення дорівнює приблизно 40 футбольним полям.
Для нових насаджень використовують різні місцеві породи дерев, зокрема дуб, бук, липу, клен, в’яз, черешню та горіх. Також висаджують швидкорослі тополі й верби, щоб швидше відновити лісові ділянки.
У лісовому масиві Алмердергаут частину ясенів довелося вирубати через загрозу для відвідувачів. За словами лісівників, без втручання хворі дерева масово падали б, а замість лісу території заростали б ожиною та бур’янами.
Відновлення лісів у регіоні триватиме ще кілька років. Під час робіт окремі стежки та дороги можуть тимчасово перекривати з міркувань безпеки.
Шведське лісове агентство разом із землевласниками здійснило повторне заболочування осушених торфовищ
У 2025 році Шведське лісове агентство разом із землевласниками здійснило повторне заболочування осушених торфовищ, що зменшило чисті викиди парникових газів приблизно на 3000 тонн CO₂-еквіваленту на рік. Це відповідає приблизно 1,3 мільйона літрів спаленого бензину. Завдяки підвищенню компенсацій очікується, що у 2026 році темпи робіт зростуть.
Уряд доручив Шведському лісовому агентству працювати над повторним заболочуванням осушених торфовищ. Родючі осушені торфовища виділяють значні обсяги парникових газів, що негативно впливає на клімат. Повторне заболочування таких земель є одним зі способів зменшення викидів. Завдяки перекриванню дренажних канав підвищується рівень ґрунтових вод і зменшуються викиди парникових газів. У 2025 році було перекрито канави на площі, у 2,5 раза більшій, ніж роком раніше, і очікується, що ця тенденція триватиме.
«Площа, передбачена укладеними договорами, де надалі мають бути перекриті канави, за розрахунками, забезпечить додаткове скорочення викидів більш ніж на 7000 тонн CO₂-еквіваленту на рік», — говорить Юган Ерікссон виконувач обов’язків керівника департаменту Шведського лісового агентства.
Землевласники, які мають придатні осушені ділянки, можуть укладати зі Шведським лісовим агентством добровільні договори про повторне заболочування та отримувати фінансову компенсацію залежно від родючості землі. Повторне заболочування дає чіткий позитивний кліматичний ефект саме на родючих осушених торфовищах, оскільки вони виділяють найбільше парникових газів. Шведське лісове агентство планує повторне заболочування в консультації із землевласником і забезпечує виконання робіт із перекривання дренажних канав. Агентство також покриває всі витрати.
Цей захід забезпечує кліматичну користь на багато років уперед. У переважній більшості випадків без такого втручання викиди тривали б упродовж наступних 50 років, а часто й значно довше.
Компенсацію підвищено в середньому на 50 %
Повторне заболочування осушених торфовищ є добровільним заходом. Зацікавленість землевласників має вирішальне значення для внеску повторного заболочування у досягнення кліматичних та екологічних цілей.
«Укладення договорів про повторне заболочування — це досить нова можливість, і в міру того, як землевласники дізнаються про неї, ми бачимо, що інтерес зростає», — говорить Юган Ерікссон.
Розмір компенсації залежить від географічного розташування та родючості землі.
«Перед 2026 роком компенсацію в договорах про повторне заболочування підвищено в середньому на 50 %. Ми сподіваємося, що землевласники сприймуть це позитивно», — зазначає Юган Ерікссон.
Землевласники можуть мати різні мотиви для повторного заболочування своїх осушених торфовищ. Окрім кліматичної користі, повторне заболочування є позитивним, зокрема, для біорізноманіття, мисливського господарства та рекреаційних цінностей, а також збільшує різноманіття лісів у межах земельної ділянки. Пишне й вологе середовище, що формується на повторно заболоченій території, сприяє багатому тваринному і рослинному світу.
За добу площа пожежі збільшилась майже удвічі. За останніми даними, вогнем уже охоплено близько 4,3 тис. гектарів!
