Протягом 2026 року ДП “Ліси України” ініціює 10 наукових досліджень

Заплановані дослідження спрямовані на вирішення деяких актуальних питань, які постають перед лісовим господарством. Це, зокрема, підвищення стійкості лісів до шкідників, адаптація насаджень до змін клімату та формування більш витривалих, посухостійких лісів. Також у фокусі уваги – наближене до природи лісівництво. 

Основні напрями наукових досліджень: 

Формування мережі демонстраційних ділянок (мартелоскопів) для досліджень,  правильного планування рубок переформування та навчань лісівників у лісах Карпатського регіону та Полісся.

З наступного року рубки головного користування у високогірних лісах Карпат будуть під забороною. Натомість вводяться рубки переформування, які спрямовані на перетворення штучних одновікових насаджень у різновікові та мішані ліси, близькі до природних. Процес відбувається шляхом вибіркового видалення окремих дерев. Такі підходи допомагають зберігати біорізноманіття та роблять ліси стійкішими до кліматичних змін.

Згідно зі Стратегією ДП «Ліси України», з 2030 року наближене до природи лісівництво застосовуватиметься вже у 20% українських лісів.

Тож цього року науковці закладуть біля 10 демонстраційних ділянок в різних видах деревостанів у Карпатському регіоні, і біля 20 у Столичному та Північному офісах, проведуть перші прийому рубки переформування. Змоделюють майбутній ліс і навчать лісівників визначати цільові параметри — бажані показники складу, густоти та будови для конкретного типу деревостану. 

Розробка системи моніторингу та заходів щодо мінімізації впливу омели австрійської на стійкість соснових лісів Полісся

Омела австрійська дедалі частіше з’являється у соснових лісах Полісся. Ця рослина – напів-паразит поселяється на гілках сосни і живиться соками дерева, через що воно слабшає, повільніше росте і стає більш вразливим до хвороб та шкідників. Її насіння розносять птахи, тому осередки зараження швидко з’являються в нових ділянках лісу.

Науковці напрацюють алгоритм дій  як зупинити цей процес. Фахівці дослідять масштаби ураження соснових насаджень, умови, за яких паразит розвивається найактивніше, та визначать найбільш уразливі ділянки лісу. На основі цих досліджень будуть розроблені практичні рекомендації.

Роль інтродукованих лісотвірних видів у формуванні стійких лісових насаджень у посушливих умовах південних регіонів

Важливо зрозуміти, як інтродуковані деревні види поводяться у місцевих природних умовах. Через зміну клімату, тривалі посухи та деградацію ґрунтів аборигенні для південних регіонів деревні види не завжди добре приживаються або формують нестійкі насадження. Водночас інтродуковані види часто демонструють кращу посухостійкість і швидший ріст, тому їх усе частіше використовують під час лісорозведення та відновлення лісів.

Однак разом із потенційними перевагами виникає і низка питань. Деякі інтродуковані види можуть агресивно поширюватися, витісняти місцеві види, змінювати склад рослинності або впливати на стан ґрунтів і біорізноманіття. Тому важливо оцінити не лише їхню продуктивність, а й довгострокові екологічні наслідки такого поширення.

Регенеративне лісівництво: інтеграція малопоширених плодових культур у самовідновлювані лісові екосистеми ДП “Ліси України”

Ідея полягає в тому, щоб дослідити можливість введення малопоширених плодових дерев і кущів у лісові екосистеми як елемент регенеративного лісівництва. Такі дерева та кущі можуть підвищувати біорізноманіття, створювати додаткову кормову базу для птахів і тварин, а також залучати запилювачів – бджіл, метеликів та інших комах, що підтримують стабільність екосистеми.

Плодові породи також впливають на стан ґрунтів: їхнє листя та плоди, що опадають, формують природний шар органіки, покращують родючість ґрунту та водний режим, що особливо важливо для відновлення деградованих ділянок. Науковці мають визначити, які саме культури доцільно інтегрувати в лісові насадження, як вони впливатимуть на природне поновлення лісу, біорізноманіття та стійкість екосистем.