Дорогі друзі!
ДП «Ліси України» активно співпрацює з партнерами з європейських країн – лісівниками Польщі, Чехії, Словаччини, Литви, Латвії, Німеччини, Фінляндії, Румунії, Угорщини, Молдови тощо. Відбувається активний обмін досвідом, обговорення актуальних проблем та викликів. На жаль, не про все важливе встигаємо розповісти.
Тож започатковуємо щотижневу рубрику «Міжнародний дайджест лісових новин» — публікуватимемо посилання на найцікавіші матеріали наших європейських колег.
1.У Чехії продовжується зниження обсягів заготівлі деревини
Наслідки нещодавньої короїдної катастрофи поступово вдається подолати. Площа лісових земель у Чехії й надалі зростає.
Ліси є невід’ємною частиною нашого природного середовища, але водночас мають і значне економічне значення. Вони є головним джерелом деревини, забезпечують багато інших екосистемних послуг і є важливим середовищем існування для численних видів тварин.
Інформацію про площу цієї екосистеми у вигляді розміру лісових земель уже тривалий час надає кадастр нерухомості. Між 2023 і 2024 роками площа лісових земель дещо зросла на 1 375 га і станом на 31. 12. 2024, за даними кадастру, досягла 2 683 138 га. Це відповідає 34,0 % загальної площі Чеської Республіки.
Найбільшу площу лісових земель із відчутною перевагою мав Південночеський край (381 629 га, 14,2 % лісів у ЧР).
Найвищу частку лісових земель у загальній площі краю мав Ліберецький край (44,8 %), найнижчу — столиця Прага (10,7 %) і Середньочеський край (27,5 %).
Державні ліси становили приблизно 54 % загальної площі лісів, а державне підприємство «Ліси Чеської Республіки» (Lesy České republiky) управляло 45 % усіх лісів.
Від 1950 року площа лісових земель збільшилася на 171 тис. га. Останнім часом, за даними кадастру нерухомості, площа лісових земель зростає приблизно на 1,4–2 тис. га на рік.
Високі обсяги заготівлі деревини у XXI столітті
Невід’ємною і традиційною складовою лісового господарювання є заготівля деревини – важливої відновлюваної сировини природного походження. Це багатофункціональний виробничий і будівельний матеріал, придатний також як джерело енергії, який відіграє важливу роль в історії людства. Заготівлю, однак, необхідно провадити з урахуванням сталості природного середовища.
У 2024 році заготівля деревини (без кори) знову зафіксувала спад — у річному вимірі на 686 тис. м³ (–3,7 %) до 17 807 тис. м³. Порівняно з рекордною заготівлею 2020 року (35 754 тис. м³) відбулося зменшення вдвоє. Обсяг заготовленої деревини у 2024 році становив той самий рівень, що й у 2006 та 2016 роках (17 678 і 17 617 тис. м³). Це вище за середній рівень; за звичний обсяг у цьому столітті можна вважати приблизно 15–16 млн м³, тоді як у 50–60-х роках ХХ століття річна заготівля, за поодинокими винятками, трималася нижче 10 млн м³, найчастіше в межах 8–9 млн м³ (для порівняння: у 2020 році лише в Краї Височина було заготовлено 8,7 млн м³).
Як і 2023 року, заготівля деревини залишалася нижчою за річний приріст, тож баланс запасів деревини у лісах був позитивним. У 2018–2022 роках, навпаки, через ліквідацію масштабної короїдної катастрофи запас деревини зменшувався — особливо на території Моравії, де обсяги заготівлі досягали історичного максимуму.
Найбільші обсяги заготовленої деревини торік було зафіксовано в Південночеському краї (2 661 тис. м³), у Плзенському краї (2 252 тис. м³) та в Середньочеському краї, включно з Прагою (2 013 тис. м³). Ситуація таким чином повертається до норми, коли зазвичай найбільше деревини заготовляли в Південночеському краї, який також має найбільшу площу лісів. Інтенсивність заготівлі деревини становила 6,6 м³ деревини на гектар лісових земель, а на піку короїдної навали у 2020 році — 13,4 м³/га (у краї Височина — екстремальні 42,0 м³/га).