Пожежа виникла внаслідок масованих обстрілів з боку рф. Гасіння майже неможливе – техніка знищується дронами, які полюють на все, що рухається.
Проте лісова охорона ДП «Ліси України» не дає вогню поширюватися на лісові масиви у глибині української території.
День і ніч працює наша техніка. Влаштовуються додаткові мінералізовані смуги.
Використовуємо нові трактори та обладнання, які підприємство закупило нещодавно.
Дисковими боронами та плугами обробляємо території між лісовими культурами, вздовж доріг і поблизу населених пунктів, створюючи бар’єри для вогню.
На щастя, фронт вогню повернув на північ і почав рухатися у бік рф. Рашисти самі потрапили у вогняну пастку, яку підготували для українського лісу.
Її вдалося локалізувати лише під вечір!
13 годин поспіль вогонь рвався вперед та набирав силу від шквального вітру. Загальна площа пожежі сягнула 70 гектарів.
Понад 100 лісівників, рятувальників ДСНС та бійців Нацгвардії стали стіною між вогнем і людьми. Пріоритетом було не пустити пожежу до сіл Михайлівка і Тарасівщина, де живе понад 1500 людей.
Ситуація була критичною. Вогонь підійшов впритул до місцевого кладовища, але його вдалося відстояти.
Найбільше труднощів завдали самозалісені ділянки, де вогонь рухався хаотично і швидко змінював напрямок. Лісівники оперативно прокладали мінералізовані смуги, щоб зупинити вогонь метр за метром.
Версія про навмисний підпал підтвердилася після гасіння. На одній з локацій надвечір виявлено FPV-дрон, а поруч – вибухові засоби.
Додатково на диверсію вказують одночасні загоряння в кількох точках. Завдано удару по лісу в момент пікового вітру, щоб отримати максимальні наслідки.
Пожежу локалізовано. Але ця історія ще раз показала: сьогодні лісівники рятують не лише ліс, а й людські домівки та життя.
На Херсонщині лісова охорона вкотре довела, що їхня робота сьогодні – це справжній фронт порятунку лісів.
У Великоолександрівському лісництві філії “Південний лісовий офіс” через падіння уламків ворожого БПЛА виникла низова пожежа. Через сильні пориви вітру вогонь почав миттєво поширюватися лісовою підстилкою.
Гасіння лісів у цій місцевості – це щоденний ризик підірватися. Території засмічені вибухонебезпечними предметами. Будь-яке полум’я може спровокувати детонацію боєприпасів, що не розірвалися. Це не просто гасіння вогню – це робота на мінному полі в умовах обмеженого часу.
Попри вітер та небезпеку вибухів, лісова охорона спрацювала максимально оперативно. Використовуючи мобільні протипожежні модулі, фахівці дісталися осередку та за 30 хвилин локалізували загоряння, не давши йому перетворитися на масштабну лісову пожежу.
Сьогодні лісівники Херсонщини працюють на межі можливостей, тому приєднання до ДП «Ліси України» стало для них вирішальним!
Забезпечення підрозділів новітніми пожежними модулями та спецобладнанням докорінно змінило рівень захисту лісів. Чітко відпрацьована система реагування дає змогу діяти на випередження, рятуючи лісові масиви регіону від вогню попри всі виклики воєнного стану.
Лісова реформа в Україні – це не лише про рубки, посадки чи продаж деревини. Її справжня суть – у зміні моделі управління лісами: від розпорошеної, часто непрозорої системи до централізованого, цифрового, фінансово відповідального та екологічно збалансованого управління.
Формально реформа стартувала ще з ухвалення Державної стратегії управління лісами України до 2035 року у 2021 році. Документ чинний і визначає довгостроковий курс галузі.
У 2022 році Кабмін ухвалив постанову про реформування управління лісовою галуззю: замість 24 обласних управлінь було передбачено створення 9 регіональних офісів, а 158 лісогосподарських підприємств – об’єднання в єдине державне підприємство «Ліси України».
