“Будучи заброньованим я добровільно мобілізувався, бо бачив себе військовим у такий складний час”, – розповідає воїн-лісівник Віталій Ломага
У ДП “Ліси України” були і є лісівники, які добровільно мобілізуються і роблять свідомий вибір – захищати свою землю. У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” розкажемо як військовий рекрутинг допоміг нашому співробітнику вибрати посаду за своїми навичками та вміннями.
Віталій Ломага родом із Закарпаття. У лісовій галузі працює з 2018 року маючи повну вищу освіту за спеціальністю “Лісове господарство”. Починав кар’єру лісівника з майстра лісу, далі став головним спеціалістом з охорони праці в тодішньому Закарпатському ОУЛМГ. Після створення ДП “Ліси України” працював на посаді інженера електронного обліку деревини у філії “Карпатський лісовий офіс”, згодом очолив сектор ЕОД.
“Однією з основних моїх задач було забезпечення потреб ЗСУ деревиною. На звернення військового командування я мав організувати і проконтролювати постачання необхідного ресурсу із лісництв Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей. Весь цей час я готувався і сам поповнити лави Збройних сил України. Не міг спокійно сидіти, коли на фронті така складна ситуація. До того ж, колись хотів стати не тільки лісівником, а і військовим”.
У червні цього року, навіть маючи чинне бронювання від мобілізації, Віталій обрав собі підрозділ і посаду.
“Побачив вакансію у 78-му окремому десантно штурмовому полку – помічник начальника розвідки штабу. Чув багато гарних відгуків про них. Відправив резюме. Мене запросили на співбесіду, яку успішно пройшов. Дали відношення. Повідомив дружині, що мобілізуюсь і поїхав проходити базову загально-військову підготовку. Моїм оформленням, медоглядом займалась військова частина, навіть в ТЦК не ходив”, – згадує Віталій Ломага.
Наприкінці серпня, одразу після проходження загальної військової підготовки, Віталій відправився для виконання завдань на Сумщину. Каже, що його посада у Карпатському лісовому офісі дала дуже гарні навички.
“Я працюю зі спеціалізованими програмами, на яких дешифрую дані отримані з розвідувальних безпілотників. Вони трохи схожі на ті, якими користувався на своїй цивільній роботі. Мене навіть не довелось навчати. Важливо швидко і вчасно реагувати і не дати ворогу навіть шансів на спробу штурмових дій”.
Всі необхідні дані Віталій передає підрозділу, який оснащений сучасники норвезькими мінірозвідувальниками (10 на 2 см) Black Hornet. Вони безшумно залітають у найменші щілини і роблять якісні фото та відеозйомки. Також це Мавіки і новітні DJI Avata.
Після обробки матеріалу, всі зафіксовані позиції та координати ворога Віталій передає супутнім підрозділам, які знищують ворожі позиції, тим самим рятуючи життя піхотинцям. Тож лінію фронту на Сумщині тримають, хоча ситуація й тут не проста.
“Позиційні бої все одно тривають. Тому багато розвідувальної техніки зараз це просто розхідник. Частина все закуповує і передає. Але на це йде час. Тому я звертаюсь до Спілка воїнів-лісівників України. Ще будучи на своїй посаді в Карпатському офісі познайомився з її директором Володимиром Ковальчуком. Тож на службі дзвоню йому постійно. Допомога приходить швидко і регулярно”, – каже Віталій.
Днями Спілка передала йому розвідувальні дрони нового покоління DJI Avata, які витримують складні погодні умови та стійкі до радіоперешкод. Також допомогли із зарядною станцією та планшетом. А ще раніше, розвідників полку забезпечили комп’ютерною технікою.
“Мені також дуже приємно, що про мене не забувають. Філія піклується про мою родину. Ось нещодавно дружина отримала фінансову допомогу у 7500 грн на придбання паливних дров. Самі нам запропонували. В нас будинок з пічним опаленням. Тому родина зараз в теплі, я за них спокійний”
Хоч воїн-лісівник вже півроку не бачив свою родину, служити планує допоки не буде повного припинення вогню і демобілізації. Каже, побратимів у складній ситуації не покине. Ми пишаємось його мужніми вчинками і чекаємо на повернення! Робоче місце за Віталієм зберігається!