Підтримка родин загиблих і зниклих безвісти на війні працівників: як працює система соціальних гарантій у ДП «Ліси України»

За три з половиною роки на війні загинуло 210 мобілізованих працівників нашого підприємства, ще 133 вважаються зниклими безвісти. 

На жаль, майже щотижня ці жахливі цифри зростають.  На даний час без батька залишилися 182 дитини.

Для родин загиблих та зниклих безвісти працівників у ДП «Ліси України» діє система соціальних гарантій, передбачених Колективним договором підприємства.

Зокрема, на кожну дитину щомісяця здійснюються виплати у розмірі мінімальної заробітної плати до досягнення повноліття. Підтримка може продовжуватися до завершення здобуття першої вищої освіти, якщо дитина навчається за спеціальністю «Лісове господарство».  У такому разі передбачена можливість оплати навчання.

Для дітей з інвалідністю I–II груп виплати здійснюються до досягнення ними 30-річного віку.

Щоб дізнатися, як система соціальної підтримки працює на практиці, ми поспілкувалися з родинами загиблих воїнів-лісівників.

Людмила Баля втратила чоловіка понад рік тому. До мобілізації він працював майстром лісу у Чалівському лісництві на Полтавщині. Після його загибелі без батька залишилися двоє синів.

«На двох дітей отримую дві мінімальні заробітні плати. Старшому Антону незабаром виповниться 17 років, молодшому Богдану — 15, він вступає до коледжу. Зараз я не працюю, тому ці кошти дуже допомагають. Діти мають можливість відкладати гроші, самостійно купують одяг та інші необхідні речі, якими раніше забезпечував батько», — говорить Людмила Баля.

Чоловік Надії Харчишиної загинув два роки тому під час масованого ворожого обстрілу на Бахмутському напрямку. До повномасштабної війни Борис Харчишин майже 20 років працював у Баранівському надлісництві на Житомирщині. Без батька залишилися двоє синів — восьмирічний Назар і дванадцятирічний Тарас.

«У мене також мінімальна зарплата, тому ця допомога дуже важлива. Самій утримувати двох дітей було б складно. Кошти витрачаємо на харчування та лікування. У старшого Тараса є ортопедичне лікування, нещодавно зверталися і до ортодонта. Такі витрати важко покрити лише із зарплати, коли потрібно ще оплачувати комунальні послуги», — каже Надія.

Ірина Коротун втратила чоловіка Леоніда у 2022 році. Він працював електромонтером у Білокоровицькому надлісництві на Житомирщині та загинув під Бахмутом. Нині Ірина отримує виплати на молодшу доньку — 12-річну ученицю ліцею в Олевську.

«Ця допомога йде на найнеобхідніше — харчування, одяг, речі для доньки. Я зараз не працюю постійно, перебуваю на обліку в центрі зайнятості, маю лише сезонні підробітки. Тому самій утримувати дитину було б складніше».

Підтримка родин загиблих та зниклих безвісті воїнів-лісівників не обмежується лише виплатами. 

На постійному контакті з родинами філії нашого підприємства. Велика лісівнича родина завжди готова відгукнутись та прийти їм на допомогу.