По суті, держава намагається вирішити чотири системні проблеми: розпорошеність управління, корупційні ризики, слабкий контроль за походженням деревини та низьку економічну ефективність частини лісгоспів. У 2025 році було запущено новий операційний план реалізації Лісової стратегії на 2025–2027 роки, де акцент зроблено на прозоре управління, відновлення лісів, кліматичну стійкість і цифровізацію.
Стан лісової галузі: потенціал великий, проблеми ще більші
Україна не є надто лісистою країною. Загальна площа лісового фонду становить близько 10,4 млн га, з яких 9,6 млн га вкриті лісовою рослинністю. Лісистість країни – лише 15,9%, що значно нижче, ніж у багатьох європейських країнах. Ліси розташовані дуже нерівномірно: основні масиви – у Поліссі та Карпатах, тоді як степові області мають критично низьку лісистість.
Водночас лісовий ресурс має значний економічний потенціал. Запас деревини оцінюється приблизно у 2,1–2,3 млрд м³, а середній щорічний приріст — близько 35 млн м³.
За підсумками 2025 року заготівля лісоматеріалів від усіх видів рубок становила 11,7 млн м³, реалізація — 11,4 млн м³ на майже 30 млрд грн, чистий дохід галузі — 30,4 млрд грн, чистий фінансовий результат – 6,9 млрд грн, а податкові платежі — 16,1 млрд грн. Це свідчить – реформа вже дала фінансовий ефект. Але фінансовий результат не може бути єдиним критерієм успіху. Ліс – це не просто товарна деревина. Це водний баланс, кліматична стабільність, біорізноманіття, рекреація, захист ґрунтів, безпека громад і частина національної екологічної інфраструктури.
Які ж головні проблеми галузі сьогодні має галузь?
Перша – війна. Частина лісів недоступна через бойові дії, мінування, пожежі та окупацію. Урядові матеріали прямо вказують на воєнні ризики, недоступність частини лісів, кадровий дефіцит через мобілізацію, слабку дорожню інфраструктуру та технічне забезпечення як фактори, що стримують використання потенціалу галузі.
Друга – пожежі та екологічна деградація. У 2024 році пожежі в Україні стали рекордними за останні десятиліття: за супутниковими оцінками, майже 9 тисяч пожеж охопили близько 965 тис. га різних ландшафтів, значною мірою через бойові дії, артилерійські обстріли та мінування.
Третя – довіра. Українське суспільство часто сприймає будь-яку рубку як незаконну. Частково це наслідок реальних зловживань минулих років, частково – слабкої комунікації держави. Навіть офіційні джерела визнавали наявність незаконних рубок і необхідність громадського контролю за документами, лісорубними квитками та походженням деревини.
Четверта – баланс між економікою та екологією. Україна потребує деревини для будівництва, енергетики, оборони, експорту й деревообробки. Але збільшення заготівлі без посилення контролю, природоохоронних обмежень і відновлення лісів може зруйнувати саму основу галузі.
Що вже зроблено
Найбільший інституційний крок – створення єдиного ДП «Ліси України». Це дало можливість централізувати фінанси, уніфікувати закупівлі, посилити контроль і зменшити кількість слабких лісгоспів, які фактично жили за інерцією.
Другий важливий напрям – цифровізація. В Україні діє електронна система обліку деревини, яка дає змогу маркувати деревину, вести електронний облік, контролювати походження та рух деревини від місця заготівлі до споживача. Держлісагентство вказує, що така система є інструментом боротьби з незаконними рубками та підвищення ефективності виробництва.
Третій напрям – підготовка до європейських правил. ЄС запроваджує Регламент щодо продукції, вільної від вирубування лісів — EUDR. Його вимога проста: компанії мають довести, що деревина, кава, какао, соя, пальмова олія, каучук та інші товари не походять із земель, де після 2020 року відбулася вирубка або деградація лісів. Для великих і середніх операторів регламент почне застосовуватися з 30 грудня 2026 року, для мікро- і малих операторів — з 30 червня 2027 року.
