Сотні мільйонів на протидію лісовим пожежам: навіщо ДП «Ліси України» так багато інвестує у пожежну техніку і обладнання
Цього року ДП «Ліси України» запланувало рекордні інвестиції у протипожежну техніку та обладнання – близько 400 млн грн. Це втричі більше, ніж минулого року.
Чому «Ліси України» інвестують у розвиток власної протипоженої системи, а не віддали цей напрям на аутсорс в ДСНС?
Наприклад, у Франції, Італії, Греції чи Польщі основну відповідальність за гасіння лісових пожеж несуть пожежно-рятувальні служби або служби цивільної безпеки, тоді як лісівники лише допомагають орієнтуватися на місцевості — надають карти, показують під’їзди та джерела води.
В країнах, де історично не має монополіста, а лісовим господарством займаються лісокористувачі різних форм власності – приватні, комунальні державні – цілком логічна централізація системи реагування на пожежі з боку держави.
В Україні та низці пострадянських країн історично склалася інша модель реагування. Вся відповідальність за організацію гасіння покладена на лісокористувача. ДСНС залучається, якщо виникла надзвичайна ситуація, яка визначається у ст. 2 Кодексу цивільного захисту України.
Відповідно до визначених наказом Міністерства внутрішніх справ України критеріїв, ДСНС можуть долучатися до гасіння лісових пожеж лише тоді коли площа поширення вогню досягає рівня надзвичайної ситуації (понад 50 га).
Відповідальність лісокористувача: нормативна база
У 2004 році Державним комітетом лісового господарства України був виданий наказ №278 “Про затвердження Правил пожежної безпеки в лісах України”. Документ чітко визначає, що “безпосереднє здійснення заходів щодо охорони лісів від пожеж, їх гасіння та обліку покладається на постійних лісокористувачів”.
Наразі найбільший лісокористувач в Україні – це ДП “Ліси України”, з площею лісового фонду майже 7 тис. га. Тобто ДП «Ліси України» відповідає за гасіння пожеж, всі інші структури можуть залучатись, але відповідатимуть за результат гасіння – лісівники!
Ці правила також зобов’язують підприємство мати державну пожежну охорону – фактично свої підрозділи, які базуються на лісових пожежних станціях або спеціальних пунктах, де зберігається вся необхідна техніка та обладнання для гасіння пожеж.
Лісокористувач також зобов’язаний забезпечувати профілактичні заходи – влаштування мінералізованих смуг, утримання лісових доріг у проїзному стані, облаштування пожежних водойм.
Кількість техніки та обладнання для протидії лісовим пожежам визначено постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2022 №612 «Про затвердження Порядку організації охорони і захисту лісів».
Саме на основі зазначених вимог ДП «Ліси України» формує план оновлення матеріально-технічної бази лісових пожежних станцій і комплектацію відповідних підрозділів!
Контракт з ДСНС: чому це неефективно?
Постанова Кабміну №612 крім іншого уточнює, що ДСНС може залучається до гасіння лісових пожеж, лише коли лісова пожежа виходить за межі “контрольованої ситуації” або є ризик, що вона такою стане. Це може бути: велика площа загоряння (понад 5 га) або швидке поширення вогню, складні умови (сильний вітер, спека, важкодоступна місцевість), нестача людей чи техніки у лісівників, загроза населеним пунктам, інфраструктурі або життю людей.
Отже, нормативна база в деяких складних випадках дає лісокористувачу права залучати ДСНС. Але це лише право! ДСНС може не приїхати ні на велику лісову пожежу, навіть коли вона набрала статус надзвичайної ситуації. На це є декілька причин.
1. Велика відстань до місця загорання
У 2017 році Кабінет Міністрів України видав розпорядження «Про схвалення Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій».В результаті основним завданням ДСНС стало реагування на масштабні надзвичайні ситуації.
Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1269 «Про територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій» змінила структуру ДСНС відповідно до нового поділу районів, який відбувся внаслідок реформи адміністративно-територіального устрою.
У результаті замість приблизно 500 районних підрозділів в ДСНС залишилося 136. Відстань від деяких віддалених лісових масивів до найближчого районного управління ДСНС багато десятків кілометрів. Переїзд пожежної техніки на таку відстань – це тривалий час та значні витрати.
2.Більша частина пожежних машин ДСНС потребує оновлення
Українські рятувальники отримують від міжнародних донорів нову техніку, але часто досі використовують застарілі машини, такі як ГАЗ-66, ЗІЛ-131 та «Урали».