Минулого року частка вимушеної («випадкової») заготівлі у загальному обсязі заготівлі деревини зменшилася до 45,0 %, тобто до 8 019 тис. м³. Половину цієї заготівлі становила деревина, заготовлена через стихійні лиха. У річному вимірі обсяги вимушеної заготівлі скоротилися на 3 015 тис. м³. Найвищу частку вимушеної заготівлі зафіксовано в Моравсько-Сілезькому краї — 64,5 %; на цей край припало 10,2 % усієї такої заготівлі в Чехії. На Моравії вимушена («випадкова») заготівля відбувалася інтенсивніше, ніж у чеських краях. Найвищі територіальні частки у загальній вимушеній заготівлі в Чехії зафіксовано в Плзенському краї (12,2 %), Південночеському краї (11,6 %) та краї Височина (11,1 %), що пов’язано із загальним обсягом заготовленої там деревини.
Якщо подивитися на дані від 1950 року, то безсумнівно найвищі показники вимушеної заготівлі припадають на 2018–2022 роки, коли її частка в загальній заготівлі деревини сягала до 95 % (у 2019 і 2020 роках). Як причину цієї короїдної навали називають поєднання несприятливих кліматичних чинників (підвищені температури, посуха), масове розмноження короїда разом із недостатнім своєчасним втручанням проти цього шкідника, а також невідповідний видовий склад лісів із переважанням ялини. Варто також нагадати про ураган Kyrill, який у січні 2007 року завдав великих збитків у лісових насадженнях (буреломи, вітровали) і особливо сильно вразив південний захід країни. У наступні роки після урагану ліси зазнали інвазії короїда.
У Чехії традиційно заготовляють переважно хвойні породи дерев, і в роки стихійних лих ця тенденція ще посилюється. У 2024 році заготовлено 15 674 тис. м³ хвойних порід (88,0 % загального обсягу). Заготівля листяних порід зросла на 239 тис. м³ (+12,6 %) і досягла 2 133 тис. м³, що є найвищим показником щонайменше з 1950 року. Заготівля листяних порід понад 2 млн м³ спостерігається лише після 2010 року. Серед видів домінує ялина (68,5 %), далі йдуть сосна (13,9 %), бук (4,7 %) і модрина (4,4 %). Представленість хвойних порід відповідає звичній ситуації; вирішальну роль відіграє зменшення частки вимушеної («випадкової») заготівлі. Найбільше листяних порід заготовляли в Південно-Моравському краї (424 тис. м³), Злінському краї (313 тис. м³) та Оломоуцькому краї (245 тис. м³). Заготівля листяних порід у цих краях становила майже половину всієї заготівлі листяних порід у Чехії.
Площа штучного заліснення зменшується
Заліснення є ключовою діяльністю у лісовому господарстві, що забезпечує стабільну площу лісів. Воно включає штучне відновлення (посівом або садінням), але дедалі більшу роль відіграє природне відновлення.
Торік у Чехії, порівняно з 2023-м, площа штучного заліснення зменшилася на 5 728 га (–16,3 %) і склала 29 494 га. Обсяги все ще великі, але зі згасанням короїдної кризи темпи заліснення падають, а «лисі» площі, що виникли головно під час рубок через короїда, поступово зменшуються. Для порівняння: у 1950-х роках заліснювали значно більше — площі зазвичай перевищували 50 тис. га.
У межах заліснення цілковито переважає висаджування саджанців: його частка вже кілька десятиліть тримається близько 99 %, а торік становила 99,3 % (29 276 га). Посів насіння застосовувалася винятково — 219 га; для порівняння, у 1958 році таким способом було заліснено 7 233 га (13 % площі заліснення). Отже, під час заліснення переважно використовують садивний матеріал (саджанці). Торік було використано 159 713 тис. саджанців, із яких 58,0 % становили листяні породи. Середня витрата саджанців становила 5 455 шт. на гектар висаджування, для листяних порід — 7 116 шт./га, для хвойних — 4 125 шт./га. Кількість висаджених саджанців на одиницю площі знову зменшилася: на гектар використовували на 3,3 % (на 185 шт.) менше, ніж у 2023 році. В абсолютних обсягах найбільше саджанців було висаджено бука (38 021 тис., 23,8 % усіх саджанців) і дуба (37 712 тис., 23,6 % усіх саджанців). Частка ялини (смереки) все ще відносно висока — торік вона становила 22,3 % усіх саджанців і в останні роки трохи зростала.
