Міжнародний дайджест лісових новин
У Латвії розпочався сезон агротехнічного догляду за молодими лісами
Акціонерне товариство «Латвійські державні ліси» у 2026 році планує провести агротехнічний догляд за молодими лісовими культурами на площі 36 тис. гектарів. Роботи спрямовані на забезпечення належних умов для росту саджанців у період активної літньої вегетації.
Улітку молоді дерева активно конкурують із трав’янистою та чагарниковою рослинністю за світло, вологу й поживні речовини. Тому під час агротехнічного догляду траву та кущі скошують, щоб забезпечити саджанцям кращі умови для розвитку.
Цьогоріч сезон агротехнічного догляду розпочався пізніше, ніж торік. Причиною стала весняна посуха, через яку трав’яниста й чагарникова рослинність розвивалася повільніше.
Як пояснюють у LVM, потреба в агротехнічному догляді залежить від способу підготовки ґрунту перед висаджуванням лісових культур. На ділянках із мікропідвищеннями такі роботи проводять рідше, однак вони є складнішими через нерівний рельєф. Натомість на площах, підготовлених важкими дисковими плугами, догляд потрібен частіше, але його виконання є простішим.
У компанії наголошують, що своєчасне проведення агротехнічного догляду є важливою складовою успішного лісовідновлення. Несвоєчасне виконання робіт уповільнює розвиток молодих насаджень і в майбутньому збільшує витрати на їх вирощування.
Обсяги агротехнічного догляду в різних регіонах Латвії залежать від масштабів лісовідновлення. Найбільше таких робіт заплановано в Південнокурземському регіоні, де також здійснюють найбільші обсяги створення нових лісів. Максимальна виробнича потужність LVM дозволяє виконувати агротехнічний догляд на площі до 8 тис. гектарів щомісяця.
У федеральних лісах Австрії відновлено три болотні екосистеми
У регіоні Зальцкаммергут завершили природоохоронний проєкт, реалізований Віденським університетом спільно з Австрійськими федеральними лісами (Österreichische Bundesforste, ÖBf). У межах цієї ініціативи проведено роботи на болотах Großes Langmoos і Moosklausalm поблизу Бад-Ішля, а також Torfmoos у Гозау.
Метою заходів є відновлення природної здатності боліт утримувати воду та підтримувати місцеві екосистеми. Результати проєкту й відновлені ділянки представили 1 червня в Бад-Гойзерні.
«Щоб утримати воду в болотах, загалом було споруджено 420 погонних метрів шпунтових стінок. Крім того, головну канаву в Großes Langmoos засипали 25 тоннами деревних пелет», — пояснює Ксавер Віммер, представник регіонального напряму управління природними територіями ÖBf. Надалі Австрійські федеральні ліси здійснюватимуть гідрологічний моніторинг цих ділянок, щоб у довгостроковій перспективі документувати динаміку рівнів води та успішність заходів із відновлення.
Дослідження засвідчує потребу в діях
Те, як болота Австрії та їхнє біорізноманіття реагують на зміни довкілля, з 2022 року досліджували в межах проєкту Віденського університету, що фінансувався Фондом біорізноманіття 2021 Федерального міністерства сільського та лісового господарства, клімату й охорони довкілля, регіонів і водного господарства, а також NextGenerationEU.
Для цього було закартовано близько 200 боліт і порівняно їх із обстеженнями 1988 року.
Результат: сьогодні болота Австрії в середньому сухіші, сильніше затінені та багатші на поживні речовини, ніж приблизно 35 років тому. Через це види рослин, характерні для боліт, зазнають дедалі більшого тиску. Тому дослідники бачать подальшу потребу в заходах із охорони та відновлення боліт.
Важливість боліт підкреслює і Норберт Тотшніг, федеральний міністр сільського та лісового господарства, клімату й охорони довкілля, регіонів і водного господарства:
«Болота є світовими чемпіонами зі зберігання CO₂ та осередками біорізноманіття. Тому Міністерство довкілля на кількох рівнях посилює збереження й відновлення боліт в Австрії. Це вдається передусім завдяки LIFE-проєкту AMooRe та численним проєктам відновлення, що реалізуються за підтримки Фонду біорізноманіття. У межах проєкту Віденського університету також було відновлено три болота Австрійських федеральних лісів. Уже досягнуто багатьох успіхів, але потрібне послідовне продовження наших зусиль, щоб ці унікальні оселища збереглися».
