Міжнародний дайджест лісових новин
Пожежі у Франції: Україна направила рятувальників і техніку на допомогу в боротьбі з вогнем
Рішення про надання допомоги президент України Володимир Зеленський запропонував під час телефонної розмови з французьким лідером Емманюелем Макроном.
До Франції вирушили 70 українських рятувальників і 15 одиниць спеціалізованої техніки. Ці сили мають підтримати французькі служби цивільного захисту, які вже кілька тижнів працюють у надзвичайно складних умовах через масштабні лісові пожежі.
«Українські рятувальники вирушили до Франції, щоб допомогти у боротьбі з лісовими пожежами», — повідомив у Telegram міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський.
За його словами, український підрозділ може бути додатково посилений авіаційними засобами Державної служби України з надзвичайних ситуацій, якщо виникне така потреба. Міністр наголосив, що українські рятувальники мають значний досвід роботи в умовах масштабних надзвичайних ситуацій — зокрема під час гасіння пожеж, спричинених російськими обстрілами, та проведення щоденних пошуково-рятувальних операцій.
Основна допомога буде спрямована до південного заходу Франції, де внаслідок пожеж уже евакуювали близько 200 тисяч людей.
Масштаб пожеж і сили, залучені до боротьби з вогнем
Одним із найбільш постраждалих регіонів стала Жиронда поблизу Бордо. Там вогонь охопив близько 42 тисяч гектарів території. Станом на п’ятницю пожежу вдалося стабілізувати: за інформацією місцевої префектури, осередок займання залишається в межах контрольованого периметра, хоча окремі активні ділянки все ще зберігаються.
Для боротьби з вогнем у Жиронді мобілізували значні сили. За словами міністра внутрішніх справ Франції Лорана Нуньєса, на місці працюють близько 3300 пожежників, переважно добровольців, а також 1500 військових і 1250 поліцейських та жандармів.
На загальнонаціональному рівні Франція залучила 72 колони підкріплення для підтримки департаментських служб пожежної безпеки та порятунку. Кожна така група налічує близько 60 пожежників або рятувальників цивільної безпеки. Частина підрозділів прибула з французьких заморських територій — Нової Каледонії, Реюньйону, Майотти та Французької Полінезії.
Через тривалу боротьбу з вогнем французькі профспілки пожежників попереджають про значне навантаження та втому особового складу.
Міжнародна підтримка Франції
Окрім української допомоги, Франція отримала підтримку від інших європейських країн. У Жиронді вже працювали літаки й гелікоптери, надані Португалією, Словаччиною, Чехією, Хорватією та Швецією.
Українські рятувальники мають допомогти зменшити навантаження на французькі служби та посилити міжнародну підтримку в боротьбі з однією з наймасштабніших лісових пожеж у країні за останні роки.
У Великій Британії громади залучать до відновлення давнього лісу Westonbirt
В Англії стартував проєкт із довгострокового догляду та відновлення лісових територій Westonbirt, який має допомогти зберегти давні ліси, відновити пошкоджені ділянки та залучити місцевих жителів до практичної природоохоронної роботи. Проєкт реалізує організація «Управління лісами Англії» на території лісової ділянки Silk Wood у межах дендрарію Westonbirt — великої природної території з цінними лісовими насадженнями.
Новий проєкт став продовженням успішної ініціативи громадського садіння дерев у Silk Wood, під час якої було висаджено понад 9 тисяч дерев. Тепер основна увага буде зосереджена не лише на висаджених рослинах, а й на їхньому подальшому догляді, щоб дерева змогли прижитися та сформувати стійкий лісовий масив у майбутньому.
До роботи планують залучати школи, коледжі, молодіжні організації, благодійні установи, зокрема ті, що працюють у сфері підтримки психічного здоров’я, а також інші громадські групи. Учасники допомагатимуть доглядати за деревами, проводити спостереження за станом лісу, вивчати місцеву природу та брати участь у заходах із її збереження.
Організатори зазначають, що формат участі буде різним залежно від можливостей людей. Волонтери зможуть долучатися до прополювання, мульчування ґрунту навколо дерев, перевірки їхнього росту, спостереження за станом рослин і практичних занять просто неба.
Окремим напрямом проєкту стане відновлення ділянок лісу, де раніше застосовували традиційний метод догляду за деревами — порослеве господарство. Цей спосіб передбачає періодичне зрізання дерев, зокрема ліщини, близько до рівня землі, після чого вони відновлюються за рахунок нових пагонів. Такий підхід дозволяє створювати різноманітні умови для рослин і тварин, оскільки до лісового ґрунту потрапляє більше світла.
