Захід організовано ГО «Форза» (Україна) у партнерстві з міжнародними організаціями в рамках проєкту Fem2forests, який фінансується ЄC. Конференція стала платформою обміну знаннями, ідеями та практиками у сфері лісового господарства за участю жінок із 15 країн світу.
Особливу увагу на конференції приділили практичним аспектам ведення лісового господарства.
Ісландія – це країна про лісове господарство якої відомо не так багато. Тож, ми наводимо цікаві факти.
✔За більш ніж 1000 років лісистість Ісландії зменшилась в майже 40 разів
На час заселення першими людьми (понад 1150 років тому) березові ліси й чагарники вкривали від 25 до 40% території Ісландії. Березняки були джерелом палива, будівельного матеріалу та кормів для худоби. Найважливішим продуктом було деревне вугілля для виплавки заліза й виготовлення інструментів.
Як в усіх аграрних суспільствах, поселенці вирубували ліси під поля та пасовища. З 1300-х років розвивалось вівчарство. Випас перешкоджав поновленню берези після рубок, і площа лісів продовжувала скорочуватися. Це стало вирішальною причиною у відчутному зменшенні лісистості. У XIX столітті – це менше 1% від площі країни.
✔За останнє століття кількість лісів Ісландії зросла вдвічі
З початку XX століття безконтрольні вирубки лісу припинились. У 1907 році ухвалений закон про ліс і охорону ґрунтів. Через рік з’явилась Ісландська лісова служба, яка існує і понині. Наразі лісовий сектор Ісландії виглядає наступним чином: Ісландська лісова служба (IFS) – орган, який підпорядкований Міндовкіллю. Вона управляє Національними лісами (5% від усіх лісів країни) – це охоронювані березові ліси, а також культивовані насадження, експериментальні ділянки. Решта – це асоціації приватних землевласників та фермери, які садять ліс на деградованих землях. Власником лісу та відповідальним за нього залишається землевласник!
IFS висадила приблизно половину всіх дерев у країні, переважно в Національних лісах; для цього утримувала до шести розсадників у різних регіонах. Після 1990 р. розсадництво приватизували. Зараз IFS висаджує до 100 га лісів на рік.
З 1973 року IFS надає гранти фермерам для лісорозведення на своїх ділянках. Грант покриває до 97% витрат.
Більшість приватних землевласників входять у об’єднання Ісландських лісових товариств, створене у 1930-му році. Вони займаються лісовідновленням на грантові кошти від міжнародних донорів. На сьогодні об’єднання складається з більше 60 землевласників.
Всі разом висаджують в середньому до 3-4 млн сіянців на рік!
За оцінками науковців, загальна площа лісів і лісових угідь від 1950 року подвоїлася. Природні березняки знову розширюються і тепер охоплюють 1506 км² (1,5% країни). Культивовані ліси це ще 400 км². Разом це близько 1,9–2,0% території. Посадки хоч і не дали великих площ через земельні обмеження, малу кількість кадрів та все ще недостатнього фінансування, але з 1990-х щороку ліси одають 1,5 тис. га. За такого темпу для +1% території потрібно більше 70 років.
Тож, у 2013 р. створена стратегія лісівництва Ісландії до кінця ХХІ ст. Серед цілей – принаймні 12% площі країни має бути вкритою лісом до 2100 р. Для цього IFS у 2017-му розробило Національну програму лісівництва. В неї входять такі проєкти як підтримка приватних землевласників та фермерів у посадці та догляді за лісами, державна ініціатива з відновлення деградованих земель шляхом лісівництва, політика з рекультивації земель та повторного лісовідновлення до 2031 року.
✔Попри малий ресурс, лісова індустрія розвивається
Наразі нішеві ринки вже забезпечуються місцевою деревиною. Наприклад, дрова з берези реалізуються для опалення або вироблення електроенергії.
✔Значна кількість робіт у лісах та пов’язаної з лісом виконуються жінками!
Після здобуття Ісландією незалежності (1944) жіночі асоціації стали основою соціальної політики. Наразі жінки залучені до всіх сфер суспільного життя. Така асоціація існує і в лісовій галузі – «Skógarkonur» («Лісові жінки»). Асоціація створювалась з метою збільшення частки жінок у лісовій галузі і просуванню їх інтересів.