ÖBf роблять ставку на активну охорону боліт
Австрійські федеральні ліси мають понад 2 000 гектарів болотних ділянок і вже десятиліттями працюють над їхньою охороною. Досі реалізовано понад 50 проєктів із охорони боліт. Приблизно 25 років ÖBf також співпрацюють у цій сфері з Віденським університетом. Ця співпраця поєднує наукові дослідження, картування на ділянках ÖBf і практичну природоохоронну роботу на місцевості.
«Як найбільший управитель природних територій країни, ми прагнемо поєднувати використання й охорону. Відновлення трьох боліт показує, як ми можемо активно зберігати цінні оселища та довгостроково забезпечувати їхні природні функції», — говорить Мартін Штюрмер, керівник Лісового підприємства ÖBf Inneres Salzkammergut.
Інформаційні стенди та подкаст про болота
У межах заходу були представлені відновлені болотні ділянки; також відбулася спільна екскурсія на болото Großes Langmoos із керівником проєкту ÖBf Ксавером Віммером. На місці встановили спеціально підготовлені інформаційні стенди про болота загалом і про відповідні верхові болота зокрема. Також онлайн доступні випуски подкасту «Moorvielfalt», опубліковані в межах проєкту.
У межах Фонду біорізноманіття було підтримано численні проєкти з відновлення боліт. Інвестиції в охорону боліт в Австрії також здійснюються в межах LIFE-проєкту AMooRe, у якому, крім Віденського університету та Кільського університету імені Крістіана Альбрехта, беруть участь усі дев’ять федеральних земель, а також Міністерство сільського та лісового господарства, клімату й охорони довкілля, регіонів і водного господарства.
Естонські лісівники розпочали демонтаж греблі для відновлення річки Йихне
Державний центр управління лісами Естонії розпочав реалізацію проєкту з демонтажу греблі Koorküla та відновлення природного режиму течії річки Йихне. Роботи спрямовані на покращення екологічного стану річки, відновлення міграції риб і повернення природних процесів у водній екосистемі.
Першим етапом проєкту стало поступове зниження рівня води у водоймі, утвореній греблею, а також підготовка до пересаджування рослинного виду II категорії охорони, що росте на цій території. За дозволом Департаменту довкілля Естонії зниження рівня води розпочали 1 квітня. Воду спускають поступово — не більш як на 30 сантиметрів на добу, а під час сильних опадів роботи тимчасово призупиняють. Водойму не осушуватимуть повністю, щоб запобігти поширенню донних відкладів і забезпечити належні умови для пересаджування охоронюваних рослин.
У RMK наголошують, що демонтаж гребель є одним із найефективніших способів відновлення природного стану річок.
Керівник напряму водної екології RMK Сандер Сандберг зазначив: «Греблі часто впливають на річкові екосистеми сильніше, ніж здається на перший погляд: вони перешкоджають руху риб, спричиняють нагрівання води та накопичення донних відкладів. Демонтаж греблі Koorküla допоможе відновити природне функціонування річки Õhne та поліпшить екологічний стан річки загалом», — сказав Сандберг.
За його словами, головним принципом реалізації проєкту є мінімальний вплив на природне середовище. «Наша мета — не лише демонтувати греблю, а й відновити екологічну цілісність річки. Усі дії мають виконуватися у спосіб, що матиме якомога менший вплив на річку», — додав він.
Проєкт реалізовуватиметься у два етапи. Перший передбачає спуск води та пересаджування охоронюваних рослин. Виконавцем цих робіт за результатами закупівлі стала компанія Praktov OÜ. Другий етап, який RMK реалізує спільно з Транспортним департаментом Естонії, включає формування природного русла річки, відновлення берегів і реконструкцію мосту Koorküla. Наразі процедура закупівлі за цим етапом ще триває.
Необхідність демонтажу греблі пояснюють тим, що вона перешкоджає природній міграції риб та інших водних організмів, порушує безперервність річки, спричиняє нагрівання води, дефіцит кисню та накопичення донних відкладів. Річка Õhne є важливою нерестовою річкою для лососевих, однак через греблю риби не можуть підніматися вгору за течією.
