«Завдяки спільній роботі воїнів і підтримки з тилу, жодному російському окупанту не вдалось прорватись на правий берег Херсонщини», – говорить воїн-лісівник Олександр Рак.
У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” ми знайомимо вас із воїном-лісівником, який свідомо обрав службу в морській піхоті. Це історія про мужність і витривалість, про взаємопідтримку та незламне прагнення захистити те, що виборювалося століттями.
Олександр Рак працював провідним інженером лісового господарства у центральному апараті ДП «Ліси України», а перед мобілізацією обіймав цю ж посаду у філії “Південний лісовий офіс”.
У листопаді 2024 року отримав повістку. Без роздумів доєднався до ЗСУ. Сам обрав місце служби – 40-ва окрема бригада морської піхоти.
Воїн-лісівник декілька разів пройшов спеціальну підготовку. Спочатку на базі ВМС України здобув спеціальні навички кулеметника. А згодом опановував навички морського піхотинця на базі НАТО в Румунії.
Весь час служби Олександр тримає оборону на Херсонщині. У складі кулеметного розрахунку він прикривав сектор відповідальності свого підрозділу під час бою.
«За півтора роки служби в нас не було жодного випадку, щоб російський військовий потрапив на правий берег. Але ворог здійснює постійні спроби атак. Останнім часом росіяни масово запускають FPV дрони на оптоволокні намагаючись послабити наш потенціал перед здійсненням чергової спроби переправи і штурму».
Якщо на позиціях FPV на оптоволокні збивають з гладкоствольної зброї, то для тих хто підвозить необхідну техніку, продукти та інші речі першої необхідності – це дуже ускладнило роботу.
Нещодавно Олександра було переведено до взводу наземних роботизованих комплексів на посаду оператора. Аби не припинилось постачання і була змога вивозити поранених Олександр звернувся до підприємства. Просив допомогти з наземним роботизованим комплексом. Колеги познайомили Олександра з представниками Спілки воїнів-лісівників України, через яку лісівниками надаються великі обсяги допомоги.
«Дуже швидко ми отримали НРК. Він відмінно працює за будь-яких умов. Бере на себе до 300 кілограмів вантажу. Проблема з постачанням була швидко вирішена».
Крім того, філія “Південний лісовий офіс” допомагала його військовій частині з дровами. Колеги постійно підтримують з ним зв’язок і оперативно реагують на потреби.
Олександр зізнається, що йому приємна така увага. Це допомагає триматися й знаходити сили рухатися вперед. Він вірить, що війна обов’язково завершиться на нашу користь. Мріє повернутися до роботи в лісове господарство і щовечора повертатися додому, де на нього чекають рідні та домашній затишок.