Що хвилює працівників ДП «Ліси України»?
Ми зібрали запитання та частину з них встигли поставили Голові Держлісагентства Віктору Смалю під час його публічного звіту. Публікуємо відповіді:
1.Дуже хороша норма в Земельному кодексі про самозалісені території. Але вона діє не на повну силу, оскільки громади не завжди хочуть визнавати самозалісені території. Чи планує агентство законодавчі ініціативи щодо обов’язкового визнання цих територій лісом, незалежно від форми власності? Бо внаслідок цього з’явились і приватні ліси на вже розпайованих землях.
Олександр Цега, лісничий Шепітського лісництва Путильського надлісництва філії «Подільський лісовий офіс»
Відповідь: «Ми не можемо одразу різко перейти від добровільної передачі цих земель до імперативної. У нас має бути нормальний процес взаємодії. І саме тому перед якимось жорсткими імперативними речами ми повинні запропонувати річ, яка влаштує і зацікавить територіальні громади.
Ця форма зацікавленості опрацьовується зараз. Розрахунок грошової матеріальної оцінки, розрахунок вартості землі по ріллі, він буде лягати у формі разової виплати від користувача до ОТГ. І це буде така форма інвестиційного плану. До того, як заходити в площину такого жорсткого імперативу ми будемо працювати з зацікавленістю громад в першу чергу».
2.З 2026 року в Карпатському регіоні стартує перехід до наближеного до природи лісівництва з відмовою від суцільних рубок у гірських лісах уже з 2027-го. Чи готова галузь до цього переходу кадрово, технологічно та нормативно? І яких екологічних та економічних результатів очікує Держлісагентство в найближчі роки?
Микола Сойма, інженер охорони та захисту лісу 1 категорії сектору охорони і захисту лісів в Закарпатській області відділу охорони і захисту лісів філії “Карпатський лісовий офіс”
Відповідь: «Станом на зараз — ні. У нас не внесені зміни до матеріалів лісовпорядкування. Це та основа, яка повинна лежати попереду всього. Якщо немає змін у матеріалах лісовпорядкування – немає запланованих заходів.
Зроблені вже підготовчі кроки до цього. Визначені типи лісу. Визначені потрібні типи деревостану. Тепер можна працювати із конкретними матеріалами лісовпорядкування. Ціль на 26-й рік — 1 млн га для ліспроекту для польових досліджень. Це означає, що близько 70% із цього мільйона припадає саме на Карпатський регіон. До квітня 2027 року ми точно будемо готові.
Станом на зараз, ні, звичайно. Тому що в нас дуже тісний графік. І 26-й рік повинен бути дуже динамічним.
Що стосується економічного ефекту: важливою для розуміння є норма приросту при господарюванні рубками переформування. Якщо звичайні заходи приносять приблизно від 4 до 5 кубічних метрів приросту на 1 га, то рубки переформування будуть давати до 12. Це більше, ніж удвічі. Але, звичайно, потрібно підготувати деревостан для цього. Це не буде з першого року. Але вже десятиліття друге ми перейдемо ось на отакі прирости. Ось це лежить в основі. І економічна модель переходу на рубки переформування доведена не тільки в Німеччині. Ця модель доведена і в Україні. І Анатолій Дейнека, який безпосередньо і закладав ці площі і протягом великої кількості років, спостерігав за тим, який вони дають результат саме ці методи, ці всі речі доводяться і в Європі і в Україні».
3.У нас у Вознесенському надлісництві є Андріївське урочище, яке відноситься до природньо-заповідного фонду. У 2022 році вигоріло 300 гектар урочища, на сьогодні згарище сягає 939 гектари, через природоохоронний статус ми не мали і не маємо можливості прибрати його. Деревина, яку можна було продати, втрачає цінність. Вже рік документи на зміну статусу і полощі урочища лежать на узгодження в Міністерстві. Чи може Держлісагенство повпливати на скорочення цих процесів, щоб «горільники» в межах ПЗФ можна було прибирати без проходження таких затяжних процедур?
Євген Валковський, провідний інженер лісового господарства філії «Південний лісовий офіс»
Відповідь: «Така проблема є не тільки в ПЗФ, а і в експлуатаційних лісах. Проблема полягає в тому, що у нас є великі зарегулювання у сфері оцінки впливу на довкілля. Будь-який горільник, в будь-якому лісі більше одного гектара – розчищення цього горільника передбачає проведення ОВД. Без ОВД це буде незаконною діяльністю. Саме це є причиною того, що навіть прифронтові ліси, які знаходяться безпосередньо в зоні бойових дій, до яких є доступ і які можна використати для фортифікаційних укріплень саме це є причиною чому вони не розробляються. І велика кількість сировини, яка поставляється на потреби оборони, їде з ресурсних областей. І це є причиною.
Тут не тільки про ПЗФ. Це в цілому по країні. Чи в 2025 році були спроби змінити? Були. І я вірю в те, що ми знайдемо цей баланс. Я вірю, що цей баланс знаходиться саме у використанні ресурсу, який постраждав від війни і у прифронтових областях.
Тому по ПЗФ точно ні, але по ОВД я вірю, що ми знайдемо цей баланс і підемо в площину роботи з лісами, які постраждали від війни. Можливо це навіть буде не у вигляді закону, а нормативно правового акту, який дозволить працювати у форматі експерименту.
У 2025 році у нас відбувся прецедент і вперше була прийнята постанова Кабміну, яка стосувалася нацпарку “Святі гори”. Це безпосередньо передній край зони бойових дій і цією постановою було врегульовано, що на потреби оборони без ОВД можна здійснювати заготівлю. Мені здається, що це наш реалістичний сценарій по якому будемо рухатись у 2026-му році. Все, що залежить від Державне агентство лісових ресурсів України, ми зробимо».