Категорія: Без категорії

На Чернігівщині вогонь охопив території Єлинського та Тихоновицького лісництв Корюківського надлісництва ДП «Ліси України».

 

Йдеться про п’ятикілометрову прикордонну зону біля кордону з рф, доступу до якої лісівники вже давно не мають через безпекову ситуацію.

 

Загоряння зафіксували камери відеоспостереження підприємства.

 

Кинуті всі сили лісової охорони, щоб не допустити поширення вогню на території, до яких ми маємо доступ.

 

Насамперед створюємо додаткові мінералізовані смуги. Трактори підприємства працюють під прикриттям РЕБ, адже ворог б’є по будь-якій техніці.

 

Вчора провели спільну нараду з представниками військових, ДСНС та місцевої влади. Важливо не допустити поширення вогню до населених пунктів у прифронтовій смузі.

 

Мобілізована вся нова пожежна техніка підприємства. Але поки що ми не маємо можливості повноцінно її задіяти, адже у повітрі постійно перебувають ворожі БПЛА.

 

Відео пожежі за посиланням. 

 

Українська лісова галузь поступово переходить до моделі, де заготівля деревини поєднує економічну ефективність з екологічними вимогами. Ключове завдання – забезпечити внутрішній ринок сировиною, підтримати переробку та водночас зберегти лісові екосистеми.

У центрі цих процесів – ДП «Ліси України», яке сьогодні формує основну пропозицію деревини на ринку. Підприємство не лише нарощує обсяги заготівлі, а й забезпечує стабільність постачання для бізнесу, соціальної сфери та енергетичних потреб.

Ринок: зростання заготівлі та насичення пропозиції

За підсумками перших місяців 2026 року обсяги заготівлі зросли більш ніж на 600 тис. м³. Це дозволило сформувати значні запаси продукції – понад мільйон кубометрів на складах. Фактично ринок отримав більше ресурсу, ніж може спожити в короткостроковій перспективі.

Зростання пропозиції супроводжується змінами в попиті: частина деревообробників скорочує закупівлі через енергетичні обмеження, логістичні витрати та зниження зовнішнього попиту. У результаті формується більш конкурентне середовище, зокрема через повторні торги та корекцію цін.

Водночас ДП «Ліси України» утримує стратегічний пріоритет – першочергове забезпечення населення, соціальної інфраструктури та оборонного сектору паливною деревиною.

Державне підприємство виконує одразу кілька функцій:

– гарантує прогнозований доступ до ресурсу;

– формує ринкову пропозицію через відкриті аукціони;

– згладжує цінові коливання;

– підтримує безперервність роботи лісгоспів навіть в умовах війни.

Попри втрату частини лісових ресурсів на сході та півночі країни, підприємство змогло не лише втримати, а й збільшити заготівлю. Це стало одним із факторів стабілізації деревообробної галузі.

Карпати: особливий підхід до лісокористування

Окремий фокус – управління лісами в Карпатському регіоні, де до речі, діють значно сильніші екологічні обмеження, ніж у більшості європейських країн, до яких входять Карпати. У регіоні впроваджується модель наближеного до природи лісівництва:

– поступова відмова від суцільних рубок;

– перехід до вибіркових методів;

– формування змішаних, різновікових лісів;

– підвищення стійкості екосистем до кліматичних змін.

Такий підхід потребує додаткових ресурсів і часу, але дозволяє зберегти унікальні природні комплекси Карпат і водночас підтримувати обмежену, контрольовану заготівлю.

Стратегічний напрям: більше переробки в Україні

Державна політика у лісовій сфері спрямована на те, щоб деревина залишалася в країні та перетворювалася на продукцію з високою доданою вартістю. Серед ключових інструментів:

– обмеження експорту необробленої деревини;

– розвиток внутрішньої переробки;

– модернізація виробництв;

– гармонізація правил із стандартами ЄС.

Паралельно триває підготовка довгострокової стратегії розвитку галузі, яка має узгодити інтереси держави, бізнесу та екології.