Важливо, що Україна отримала від Єврокомісії статус країни з низьким ризиком за класифікацією EUDR. Це позитивний сигнал для експорту деревини та деревообробної продукції, але він не є індульгенцією. Низький ризик треба постійно підтверджувати прозорістю, геолокацією ділянок, цифровим обліком і незалежним аудитом.
Четвертий напрям – майбутня корпоратизація. У 2025 році уряд оголосив про початок процесу перетворення ДП «Ліси України» на акціонерне товариство. Задекларована мета – оновити матеріально-технічну базу, впровадити сучасні технології, підвищити ефективність виробництва та фінансові результати.
Чого реформі ще бракує
Нинішня реформа має сильну адміністративну й фінансову логіку, але їй бракує повноцінної суспільної легітимності. Люди мають бачити не лише доходи підприємства, а й стан лісу, якість відновлення, зменшення незаконних рубок, захист старовікових лісів, доступність рекреації та користь для громад. Головна небезпека — перетворити реформу на централізацію без належних запобіжників. Єдине велике державне підприємство може бути ефективним. Але воно також може стати надмірно закритою монополією, якщо не матиме незалежного нагляду, публічної звітності, екологічного аудиту та реальної участі громад.
Тому наступний етап має включати такі кроки:
1.Створення сильної наглядової ради після корпоратизації. Вона має включати фахівців з корпоративного управління, екології, деревообробки, фінансів, місцевого розвитку та євроінтеграції. Бажано без іноземців, яким все потрібно довго пояснювати.
2.Повна відкритість даних. Громадяни мають бачити не лише карти рубок, а й тип рубки, підставу, лісорубний квиток, геолокацію ділянки, обсяг деревини, покупця, ціну та відновлення після рубки.
3.Перехід від “посадили саджанці” до “виростили стійкий ліс”. Показник успіху – не кількість висаджених дерев, а приживлюваність, біорізноманіття, мішаність насаджень, стійкість до пожеж, шкідників і зміни клімату.
4.Захист старовікових і природних лісів. Комерційна логіка не повинна поширюватися на ліси, які мають унікальне природоохоронне значення.
5.Розвиток деревообробки в Україні. Економічна мета реформи – не просто продати кругляк, а створити вартість усередині країни: меблі, будівельні матеріали, дерев’яне домобудівництво, біоекономіка.
6.Підтримка громад. Частина доходів від лісокористування має залишатися на територіях, де розташовані ліси: дороги, протипожежна інфраструктура, рекреація, місцеві робочі місця.
7.Окрема програма для прифронтових і деокупованих лісів. Там потрібні інвентаризація, розмінування, протипожежні заходи, відновлення екосистем, а не звичайна господарська логіка.
Міжнародний досвід: що варто взяти Україні
Європейський підхід дедалі більше розглядає ліс як багатофункціональну систему. Нова Лісова стратегія ЄС до 2030 року робить акцент на збільшенні кількості та якості лісів, їх захисті, відновленні, кліматичній стійкості, біорізноманітті, моніторингу та підтримці лісової біоекономіки в межах сталості.
Фінляндія показує приклад поєднання державного управління, бізнесу, сертифікації та багатофункціонального використання лісів. Державна компанія Metsähallitus управляє державними землями, поєднуючи економічну, екологічну, соціальну та культурну сталість. Її модель передбачає сертифікацію, природоресурсне планування, взаємодію із зацікавленими сторонами та контроль походження деревини.
Швеція демонструє важливість точних даних про власність, структуру лісокористування та поведінку власників. Офіційна статистика Шведського лісового агентства відстежує структуру власності, розміри ділянок, кількість власників і динаміку управління лісами. Це урок для України: без якісних даних немає якісної політики.
Польща цікава для України тим, що має сильну традицію державного лісового управління та трирівневу структуру управління державними лісами. Водночас польський досвід також показує ризик слабкого розвитку приватного й дрібного лісокористування, якщо держава не створює ефективної системи консультацій, об’єднань власників і фінансових стимулів.
