На Київщині тестують “готелі для комах”: лісівники разом з природоохоронцями встановлюють штучні гнізда для запилювачів
У лісах Київської області стартував пілотний проєкт з встановлення штучних гнізд для комах-запилювачів. Ініціатива покликана підтримати біорізноманіття та частково компенсувати втрату природних мікрооселищ у лісових екосистемах.
Проєкт реалізує WWF-Україна спільно з Тетерівським надлісництвом ДП “Ліси України”.
Комахи-запилювачі відіграють важливу роль у лісових екосистемах. Переносячи пилок між квітками, вони забезпечують запліднення рослин. Завдяки цьому формуються плоди та ягоди з насінням, які слугують кормом для птахів і ссавців та допомагають лісу природно відновлюватися.
Для життя і розмноження багатьом видам запилювачів потрібні природні укриття – дупла в деревах, відмерла деревина, тріщини в корі, порожнисті стебла рослин або відкриті ділянки ґрунту.
Водночас через тривале втручання людини в природні процеси таких мікрооселищ стає менше. У результаті навіть за наявності достатньої кількості квітів комахам-запилювачам може бракувати місць для гніздування та розмноження. За оцінками міжнародних дослідників, щороку світ втрачає від 1% до 2,5% загальної біомаси комах.
Щоб частково компенсувати цей дефіцит природних оселищ, у Тетерівському надлісництві лісівники спільно з природоохоронцями встановили перші чотири комплекси штучних гніздових структур для комах.
Їх розмістили на узліссях, лісових галявинах, заплавах річок і територіях поблизу боліт. Це місця із багатою кормовою базою та тривалим періодом цвітіння рослин.
“Так звані готелі для комах не замінюють природні процеси та структури. Вони можуть бути лише додатковим інструментом підтримки запилювачів у місцях, де бракує відмерлої деревини та інших природних оселищ”, – зазначає начальник Тетерівського надлісництва Сергій Федоренко.
Для комах встановили кілька типів штучних оселищ: «готелі» з очерету для диких бджіл і ос, штучні дупла для медоносних бджіл та гніздові блоки для бджіл-теслярів.
“Ми прагнемо підтримати запилювачів та дослідити, наскільки такі рішення можуть сприяти зростанню біорізноманіття в лісовому ландшафті, та чи можуть вони компенсувати втрату природних мікрооселищ. Цей проєкт про маленькі рішення, які можуть мати великий вплив на екосистеми”, – коментує менеджер лісових проєктів WWF-Україна Ганна Лобченко.
Наразі проєкт перебуває на початковому етапі. У його межах заплановано створити близько 50 точок зі штучними гніздами. Одну з таких локацій лісівники також хочуть включити до екологічного маршруту для школярів і студентів.
Після встановлення оселищ розпочнеться етап спостережень. Науковці та лісівники відстежуватимуть, які види комах заселяють штучні гнізда, наскільки активно ними користуються та як змінюється активність запилювачів на цих ділянках протягом сезону.