Ці автомобілі відомі своєю витривалістю і здатністю проїхати там, де сучасна техніка іноді не справляється – особливо бездоріжжям або в лісі. Але водночас вони морально і технічно застарілі: споживають багато пального, частіше ламаються і не розвивають високої швидкості.
У реальних умовах це означає, що пожежні машини рухаються значно повільніше, ніж звичайний транспорт – у середньому близько 35 км/год по трасі, а на лісових дорогах ще повільніше. Через це рятувальники довше добираються до місця лісової пожежі, і площа поширення вогню може суттєво зрости.
3.Під час війни пріоритет ДСНС – ліквідація наслідків ворожих обстрілів
Пріоритети ДСНС під час воєнного стану регулюються Кодексом цивільного захисту України, який визначає порядок дій рятувальників.
У першу чергу ДСНС зосереджується на розборі завалів після обстрілів, порятунку людей, розмінуванні та реагуванні на руйнування критичної інфраструктури. А до гасіння лісової пожежі, навіть якщо це вже надзвичайна ситуація (де площа поширення вогню більше 50 га) ДСНС долучається лише тоді коли це не заважає виконанню основних завдань у зоні бойових ризиків.
У травні минулого року внаслідок влучання ворожого КАБу у прифронтовому Борівському лісництві вирувала лісова пожежа. Через посушливу спекотну погоду та сильний вітер за кілька годин вона досягла площі 110 га. Власними силами лісівники її ліквідували майже за добу.
“ Якби ми чекали рятувальників, за нашими підрахунками, лісова пожежа охопила б понад 1000 га лісу”, – згадує помічник начальника Ізюмського надлісництва філії “Слобожанський лісовий офіс” Олексій Шаповалов.
4.Послуги з аутсорсингу ДСНС не розраховані на великі лісові пожежі і коштують занадто дорого
Постанова Кабміну від 26 жовтня 2011 р. №1102 «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій» дозволяє на платній основі залучати рятувальні підрозділи.
Йдеться про ті функції, які не пов’язані з реагуванням на надзвичайні ситуації. Це можуть бути як профілактичні чи превентивні заходи, а також залучення техніки для гасіння чи запобігання займанням на об’єктах (наприклад, під час робіт у лісі чи на лісосіках).
Теоретично, за окрему плату рятувальників можна залучити і на гасіння невеликої лісової пожежі. В ДП «Ліси України» вже розглядали цей варіант. Але ключове питання – чи буде це дешевше, ніж власні інвестиції.
Приклад розрахунку вартості приїзду ДСНС для лісової пожежі площею 0,03 га.
Виїзд на таке займання потребує залучення одного пожежного автомобіля з п’ятьма рятувальниками, які мають подолати близько 100 км (у дві сторони).
Середня швидкість ГАЗ-66, ЗІЛ-131 та «Уралів» по трасі складає 35 км/год. Тому лише дорога займає майже три години, ще дві – безпосередньо гасіння. У підсумку – майже п’ять годин роботи, 83 літри витраченого пального, повний бак води. Все разом понад 20 тис. грн.
«Площа минулорічних пожеж – приблизно 6 тисяч га (більшість з яких сталися на прифронтових територіях), послуги ДСНС обійшлась би нам у понад 3 млрд гривень», – зазначає заступник директора Департаменту лісового господарства ДП “Ліси України” Микола Гонтарук.
Пожежні підрозділи місцевих громад: марні сподівання
Відповідно розпорядження Кабміну «Про схвалення Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій» функції гасіння пожеж у територіальних громадах повинна бути передана до місцевої пожежної охорони та добровільних пожежних команд.
Але значна частина громад не має фінансових ресурсів для повноцінного утримання пожежних підрозділів і техніки!
В умовах війни фінанси спрямовується на оборону. Багато чоловіків призвані на службу в ЗСУ і зараз просто немає ким заповнити посади у місцевій пожежній охороні.
Формально вимога існує, фактично в багатьох громадах вона не реалізована.
Інвестиції ДП «Ліси України» у пожежну безпеку: що плануємо цього року
Підприємство цього року планує придбати
– 16 сучасних великогабаритних пожежних авто українського виробництва. .
– 2 тисячі пожежних рукавів, більше сотні стволів,
– близько 700 ранцевих обприскувачів
– десятки лісопожежних модулів.