Торік переважала площа, заліснена хвойними породами: їх висадили на 16 309 га, тобто на 55,3 % всієї заліснюваної площі. Перевага хвойних порід становила 3 123 га. Посилене використання хвойних порід особливо помітне у 1960-х роках: у 1981 році їхня частка піднялася до 87 % (зокрема ялина — 61 %), тоді як ще у 1960-му вона становила 59 %. У 2019–2021 роках невеликою мірою переважала площа, заліснена листяними породами, але після 2021 року знову поступово зростає площа заліснення хвойними.
Із окремих порід торік найбільшу заліснювану площу займала ялина (35,1 %), далі — бук (16,2 %), дуб (15,2 %) і сосна (8,4 %). Останніми роками помітне зростання використання модрини: її частка в загальному залісненні становила 5,1 %. Найнижча частка ялини була у 1950-х роках (за поодинокими винятками — менше 30 %), а 1954 року — лише 20 %. Частка бука у заліснюваній площі з часом коливалася: від мінімальних 1,6 % у 1981 році до 25 % у 2019-му.
Найбільше заліснювали в краї Височина (6 833 га, тобто 23,2 % усього заліснення в Чехії) — із переважанням хвойних порід за площею (59,4 %, з них ялина — 44,0 %). Хвойні породи найбільше використовували в Південночеському краї — 70,0 % заліснюваної площі краю.
Природне відновлення лісів досягло рекорду
Окрім штучного, активно застосовується природне відновлення, що ґрунтується на здатності лісів самостійно відновлюватися шляхом самосіву або випадання насіння. Щоб використати цей потенціал і досягти бажаної мети такого способу відновлення, необхідно зважати на місцеві умови.
У 2024 році площа природного відновлення становила 12 447 га (29,7 % загальної площі лісовідновлення) — на 2 881 га (30,1 %) більше, ніж у 2023 році. Це найвищий показник за всю історію Чехії (попередній рекорд — 10 088 га у 2022 році). Від 2020 року помітний різкий ріст природного відновлення лісів. Причина проста: треба знову заліснювати великі площі після лісових лих, а природне відновлення зазвичай дешевше, ніж штучне (саджанцями чи посівом).
У такому відновленні переважають хвойні породи — 52,4 %. Найчастіше відновлюються ялина (40,2 %) та бук (18,5 %). Важливу роль має й береза — 1 888 га, тобто 15,2 % усієї площі природного відновлення; це типова піонерна порода, що швидко з’являється на відкритих ділянках.
З погляду територіального розподілу природне відновлення лісу найбільше застосовували в краї Височина — 18,2 % від усього природного відновлення в Чехії. Це пов’язано з багаторічною масштабною кризою саме в цьому краї.
2.Лісівники Латвії в онлайн-режимі показали повний цикл гніздування рідкісного беркута
Орленя залишає гніздо, ведмедиця веде дітей на прогулянку. Унікальні кадри онлайн-камер.
Акціонерне товариство «Ліси Латвії» (AS Latvijas valsts meži, LVM) щодня дбає не лише про господарську цінність територій, що перебувають у віданні компанії, а й про добробут видів і екосистем, які там мешкають, та їхнє майбутнє. Один із напрямів — моніторинг різних видів птахів, який експерти LVM регулярно здійснюють з 2007 року.
Це потрібно, щоб відстежувати успішність гніздування птахів і оцінювати зміни популяцій та вплив лісогосподарської діяльності.
У випадку беркута (Aquila chrysaetos) та орла малого (Aquila pomarina) особливо важливими є дані, що збираються з онлайн-камер біля гнізд. Чим був особливий цей рік, докладніше розповідає Уґіс Бергманіс, фахівець із довкілля LVM та орнітолог, один із провідних дослідників малого орла не лише в Латвії, а й у Європі.
Задуманий Уґісом Бергманісом проєкт відеоспостереження за птахами стартував у 2008 році, коли ширшій громадськості надали можливість стежити за подіями та процесами в гнізді малого орла. Нині в межах реалізованого LVM онлайн-проєкту спостерігають за двома видами орлів — беркутом і малим орлом. Завдяки камерам дослідники мають змогу зазирнути в повсякденні миті з життя орлів, які інакше залишилися б невидимими людському оку. До того ж за подіями в місцях гніздування хижих птахів із великим захопленням стежать не лише орнітологи та фахівці з довкілля, а й суспільство й медіа, які в заголовках новин нерідко охоче прирівнюють події з життя орлів до перипетій людських взаємин.