Лісова галузь України перебуває у фазі трансформації. З одного боку – зростання заготівлі та необхідність забезпечення економіки ресурсом, з іншого – посилення екологічних вимог, особливо в чутливих регіонах, таких як Карпати.

Ключову роль у цьому балансі відіграє ДП «Ліси України», яке формує правила гри на ринку та забезпечує його стабільність. Саме від ефективності цієї моделі залежить, чи зможе українська деревина працювати на розвиток внутрішньої економіки, зберігаючи при цьому природні ресурси.

У більшості регіонів країни сформувалися вкрай несприятливі умови для лісових екосистем. 

 

Сильний вітер і суха погода, яка трималась тижнями, стрімко висушили лісову підстилку – торішнє листя, траву, дрібні гілки, які перетворилися на легкозаймистий «паливний шар». 

 

Через прохолодний квітень вегетаційний період розпочався із запізненням, тож молода зелень, яка зазвичай утримує вологу і частково стримує поширення вогню, ще не встигла повноцінно сформуватися, особливо в гірських районах. 

 

Ситуацію різко ускладнило встановлення протягом останніх днів нетипово спекотної, як для початку травня, погоди. Високі температури ще більше знизили вологість рослинності й ґрунту.

 

Із настанням літньої погоди населення масово вирушило до лісів на пікніки, часто нехтуючи елементарними правилами пожежної безпеки. Водночас у сільській місцевості власники паїв подекуди досі спалюють минулорічну стерню та суху траву.

 

Як наслідок, лише за останню добу в лісовому фонді ДП “Ліси України” виникло 14 невеликих лісових пожеж загальною площею понад 9 га. На Київщині, у Бориспільському районі представники державної лісової охорони затримали диверсанта, який навмисно підпалював ліс. 

 

Всі пожежі лісівники швидко локалізували, тож середня площа однієї пожежі менше 1 га.

 

Надскладною ситуація залишається у західних регіонах! 

 

Триває локалізація великої пожежі, що виникла третього травня на території суміжних Річківського та Михайлівського лісництв Львівського надлісництва. Вогонь поширювався на десятки метрів за лічені хвилини. Миттєво перекидався на крони дерев. Пожежа переходила у верхову, різко змінюючи напрямок. На місці цілодобово працюють 22 лісових пожежних та 15 рятувальників. Задіяно 7 пожежних автомобілів, 2 модулі, 5 тракторів.

 

Зупинене поширення вогню у гірських лісових масивах на Закарпатті поблизу селища Воловець Мукачівського району на площі 75 га. Розпочалась ліквідація лісової пожежі. До гасіння залучено 243 людини та 46 одиниць техніки, з них від ДСНС – 138 рятувальників і 36 одиниць техніки. Велику роль у локалізації пожежі  відіграли нові закуплені у тому році ДП “Ліси України” лісопожежні модулі, які з’явились у цьому регіоні вперше. 

 

Вкотре закликаємо громадян утриматися від відвідування лісів в період найвищого класу пожежної небезпеки!!!! Для відпочинку на природі діє мережа з понад 1100 рекреаційних пунктів, де є все необхідне для відпочинку.

 

Не наражайте на небезпеку себе, інших і довкілля!

 

Україна послідовно рухається вперед у сфері кліматичної політики та збереження біорізноманіття в межах євроінтеграції. Відповідні підходи формуються у співпраці з європейськими партнерами та передбачають перехід до практичної реалізації екологічних реформ.

 

Серед ключового — розвиток кліматичної політики, впровадження системи торгівлі викидами, а також посилення державної політики у сфері збереження біорізноманіття та управління природними територіями.

 

Важливим міжнародним майданчиком у цій сфері залишається Карпатська конвенція, у межах якої Україна готується до проведення наступної Конференції сторін (COP8). Після її проведення Україна розпочне річне президентство в рамках Конвенції, що відкриває можливості для посилення регіонального лідерства у сфері охорони довкілля та сталого розвитку Карпат, а також просування спільних ініціатив.

 

Водночас уже реалізовано низку ключових кроків у сфері клімату та біорізноманіття:

– відновлено та модернізовано систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів,

– підготовлено основу для запуску національної системи торгівлі викидами,

– затверджено другий національно визначений внесок (НВВ).