У Westonbirt цей метод використовують уже багато років. Він допомагає зберігати традиційні навички догляду за лісом і водночас підтримує різноманіття рослинного та тваринного світу. У межах нового проєкту місцеві жителі під наглядом фахівців допомагатимуть відновлювати занедбані ділянки за допомогою ручних інструментів.
У перший рік роботи планують відновити 0,5 гектара лісу, де раніше застосовували порослеве господарство. Отримані під час робіт матеріали також можуть використовувати для інших потреб, зокрема для захисту молодих дерев від пошкодження дикими тваринами.
Фахівці наголошують, що відновлення таких лісів важливе для збереження біорізноманіття. Коли після догляду до ґрунту потрапляє більше сонячного світла, це сприяє росту лісових квітів, трав і кущів. Вони, своєю чергою, створюють умови для існування комах, птахів та інших представників дикої природи.
Під час проєкту також проводитимуть дослідження стану рослин, тварин і природних середовищ, щоб оцінювати результати робіт і використовувати ці дані для подальшого збереження лісу.
Упродовж перших двох років організатори планують продовжити догляд за молодими деревами в Silk Wood, відновити ділянки традиційного лісового господарства, розширити участь волонтерів, контролювати стан природних середовищ і підвищувати обізнаність людей про важливість збереження давніх лісів.
Підтримку проєкту на початковому етапі надає організація «Друзі дендрарію Westonbirt» через спеціальний фонд розвитку дендрарію. Водночас триває збір коштів, щоб у майбутньому розширити масштаб робіт.
Організатори зазначають, що мета проєкту — не лише зберегти лісову територію Silk Wood, а й створити постійний зв’язок між природою та місцевими громадами, які допомагатимуть доглядати за цим унікальним ландшафтом у наступні десятиліття.
В Естонії створюють спеціальні лісові плантації, щоб виростити дерева, стійкіші до змін клімату
Державний центр управління лісами Естонії створює спеціальні лісонасінні плантації, на яких вирощуватимуть дерева з покращеними властивостями. Такі насадження мають забезпечити майбутні ліси якіснішим насінням — із дерев, які краще пристосовуються до змін клімату, менше хворіють, швидше ростуть і дають більше деревини.
Йдеться про так звані лісонасінні плантації 1,5-го ступеня. Це плантації, створені з відібраних найкращих дерев, які пройшли багаторічні випробування. Їхнє насіння має давати потомство з кращими показниками росту, якості деревини та стійкості порівняно зі звичайними лісовими деревами.
Мета Державного центру управління лісами Естонії — створити такі плантації для чотирьох основних деревних порід країни: сосни, ялини, берези повислої та чорної вільхи. У найближчі роки організація планує отримати першу соснову лісонасінну плантацію підвищеного рівня.
«Лісонасінна плантація 1,5-го ступеня не просто робить ліс трохи кращим — вона дає нове, сильніше й кліматично стійкіше покоління лісу, яке росте швидше та створює більше цінності», — говорить відповідальний у Державному центрі управління лісами Естонії за напрям насіння лісових дерев Айво Варес.
Наразі Державний центр управління лісами Естонії створив майже 300 гектарів лісонасінних плантацій, а щороку додається ще близько 10 гектарів. Усе насіння сосни в країні вже отримують із таких плантацій. Найближчим часом цей підхід поширять на березу повислу, а після 2030 року насіння ялини також повністю заготовлятимуть із лісонасінних плантацій. Крім того, триває створення нових плантацій чорної вільхи.
Державний центр управління лісами Естонії відповідає за державний запас лісового насіння. У спеціальному насіннєвому центрі зараз зберігається понад 7 тонн сертифікованого насіння — цього достатньо майже на десять років. Його використовують для вирощування лісових саджанців як державні, так і приватні підприємства.
Наукову основу роботи забезпечує співпраця Державного центру управління лісами Естонії з Естонським університетом природничих наук, яка триває понад 15 років. Фахівці досліджують, які дерева мають найкращі характеристики: як швидко вони ростуть, наскільки якісну деревину дають, якою є форма їхніх стовбурів і наскільки вони можуть бути стійкими до несприятливих умов.
Порівняльні дослідження десятирічних сосен показали, що дерева, вирощені з насіння лісонасінних плантацій, мають на 19% більший запас деревини, ніж дерева, вирощені з насіння, зібраного у звичайних лісах.