Особлива подія — повний цикл гніздування беркута
Гніздо беркутів можна спостерігати через онлайн-камеру з 2017 року. Як розповідає Бергманіс, 2025 рік був дуже знаковим і увійде в історію, адже цього року вперше від моменту встановлення камери з’явилася можливість у прямому ефірі спостерігати повний цикл гніздування беркута в Латвії. Дослідник пояснює, що беркут, як і багато інших птахів, не гніздує щороку, а коли гніздує, це не завжди буває успішно. Натомість цього року все склалося дуже вдало: не лише вилупилося пташеня, а й воно успішно залишило гніздо.
Штучне гніздо беркута, яке у 2010 році створили Бергманіс із однодумцем, розташоване на острові в болоті, що перебуває у володінні LVM. Гніздо регулярно заселяли, і в 2016 році там також виріс молодий беркут, однак у наступні роки така подія більше не спостерігалася. Напевно, чимало хто пам’ятає події в гнізді 2020 року, коли через пандемію Covid-19 людям було заборонено збиратися і вони шукали альтернативні способи розваги. Для багатьох улюбленим заняттям стало спостереження за парою беркутів Спілве й Вірсіс. Того літа з яйця вилупилося пташеня Клінтс. На жаль, у середині літа самець Вірсіс зник, а пташеня загинуло через нестачу корму. Наступного літа Спілве відвідувала гніздо, були помітні й інші беркути, проте гніздування не відбулося ані тоді, ані впродовж наступних трьох років.
«Із усіх видів орлів, що трапляються в Латвії, беркут зустрічається найрідше. Біля кожного з відомих нам гнізд неможливо встановити онлайн-камеру, тож можна сказати, що цього року нам справді дуже пощастило. Цикл гніздування починається в момент, коли формується пара й відкладається яйце, а завершується, коли пташеня успішно вилітає з гнізда. Цей цикл триває приблизно шість місяців, і цього року кожен міг бути йому свідком. Ми отримали багато цінної інформації. Хоч головна мета проєкту з онлайн-камерами — наукове дослідження виду, від нього виграє й суспільство, і я знаю, що багато людей із великим захопленням стежили за подіями в гнізді та ділилися своїми спостереженнями на форумі — інтерес справді був дуже великий», — розповідає знавець орлів.
Користь і для науки, і для суспільства
Чому трансляції з пташиних гнізд такі важливі? По-перше, науковці можуть отримати детальнішу інформацію про звички різних видів птахів. Камери дають змогу зібрати цінні дані щодо різних біологічних аспектів, пов’язаних із гніздуванням: коли птахи починають будувати гніздо, коли відкладається перше яйце, скільки триває період гніздування, яким є корм птахів тощо. Завдяки цьому і в суспільстві поглиблюється розуміння природних процесів. Такі проєкти не є основною діяльністю LVM, однак мають дуже вагомий внесок і наукову цінність, наголошує орнітолог. Від часу встановлення камер вдалося отримати підтвердження кількох припущень щодо успішності гніздування малих орлів і беркутів, їхнього повсякденного життя та витривалості до різних випробувань — наприклад, пошуку корму й боротьби з конкурентами.
«Те, що відбувається в одному гнізді певного виду, можна певною мірою поширювати й на інші гнізда представників цього виду. Ця інформація також допомагає оцінити, які обмеження слід запровадити, щоб господарська діяльність людини в лісі не заважала природним процесам іти своїм ходом», — пояснює дослідник.
Експерт із довкілля розповідає: вкладається дуже багато роботи в узагальнення інформації та її публікацію. Наприклад, у міжнародному рецензованому журналі опубліковано дослідження Бергманіса та колеги з Латвійського університету, в якому зібрано відомості про кормову базу малого орла. З’ясовано, що цей вид переважно живиться жабами та мишоподібними гризунами — передусім польовими полівками, які у більшій кількості трапляються в екстенсивно освоєному сільському ландшафті. Це дозволяє дійти висновку, що на вид впливає не лише лісогосподарська, а й сільськогосподарська діяльність, адже, хоч гніздо будує в лісі, малий орел головним чином живиться на сільськогосподарських угіддях.