Якою має бути українська лісова політика
Перспектива лісової галузі України залежить від відповіді на одне питання: чи зможемо ми перестати бачити ліс лише як джерело деревини? Правильна модель – це ліс як стратегічний актив держави. Він має одночасно працювати на економіку, клімат, оборону, екологію, громади та майбутні покоління. Україні потрібна не “реформа рубок”, а нова лісова політика. Її формула може бути такою: прозоре управління + цифровий контроль + екологічна відповідальність + розвиток деревообробки + участь громад + європейські стандарти.
Фінансові результати 2025 року демонструють, що галузь може бути прибутковою. Але справжній успіх буде тоді, коли одночасно зростатимуть не лише прибуток і податки, а й площа здорових лісів, довіра суспільства, якість відновлення, частка переробки деревини в Україні та стійкість лісів до війни й кліматичних змін. Маємо ситуацію, коли Лісова реформа в Україні – це тест на зрілість держави. Бо ліс не можна реформувати лише наказом, постановою чи укрупненням підприємств. Лісова політика потребує довгого горизонту, професійного управління і моральної відповідальності.
Держава має довести суспільству: ліс – це не “нічий ресурс”, який можна тихо розпиляти. Це національне багатство, яке має працювати для економіки, природи, громад і майбутніх поколінь. Саме в цьому і полягає справжня суть лісової реформи.
Автор: Богдан Данилишин, академік НАН України, екс-голова Ради по вивченню продуктивних сил України
Найбільше ліквідовано займань на Київщині (6), Харківщині (5), Чернігівщині (2). Також по одному випадку на Волині, Житомирщині, Херсонщині, Сумщині та Івано-Франківщині. Загальна площа ліквідованих лісових пожеж 18,2 га.
Також лісівникам вдалось припинити поширення вогню та розпочати ліквідацію 7 великих лісових пожеж на Львівщині, Закарпатті, Рівненщині, Житомирщині та Харківщині.
Складна ситуація виникла через тривалу посушливу погоду та аномально високі температури повітря, як для початку травня. Наразі в Україні триває надзвичайний рівень пожежної небезпеки в усіх регіонах.
ДП “Ліси України” залучило до гасіння нові пожежні автомобілі, трактори з плугами для прокладання мінералізованих смуг, мотопомпи, лісопожежні модулі та іншу спеціалізовану техніку, яка дозволяє швидко стримувати вогонь навіть у важкодоступних ділянках лісу. Лісівники при гасінні великих лісових пожеж діють злагоджено з підрозділами ДСНС.
На Львівщині у Волицькому лісництві Львівського надлісництва вдалося припинити поширення вогню на площі 35 гектарів. Попередньо причиною займання стало падіння дерева на лінію електропередачі.
У Річківському та Михайлівському лісництвах Львівського надлісництва пожежу локалізовано на площі 94,5 га. На місці безперервно працюють лісівники та рятувальники.
На Закарпатті триває ліквідація пожежі в гірських лісах поблизу Воловця. Вогонь охопив 75 гектарів, до роботи залучено сотні людей, десятки одиниць техніки та авіацію.
На Рівненщині локалізована масштабна лісова пожежа в Клесівському надлісництві на площі 15 га. Попередньою причиною займання називають перекидання полум’я з території інших лісокористувачів.
На Житомирщині зупинено поширення пожежі у Словечанському надлісництві на площі близько 20 гектарів, тривають роботи з ліквідації. Локалізується ще один осередок займання у цьому ж надлісництві.
На Харківщині в 20 кілометрах від лінії фронту в Ізюмському надлісництві вдалось зупинити лісову пожежу на площі 12 га. Пожежу вчасно зафіксував пожежний спостерігач. На гасіння оперативно кинули всі сили лісової охорони та техніку. Це дозволило врятувати величезний лісовий масив площею понад 5000 гектарів.
Просимо громадян утриматися від відвідування лісів у період надзвичайної пожежної небезпеки, не розпалювати багаття та не залишати недопалки чи сміття. У таку спеку навіть одна іскра може спричинити масштабну пожежу!!!!
