Міжнародний дайджест лісових новин
У Франції лісівники прибирають сухостійні каштани вздовж лісових доріг
У лісах Ла-Гранж дерева каштана, уражені чорнильною хворобою, поступово всихають і втрачають стійкість. Щоб зберегти безпечний доступ для відвідувачів, тут проведуть вибіркові рубки. Роботи розпочались 6 квітня 2026 року.
Триватимуть вони кілька місяців. На цей період алеї та лісові дороги вже підготовлено до відвідування — їх приведено у стан, що дозволяє безпечно пересуватися територією під час проведення робіт. Ділянки, де виконуватимуться рубки, позначено помаранчевим кольором.
Чому це необхідно
Чорнильна хвороба каштана уражає кореневу систему дерев. У результаті каштани поступово втрачають здатність отримувати воду й поживні речовини: листя дрібнішає, жовтіє та опадає, на стовбурах з’являються темні патьоки. З часом дерева всихають і перетворюються на сухостій, який може становити небезпеку для відвідувачів, особливо під час сильного вітру.
Як проходитимуть роботи
Рубки передбачають видалення уражених і потенційно небезпечних дерев. Здорові насадження зберігаються. У подальшому планується відновлення ділянок із використанням більш стійких до змін клімату порід.
Частина робіт виконуватиметься із застосуванням лісової техніки, що може тимчасово впливати на стан ґрунтових доріг і спричиняти шум. Після завершення всі пошкоджені ділянки буде відновлено. Деревину вивозитимуть на переробку, а частину гілля залишатимуть у лісі — воно природно перегниватиме та збагачуватиме ґрунт.
Ла-Гранж залишатиметься відкритим для відвідувачів. Роботи спрямовані саме на те, щоб зберегти можливість безпечних прогулянок. Водночас відвідувачів просять дотримуватися попереджувальних знаків і не заходити на ділянки проведення робіт та не наближатися до штабелів деревини.
У перспективі ліс поступово відновлюватимуть, формуючи більш стійкі насадження, здатні краще витримувати кліматичні зміни.
У польському Любліні стартували весняні лісовідновлювальні роботи
Майже 3 тисячі гектарів лісовідновлення і заліснення, близько 19,5 мільйона саджанців, а також низка заходів за участю місцевих жителів, шкіл і громадських організацій — у лісах Регіональної дирекції Державних лісів Польщі стартувала весняна лісовідновлювальна кампанія.
Цьогорічні заходи, приурочені до Міжнародного дня лісів, показують, що нове покоління лісу сьогодні постає не лише завдяки праці лісівників, а й дедалі частіше за участю суспільства.
Весна традиційно є одним із найважливіших періодів для лісівників. Саме в цей час розпочинається інтенсивне лісовідновлення — створення нового покоління лісу на ділянках, де раніше було зрубано стиглі насадження. Підготовка ґрунту, висаджування молодих дерев, використання природного поновлення та подальший догляд є основою сталого лісового господарства, що забезпечує безперервність і стійкість лісових екосистем.
Напередодні Міжнародного дня лісів Державні ліси Польщі започаткували загальнонаціональну акцію «Садимо разом із природою». У межах ініціативи підкреслюється, що ліси майбутнього формуються вже сьогодні.
«Садіння дерев — це інвестиція в майбутнє: результати цих дій будуть помітні лише через кілька десятиліть, а то й більш ніж через сто років. Ліси виконують багато функцій — природоохоронних, соціальних і господарських, — тому їхнє відповідальне відновлення є таким важливим», — зазначають у регіональній Дирекції.
У 2026 році в межах Регіональної дирекції Державних лісів у Любліні (Regionalna Dyrekcja Lasów Państwowych w Lublinie) заплановано лісовідновлення і заліснення на площі майже 3 тисячі гектарів. Це територія, що відповідає площі понад 4 тисяч футбольних полів і майже у вісім разів перевищує площу центру Любліна (Lublin).
«Лісовідновлення — один із найважливіших елементів лісового господарства. Кожне висаджене сьогодні дерево — це інвестиція на десятиліття. Наша мета — створення лісів, більш різноманітних, стабільних і стійких до змін клімату», — підкреслює Ян Коваль, директор Регіональної дирекції Державних лісів Польщі у Любліні.
Для цьогорічної кампанії передбачено використання близько 19,5 мільйона саджанців. Із них 11,5 мільйона — хвойні породи, а 8 мільйонів — листяні, частка яких поступово зростає. Серед основних порід — сосна, дуб, бук і вільха. Також важливе місце займають біоценотичні породи, що підвищують біорізноманіття лісів.
«Зростання частки листяних порід є свідомим напрямом лісового господарства, яке ми ведемо. Змішані ліси більш стійкі до посухи, хвороб і екстремальних погодних явищ», — пояснює Павел Пєкарчик, начальник Відділу лісового господарства Регіональної дирекції Державних лісів у Любліні.
Близько 70% робіт буде виконано навесні, решту — восени. Найбільші площі лісовідновлення цього року заплановані в надлісництвах Нова Демба, Руднік, Розвадув, Влодава та Янув-Любельський.
Цьогорічна кампанія у Люблінській дирекції демонструє, що сучасне лісівництво — це поєднання професійної роботи та широкої участі суспільства. Нові ліси створюються з розрахунком на майбутні покоління, але вже сьогодні — разом із людьми.
Популяція лубоїдів — шкідників сосняків — зросла у Литві
Середня чисельність короїдів, що пошкоджують сосняки, — лубоїдів — на територіях спостереження дещо перевищила багаторічний середній рівень. Ці шкідники прогризають ходи під корою живих сосен. Державна лісова служба здійснює моніторинг популяції лубоїдів із 2008 року. За весь період спостережень їхня чисельність не досягала рівня, який становив би загрозу виникнення в лісах масових осередків пошкоджень.
У 2026 році було продовжено щорічний моніторинг популяції небезпечних стовбурових шкідників лісових дерев — великого і малого соснових лубоїдів. Його проводять у 4 регіональних підрозділах Державного лісового підприємства: у 11 лісництвах, на 58 лісових ділянках. Із цього року моніторинг більше не проводять у колишніх 12 облікових пунктах Швенчьонеляйського регіонального підрозділу , оскільки після розширення військового полігону в цій місцевості доступ до більшості облікових насаджень став неможливим.
Тому замість цього регіону, починаючи з 2026 року, постійний моніторинг популяції лубоїдів розпочато в Вайшнюнайському лісництві Ігналінського регіонального підрозділу — у 12 пунктах спостереження за шкідником, де у 2023–2024 роках сформувався осередок поширення соснового пильщика. Там у 2024–2025 роках проводився тимчасовий моніторинг, щоб з’ясувати, чи зросте популяція соснових короїдів після пошкодження, завданого комахами, що об’їдають соснову хвою.
Популяцію лубоїдів оцінюють за верхівками соснових пагонів, що опали на лісову підстилку і в серцевині яких жук-лубоїд вигриз хід, унаслідок чого вони були обламані вітром. Візуально ці пагони виглядають як «обрізані». У кожному пункті обліку на площі 100 м² (у смузі 2 метри завширшки і 50 метрів завдовжки) під кронами сосен збирають усі дрібні зламані соснові пагони. Після цього з них відбирають і підраховують пагони з характерними пошкодженнями, завданими лубоїдами. Кількість знайдених «обрізаних» пагонів відображає чисельність популяції шкідника в оцінюваному сосняку.
