Куди летять червонокнижні птахи: у лісах Київщини розпочався сезон кільцювання
На Київщині розпочався наступний етап моніторингу оселищ червонокнижних видів птахів. Він передбачає проведення робіт з кільцювання маленьких пташенят для відстеження їхньої міграції, виживання та стану популяцій у природному середовищі.
До досліджень залучені фахівці WWF-Україна, науковці Київського зоопарку, ДП “Ліси України” та Західноукраїнське орнітологічне товариство.
Щорічний моніторинг триває з початку березня у лісовому фонді нашого підприємства. На першому етапі лісівники спільно з представниками WWF-Україна перевірили чи повернулись птахи до своїх гнізд, а також шукали нові місця гніздування. Зокрема, такі виявили у Тетерівському надлісництві, де оселився орлан-білохвіст. Лісівники з науковцями наразі працюють над створенням нової охоронної зони. До прикладу, лише в цьому надлісництві діє 12 охоронних зон.
Кілька тижнів тому, орнітолог Київського зоопарку перевірив зростання нового потомства червонокнижних видів птахів – чорного лелеки, змієїда, підорлика малого та журавля сірого.
“Зараз пташенята чорних лелек мають вік 6 тижнів. Це ідеальний час аби розпочати їхнє кільцювання. Бо їх вже не охороняє дорослий птах, а самі ще літати не вміють. Днями ми виїхали в ліс аби розпочати роботи. Зараз працюємо у заказнику, який розташований у Катюжанському лісництві ДП “Ліси України”, далі проведемо роботи у Тетерівському надлісництві”, – розповідає науковий співробітник відділу «Птахи» Київського зоопарку Олександр Панчук.
Кільцювання птахів – це метод мічення птахів за допомогою надівання на лапку легкого металевого або пластикового кільця з індивідуальним номером та адресою орнітологічного центру. Цей спосіб є одним із головних інструментів екологічного моніторингу у світі. Кожне кільце працює як персональний «паспорт» птаха.
“Вже у серпні-жовтні розпочнеться процес міграції більшості червонокнижних птахів. Географія міграції доволі широка – від наших південних регіонів і Туреччини до Центрально-Африканських країн. Вони періодично потрапляють на камери місцевих мешканців, орнітологів чи інших науковців. На знімках можна чітко побачити наші кільця, де написано “Український центр кільцювання птахів”. Це вказує, куди саме потрібно передати інформацію у разі знахідки”, – каже Олександр Панчук.
Завдяки отриманим даним українські науковці дізнаються, куди саме летять птахи на зимівлю, якими шляхами вони рухаються та де роблять зупинки для відпочинку. На основі даних про міграцію створюються міжнародні заповідні зони та екологічні коридори для захисту червонокнижних птахів.
Повторний відлов або знахідка кільця дозволяє точно встановити вік птаха та його максимальну тривалість життя в дикій природі. Дані допомагають розрахувати рівень смертності серед молодих і дорослих особин, а також загальні коливання популяції.
