«Завдяки допомозі від лісівників ми змогли глушити більше ворожих дронів і частіше проводити ротації», – говорить воїн-лісівник Петро Чайковський

У сьогоднішній рубриці «Наші в ЗСУ» – історія працівника ДП “Ліси України”, який, попри вік і всі життєві обставини, доєднався до Збройних сил України та понад рік разом із побратимами успішно стримував ворога на Херсонщині.

Петро Чайковський присвятив лісовій галузі понад 30 років життя, пройшовши у Коростишівському надлісництві професійний шлях від майстра нижнього складу та майстра лісу до інженера лісового господарства. 

У червні 2024 року став на захист нашої держави. Потрапив у 39-ту окрему бригаду морської піхоти. Маючи офіцерське звання, Петро очолив стрілецький взвод.

«Посада командира стрілецького взводу – це не лише управління підрозділом. Це ще й щоденна відповідальність за життя побратимів та злагодженість кожного воїна в найскладніших умовах», – говорить Петро Чайковський.

Першим місцем служби стала Херсонщина. Петро понад рік з побратимами стримував натиски ворога на цьому напрямку. 

«Ворог постійно намагався прорватися: заходили диверсійні групи, були спроби штурмів і форсування Дніпра на різних ділянках області. Паралельно – удари дронами та обстріли з мінометів. У таких умовах важливі не лише досвід і витримка бійців, а й хороше технічне забезпечення, адже саме воно часто допомагає утримати позиції та зберегти життя», – каже воїн лісівник.

Але в умовах інтенсивних бойових дій будь-яка техніка – розхідник. Якщо найнеобхіднішим забезпечує військова частина, то багато обладнання, потрібного безпосередньо на позиціях, військові отримують завдяки волонтерам. Зокрема, колеги Петра познайомили його з представниками Спілки воїнів-лісівників України, які неодноразово допомагали підрозділу.

«Нам передавали зарядні станції, генератори, РЕБи, дизельний обігрівач. Завдяки налагодженому зв’язку та більшій кількості збитих ворожих дронів ми змогли нормально проводити ротацію, більш безпечно пересуватись», – пригадує Петро.

За службу та проявлену мужність Петра нещодавно нагородили медаллю «Військової доблесті» від командування Сухопутних військ ЗСУ. Відзнаку він отримав за стійкість, відвагу та особистий внесок у підтримання бойової готовності підрозділу під час боїв на Херсонщині.

Згодом через хронічні хвороби, які загострилися під час служби, Петра перевели до Житомирського військового інституту. Нині він обіймає посаду командира взводу навчальних автомобілів.

Попри все, після демобілізації Петро планує повернутися до роботи в лісовому господарстві. За ним зберігається робоче місце. Відповідно до колективного договору, він також отримає всі передбачені соціальні гарантії.