Спростовуємо міфи та спекуляції!
Нещодавно на Хмельниччині і Тернопільщині відбулися зустрічі з бізнесом. Деякі учасники порушували питання щодо потреби у збільшенні заготівлі деревини, а також ставили питання про умови реалізації продукції, які не гарантують придбання достатнього обсягу за прийнятною для деревообробників ціною.
Вважаємо за доцільне підбити підсумки дискусії та остаточно спростувати міфи й спекуляції, які, на жаль, дехто почав поширювати у ЗМІ.
1.Чому зменшується заготівля?
Заготівля не зменшується! За 8 місяців 2024 року Подільська філія (Чернівецька, Хмельницька, Тернопільська області) заготовила 836 тис. м³ деревини, а за той самий період 2025 року — 845 тис. м³. Цього року на ринок додатково виставлено 9 тис. м³ деревини.
2.Чи правда, що заготівля до реформи була в два рази більше, ніж зараз?
Ні, це неправда! У 2022 році лісгоспами Чернівецької області було заготовлено 476 тис. м³ деревини, а за підсумками 2024 року філіями ДП «Ліси України» у Чернівецькій області — 488 тис. м³. Можливо, заготівля зменшилася у регіонах, де тривають бойові дії, територія замінована або використовується силами оборони. Проте у тилових регіонах ДП «Ліси України» не зменшувало заготівлю!
3.Як розподіляється заготовлена деревина?
76.5% виставляється на аукціони;
23% реалізується населенню та соцсфері (дрова паливні) за соціальними цінами;
0,5% поставлено ЗСУ.
Як бачимо, ніяких прихованих схем реалізації. Увесь обсяг продукції за виключенням соцфери та військових потреб виставляється на біржові торги.
4.Куди зникає деревина, від якої відмовилися покупці на біржі?
За перше півріччя покупці з різних причин відмовилися від приблизно 28 тис. м³ законтрактованої продукції, що становить менше ніж 6% від усієї деревини, виставленої на торги. Продукція не списана, не зникла, не реалізована за прямими договорами!
Весь обсяг «відмов» виставлений на додаткові біржові торги та реалізований за ринковими цінами на таких самих конкурентних електронних аукціонах.
5.Чи можна заготовляти більше, щоб стабілізувати ціни?
Обсяг деревини, який лісівники мають право заготовити, визначається так званими матеріалами лісовпорядкування. Матеріали виготовляються спеціальними проєктними організаціями, проходять дуже складну та тривалу (багаторічну) процедуру погодження та затверджуються профільним міністерством. Наразі маємо тенденцію не до збільшення, а до зменшення розрахункової лісосіки в процесі оновлення матеріалів лісовпорядкування.
Як це відбувається? Наприклад, на Хмельниччині матеріали лісовпорядкування були виготовлені у 2018 році. А вже у 2019 році запроваджено заборону на проведення заготівлі в господарській зоні національних природних парків. Тож на Хмельниччину припало мінус 90 тис. м³ заготівлі на рік. Аналогічна ситуація по інших регіонах. У 2019 році ухвалили закон, який обмежує заготівлю в гірських ялицево-букових лісах Карпат.
У Чернівецькій області одразу випало 80–90 тис. м³ заготівлі на рік. Нещодавно під час проведення процедури ОВД на Тернопільщині з’ясувалося, що більша частина лісфонду області зарезервована під природно-заповідний фонд. Тож в оновлених матеріалах лісовпорядкування потенціал заготівлі в цій області може бути суттєво зменшений.
Внаслідок запровадження нових екологічних обмежень лісівники Подільської філії останніми роками «вибирають» приблизно 90% лісосічного фонду — і це максимум, який наразі можливий. У перспективі заготівля буде ще більш обмеженою. Але питання, чому так відбувається, деревообробний бізнес має ставити не лісівникам, а на рівні держави, яка визначає пріоритети та формує політику у лісовій сфері!
Підбиваємо підсумки:
✔️ Лісівники зробили все можливе, щоб не зменшити, а навпаки — збільшити заготівлю.
✔️ Усе, що не стосується забезпечення населення та військових, реалізується через біржові торги — основні та додаткові. Увесь обсяг продукції викуповується переможцями торгів.
✔️ У перспективі заготівля може зменшитися — ми чесно про це говоримо. Але вирішення проблеми залежить не від лісівників, а від держави, яка формує політику.