Міжнародний дайджест лісових новин
У Державних лісах Польщі розпочалися безпосередні протипожежні заходи
По всій країні працює розгалужена система моніторингу, виявлення та гасіння пожеж, яка дає змогу швидко реагувати й обмежувати втрати в лісах.
Безпосередні протипожежні заходи є ключовим елементом системи охорони лісів, спрямованим на швидке виявлення загроз і негайне вжиття заходів із гасіння.
Заходи проводяться в період найбільшої пожежної небезпеки й охоплюють повну мобілізацію польових служб, спостережних пунктів, а також співпрацю з Державною пожежною службою та іншими службами.
У чому полягають безпосередні протипожежні заходи?
Безпосередні протипожежні заходи в Державних лісах Польщі — це етап функціонування системи протипожежної охорони, під час якого всі її елементи переходять у режим повної оперативної готовності. Їх запускають у період підвищеної пожежної небезпеки — найчастіше від ранньої весни до осені, коли погодні умови сприяють виникненню та поширенню вогню.
На практиці це означає посилення дій, пов’язаних із виявленням, локалізацією та швидким гасінням пожеж. Ключову роль тут відіграє система спостереження й оповіщення, що охоплює протипожежні спостережні вежі, наземні та авіаційні патрулі. Оператори спостережних пунктів здійснюють постійний моніторинг лісових територій, а в разі виявлення диму негайно передають інформацію до пунктів оповіщення та диспетчеризації.
Безпосередні протипожежні заходи також передбачають підтримання сил і засобів гасіння в постійній готовності. Лісівники співпрацюють із Державною пожежною службою та добровільними пожежними дружинами, а за потреби використовують також спеціалізовану техніку, зокрема літаки для гасіння пожеж і гелікоптери. Завдяки розгалуженій мережі протипожежних під’їздів і пунктів забору води можна швидко дістатися до місця події та ефективно проводити гасіння.
Важливим елементом безпосередніх заходів є також поточне прогнозування пожежної небезпеки. Щоденні вимірювання вологості лісової підстилки та аналіз метеорологічних умов дають змогу визначати ступінь небезпеки й відповідно коригувати рівень готовності служб. У крайніх ситуаціях запроваджуються тимчасові заборони на відвідування лісу.
Мета безпосередніх протипожежних заходів — якнайшвидше виявити пожежу й загасити її на початковій стадії. Статистика показує, що переважну більшість пожеж у польських лісах ліквідовують на дуже ранньому етапі, ще до того, як вони охоплять більшу площу. Це результат ефективної роботи системи та доброї організації лісових і рятувальних служб.
Не менш важливою є й роль суспільства. У період проведення заходів особливо важлива пильність людей, які перебувають у лісах: швидке повідомлення про загрозу може суттєво обмежити наслідки пожежі.
Система протипожежної охорони Державних лісів Польщі
Система протипожежної охорони в Державних лісах Польщі — це комплексний механізм, спрямований на запобігання лісовим пожежам у Польщі, їх швидке виявлення та ефективне гасіння. Завдяки її належному функціонуванню більшість пожеж ліквідовують на початковій стадії, ще до того, як вони встигають охопити більшу площу.
Основою протипожежної системи є постійний моніторинг лісів. По всій країні працюють спостережні вежі та сучасні системи камер, які дають змогу виявляти дим і швидко визначати місце загрози. Саме швидка локалізація пожежі має ключове значення для ефективності гасіння.
Моніторинг доповнюють наземні та авіаційні патрулі. Лісівники й екіпажі патрульних літаків контролюють території, особливо вразливі до пожеж, насамперед у періоди посухи та високих температур. Завдяки цьому можна швидко реагувати на загрози, що виникають.
Важливим елементом системи протипожежної охорони лісів є відповідна інфраструктура.
Державні ліси Польщі мають розгалужену мережу лісових доріг — так званих протипожежних під’їздів, — які дають змогу рятувальним службам швидко дістатися до місця пожежі. Важливу роль відіграють також пункти забору води та протипожежні смуги, що обмежують поширення вогню.
Система протипожежної охорони також базується на прогнозуванні пожежної небезпеки. Щодня проводять вимірювання вологості лісової підстилки та аналіз погодних умов. На цій основі визначають ступінь пожежної небезпеки в лісах, що дає змогу коригувати рівень готовності служб і запроваджувати можливі обмеження, зокрема заборону на відвідування лісу.
Ключове значення для ефективності системи має також співпраця
Державні ліси Польщі взаємодіють із Державною пожежною службою, добровільними пожежними дружинами та іншими службами. Спільні дії дають змогу швидко й ефективно гасити лісові пожежі та мінімізувати втрати для природи.
