Міжнародний дайджест лісових новин
Німеччина: у Баварських державних лісах провели перше проріджування молодих насаджень для підвищення їхньої стійкості
У лісах федеральної землі Баварія триває догляд за молодими насадженнями, які були відновлені після масштабних вітровалів 1990-х років. Фахівці філії «Лісове господарство Зонтгофен» підприємства «Баварські державні ліси» (Bayerische Staatsforsten) завершили перше проріджування у Вірлінгерському лісі поблизу Бухенберга.
Під час першого проріджування лісівники вилучають окремі дерева, щоб дерева майбутнього отримували більше світла, простору та поживних речовин. Це сприяє формуванню стійкіших насаджень, здатних краще протистояти буревіям і тривалим періодам посухи, а також допомагає створювати кліматично стійкі змішані ліси.
«Важливою складовою цього заходу є цілеспрямована підтримка змішаних деревних порід», — пояснює лісничий Флоріан Целлер, який опікується державним лісом у Вірлінгерському лісі. «Так ми вже сьогодні закладаємо основу для породного складу лісу майбутнього».
Окрему увагу під час проведення робіт приділили збереженню лісових ґрунтів. Для цього використовували компактний харвестер і легкий форвардер, оснащені гусеничними ходовими системами. Завдяки більшій площі контакту з поверхнею така техніка зменшує тиск на ґрунт і допомагає уникнути його ущільнення.
«Саме у Вірлінгерському лісі це має вирішальне значення», — наголошує Янн Еттінг, керівник Лісового підприємства Зонтгофен. «Через численні болотні ділянки та вологі місцезростання ми тут надаємо великого значення роботі, що щадить ґрунт».
У підприємстві зазначають, що поєднання сучасної техніки та наближеного до природи ведення лісового господарства дає змогу ефективно проводити лісогосподарські заходи, водночас мінімізуючи вплив на довкілля. Такий підхід забезпечує сталий догляд за Вірлінгерським лісом і готує його до викликів, пов’язаних зі зміною клімату.
У Чехії воду з річки Морави подають до лісу, щоб допомогти насадженням пережити посуху
Чеські лісівники спільно з природоохоронцями та енергетиками реалізують незвичний проєкт із підтримки лісових екосистем у період спеки. У національній природній пам’ятці «Годонінська Дубрава» поблизу міста Годонін до лісу подають воду з річки Морави, щоб пом’якшити наслідки посухи.
Проєкт реалізують державне підприємство «Ліси Чеської Республіки» (Lesy ČR) у співпраці з Агентством охорони природи та ландшафту Чеської Республіки та енергетичною компанією ČEZ. Для цього використовують трубопровід електростанції «Годонін», який раніше слугував для транспортування суміші леткої золи та води до золовідвалу.
З 22 червня вода надходить у сухе русло водотоку Studená chodba, звідки поступово поширюється лісовими ділянками. Завдяки піщаним ґрунтам на водонепроникній глинистій основі волога добре накопичується та забезпечує водою лісові насадження й інші компоненти природної екосистеми.
У такий спосіб фахівці допомагають лісу краще пережити нинішній спекотний і посушливий період. Загалом планується подати до лісу близько 50 тис. м³ води. Очікується, що перекачування триватиме до вечора четверга, а витрати на проведення робіт покриє Агентство охорони природи та ландшафту Чеської Республіки.
У Фінляндії Metsä Group впроваджуватиме ШІ нового покоління в лісовій промисловості
Metsä Group і Qutwo, фінська компанія у сфері штучного інтелекту та квантових технологій, розпочинають співпрацю, спрямовану на поглиблення використання штучного інтелекту в Metsä та впровадження ШІ нового покоління в основні процеси лісової промисловості. ШІ нового покоління означає рішення, здатні враховувати ширше коло змінних і водночас оптимізувати складні системи.
«Metsä вже давно використовує ШІ на своїх виробничих підприємствах і в операціях із постачання деревини. Наше партнерство з Qutwo виводить це на новий рівень. Разом ми можемо працювати з дедалі складнішими викликами та розробляти нові інтелектуальні рішення для підтримки нашого бізнесу», — говорить Анні Расінен, директорка з бізнес-ШІ в Metsä.
