Міжнародний дайджест лісових новин
У Франції лісова пожежа в регіоні Діуа знищила понад 4 200 гектарів лісу
Лісова пожежа виникла після удару блискавки 24 червня 2026 року. Після часткової стабілізації ситуації 3 липня вогонь знову поширився через сильний вітер.
Станом на 20 липня найбільше постраждали державні ліси Жюстен, Солор і Ло, а майже 2 600 гектарів насаджень зазнали середнього або сильного ураження.
За даними Національного управління лісів Франції (ONF), пожежу локалізували, однак вона ще не ліквідована. Пожежники служби SDIS разом із патрулями ONF продовжують гасити окремі осередки тління, щоб запобігти новим займанням.
Доступ до лісового масиву заборонений згідно з префектурним розпорядженням від 17 липня. Обмеження діятимуть ще кілька тижнів, а можливо, й місяців через небезпеку падіння пошкоджених дерев, нестійкі ґрунти та ризик каменепадів.
Найбільше постраждали захисні ліси
Переважно вогонь знищив насадження сосни чорної австрійської. Ці ліси були створені наприкінці XIX — у середині XX століття в межах програм відновлення гірських територій. Вони виконують важливу захисну функцію, стримуючи ерозію ґрунтів, каменепади та паводки, а також використовуються для заготівлі деревини.
Серед постраждалих територій — державні ліси Жюстен, Солор і Ло. Вогонь також зачепив комунальні ліси Солор-ан-Діуа та Екс-ан-Діуа, а також приватні лісові масиви.
Ліси Діуа є оселищем низки рідкісних видів рослин і тварин. Тут росте кизильник Дофіне, а також мешкають беркут, змієїд європейський, великий яструб, польовий лунь, білоногий рак, перлинна ящірка, малий і великий підковики.
Після пожежі: убезпечити, супроводжувати та відновлювати
Першочергове завдання фахівців ONF — зробити постраждалу територію безпечною. Вони прибирають аварійні дерева та оцінюють ризики ерозії, нестійкості схилів, каменепадів і паводків.
Наступним етапом стануть експертні обстеження, які мають визначити наслідки пожежі для схилів і водозбірних територій, а також оцінити масштаби збитків і здатність лісу до природного відновлення.
У ONF зазначають, що висаджування нових дерев не проводитиметься автоматично. Якщо природне поновлення виявиться достатнім, ліс відновлюватиметься самостійно. У разі потреби висаджуватимуть різноманітні породи дерев, більш стійкі до змін клімату та майбутніх пожеж.
Відновлення лісу триватиме роками, тому остаточно оцінити наслідки пожежі можна буде лише з часом.
У Швеції на ліквідацію наслідків шторму «Йоганнес» і снігопадів «Анна» виділили 20 млн крон
Шведське лісове агентство визначило, як використає додаткові кошти, виділені на ліквідацію наслідків шторму.
Кошти спрямують, зокрема, на консультації для власників лісів, ремонт і поліпшення лісових доріг, а також створення нових цифрових карт, які допоможуть швидше виявляти дерева, повалені буревієм.
Загалом агентство планує реалізувати близько десяти заходів. Частина з них допоможе ліквідувати наслідки останніх буревіїв, інші мають підготувати лісове господарство до подібних ситуацій у майбутньому.
Серед запланованих заходів:
– Шведське лісове агентство разом із Шведським інститутом досліджень лісового господарства підготує пропозиції для національного плану модернізації лісових автомобільних доріг. Уже зараз їхній стан ускладнює вивезення великих обсягів деревини після буревіїв. Через тепліший і вологіший клімат ця проблема може лише загострюватися.
– Удосконалять цифрові технології для виявлення пошкоджених ділянок лісу. Нові карти дадуть змогу швидше оцінювати масштаби руйнувань і спрямовувати техніку та людей туди, де вони потрібні найбільше.
– Дані про ліси, пошкоджені штормом «Йоганнес», збиратимуть за допомогою гелікоптера. Це дасть змогу, зокрема, контролювати стан природоохоронних територій.
– Розширять консультаційну підтримку власників лісів, яку агентство почало надавати одразу після шторму «Йоганнес». Йтиметься як про першочергові роботи, так і про заходи, які допоможуть зробити ліси стійкішими до змін клімату.