Ведмедиця з малятами у біотопі беркута
За допомогою камер прямої трансляції в межах освітньо-дослідного проєкту LVM «Putni un zvēri purvā» кожен може стежити не лише за орлами, а й за іншими подіями в болоті — природними процесами та активністю різних звірів. Усього за кілька метрів від гнізда беркутів, ближче до землі — у біотопі беркута — встановлено ще одну камеру, яка цього року зафіксувала справді вражаючі кадри — ведмедицю бурого ведмедя з трьома ведмежатами.
«Побачити, як ведмедиця з малятами перетинає зону гніздування беркута, було одним із найяскравіших подій цього сезону. Так, дослідники й раніше знали, що ведмеді в Латвії також розмножуються, але побачити в прямому ефірі, та ще й зі звуком, як мама переходить річку вбрід, а ведмежата кумедно чимчикують їй по слідах, — це справді унікальний досвід», — пригадує незвичайну подію дослідник орлів.
До того ж ця подія ще раз підтвердила, що в наукових дослідженнях важливу роль відіграє і залучення суспільства. «Цей факт допомогли встановити глядачі камер, які написали мені повідомлення в WhatsApp, що бачили бурих ведмедів. Це, своєю чергою, дало мені змогу зв’язатися з колегами з LVM і попросити записати відповідний фрагмент. Хто знає, інакше він, можливо, й залишився б непоміченим. Тож велике спасибі людям за пильність!» — наголошує орнітолог на значенні громадянської науки.
Нові відкриття та цікаві спостереження
Як розповідає Бергманіс, попереду велика робота — всю інформацію про орлів, здобуту цього сезону, належить проаналізувати й узагальнити, однак кілька висновків уже зроблено. Наприклад, змінилися попередні уявлення про звички гніздування беркута та малого орла. Перший починає гніздування приблизно на місяць раніше й відкладає яйця від кінця березня — на початку квітня. Тим часом малий орел зазвичай відкладає яйця наприкінці квітня — на початку травня, тобто на місяць пізніше. Пташенята беркута вилуплюються на місяць раніше, ніж пташенята малого орла, проте є цікава деталь: з гнізда пташенята обох видів вилітають майже одночасно — наприкінці липня або на початку серпня.
«Наше уявлення було таким, що наприкінці червня беркути вже поза гніздами, але ні! Дані підтвердили, що пташеня беркута цього року вилетіло з гнізда на 90-й день життя, у тримісячному віці. Натомість пташенята малого орла залишають гнізда у двомісячному віці. Ось аспект, про який ми досі не знали», — розповідає фахівець про нові відкриття.
Так само зафіксовано цікаві спостереження щодо кормової бази беркута.
«Показовим було те, що у травні беркут приносив до гнізда переважно лише птахів. Чому так? Бо малята ссавців або ще не народилися, або вони такі малі, що тримаються біля матері чи ховаються у норах — як у випадку єнотовидних собак і лисиць. Починаючи з червня, частка ссавців у кормі беркута істотно зросла — це були молоді єнотовидні собаки, лисенята, козенята європейської сарни та інші», — ділиться спостереженнями Бергманіс.
Орнітолог з легкою іронією додає: у біотопі беркута околиця нерідко виглядає, мов поле бою, вкрите пір’ям і кістками тварин. Оскільки здобич буває доволі важкою, її не завжди приносять до гнізда — часто поїдають неподалік, на якомусь горбочку або просто на землі. Встановлено також, що беркут перед тим «обскубує» впольованих тетеруків, глухарів і качок на землі, аби легше було доправити їх до гнізда.
«Нас, людей, звісно, цікавить, як наша господарська діяльність — сільське чи лісове господарство — впливає на біорізноманіття. В інтересах LVM здійснювати цю діяльність якомога дбайливіше щодо природних цінностей, наявних у лісах, і моніторинг птахів у цьому випадку дуже допомагає. Моніторинг не відповідає на запитання, чому відбуваються коливання чисельності того чи іншого виду — це вже інша наука. Натомість моніторинг по суті дає відповідь на запитання, які саме зміни відбуваються в популяціях, а далі вже завдання науки — спробувати пояснити, чому виникають ці коливання», — додає Бергманіс.