Qutwo надасть Metsä свою платформу штучного інтелекту та квантових технологій Qutwo OS. Мета — збільшити цінність, одержувану з деревної сировини, і посилити міжнародну конкурентоспроможність Metsä.
«Конкурентоспроможність європейської промисловості залежатиме від того, наскільки швидко вона розвиватиме ШІ нового покоління. Відданість Metsä Group довгостроковому розвитку разом із Qutwo створює спроможності, які жодна зі сторін не могла б побудувати самостійно. Це дає змогу європейським компаніям бути на передовій технологій, а не йти за іншими», — говорить Петер Сарлін, засновник і голова Qutwo.
Перші ініціативи зосереджені на підвищенні продуктивності переробних ліній на заводах і оптимізації закупівлі деревини. У закупівлі деревини ШІ дасть змогу краще використовувати багато чинників одночасно, допомагаючи ефективніше спрямовувати використання деревини від лісу до заводу та збільшувати загальну цінність.
«Наша мета — суттєво збільшити цінність, одержувану з деревини, і зменшити змінні витрати між лісом і заводом. Разом із Qutwo ми просуваємо абсолютно нові типи розробок зі значним потенціалом», — говорить Юха Юмппанен, виконавчий віцепрезидент із постачання деревини та лісових послуг у Metsä.
Metsä вже використовує ШІ, зокрема, для прогнозування пошкоджень лісу, ціноутворення в торгівлі деревиною та лісівничих послугах, а також для оцінювання лісового біорізноманіття.
На заводах співпраця зосереджена передусім на підвищенні продуктивності переробних ліній санітарно-гігієнічного паперу. Перероблення — це етап виробничого процесу, на якому базовий папір із папероробної машини переробляється у готову санітарно-гігієнічну продукцію. ШІ дає змогу оптимізувати виробничий процес, підвищувати ефективність, збільшувати виробничу потужність і зміцнювати конкурентоспроможність Metsä на ринку.
Qutwo швидко стала одним із найцікавіших гравців Європи у сфері ШІ та квантових обчислень. Співпраця з Metsä демонструє, як ШІ нового покоління може розв’язувати складні промислові виклики та допомагати формувати сталу конкурентну перевагу для європейської промисловості на глобальних ринках.
У Данії відбулася конференція EUSTAFOR 2026 з питань державного лісового господарства
Щорічна конференція державних лісів EUSTAFOR 2026 у Данії поєднала польові виїзди, професійні дискусії та обмін досвідом між державними лісогосподарськими організаціями Європи. Програма була зосереджена на практичних питаннях сучасного лісоуправління: охороні біорізноманіття, лісівництві, наближеному до природи, створенні нових лісів, ролі державних лісів у збереженні вуглецю, виробництві біомаси, рекреації та захисті водних ресурсів.
Слово hygge у данському контексті означає атмосферу затишку, гостинності й невимушеного спілкування. Саме таку атмосферу організатори поєднали з насиченою фаховою програмою конференції.
Конференція розпочалася 10 червня з офіційного відкриття після засідання Виконавчого комітету EUSTAFOR. Інавгураційна вечеря відбулася в історичному маєтку Норре-Восборг (Nørre Vosborg Manor), де учасники мали змогу ознайомитися з історією данського лісового господарства та елементами місцевої культури.
Ліс Stråsø: біорізноманіття і природні національні парки
Перший польовий день, 11 червня, розпочався з відвідання лісу Стросе (Stråsø Forest). Основну увагу було приділено природним національним паркам і лісам, вилученим із господарського використання для розвитку біорізноманіття. Учасники обговорювали, як природоохоронні цілі реалізуються на практиці та як поєднувати охорону природи з багатофункціональним веденням лісового господарства.
За останні 10 років природоохоронна політика Данії дала змогу збільшити площу лісів, відведених для біорізноманіття, з 6 000 га до 70 000 га. Крім того, передбачено створення 20 нових природних національних парків із відкритим підходом до управління.