– Посилять моніторинг поширення короїда-типографа.
– Прискорять розгляд заявок на проведення рубок. Для цього агентство вже перерозподілило частину своїх ресурсів.
– Також дослідять, як безлісосічне ведення лісового господарства впливає на стійкість лісів до різних пошкоджень. Результати використають під час підготовки до майбутніх буревіїв.
Шторм «Йоганнес», який пройшов 27–28 грудня 2025 року, повалив майже 11 млн кубометрів лісу. Частину виділених коштів також використають, щоб оцінити, наскільки ефективно лісовий сектор і державні установи впоралися з наслідками стихії та які висновки варто врахувати на майбутнє.
«Ми також підтримуємо лісове господарство після шторму «Дейв», який зачепив південну Швецію під час великодніх вихідних 2026 року, і враховуємо досвід також цього шторму», – говорить генеральний директор Шведського лісового агентства Стаффан Норін.
У Шотландії відновлюють давні дощові ліси за допомогою спеціального проріджування дерев
Управління лісами та землями Шотландії використовує метод проріджування за принципом «ореолу» , щоб допомогти давнім місцевим деревам вижити та відновити природні дощові ліси помірного поясу.
Один із таких проєктів реалізують у Ардґартані. До Всесвітнього дня дощових лісів, який відзначають 22 червня, ця ділянка стала прикладом того, як у Шотландії намагаються повернути до життя ліси, що постраждали від минулих лісогосподарських практик.
Серед густих хвойних насаджень тут збереглися поодинокі місцеві широколистяні дерева. Колись це був давній ліс, який вирубали, а територію повторно засадили немісцевими хвойними породами. Такі ділянки називають плантаціями на місцях давніх лісів.
У XX столітті створення таких плантацій було поширеною практикою під час розширення сільського та лісового господарства. Лише пізніше стало зрозуміло, наскільки важливими є ліси з місцевих деревних порід для збереження біорізноманіття.
За останні десятиліття місцеві дерева в Ардґартані опинилися в тіні хвойних насаджень. Через постійну конкуренцію за світло, воду та поживні речовини вони можуть поступово слабшати й загинути.
Метод проріджування за принципом «ореолу» дає таким деревам більше простору для розвитку. Працівники видаляють немісцеві хвойні дерева навколо старих місцевих дерев, створюючи навколо них відкриту ділянку.
Координатор проєктів Управління лісами та землями Шотландії з відновлення дощових лісів Саймон Тернер пояснив: «Проріджування за принципом “ореолу” передбачає видалення немісцевих хвойних дерев безпосередньо навколо зрілого, давнього або “вікового” місцевого дерева.
Ми застосовуємо цей метод там, де неможливо легко дістатися до групи дерев і провести звичайне проріджування за допомогою техніки. Мета полягає в тому, щоб відкрити старе місцеве дерево, аби воно вижило й стало стабільнішим і міцнішим до того, як плантацію зрештою буде вирубано суцільною рубкою.
Завдяки очищенню навколишньої рослинності зменшується конкуренція за сонячне світло, воду та поживні речовини. Це дає змогу старішим деревам, наземній флорі та епіфітам — спеціалізованим рослинам і мікроорганізмам, які ростуть на деревах, таким як мохи, печіночники й лишайники, — розвиватися у стійкіші угруповання».
У зоні дощових лісів Шотландії фахівці спочатку визначили місцеві широколистяні дерева, які збереглися серед хвойних плантацій. Для цього використовували наземні обстеження та аерозйомку.
Кожне дерево позначили, а його розташування зафіксували за допомогою GPS. Потім навколо них бензопилами обережно створили «ореоли», не пошкоджуючи самі дерева та не створюючи ризику зараження через зрізи.
Саймон Тернер зазначив: «Ці дерева, що збереглися, мають потенціал стати насіннєвими деревами після розчищення ділянки. Добре відомо, що найкращий спосіб заселити розчищену ділянку — природне поновлення з насіння сусіднього джерела, адаптованого до конкретних умов довкілля».
Окрім проріджування за принципом «ореолу», Управління лісами та землями Шотландії проводить і масштабніші заходи для відновлення плантацій на місцях давніх лісів. Серед них — видалення немісцевих хвойних порід та інвазійних видів, зокрема рододендрона, а також контроль чисельності оленів.