3.Лісівники Польщі захищають молоді насадження від незаконної заготівлі хвойних гілок
Кінець жовтня та початок листопада — час особливо інтенсивної роботи для лісової охорони (Straży Leśnej) та служб, що з нею співпрацюють. Так відбувається через черговий етап акції «Stroisz», яка щойно стартувала в «Державних лісах» (Lasy Państwowe).
Метою акції є протидія незаконній заготівлі гілок хвойних дерев, які використовують для виробництва вінків для особливих подій і різдвяних прикрас. Щороку з лісів викрадають величезні обсяги хвойного гілля (stroisz), а вартість шкоди для лісових культур багаторазово перевищує ринкову ціну вкрадених гілочок. Наприклад, за підрахунками RDLP Krosno, 13 м³ stroisz вартістю 767 злотих, викрадених на території одного з тамтешніх лісництв, спричинили реальну шкоду в молодняку на 10 745 злотих.
Легальна хвойна зелень — гарна традиція без шкоди для природи
Традиція прикрашати могили букетами та вінками з ялицевих або ялинових гілочок глибоко вкорінена в польській культурі. Зелена хвойна зелень (stroisz) у поєднанні з теплим сяйвом свічок створює особливий настрій задумливості й пам’яті.
«На жаль, зростаючий попит на хвойну зелень спричиняє дедалі частіші випадки її крадіжок і нищення молодих дерев. Дуже часто зрізання гілок лише на один пучок хвойної зелені означає знищення всього молодого дерева — ялиці або ялини. У деяких місцях масштаб руйнувань настільки великий, що цілі ділянки молодого лісу потребують повторного відновлення», — підсумовує Вітольд Бяловський, лісничий Лісництва Руново.
Купуйте з легального джерела
Лісівники підкреслюють, що немає потреби відмовлятися від оздоб, виготовлених із хвойної зелені (stroisz) — важливо, щоб вони походили з легальних джерел. Хвойну зелень можна заготовляти з плантацій або під час доглядових заходів, які проводять «Державні ліси» (Lasy Państwowe), таких як проріджування та прочищення. Продавці легальної хвойної зелені мають відповідні документи, що підтверджують її походження. Обираючи такі оздоби, ми підтримуємо не лише збалансоване лісове господарство й захищаємо природу від спустошення, але й даємо можливість розвиватися місцевим підприємцям.
Патрулі в лісах і дорожні перевірки
У рамках акції «Stroisz» «Лісова охорона» (Straż Leśna) проводить посилені перевірки в місцях, особливо вразливих до крадіжок, а також на прилеглих дорогах. Перевіряється законність походження хвойної зелені (stroisz) та здійснюється нагляд за рухом транспортних засобів, які можуть перевозити незаконно заготовлене гілля.
«У діях лісівників допомагають сучасні технології — лісові камери, фотопастки та дрони. Як і щороку, до акції долучаються також інші служби, щоб максимально протидіяти лісовому шкідництву. Спільні патрулі, наприклад, лісової охорони і поліції, також запобігають браконьєрству, засміченню лісів і незаконним позашляховим рейдам водіїв кросових мотоциклів і квадроциклів», — зазначає Лукаш Пшипашняк, в.о. Головного інспектора лісової охорони Генеральної дирекції «Державних лісів».
Щороку лісова охорона проводить понад 4000 перевірок і виставляє близько 500 штрафів (у розмірі до 500 злотих) за незаконний продаж хвойної зелені (stroisz). Крім того, лісова охорона має можливість звертатися до суду з клопотанням про накладення штрафу в розмірі до 5000 злотих.
Метою акції «Stroisz» є охорона лісових ресурсів, просвітницька робота з населенням і підтримка відповідальних практик у торгівлі природними лісового походження продуктами.
Ліс є спільним добром, а його охорона — наш спільний обов’язок. Тому закликаємо обирати хвойну зелень (stroisz) з легальних джерел. Це простий спосіб поєднати шану до близьких із турботою про природу, — додає Анна Хощ-Сендровська, прессекретар «Державних лісів».
Акція «Stroisz» — це не лише боротьба з незаконною заготівлею гілок, а й нагадування про відповідальне користування дарами природи. Завдяки залученню лісівників і силових служб можливо обмежити шкоду, завдану лісам, і захистити молоді дерева від спустошення. Обираючи легальну хвойну зелень, кожен із нас може сприяти охороні природи та збереженню краси польських лісів для майбутніх поколінь.
