Наближене до природи лісівництво: стратегічний вибір, євроінтеграційний крок та відповідь на кліматичні зміни
Лісова галузь готується до глибокої трансформації – переходу на наближене до природи лісівництво. Йдеться про нову філософію ведення лісового господарства, що поєднує екологію, економіку і соціальну відповідальність.
Чому ми змінюємо підхід до лісівництва
Глобальні кліматичні зміни вже сьогодні негативно впливають на стан лісів.
За останнє десятиліття середньорічна температура в помірних широтах зросла на 1,5 °C, а кількість опадів влітку скоротилася на 20–30 %. Це створило сприятливі умови для розповсюдження шкідників і хвороб дерев.
Внаслідок таких змін тисячі гектарів лісів втрачають здатність до самовідновлення. Водночас традиційні підходи не завжди дозволяють ефективно реагувати на цей виклик.
Крім того, на порядку денному підвищення екологічної та соціальної ролі лісів, а також гармонізація з європейськими практиками лісівництва у межах євроінтеграційного процесу. Тому ми готуємося до втілення концепції безперервного існування лісу, яка є основою лісової політики Європейського Союзу. Її основні принципи:
– формування структури лісів, яка є наближеною до природної;
– стійкість деревостанів до несприятливих умов;
– збереження біорізноманіття;
– лісозаготівля з низьким впливом на навколишнє середовище;
– сприяння природному відновленню лісів.
Україна вже інтегрує ці підходи у власну практику, гармонізуючи законодавство та управлінські рішення з європейськими стандартами.
Перехід до наближеного до природи лісівництва є одним із ключових напрямів реформування галузі, він закріплений у Державній стратегії управління лісами до 2035 року.
Також важливим кроком стало затвердження у 2025 році ДП «Ліси України» власної стратегії переходу до НПЛ, у якій визначені цілі та принципи, а також етапи впровадження та конкретні показники ефективності. Це свідчить про системний і незворотний характер змін.
Ліс назавжди
Головна ідея наближеного до природи лісівництва – ліс має існувати безперервно. Це означає відмову від практики суцільних рубок головного користування та перехід на вибіркові та поступові рубки. Саме на такий метод господарювання ми переходимо у гірських лісах Карпатського регіону з 2027 року.
Цей підхід дозволяє одночасно зберігати екологічні функції лісу, забезпечувати економічну віддачу і підтримувати соціальну цінність лісових територій.
Першим практичним кроком до переходу на наближене до природи лісівництво є рубки переформування. Вони спрямовані на поступове перетворення одновікових монокультурних насаджень у стійкі різновікові мішані ліси.
Дослідні ділянки для цього заклали на Львівщині ще у 2005–2007 роках. І дослідження довели обґрунтованість такого підходу як з погляду екології, так і з погляду економіки. Адже природний приріст деревини за такого методу господарювання збільшується з 4 м³/га до 12 м³/га.
Тож ми робимо важливий крок, який фактично закріплює перехід до нової парадигми ведення лісового господарства. Це рішення матиме довгострокові наслідки, адже після проведення рубок переформування повернення до старих методів господарювання стане неможливим. Тож сьогодні ми закладаємо модель розвитку українських лісів на багато десятиліть вперед.
Ключовим фактором такої трансформації є не лише нормативні або технічні зміни, а й зміна мислення, перехід до нової культури управління. Саме для цього лісівники переймають досвід європейських колег за кордоном та проходять навчання в Україні – минулого року 260 лісівників у Карпатському регіоні опанували методи НПЛ.
Сьогодні галузь входить у вирішальний етап – залишився рік до початку повноцінної роботи за принципами наближеного до природи лісівництва. Темпи підготовки дають підстави говорити про те, що лісівники з 2027 року будуть до цього готові. А концепція, яка виходить далеко за межі збереження Карпат чи підвищення приросту деревини на гектар, допоможе зберегти українські ліси для майбутніх поколінь.