 

У сфері біорізноманіття триває гармонізація законодавства з вимогами ЄС, розробляються рішення щодо створення мережі територій Natura 2000 та посилюється управління природно-заповідним фондом.

 

Ці процеси безпосередньо стосуються лісової галузі. Ліси відіграють важливу роль у досягненні кліматичних цілей України — як природний механізм поглинання вуглецю, основа для збереження біорізноманіття та відновлення екосистем.

 

Для лісової галузі це означає посилення фокусу на відновленні лісів, підвищенні їх стійкості до змін клімату та впровадженні сучасних підходів до управління. Зокрема, йдеться про розвиток природоорієнтованих рішень, збереження видового різноманіття та адаптацію лісових екосистем до нових кліматичних умов.

 

Також посилення співпраці з міжнародними партнерами та впровадження європейських підходів створюють основу для розвитку стійкого лісового господарства та інтеграції України до європейського екологічного простору.

Фахівці філії “Лісові репродуктивні ресурси” працюють над впровадженням сучасної технології «Довгі ночі», яка дозволяє вирощувати більш стійкий садивний матеріал.

Така технологія стала одним із найцікавіших досягнень сучасного лісового розсадництва. 

 

Метод народився у країнах Північної Європи – насамперед у Фінляндії, Швеції та Норвегії –  де коротке літо, нестабільна весна і ризики ранніх весняних заморозків змусили науковців шукати способи «керувати» фазами розвитку сіянців. 

Технологія «Довгої ночі» найкраще працює там, де рослина сильно реагує на довжину дня. Це насамперед хвойні породи. 

 

Суть технології проста: рослинам штучно скорочують світловий день, створюючи довші періоди темряви. Це «запускає» природний сигнал осені – сіянець припиняє активний ріст, формує бруньку, накопичує поживні речовини та стає більш витривалим.

 

Результат – після висадки сіянець швидше адаптується до польових умов та стає стійкішим до заморозків, спеки чи посухи.

 

В Україні технологія «Довгі ночі» насамперед потрібна для підвищення стійкості сіянців в умовах великих площ після пожеж внаслідок бойових дій, перегріву ґрунту, суховіїв та різких перепадів температур навесні та восени. 

 

Для «Довгих ночей» не потрібні надскладні лабораторії. Українські лісівники переймають досвід у латвійських колег. У лісорозсадниках Латвійських державних лісів в серпні сіянці із ЗКС штучно притіняють, коли вони знаходяться на полях дорощування. Рослини щодня з 17:00 до 8:00 перебувають у темряві протягом трьох тижнів. 

 

Для цього над полями дорощування встановили каркасні конструкції, на які кріплять спеціальну світлонепроникну тканину або плівку. Вона рухається по напрямних рейках і може автоматично відкриватися та закриватися. Увечері у визначений час система зсуває покриття, і сіянці опиняються в повній темряві, ніби настає ніч, а зранку конструкція знову відкривається, повертаючи рослинам світло. Система також обладнана спеціальними датчиками, які реагують на погодні умови. 

 

У ДП “Ліси України” вже розпочали здійснювати розрахунки та підбір обладнання для впровадження blackout-систем у власних лісорозсадниках.

 

Підсумки перших чотирьох місяців 2026 року та подальші плани обговорили з представниками деревообробного бізнесу — членами робочої групи з питань співробітництва у лісопромисловому комплексі при Державному агентстві лісових ресурсів України.

 

З найважливішого: як і просили деревообробники, ДП «Ліси України» рекордно наростило заготівлю: +632 тис. м³ з початку року!

 

Заготовляємо більше, ніж держлісгоспи до початку війни (!), з урахуванням втрати можливості господарювати на Луганщині, Донеччині, більшій частині Харківщини, на значній частині Сумщини та Чернігівщини. Заготівля зросла у всіх сегментах!

