У рубриці “Наші в ЗСУ” продовжуємо розповідати про наших мобілізованих співробітників. Цього разу про тих, хто зараз знаходиться на найскладніший ділянці фронту, де бої не вщухають, а ворог продовжує тиснути.

Сергій Трофимчук понад 14 років пропрацював у лісі. Перед мобілізацією мав посаду інженера лісового господарства у Баранівському надлісництві філії “Столичний лісовий офіс”. 

“Посада доволі відповідальна. Потрібно без шкоди довкіллю, правильно спланувати санітарну рубку пошкоджених дерев та нову висадку на тому місці, закласти молодий ліс та робити догляди за ним. Проводити заготівлю деревини керуючись чинними нормами”, – розповідає Сергій. 

У червні 2024 року Сергій доєднався до ЗСУ. Потрапив у 152 окрему єгерську бригаду, яка тоді тільки формувалась. Почав планувати не висадку лісу, а роботу диверсійно-розвідувальних груп. Практично весь цей час разом з побратимами перебуває під Покровськом. Після навчань почав службу з посади бойового розвідника. 

“Ситуація на цьому напрямку ще з минулого року загострилась. Я тоді виконував бойові задачі просто в кількох метрах від противника: збирав інформацію про дислокацію, озброєння та чисельність ворожих військ, заводили нашу піхоту, штурмували. Нам вдавалось утримувати позиції навколо Покровського напрямку, хоч це було нелегко. Чисельність ворога завжди більша”, – каже Сергій Трофимчук. 

Після загострення хронічних хвороб Сергія перевели у підрозділ радіоелектронної розвідки. Зараз знаходяться в одному з найближчих населених пунктів до Покровська. 

“Щоб там не казали про ворожий прорив – ми тримаємось, не все так катастрофічно як малюють. Побратими на бойових чергуваннях. Звісно зараз ускладнена логістика. Військові на бойові завдання ходять пішки і змінюють один одного. Адже використання будь якого транспорту в наших умовах – це одразу мішень для ворога”.

Основна задача Сергія – слухати розмови окупантів. Через спеціальні радіоприлади він визначає ворожу активність, маршрути пересування російських військових. Тоді його побратими корегують удари з артилерії, дронів-камікадзе, планують логістику для груп піхоти. 

“Тримаємось за рахунок відваги та хоробрості наших хлопців, які попри все виконують всі поставлені бойові задачі”

А ще воїн-лісівник відзначає підтримку, яка надходить з тилу. Нещодавно звертався до Спілки воїнів-лісівників з проханням надати генератори та зарядні станції. Багато техніки працює в полях, її треба заряджати, а наявні генератори були зношені. Йому оперативно все привезли. 

Разом з Сергієм воювати пішов його син – професійний військовий. Після закінчення військового училища доєднався до 95-ї окремої десантно штурмової бригади. На посаді мінометника виконував бойові задачі на Курщині, де отримав важкі поранення. 

ДП “Ліси України” постійно підтримує родину Трофимчуків. Дружина Сергія отримує від підприємства премії за чоловіка, філія надала фінансову компенсацію на паливні дрова для будинку. Навідуються колеги з Баранівського надлісництва, питають про потреби, приносять продуктові набори. 

Ми дуже пишаємось Сергієм та чекаємо на його повернення. Вдячні йому й іншим захисникам, які у надскладних умовах продовжують обороняти  свою країну!