Видання NGL.media опублікувало статтю «Фантастичні вирубки і де їх шукати». В публікації стверджується, нібито українські Карпати з 2000 року втратили 10% лісів. Автори наводять інтерактивну карту «знелісення». Одразу з посиланням на думку «експертів» вкидається «пояснення» причин втрати лісів: «в Україні до 50-70% рубок є нелегальним», «ліс більше там не відновлюється», «документи у лісників, але їх дотримуються лише на папері» тощо.
А що насправді?
1️. Як на картах GLAD зникають ліси… Фінляндії, Латвії та Польщі
Інтерактивна карта Global Land Analysis and Discovery (GLAD), на які посилаються автори публікації, демонструє ситуацію з «втратою» лісів не лише в Україні.
https://glad.earthengine.app/view/global-forest-change…;
Навіть наочно добре видно, що найбільшої «втрати» лісів з 2000 року зазнали Фінляндія, Швеція, Латвія, Чехія, Польща, Німеччина.
Як же так? Адже ми звикли вважати ці країни взірцем екологічної свідомості!
Відповідь полягає в тому, що новий ліс на місці вирубки європейські лісівники висаджують через декілька років. У свою чергу, GLAD ідентифікує лісовий покрив, коли дерева досягають висоти понад 5 метрів. Тобто GLAD починає «бачити» новий ліс лише приблизно через 10 років. Насправді ж, ніякого масштабного знелісення не відбувається.
Наприклад, у травні 2014 року територією Ужгородського та колишніх Перечинського і Великоберезнянського лісових господарств пройшов буревій, внаслідок якого утворилися значні площі суцільних вітровалів і буреломів. Тому у період 2014-2016 років на території господарств зафіксований пік суцільних зрубів (суцільних санітарних рубок) із подальшим лісовідновленням. На даний час територія вкрита насадженнями із бука та клена-явора зі штучним введенням інших порід (модрини, сосни, ялиці, дугласії, дуба). А на картах GLAD це знелісені території!
Ми порівняли нібито знелісені ділянки лісництв на картах, опублікованих виданням, з тим, що є насправді, і виявили, що до червоних зон потрапили території, які ніколи не належали до земель лісового фонду. Вони є власністю місцевих громад. Натомість території лісового фонду залісені. Щоб переконатися в цьому, достатньо виїхати на місце і зробити фото.
Тобто за картами GLAD робити висновки щодо «втрати» лісів є абсолютно некоректним!
2️. Greenpeace позитивно про Україну і негативно про…країни ЄСД
Для підтвердження «фантастичних рубок» в українських Карпатах NGL.media посилається на минулорічний звіт Greenpeace.
https://www.greenpeace.org/…/4d55ce01-raport-karpacki…
Але висновки звіту не направлені проти України! У звіті стверджується, що за останні 5 років на понад 30% зросла швидкість втрати карпатських лісів на території… країн членів ЄС. А на території не членів тренд не змінився. На території ЄС за рік втрачається майже у 5 разів більша площа лісів, ніж за межами Євросоюзу.
У звіті вказується, що порівняно з іншими країнами карпатського регіону (Румунія, Словаччина, Польща, Угорщина, Чехія, Сербія) в Україні найбільшій відсоток лісів повністю захищених від людської діяльності! А ухвалені зміни до законодавства щодо захисту лісів Карпат дають надію на їхнє збереження.
Так, у Greenpeace вважають, що на збереження лісів негативно впливає будівництво доріг, у якості прикладу згадали будівництво дороги у Вигодському лісовому господарстві. Але ж в Україні щільність мережі лісових доріг у гірській місцевості в рази поступається європейський! А нова дорога у Вигоді ніколи(!) не використовувалася для проведення суцільних рубок, тим більше у старовікових лісах. Дорога будувалася за грантові кошти і має здебільше соціальну функцію.
3️. Справжня проблема Карпатських лісів, яку чомусь не помітили у NGL.media
За останні два десятиріччя європейські країни карпатського регіону дійсно збільшили рубки. На картах GLAD можна побачити дуже масштабні рубки у Чехії.
Причина у масових всиханнях ялинових насаджень, пов’язаними зі змінами клімату та іншими факторами. Площа всихання ялинників у Карпатському регіоні України у 2016 році склала понад 36 тис. га, маса всихаючої на корені деревини становила більше 11 млн м3. Не зважаючи на всі зусилля лісівників, станом на 1 січня 2019 року загальна площа всихання ялинових лісів зменшилася лише до 26 тис. га.
Поруч із дорогою у Вигодському господарстві (яку згадували у Greenpeace) місцеві лісівники заклали моніторингові площі. У 2021 році на ділянці з тисячею дерев було 240 неліквідних дерев, у 2024 році – 420. Проблема всихання не зникла, проблема прогресує.
У таких країнах, як Чехія, проблему всихання вирішили радикальними методами: за декілька років вирубали всі проблемні ділянки та висадили новий ліс (саме тому на певний період зменшилася площа, вкрита лісом). Україна, з огляду на позицію екологічної спільноти, рухається надто повільно, втрачаючи колосальні кошти через зниження якості деревини.
4️. Неминучість покарання за незаконні рубки
Тема незаконних рубок використовується у публікації дуже маніпулятивно. Але, якщо вже торкатися цієї теми, то варто погодитися з єдиним – в Україні ще не працює принцип невідворотності покарання за незаконні рубки. В одиничних випадках передані безпекою ДП «Ліси України» правоохоронцям матеріали щодо незаконних рубок завершуються реальними термінами ув’язнення.
***
На завершення. Публікація про «фантастичні рубки» створена NGL.media за фінансової підтримки проєкту EU4IM. Мета проекту – фінансово допомогти медіа зі Східної Європи створювати суспільно важливий контент, який базується на фактах. Під час підготовки матеріалу за грантові європейські кошти автори не звернулися за коментарем до жодної офіційної установи – Міндовкілля, Держлісагенства, Держліспроєкту, УкрНДІгірліс. Таке враження, що автори свідомо намагалися створити однобічне бачення ситуації та приховати важливі факти, що абсолютно не відповідає базовим принципам європейської журналістики.
Наприклад, у статті стверджується, нібито 80% втрат лісу припадають на лісництва Держлісагентства, решта – комунальні ліси, землі запасу і ліси Міноборони, Міносвіти чи Мінагрополітики. Чомусь випадково не згадуються нацпарки, хоча, судячи з карт GLAD, у них є «червоні плаями» знелісення.
Готуємо звернення до проєкту EU4IM – замість того, щоб допомогти суспільству країн Східної Європи об’єктивно розібратися у важливих проблемах, грантові кошти використовуються для маніпуляції суспільною думкою та лобіювання інтересів певного кола осіб.