Невід’ємним елементом системи є також освітні заходи. Інформаційні кампанії нагадують, що більшість лісових пожеж у Польщі виникає з вини людини. Саме тому так важливо дотримуватися правил безпеки під час перебування в лісі.
Завдяки поєднанню сучасних технологій, доброї організації та залученості служб система протипожежної охорони Державних лісів Польщі ефективно захищає польські ліси від пожеж.
Польща має одну з найбільших кількостей лісових пожеж у Європі — третє місце за річною кількістю пожеж. Водночас середня площа однієї пожежі є однією з найменших: 25-те місце серед 28 країн.
Державні ліси Фінляндії відновили понад 30 тисяч гектарів боліт упродовж 2020-х років
У Фінляндії державне лісове господарство продовжує масштабні роботи з відновлення природних екосистем. Лише торік різні підрозділи державних лісів відновили природний стан приблизно 2 800 гектарів боліт, а загальна площа відновлених боліт у 2020-х роках уже перевищила 30 тисяч гектарів. Окрім цього, на державних землях і водних територіях покращували стан багатьох інших природних оселищ.
Стратегічна мета державних лісів Фінляндії — збереження та посилення біорізноманіття на державних землях і водних територіях. У країні вже понад 30 років займаються відновленням природного стану на природоохоронних територіях і в лісах багатоцільового використання. За цей час планування, виконання та моніторинг природоохоронних заходів розвивалися у співпраці практичних фахівців і науковців.
Минулого року природоохоронні роботи фінансували як за рахунок доходів державного лісового господарства, так і за рахунок бюджетних коштів Міністерства довкілля та Міністерства сільського і лісового господарства Фінляндії в межах державної програми відновлення природних оселищ.
Особливу увагу приділяли болотам і водним об’єктам у лісах багатоцільового використання. Тут торік було відновлено близько 1 400 гектарів боліт. Відновлені території виводять із господарського використання — у майбутньому там більше не проводитимуть рубок чи інших заходів, що впливають на водний режим.
Витрати на відновлення та інші природоохоронні роботи становили близько одного мільйона євро.
«Відновлення боліт — це балансування між впливами на біорізноманіття, клімат і водні об’єкти. Не всі вигоди можна отримати негайно», — зазначає керівниця з питань землекористування державного лісового господарства Ріікка Мюллюля.
Окрім відновлення боліт, у лісах багатоцільового використання проводять й інші природоохоронні заходи: догляд за широколистяними та сухими сонячними оселищами, а також контрольовані випалювання.
Останніми роками важливою частиною роботи стали заходи з покращення стану водних об’єктів. Зокрема, торік було усунуто 102 перешкоди для міграції риб та інших водних організмів, а також відновлено близько 47 кілометрів водотоків.
Для реалізації цих завдань у різних регіонах Фінляндії найняли нових фахівців із водного господарства, які займаються плануванням відновлювальних робіт і підтримують фахівців із лісогосподарського планування.
«Під час планування відновлення малих водних об’єктів ми прагнемо до розгляду на рівні водозбірних басейнів, тобто у водному плануванні лісогосподарських заходів враховуємо не адміністративні межі, а природні межі», — розповідає Ріікка Мюллюля.
Комплексна мета таких заходів — зменшення потрапляння до водойм поживних речовин, завислих частинок і шкідливих речовин. Роботи концентрують там, де їхній екологічний ефект буде найбільшим.
Значний обсяг робіт із відновлення природи також виконують природоохоронні служби державних лісів Фінляндії. У 2025 році вони проводили заходи з покращення стану різних типів природних оселищ на державних природоохоронних територіях.
«Роботи загалом пройшли за планом і добре. Відновлення лісів за допомогою випалювання природоохоронні служби виконали в меншому обсязі, ніж планувалося; головною причиною стала нестійка погода на початку літа», — говорить керівниця напряму послуг із відновлення Йоганна Руусунен.
Одним із найбільших проєктів 2025 року стало відновлення болотного комплексу Верккісуо в містах Оулу та Пудас’ярві. На ділянці Конікайстот, яка раніше була осушена канавами, минулого літа перекрили осушувальні канави на площі 154 гектари. Це дозволило суттєво відновити природний водний режим території.
«Саме такі комплексні об’єкти відновлення, завдяки їхній високій ефективності, визнані важливими також у роботі з підготовки національного плану відновлення, яка нині здійснюється під керівництвом Міністерства довкілля. У Фінляндії ми маємо перевагу порівняно з багатьма іншими країнами ЄС, оскільки відновлення проводиться, а досвід накопичується ще з 1990-х років. Програма відновлення природних оселищ та природоохоронні проєкти, виконані переважно за кошти Європейського Союзу, тепер окуповують себе», — говорить керівник напряму послуг природоохоронних служб Сантту Карексела.