 

Про найбільш проблемне. Ще в лютому деякі деревообробники почали порушувати графік відвантажень та вчасно не вибирати законтрактовану круглу деревину, здебільшого хвойних порід. Довелося терміново переорієнтовуватись на інші сегменті заготівлі (паливні дрова). Їх заготовлено на 400 тис. м³ більше, ніж торік!

 

Менш із тим, на складах є все! В запасах рекордний обсяг продукції — 1,17 млн м³. Найбільше зросли залишки круглої деревини (+273 тис. м³ до показника минулого року), в основному сосни.

 

Основні причини відмови покупців. Голова комітету деревообробної та меблевої галузей ЕБА Богдан Цуприк називає відключення електроенергії; голова Асоціації деревообробних підприємств України Павло Васильєв — подорожчання палива і, відповідно, логістики. Голова Асоціації деревообробних підприємств Львівщини Микола Когут — зниження попиту в ЄС та нестачу обігових коштів. Генеральний директор ТОВ «Укршпон» Пазтор Франтішек — зникнення з ринку дрібних ФОПів, які не можуть забронювати працівників.

 

Як вирішували проблему. З березня ДП «Ліси України» почало виставляти продукцію на повторні торги зі зниженням ціни. Проте обсяг пропозиції настільки великий, що навіть на голландських аукціонах контрактується далеко не все.

 

Що це, як не насиченість ринку? «Ліси України» пропонують 55 тис. м³ продукції на день, а галузь споживає 40 тис. м³!

 

Готові купувати ще більше лише споживачі промислових дров. Дехто з великих виробників з іноземними беніфіціарами обурений тим, що ДП «Ліси України» замість того, щоб віддати ресурс їм, першочергово забезпечує дровами населення, соцсферу та ЗСУ.

 

Нам дорікають, нібито дефіцитний ресурс для плитного виробництва згорає у пічках українських домогосподарств, забезпечує теплом школи, лікарні та військові частини. Але спроби іноземних бізнесменів тиснути на підприємство ні до чого не призведуть. Пріоритети ДП «Ліси України» не змінюватиме.

На засіданні робочої групи обговорили торги третього кварталу та форвардні торги другого півріччя. Незважаючи на просідання попиту, ДП «Ліси України» готове знову запропонувати ринку найбільший обсяг ресурсу — на 300 тис. м³ більше, ніж у минулому році. 

 

Бізнес пропонує залишити стартову ціну аукціонів на рівні минулого кварталу плюс відсоток інфляції. Вважаємо пропозицію обґрунтованою.

 

Учасники групи також вважають доречним при формуванні лотів збільшити диференціацію за групами діаметрів. Розглянемо можливість врахувати цю пропозицію. Якщо рік тому бізнес просив про довгострокові контракти, наразі спільне побажання учасників зустрічі — зменшити частку продукції на піврічних торгах, адже ринок перебуває у дуже турбулентному стані. Особливо складно щось планувати на наступну зиму. Домовилися обдумати і це питання.

 

Три роки тому ми починали діалог з ринком у гострих дискусіях. Сьогодні ДП «Ліси України» та деревообробний бізнес — справжні партнери, які відкрито, прозоро та конструктивно обговорюють усі актуальні питання. Спільно знаходимо дійсно збалансовані ринкові рішення, завдяки яким росте та розвивається лісова галузь.

 

У Карпатському регіоні питання лісових доріг винесуть на обговорення з громадськістю/ Йдеться про інфраструктуру, без якої неможливий перехід до наближеного до природи лісівництва та ефективне управління гірськими лісами.

 

У 2026 році в лісовому фонді Філія “Карпатський лісовий офіс” ДП «Ліси України» заплановано облаштування понад 51 км доріг у Болехівському, Бродівському, Вигодському, Осмолодському, Радехівському, Надвірнянському, Свалявському, Ужгородському, Верховинському та Брустурянському надлісництвах. Це частина комплексного інвестиційного плану модернізації галузі, який реалізується виключно за кошти підприємства.