«У випробуваннях потомства ми також плануємо провести досліди із зараженням кореневою губкою, щоб визначити можливі дерева, стійкіші до цієї грибної хвороби, яка завдає значних економічних збитків», — додав Варес.
Окремо дослідники вивчають, як майбутні ліси зможуть пристосовуватися до змін клімату. Для цього Естонія отримала з державних лісів Латвії матеріал від найкращих сосен і ялин, які тепер вирощуватимуть і перевірятимуть у нових умовах.
«Кілька років тому дерева були щеплені, а тепер ми починаємо випробовувати їх на лісонасінній плантації. Переміщення на кілька градусів широти південніше може бути ключем до майбутнього», — сказав Варес.
Паралельно Державний центр управління лісами Естонії розвиває інфраструктуру для роботи з лісовим насінням. Нещодавно у місті Вільянді завершили будівництво нового комплексу, який координуватиме роботу лісонасінної плантації площею понад 100 гектарів.
«Нові лісонасінні плантації, унікальні криті лісонасінні плантації та масштабні випробування потомства гарантують, що лісове господарство Естонії в майбутньому отримає найкращий можливий вихідний матеріал. Протягом останнього десятиліття ми працювали, і тепер незабаром почнемо збирати плоди — нарешті заповнимо прогалину, яка існувала в естонському лісовому господарстві у сфері якісного насіння», — наголосив Варес.
За оцінками фахівців, програма покращення лісового матеріалу має забезпечити приріст якості та продуктивності лісів на 10–30% залежно від виду дерев. Оскільки насіння з державних запасів купують і приватні розсадники, результати цієї роботи мають вплинути на весь лісовий сектор Естонії.
У Фінляндії відновлюють біорізноманіття лісів за допомогою контрольованих випалювань
У Фінляндії природоохоронці використовують контрольовані лісові випалювання, щоб повернути лісам природну структуру та створити умови для відновлення рідкісних видів рослин і тварин. Природні служби державної організації «Управління лісами Фінляндії» провели таке відновлювальне випалювання на природоохоронній території Варпунева у місті Паркaно. Вогнем обробили ділянку площею близько 3,5 гектара.
Ця територія раніше використовувалася як господарський ліс, через що її природна структура була спрощена. Мета випалювання — повернути лісу умови, близькі до природних, і збільшити його біорізноманіття.
«Унаслідок випалювання на цій території розпочинається характерний для природного лісу розвиток рослинності та тваринного світу», — розповідає спеціальний експерт із природоохорони Пекка Вестерінен із Природних служб Управління лісами Фінляндії.
У Паркaно такі роботи планують проводити приблизно раз на 10 років. Попереднє відновлювальне випалювання на цій ділянці відбулося у 2013 році.
Випалювання у Варпуневі стало частиною загальнонаціонального проєкту «Пріодайверсіті Лайф», мета якого — зупинити втрату біорізноманіття у Фінляндії.
Територія Варпунева розташована в зоні Гямеенкангас–Пог’янкангас, де створюють так званий пожежний континуум — мережу природних територій, важливих для видів, які залежать від лісових пожеж. У минулому природні пожежі були важливою частиною розвитку північних лісів, але сьогодні через ефективну протипожежну систему вони стали рідкісними.
Щоб зберегти види, які пристосувалися до таких умов, фахівці частково відтворюють вплив природного вогню за допомогою контрольованих випалювань. До цієї територіальної мережі входять, зокрема, ділянки грядового ландшафту, військовий полігон Пог’янкангас і частина національного парку Кауханева–Пог’янкангас.
Попередні повторні випалювання в межах цієї зони проводили у 2024 році в місцевості Ямі. Тоді роботи виконувало Управління лісами Фінляндії.
Окрім природоохоронних територій, Управління лісами Фінляндії проводить контрольовані випалювання і в державних лісах, які мають кілька функцій. Такі заходи допомагають не лише природі, а й підтримують довгострокове управління лісами.
Під час відновлювального випалювання в лісі утворюється мертва й обвуглена деревина, яка є важливим середовищем для багатьох рідкісних видів. Також формується різноманітніша структура лісу: частина дерев гине одразу, частина поступово перетворюється на сухі дерева, а інші продовжують рости.
Крім того, обпалений ґрунт створює сприятливі умови для появи молодих дерев, що допомагає лісу відновлюватися природним шляхом і ставати більш стійким у майбутньому.
