Рух до системних змін у мисливській галузі: біобезпека, екологія та нове законодавство
Україна має майже 40 мільйонів гектарів мисливських угідь, але для того, щоб галузь працювала максимально ефективно, потрібно оновлення законодавства, спрощення бюрократичних процедур, цифровізація та сучасні механізми управління.
Мисливство в Україні має значний потенціал для розвитку економіки непромислових територій, створення робочих місць, залучення ветеранської спільноти. Саме тому сьогодні актуальним є питання комплексної реформи мисливського господарства, яку обговорювали на першому Стратегічному форумі з розвитку мисливської галузі України, що відбувся на Рівненщині.
Зокрема йдеться про розробку та узгодження єдиних підходів до відновлення мисливського господарства в Україні на засадах сталого розвитку з урахуванням необхідності збереження біорізноманіття, ефективного моніторингу епізоотичної ситуації та впровадження сучасних стандартів біобезпеки в умовах воєнних і післявоєнних викликів.
«У нашому користуванні знаходиться 2,6 млн га мисливських угідь, у які лише минулого року ми інвестували понад 117 млн грн. Ми підтримуємо ідею оновлення законодавства та необхідність змін за певними напрямками. Зокрема це стосується спрощення процедури надання мисливських угідь у користування, зменшення їх мінімальної площі, відновлення ланки мисливствознавців», – наголосив генеральний директор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець.
Перші кроки до реформування вже зроблені: минулого року ухвалена Стратегія розвитку галузі мисливського господарства України на період до 2035 року, а також розроблені та затверджені єдині для всіх користувачів мисливських угідь Правила державного обліку мисливських тварин. Тепер справа за оновленням законодавства.
Новий закон про мисливське господарство
Одним із ключових напрямків змін має стати ухвалення нового Закону України «Про мисливське господарство». Він покликаний модернізувати галузь відповідно до європейських стандартів та врегулювати низку важливих питань:
– запровадження прозорих правил користування мисливськими угіддями;
– удосконалення системи навчання та іспитів для мисливців;
– цифровізація документів і дозволів;
– створення єдиних електронних реєстрів;
– покращення інвестиційного клімату;
– посилення контролю за дотриманням екологічних норм.
«Мисливство – це величезна галузь, яка в США та Європі приносить десятки мільярдів прибутку. В Україні, що має майже 40 млн га мисливських угідь, ця сфера збиткова. Тому нам вкрай необхідно оновлення законодавства та велика реформа. Це має значення не тільки для розвитку самої галузі, а також для соціально-економічного розвитку непромислових територій й для посилення обороноздатності країни, адже мисливці знають, що таке зброя, і вміють нею користуватися», – зауважив ініціатор законопроєкту, народний депутат Ігор Марчук.
Цифровізація
Одним з елементів реформування мисливської галузі стане цифровізація. Зокрема йдеться про створення централізованої електронної системи, яка дозволить: вести єдиний реєстр мисливців, контролювати видачу документів, формувати статистику по регіонах, здійснювати аналітику щодо популяцій тварин та відмовитися від паперових ліцензій.
Такі рішення сприятимуть прозорості, спрощенню адміністративних процедур та зменшенню корупційних ризиків.
Біобезпека та контроль захворювань
Повномасштабна війна суттєво вплинула на мисливську галузь України: в багатьох регіонах через воєнний стан полювання обмежене або повністю зупинене. Це спричинило не лише економічні труднощі для користувачів мисливських угідь, а й створило нові екологічні та біологічні ризики.
Порушення природного балансу, зміна міграційних маршрутів тварин, замінування територій та обмеження контролю за популяціями диких звірів стали серйозним викликом для держави.
Особливо гостро постала проблема стрімкого збільшення чисельності хижаків: з 2021 по 2025 рік чисельність шакалів зросла на 913%, лисиць – на 133%, а вовків – майже на 96%.
Це вже створює реальні загрози для сільських територій та фермерських господарств. У багатьох громадах фіксуються випадки сказу, напади на домашню худобу, а також поява хижаків безпосередньо у населених пунктах. У таких умовах регулювання чисельності диких тварин стає питанням не лише мисливства, а й біобезпеки, захисту населення та збереження екологічного балансу.
Саме тому особливу увагу планують приділити створенню сучасної системи моніторингу епізоотичної ситуації, впровадженню швидких механізмів реагування та посиленню співпраці з міжнародними експертами.
Сталий розвиток та збереження біорізноманіття
Реформа мисливської галузі базуватиметься не лише на економічних інтересах, а й на принципах сталого розвитку. Серед ключових завдань:
– збереження біорізноманіття;
– підтримання екологічного балансу;
– науковий супровід управління популяціями;
– відновлення природних середовищ;
– впровадження біотехнічних заходів.
Сучасне мисливське господарство має працювати як частина екосистемного управління природними ресурсами, а не лише як окрема господарська діяльність.
Мисливська галузь у розвитку громад
Мисливське господарство може стати важливим фактором економічного розвитку сільських територій. Галузь здатна стимулювати розвиток інфраструктури, створювати робочі місця та забезпечувати додаткові надходження до місцевих бюджетів.
Особливе значення це має для непромислових регіонів, де мисливський туризм та супутні послуги можуть стати одним із ключових джерел розвитку місцевої економіки.
Окремим напрямком також розглядається залучення ветеранів до роботи у сфері мисливського господарства та розвитку ветеранського підприємництва.
Час системних змін
Сьогодні мисливська галузь України перебуває на етапі, коли точкових рішень уже недостатньо. Саме тому комплексна реформа, цифровізація, оновлення законодавства та впровадження європейських підходів мають стати основою розвитку галузі у найближчі роки.
Мета цих змін – створення сучасної, прозорої та ефективної системи мисливського господарства, яка одночасно сприятиме збереженню природи, розвитку економіки та зміцненню безпеки держави.