 

Лісові дороги – це передусім про доступ і безпеку. Вони забезпечують швидке реагування на пожежі та інші надзвичайні ситуації, роботу лісової охорони й спецтехніки, а також відкривають доступ до віддалених ділянок для догляду за насадженнями та проведення вибіркових рубок. У гірських умовах саме розвинена дорожня мережа дає змогу відмовлятися від суцільних рубок і працювати більш точково – відповідно до принципів наближеного до природи лісівництва.

 

Водночас лісові дороги виконують і важливу соціальну функцію: скорочують шлях до віддалених сіл, зменшують навантаження на дороги загального користування, роблять транспортування деревини ефективнішим і зрештою доступнішим для споживачів. Уздовж маршрутів облаштовують рекреаційні пункти, встановлюють інформаційні стенди та місця для забору води пожежною технікою.

 

Будівництво лісових доріг часто викликає дискусії в суспільстві. Саме тому філія ініціює відкритий діалог – щоб пояснити підходи до планування, екологічні обмеження та почути позицію громад. Йдеться про зважене, а не хаотичне будівництво – з урахуванням рельєфу, природоохоронних вимог і довгострокових потреб лісу.

 

Відкритість і діалог – основа рішень, які працюють і для лісу, і для людей.

Лісівники прикордоння працюють у надважких умовах. Під обстрілами, під звуками дронів, у постійній загрозі для життя – вони продовжують виконувати свою роботу.

 

4 травня близько 13:50 російський FPV-дрон завдав удару по території Староруднянського лісництва на Чернігівщині. У цей момент там перебували працівники, які виконували господарські роботи.

 

Внаслідок атаки тяжко поранено майстра лісу. Він отримав поранення щелепи та живота і наразі перебуває в реанімації у тяжкому, але стабільному стані.

 

Було зафіксовано щонайменше три прильоти безпілотників. Після одного з ударів виникла пожежа. Через загрозу повторних атак рятувальники не змогли одразу приступити до гасіння. Лише згодом пожежу ліквідували.

 

Адміністративне приміщення лісництва повністю знищене і не підлягає відновленню.

Це ще один доказ того, в яких умовах працюють лісівники прикордоння. Попри небезпеку, вони залишаються на своїх робочих місцях.

 

За останні шість місяців ДП “Ліси України” змушене було перевести колективи у прикордонних регіонах – на Сумщині, Чернігівщині, Харківщині – у більш безпечні підрозділи. Частину лісництв об’єднують, але головний принцип незмінний – збереження людей.

 

Водночас значні площі лісів залишаються недоступними через безпекову ситуацію: понад 74 тисячі гектарів на Сумщині, понад 67 тисяч гектарів на Чернігівщині, понад 170 тисяч гектарів на Харківщині.

 

Лісівники не носять бронежилетів як військові, але їхня щоденна робота – це також про мужність.

 

Павло Нестерук – наш майстер лісу зі Словечанського надлісництва. У жовтні 2023 року доєднався до 38 полку Національної гвардії України. Став командиром зенітного відділення. Збивав ворожі дрони на Житомирщині.

 

Через надлюдські навантаження в Павла почалася серйозна проблема – некроз стегнової кістки в колінному суглобі (руйнування кістки всередині коліна). Щоб знову впевнено ходити, Павло потребував термінової операції.

 

Сама операція проводиться за державні кошти. Але багато ліків та обстеження обійшлись Павлу у значну суму. 

 

Підприємство компенсувало витрати (близько 24 тис. грн). Адже підтримка наших захисників – це найменше, що ми можемо зробити на знак вдячності за їхню мужність.

Сьогодні павло вже вдома. Колеги з ним постійно підтримують зв’язок.  Попереду тривале відновлення – лікарі кажуть, щонайменше до осені. І поки що воїн-лісівник пересувається на милицях. Але головне – загроза відступила.

 

«Я безмежно вдячний своїм колегам і рідному підприємству за те, що підставили плече у такий складний момент. Коли тобі важко,  найважливіше знати, що про тебе не забули», –  каже Павло.

 

У разі демобілізації Павла за станом здоров’я, його посада на підприємстві залишається за ним. Якщо ж після травми йому буде важко виконувати обов’язки майстра лісу, ми обов’язково підберемо роботу, яка буде йому під силу.