Ліс Стросе (Stråsø Forest) нині перебуває на перехідному етапі. Зокрема, проводиться видалення чужорідних видів і формування структурної різноманітності, щоб створити кращі умови для природних процесів у майбутньому.
Ліс Klosterheden: наближене до природи лісове господарство
Після відвідання західного узбережжя Данії учасники продовжили польову програму в лісі Клостергеден (Klosterheden Forest), де були представлені практики наближеного до природи лісового господарства.
Західне узбережжя Данії належить до найбільш ерозійно вразливих узбереж Європи. У середньому море щороку “з’їдає” близько 2 метрів берегової лінії, а на особливо вразливих ділянках без захисту — до 8 метрів на рік.
У лісі Клостергеден (Klosterheden Forest) учасникам показали практичні лісогосподарські операції, зокрема використання подрібнювача деревини, форвардера та ґрунтового бура, змонтованого на екскаваторі, для підготовки місць під садіння. Також було продемонстровано заготівлю сухих дерев, які збирають і подрібнюють на тріску безпосередньо в лісі.
Близько 50% загального щорічного обсягу заготівлі, що становить 550 000 м³, використовується як біомаса у вигляді деревної тріски. Водночас виробництво тріски не є самоціллю: воно економічно уможливлює своєчасне проведення перших проріджувань.
З 2005 року всі державні ліси Данії почали перехід до наближеного до природи лісового господарства. Із 110 000 га лісів, якими управляє Данське агентство природи (Danish Nature Agency / Naturstyrelsen), 48 000 га ведуться за принципами такого підходу, зокрема й ліс Клостергеден (Klosterheden Forest).
На окремих ділянках уже росте нове покоління місцевих деревних порід, висаджене у 2025 році, яке формує мішані насадження.
Повернення бобрів у природне середовище та відновлення водно-болотних оселищ
Окремий блок польової програми був присвячений охороні природи та поверненню бобрів у природне середовище — реінтродукції виду, що розглядається як один із інструментів збагачення біорізноманіття. Боброві загати сприяють утворенню природних водно-болотних ділянок, допомагають утримувати воду в ландшафті та створюють нові оселища для багатьох видів.
Цей приклад став частиною ширшої дискусії про те, як природні процеси можуть підтримувати цілі державного лісоуправління — від відновлення біорізноманіття до адаптації лісових ландшафтів до зміни клімату.
Ліс Anebjerg: створення нових лісів і залучення громад
12 червня учасники відвідали ліс Анеб’єрг (Anebjerg Forest), де основну увагу було зосереджено на створенні нових лісів і залученні зацікавлених сторін. Ця тема є важливою для багатьох європейських країн, які прагнуть збільшити лісистість і водночас забезпечити підтримку місцевих громад.
У ХІХ столітті, після тривалого знеліснення для сільського господарства та заготівлі паливної деревини, ліси вкривали лише близько 2–4% території Данії. Нині лісистість країни становить близько 15%, або 630 000 га суші. Довгострокова мета — збільшити цей показник приблизно до 20–25% території країни до кінця століття.
Ліс Анеб’єрг (Anebjerg Forest) розташований поруч із містом і спроєктований як простір, що поєднує рекреаційні функції, наближене до природи лісове господарство та захист підземних вод після інтенсивного сільськогосподарського використання території. Він також має стати місцем для відпочинку, маунтинбайкінгу та ознайомлення громадськості з лісовим господарством.
Практичний обмін між державними лісогосподарськими організаціями
Конференція завершилася прощальним прийомом у Вестермелле (Vestermølle), де учасники мали змогу підсумувати отримані висновки та продовжити професійні контакти перед наступною зустріччю EUSTAFOR у Словенії.
Програма конференції показала широкий спектр викликів і рішень, із якими сьогодні працюють державні лісогосподарські організації Європи: від охорони біорізноманіття й наближеного до природи лісового господарства до створення нових лісів, залучення громад, захисту водних ресурсів і використання деревної біомаси.
Водночас конференція підтвердила важливість практичного обміну в мережі EUSTAFOR, де стратегічні цілі поєднуються з реальним управлінням лісами на місцях.
