Через бойові дії на Харківщині ДП «Ліси України» цього року призупинило роботу у 6 лісництва!

Не зважаючи на посилення обстрілів підприємство у регіоні збільшили заготівлю дров та іншої лісопродукції, готуючись до опалювального сезону.

Від представників деревообробників часто доводиться чути: «До війни Україна  заготовляла більше деревини, де ці обсяги зараз?» 

Ми починаємо розповідь про те, як війна змінила лісове господарство багатьох українських регіонів. Що відбувається із заготівлею прифронтових регіонів, в яких умовах доводиться там працювати працівникам ДП «Ліси України».

Перша наша історія про Харківщину.

Загальна площа лісових масивів Харківської області становить 419,4 тис. га, з яких 308,8 тис. га підпорядковані Слобожанській філії ДП “Ліси України”. До війни тут функціонували потужні лісові господарства. Річні обсяги заготівлі понад 540 тис. м³.

Проте війна все змінила. Понад 56% лісового фонду ДП “Ліси України” на Харківщини, а це понад 173,6 тис. га, є недоступними. Окуповані, заміновані, або є небезпечними через близькість до зони бойових дій. Протягом останніх кількох років розмінувати вдалося лише близько 1,5 тис. га.

З 2022 року через постійні ворожі обстріли та ведення бойових дій, лісові масиви постійно вигорали, площа пожеж за цей період сягнула — 24,7 тис. га.

Частину лісового фонду вдалось повернути з окупації, проводилась робота з відновлення роботи деокупованих господарств. Але наразі ситуація знову погіршується. Через постійні обстріли навесні 2026 року призупинили виробничу діяльність 6 лісництв області. Ворог здійснював прицільні прильоти БпЛА безпосередньо поблизу лісництв та поруч із проміжними складами під час навантаження продукції. 

До війни обсяги заготівлі складали  540 тис. м³ деревини, план на цей рік 327 тис. м³. Тобто щорічні втрати в обсягах заготівлі складають мінімум 200 тис.м3.

Втрачені не лише обсяги, але і якість. Понад половину заготівлі складають дрова, адже величезні лісові масиви, як зазначалось вище, вражені пожежами та уламками від боєприпасів.

Найбільше втрат зазнало Ізюмське надлісництво. Загальна його площа складає 149,5 тис. га, до якого увійшли три колишні держлісгоспи області – Ізюмський, Вовчанський та Куп’янський. Наразі понад 143,5 тис. га його угідь, а це понад 95%, є недоступними. 

Колишній Ізюмський держлісгосп одним із перших опинився в окупації — російські військові повністю знищили, спалили та розграбували його контори, техніку й виробничі цехи, а лісові ділянки лишаються недоступними через щільну замінованість.

Через близькість до лінії зіткнення та обстріли приборкувати вогонь лісівникам доводиться ледь не щодня. Оскільки відстань до лінії фронту на деяких ділянках становить від 3 до 20 км, лісові масиви регулярно потрапляють під ворожі удари. Зважаючи на високу мінну небезпеку, будь-який невеликий спалах може миттєво перерости у масштабну пожежу.

Виявляти нові займання тут у рази складніше, ніж у тилу: через безпекові обмеження неможливо використовувати сучасні системи відеонагляду. Замість стандартних камер спостереження за ситуацією стежать чергові на трьох спеціальних майданчиках, розташованих на височинах.

Саме тому на ліквідацію загорянь біля зони бойових дій вогнеборці виїжджають виключно групами з кількох машин та обов’язково у захисному спорядженні — бронежилетах і касках. Команда чітко керується картою розмінувань: якщо займання виникає на необстеженій території, спочатку викликають піротехніків для перевірки під’їзних шляхів, і лише після цього розпочинається гасіння.

Гасіння вогню розпочинається лише після відбою повітряної тривоги. Крім того, лісівники не вдягають формений одяг, аби не ставати очевидною мішенню для російських FPV-дронів.

«Кожна лісова пожежа поблизу лінії фронту — це колосальна відповідальність. Перш за все — за людей, їхнє життя та здоров’я», — ділиться помічник начальника Ізюмського надлісництва Олексій Шаповалов.

Ізюмське надлісництво дотаційне і тримається виключно завдяки підтримці підприємства. Допомога надається також іншим господарствам. Без інвестицій з центрального рівня втримати ситуацію в регіоні було б дуже складно.

Зокрема, ДП “Ліси України” протягом останніх двох років суттєво оновило автопарк та інвентар місцевих лісових господарств: надало високопрохідні пікапи з протипожежними модулями, ранцеві вогнегасники та трактори. Завдяки технічному переоснащенню площу лісових пожеж протягом минулого року вдалося зменшити майже в сім разів. Якщо у 2024 році в області вогонь охопив близько 13,6 тис. га, то у 2025 році цей показник вдалося втримати в межах 2 тис. га.

Під час цьогорічної весняної лісокультурної кампанії в області висадили 236 га лісу, з яких 37 га в Ізюмському надлісництві на розмінованих ділянках.

Зважаючи на умови у прифронтових регіонах, підприємство підтримує людей, які там працюють: вони отримують 20% доплати до посадових окладів.

Попри виклики в регіоні, філія долучилась до цьогорічної програми підприємства зі збільшення заготівлі. З початку року заготовлено на 30 тис. м3 більше, ніж торік. Найбільша увага це забезпечення населення та ЗСУ. Зокрема, з початку року споживачам уже відвантажили близько 60 тис. м³ паливних дров.

З бізнесом ситуація дещо складніша, навіть той відносно невеликий обсяг ділової деревини, який заготовляється, повністю не реалізується. В області на складах є залишки продукції, їх розвантаження очікують вже з третього кварталу.  Тож із завдання з забезпечення ресурсом споживачів підприємство цілком впоралось. 

Але порівнювати сьогоднішню ситуацію з довоєнною фізично не можливо. Відновлення лісового господарства регіону потребуватиме величезних коштів і розтягнеться не на одне десятиріччя/