Загалом у 2025 році природоохоронні служби державних лісів Фінляндії відновили 1 395 гектарів боліт, 347 гектарів традиційних біотопів, 71 лісове оселище та 23 прибережні природні об’єкти. Також було відновлено близько 7 кілометрів струмків, покращено стан водно-болотних угідь на 23 об’єктах і проведено випалювання лісів на площі 29 гектарів.
Своєю чергою державне лісове господарство у 2025 році відновило 1 403 гектари боліт у лісах багатоцільового використання, провело різні типи природоохоронних випалювань на площі 630 гектарів та відновило струмки й водотоки на 47 кілометрах.
У Румунії лісівники провели обробку понад 2,7 тисячі гектарів лісів від гусениць-шкідників
У Румунії Національна лісова адміністрація «Ромсільва» цієї весни провела масштабні заходи із захисту лісів від гусениць, що об’їдають листя дерев. У травні обробку здійснили на загальній площі 2 789 гектарів лісового фонду.
Найбільший обсяг робіт виконали в лісовому управлінні Яломіца — 1 404 гектари. Ще 887 гектарів обробили в лісовому управлінні Джурджу, 367 гектарів — у лісовому управлінні Келераші та 131 гектар — на територіях, якими управляє лісове управління Ілфов.
Необхідність проведення таких заходів визначили за результатами прогнозів і польових перевірок, які здійснювали фахівці Національної лісової адміністрації «Ромсільва». У кількох регіонах зафіксували збільшення чисельності гусениць-шкідників, здатних завдати серйозної шкоди листяним лісам.
Основною метою робіт було недопущення масового пошкодження деревостанів і збереження стійкості лісових екосистем.
Для обробки використали біологічний інсектицид на основі бактерій. У Національній лісовій адміністрації «Ромсільва» наголошують, що препарат вибірково діє лише на личинок шкідників і не впливає на здоров’я людей, лісову рослинність чи дику фауну в оброблених лісах.
Обробку лісів проводили за допомогою спеціалізованих літаків.
Подібні заходи в Румунії проводили й торік. Тоді обробку лісів від гусениць-шкідників виконали на площі 7 088 гектарів у лісових управліннях Джурджу, Яломіца та Келераші.
Наразі Національна лісова адміністрація «Ромсільва» управляє 3,13 мільйона гектарів державних лісів. Крім того, на договірних засадах вона надає лісогосподарські послуги ще для 1,1 мільйона гектарів лісів інших форм власності.
Усі державні ліси Румунії мають сертифікацію ведення лісового господарства відповідно до міжнародних стандартів.
У Швеції лісівники скорочують використання торфу у вирощуванні саджанців і переходять до екологічніших технологій
Шведська державна лісова компанія Sveaskog разом зі своїм підрозділом із виробництва садивного матеріалу «Шведські лісові саджанці» активно скорочує викиди парникових газів і змінює підходи до вирощування молодих дерев.
Уже сьогодні у виробництві саджанців вдалося замінити близько 75% торфу, який традиційно використовувався як основний компонент субстрату. Це дозволяє суттєво зменшувати вуглецевий слід кожного саджанця.
«Нам вдалося замінити 75% торфу для вирощування і при цьому вирощувати саджанці, які відповідають нашим високим вимогам до якості», — говорить Ребекка Ларссон, фахівчиня з вирощування у Sveaskog.
У компанії зазначають, що наступним кроком є повна відмова від торфу. Наразі активно випробовують альтернативні компоненти, зокрема деревне волокно, яке вже показує хороші результати у поєднанні з новими підходами до догляду за рослинами.
«2026 рік стане першим роком, коли ми взагалі не замовлятимемо чистий торф для вирощування. У всіх субстратах, у яких ми вирощуватимемо саджанці надалі, частку торфу буде в тій чи іншій формі зменшено».
Фахівці підкреслюють, що ключовим критерієм залишається якість посадкового матеріалу — насамперед добре розвинена коренева система та збалансований розвиток рослини. Саме це забезпечує кращу приживлюваність у лісі.
Результати вже помітні: саджанці добре приживаються та стабільно ростуть після висаджування. Їхній розвиток додатково відстежують у межах довгострокового моніторингу.
З 2023 по 2024 рік підрозділ «Шведські лісові саджанці» вже скоротив викиди парникових газів, пов’язаних із використанням торфу, на 17%. Загальна стратегічна мета компанії Sveaskog — зменшити викиди у своїй діяльності та ланцюгу постачання на 60% до 2034 року.
Сьогодні «Шведські лісові саджанці» є одним із найбільших виробників садивного матеріалу у Швеції, а вирощування здійснюється у п’яти розсадниках по всій країні.
