“Наші в ЗСУ”: розповідаємо про тих, хто береже не тільки ліс, а і Україну!
У ЗСУ наразі служить понад 2220 працівників ДП “Ліси України”. Це мужні люди, які змінили лісівничу форму на військову. Більшість мобілізувались добровільно, ще у перші дні повномасштабного вторгнення ворога. З кожним підтримуємо зв’язок.
В рамках нової рубрики, ми будемо ділитись історіями їхньої служби, військовими досягненнями та розкажемо більше про нашу підтримку фронту.
Один із таких мобілізованих – Руслан Сачук. До великої війни працював у Володарському лісництві, Білоцерківського надлісництва на посаді майстра лісу. Доєднався до ЗСУ добровільно ще 24 лютого 2022 року. За плечима мав досвід строкової служби.
Вже тривалий час воїн-лісівник служить у 72-їй окремій механізованій бригаді на посаді оператора БПЛА. За кілька років служби побував на всіх ключових напрямках фронту. Зокрема, на Херсонщині та Донеччині.
Його обов’язки – це проведення повітряної розвідки, коригування вогню артилерії, а також здійснення ударів по позиціям противника за допомогою дронів-камікадзе. Руслан розповідає, що часто бувають в таких умовах, коли ситуація на фронті істотно загострюється і щоб запобігти наслідків потрібна велика підтримка з тилу.
“Наші дрони глушать ворожі РЕБ і вони втрачаються. Або ж потрібно звести нову позицію, а для цього треба ручні інструменти, а не великі крани, щоб ворог не помітив. З перших днів у цьому мені дуже допомагали колеги – лісничий Володарського лісництва, керівник Білоцерківського надлісництва, представники філії “Столичний лісовий офіс”. Постійно допомагають зарядними станціями, інструментами для зведення укріплень, дронами. Завжди дзвонять, питають, що додатково необхідно. А найприємніше, це коли приїжджають до мене особисто”.
Минулого тижня до Руслана знову завітали колеги з філії та Спілка воїнів-лісівників України. Зараз він знаходиться на Харківщині. Працюють одразу на кількох напрямках, бо ситуація вкрай складна. Ворог постійно нарощує інтенсивність атак, а потреби збільшуються з кожним днем.
“Нещодавно я звернувся до керівництва ДП “Ліси України”. Просив дрони та генератори. Не минуло й кілька днів, як все, що просив, мені Спілка привезла сюди. Зустрівся з колегами, які теж привезли допомогу. Поспілкувалися, розповіли про те, чим живе лісництво. Склали цілий список з нових потреб мого підрозділу. Знаючи скільки допомагають лісівники, до мене також звертаються і побратими”
Поки Руслан планів на далеке майбутнє не будує, але точно мріє повернутись назад у своє лісництво. Працювати, а не ховатись від ворога. А ще хоче мати власну родину. Війна змінила багато планів, які воїн-лісівник не встиг реалізувати.
Ми залюбки чекаємо на його повернення, як і багатьох інших тисячі наших мобілізованих працівників. І будемо їх підтримувати до самої демобілізації аби вони повернулись цілими та здоровими!