Якщо закупівельні процедури та будівельні роботи відбуватимуться за графіком, демонтаж греблі, відновлення природного русла річки та реконструкцію мосту планують завершити до кінця 2026 року. Роботи фінансуються за підтримки проєкту Фонду згуртування Європейського Союзу «Оздоровлення водних об’єктів, що не перебувають у доброму стані».
Данія: на місці сільськогосподарських полів створять 665 гектарів нового державного лісу
У Данії стартував масштабний проєкт зі створення нового державного лісу на острові Фюн. На площі 665 гектарів, де нині розташовані сільськогосподарські угіддя, планують сформувати ліс без господарського втручання. Він має захистити джерела питної води, сприяти відновленню біорізноманіття та створити нові рекреаційні території для місцевих жителів.
Проєкт реалізують між містами Оттеруп і Сьоннерсе на острові Фюн. Територія, яка сьогодні використовується як сільськогосподарські угіддя, упродовж найближчих десятиліть має перетворитися на державний ліс, що розвиватиметься без господарського втручання. Символічний старт проєкту відбувся 22 червня: міністр природи та добробуту тварин Данії Крістіан Раб’єрг Мадсен висадив перший дуб майбутнього лісу.
«Я радий, що ми можемо зробити перший крок до появи нової зеленої ділянки на карті Данії разом із дітьми з Оттерупа, які зростатимуть одночасно з тим, як зростатиме цей ліс. Є багато причин, чому збільшення площі лісів у Данії — добра ідея. Ліс корисний для відпочинку на природі та природних вражень, ліс важливий для роботи з охорони природи й біорізноманіття, а також для важливого завдання — забезпечення питної води майбутнього. І з майбутнім лісовим масивом біля Оттерупа ми робимо великий крок до створення великих суцільних лісових територій і досягнення наших цілей, щоб захищати запаси питної води, мати більше природи та створювати привабливі природні території для відпочинку», — розповідає Крістіан Раб’єрг Мадсен.
Новий ліс створюють насамперед для захисту джерел питної води та зон водозабору Otterup Vandværk і Lundeværket, що належить компанії VandCenter Syd. Водночас проєкт сприятиме поглинанню вуглецю, збереженню біорізноманіття та створенню нових оселищ для рослин і тварин.
Фюн є одним із регіонів Данії з найменшою площею державних лісів. Саме тому реалізація цього проєкту стане важливим кроком для збільшення лісистості острова та розвитку рекреаційної інфраструктури.
«З майбутнім лісом ми посилюємо захист нашої питної води, збільшуємо біорізноманіття та надаємо громадянам доступ до великої нової природної й рекреаційної території. Це довгостроковий проєкт, який приноситиме користь Північному Фюну протягом багатьох поколінь і показує, чого ми можемо досягти, коли водоканали, комуна й держава працюють разом», — говорить Мортен Андерсен, голова комітету з техніки та довкілля комуни Північний Фюн.
Представники підприємств водопостачання наголошують, що створення лісу є довгостроковою інвестицією у захист підземних вод і стабільне забезпечення населення якісною питною водою.
«Створюючи ліс, ми робимо важливий і довгостроковий крок для захисту наших підземних вод. Це інвестиція в майбутнє, завдяки якій ми забезпечуємо чисту й якісну питну воду для тисяч громадян в Оттерупі — не лише сьогодні, а й для майбутніх поколінь. Ліс діє як природний захист наших водних ресурсів і підкреслює, що ми беремо відповідальність як за довкілля, так і за нашу спільну безпеку водопостачання», — говорить Нільс Ерік Нільсен, голова правління Otterup Vandværk.
«Водозабірна ділянка є важливою для VandCenter Syd, оскільки в цьому районі ми можемо отримувати до 10% питної води для наших 180 000 споживачів. Наша мета — виробляти питну воду на основі чистих підземних вод, і саме тому так важливо захищати їх, зокрема шляхом створення лісів», — говорить Андреас Бассетт, заступник директора VandCenter Syd.
Після укладення угоди Данське агентство природи розпочне переговори із землевласниками щодо викупу земель. Після придбання необхідних ділянок проведуть дослідження, громадські обговорення та всі передбачені законодавством процедури. Початок створення нового лісу очікується у 2028–2030 роках. Надалі Данське агентство природи відповідатиме за управління територією, приділяючи основну увагу збереженню біорізноманіття, захисту підземних вод і розвитку рекреаційних можливостей.