 

 

 

 

Українська лісова галузь стоїть на порозі нової епохи. Європейський Союз запроваджує жорсткі правила щодо походження сировини та запобігання знелісенню, а отже доступ до європейського ринку дедалі більше буде залежати не лише від якості продукції, а й від її повної простежуваності. Для України, яка експортує до ЄС продукцію з деревини, це питання не лише екології, а й економічної стабільності.

 

Готуючись до нових правил, уряд запустив експериментальний проєкт із впровадження в Україні вимог Регламенту ЄС щодо запобігання знелісенню та деградації лісів (EUDR). Його практичним інструментом став Електронний кабінет експортера – цифровий сервіс, що допомагає бізнесу довести легальність походження деревини та відповідність продукції європейським стандартам.

 

Нові правила гри: що передбачає регламент EUDR

 

Регламент ЄС №2023/1115 (EUDR), який почне діяти з 2027 року, змінює підхід до торгівлі продукцією, яка може бути пов’язана зі знелісенням. Компанії, що постачають товари на ринок Європейського Союзу, мають доводити, що їхня продукція не спричинила знелісення або деградації лісів, має підтверджене легальне походження, є повністю простежуваною до конкретної земельної ділянки заготівлі.

 

Для українських експортерів це означає необхідність збирати, зберігати та надавати значно більше інформації про походження деревини. Без таких підтверджень доступ до європейського ринку фактично буде заблокований.

 

Щоб підготувати галузь до нових вимог, уряд ухвалив постанову Кабінету Міністрів України №1552 від 28 листопада 2025 року. Документ запускає дворічний експериментальний проєкт, спрямований на адаптацію української системи контролю до стандартів ЄС.

 

Цифрова відповідь на виклик: Електронний кабінет експортера

 

Ключовим елементом експериментального проєкту став Електронний кабінет експортера, створений у межах Єдиної державної системи електронного обліку деревини.

 

Це онлайн-платформа, де бізнес може отримати всю базову інформацію про походження деревини. Його функціонал дозволяє:

 

– перевіряти деревину за номером бирки, ТТН-ліс або лісорубного квитка;

 

– отримувати кількісно-якісні характеристики деревини;

 

– дізнаватися місце заготівлі та географічні координати лісосіки;

 

– аналізувати ділянки за координатами або файлом GeoJSON;

 

– формувати довідки з QR-кодом, що підтверджує достовірність інформації.

 

Саме так формується прозорий цифровий ланцюг постачання, де кожну партію деревини можна простежити від ділянки заготівлі до експорту.

 

Для європейських партнерів важливо не лише те, що декларує держава чи бізнес, а які системи контролю стоять за цими деклараціями. Саме тут цифровізація відіграє ключову роль. Вона забезпечує прозорість та формує довіру до українських товарів на міжнародних ринках.

 

Європейські правила – нові можливості для України

 

Імплементація вимог EUDR часто сприймається як чергове регуляторне обмеження. Але насправді вона відкриває для України низку стратегічних можливостей.

 

По-перше, це збереження доступу до європейського ринку – одного з найбільших і найплатоспроможніших у світі.

 

По-друге, це підвищення довіри до української продукції, що може посилити позиції наших виробників і на інших міжнародних ринках.

 

По-третє, це важливий крок у виконанні євроінтеграційних зобов’язань України та наближенні нашого законодавства до норм ЄС.

 

Нарешті, це внесок у сталий розвиток та відповідальне використання лісових ресурсів, що є ключовим для майбутніх поколінь.

 

Електронний кабінет експортера демонструє, що Україна здатна не лише адаптуватися до нових міжнародних правил, а й створювати сучасні цифрові інструменти управління природними ресурсами.

 

Від ефективної роботи цієї системи виграють усі: бізнес – завдяки стабільному експорту, держава – завдяки прозорому ринку, а ліси – завдяки більш відповідальному використанню.

 

Це означає, що цифрова трансформація лісової галузі стає не просто технологічним проєктом, а важливим елементом економічної та екологічної політики країни.