Складання та затвердження переліку інтродукованих видів дерев викликало у минулому році дискусію серед екологічної та лісівничої спільноти.

 

Такий перелік складається в Україні вперше. Дискусія вийшла за рамки наукової та фахової та перетворилася на інструмент інформаційної війни.

 

На темі «інвазійних» дерев почали відверто спекулювати.

 

У ЗМІ штучно створюється міф, нібито лісівники, зокрема, ДП «Ліси України» серед інших висаджують в Україні «заборонені» дерева, які завдають шкоди, «вбивають» біорізноманіття.

 

Треба розставити крапки над «і» та припинити спекуляції.

 

У сучасних умовах зміни клімату подальший розвиток лісового господарства та агролісомеліорації, зокрема діяльність, спрямована на розширення біорізноманіття, захист ґрунтів від ерозії, сприяння стійкості екосистем до шкідників і хвороб, збільшення обсягів поглинання й утримання вуглецю, виділення кисню, відновлення деградованих або порушених екосистем неможлива без використання інтродукованих видів.

 

Так, дійсно, конвенція ООН про біологічне різноманіття (від 19.12.2022, Монреаль), зобов’язує країни впроваджувати заходи щодо усунення, мінімізації або пом’якшення впливу інвазійних і чужорідних видів на біорізноманіття та екосистемні послуги.

 

Але немає єдиного на всі випадки переліку інвазійних видів!

 

Прийняття рішення щодо включення певного виду до переліку інвазійних потребує зваженого науково обґрунтованого підходу, який би базувався на аналізі польових досліджень. Для нашої країни з огляду на відмінність кліматичних умов та наявність декількох природних зон слід застосовувати виключно регіональний підхід.

 

З метою обґрунтованого застосування перспективних інтродукованих видів деревних порід, які не є загрозою для збереження біорізноманіття та не впливають негативно на біоценози аборигенних деревних видів, УкрНДІЛГА розроблено «Рекомендації щодо застосування інтродукованих деревних видів для створення насаджень різного цільового призначення в  Україні та запобігання прояву їхньої інвазійної активності» (затверджені Вченою радою УкрНДІЛГА від 22.12.2023, протокол № 16).

 

У рекомендаціях передбачено впровадження інтродукованих видів з урахуванням регіонального та типологічного підходів.

 

Коротко щодо найбільш дискусійних видів, які в Україні поспіхом віднести до категорії «інвазійних».

 

Робінія звичайна внесена до національних списків інвазійних видів Австрії, Хорватії та деяких інших країн. Водночас є важливою частиною економіки в Болгарії та Румунії, де створюють плантаційні культури цього виду. В Україні її багато років використовують для заліснення схилів ярів і крутосхилів зі змитими ґрунтами в Лісостепу та Степу. У степових умовах вид забезпечує потреби регіону в цінній деревині. У Херсонській області відібрані плюсові дерева щоглової форми робінії, яка вирізняється виключно прямими стовбурами та високою продуктивністю. Результати сучасних досліджень деревостанів робінії звичайної на території філій «Олександрівське лісове господарство» та «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України» виявили перспективність виду для створення захисних  насаджень у Лісостепу (http://fasu.nltu.edu.ua/index.php/nplanu/article/view/708).

 

Засвідчено, що неконтрольоване розповсюдження виду відбувається переважно на антропогенно порушених землях, а також що його поширення можна контролювати лісогосподарськими та лісокультурними методами.

 

Дуб червоний представлений у 24 країнах ЄС, але має статус інвазійного виду лише у Чехії, Словенії, Польщі і Литві. 6 країн вважають його потенційно інвазійним, інші – ні. Цей вид залишається важливим джерелом деревини в багатьох країнах. В Україні виявляє високу продуктивність, якість, стійкість і за результатами комплексного оцінювання придатний для створення лісових і захисних насаджень. Результати досліджень, проведених у 2022–2023 рр., засвідчили, що природне поновлення дуба рясне, але вік самосіву переважно не перевищує трьох років на території 95 % обстежених деревостанів та в прилеглих виділах. В цілому визнано низькій рівень інвазійній активності цього виду.

 

Гледичія колюча не є інвазійною в лісах, але може стати такою на відкритих місцях, тому в Європі вважається потенційно інвазійною. Вид світлолюбний і його легко контролювати в насадженнях за допомогою садіння тіньовитривалих порід дерев і кущів. Поки що в Центральній і Східній Європі не було доведено жодного негативного впливу цього виду на місцеве біорізноманіття. В Україні насадження гледичії створені переважно в степовій зоні, окремі ділянки є в Лісостепу. Вид виявився більш посухостійким ніж дуб звичайний. За результатами досліджень гледичія визнана перспективною для створення захисних насаджень в умовах сухого Степу (Дерев’янко, Левон, 2007). За дослідженнями 2023 року у степовій частині Кіровоградської області інвазійної активності виду не виявлено. Визначення перспективності впровадження гледичії та рівня її інвазійної активності в інших регіонах України потребує додаткових досліджень.

 

Горіх чорний не включений до списків інвазійних видів жодної країни Європи. В Україні вид росте у лісових і захисних насадженнях. Узагальнення досвіду науковців показує, що горіх чорний в Україні є перспективним для лісового господарства, придатним як для отримання деревини високої якості, так і плодів для підгодівлі птахів і тварин. Вид виявив високі показники росту в умовах сухого груду Лісостепу й Степу, тому є перспективним видом для створення лісових культур і захисних насаджень на рівнинній території. За дослідженнями 2022–2023 рр. у Тернопільській, Кіровоградській, Полтавській і Харківській областях інвазійної активності горіху не виявлено.

 

Маслинка вузьколиста не включена до переліків інвазійних видів країн Європи. В Україні вид досить розповсюджений у захисних насадженнях Степу. Посухостійкий, не вибагливий до родючості ґрунту, надає перевагу добре освітленим ділянкам. Коріння маслинки вузьколистої здатне фіксувати азот, завдяки чому це дерево може рости навіть на неродючих кам’янистих схилах. Вид важливий для існування орнітофауни в степових умовах. Маслинка вузьколиста рекомендована для створення захисних насаджень у жорстких природно-кліматичних умовах Степу.

 

Таким чином, обґрунтованість висадки перелічених вище видів дерев у лісовому господарстві треба розглядати для кожного випадку окремо.

 

Ніякої «зради» у їхньому використанні немає і бути не може.

 

 

Завідувач відділу селекції, генетики та

біотехнології УкрНДІЛГА, к.с.- г.н.                                      Лось С.А.

Пров.н.с. відділу селекції, генетики та 

біотехнології УкрНДІЛГА, к.с.- г.н.                                      Терещенко Л.І.

Проф. каф. агротехнологій

та лісового господарства

Національного університету

Чернігівська політехніка, д.с.-.г.н., проф.                            Гайда Ю.І.