ДП «Ліси України» планує в першому кварталі наступного року помітно збільшити обсяги заготівлі порівняно з початком 2025 року.
Одна з ключових проблем, яку доводиться вирішувати, — затвердження матеріалів лісовпорядкування.
Лісовпорядкування є обов’язковим для всіх лісокористувачів. У його матеріалах надається якісна й кількісна характеристика кожної лісової ділянки, обчислюються розрахункові лісосіки, проєктується проведення рубок головного користування, планується відтворення лісів.
Лісовпорядкування здійснюється раз на 10 років і виконується не лісівниками, а державними лісовпорядними організаціями.
Процес упорядкування лісів завжди був довготривалим і розтягувався на кілька років (лише процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД) триває понад пів року). Через війну та знищення архівів Укрдержліспроєкту в Ірпені темпи лісовпорядкування суттєво сповільнилися.
Щоб не зупиняти роботу окремих лісових господарств, Кабінет Міністрів нещодавно ухвалив важливе рішення — продовжити дію матеріалів лісовпорядкування: у регіонах бойових дій та тимчасової окупації — на період воєнного стану та ще на два роки після його завершення; у регіонах без бойових дій — до 1 січня 2028 року.
Втім, рішення Кабміну не означає, що питання втратило актуальність.
ДП «Ліси України» активно працює з лісовпорядними організаціями та інстанціями, які погоджують документи, адже для збільшення заготівлі потрібні нові матеріали з новою розрахунковою лісосікою.
Ситуація з матеріалами:
у Тернопільській та Київській областях завершуються польові роботи, результати яких наступного року опрацьовуватимуться камерально;
у Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Полтавській, Харківській, Черкаській та Кіровоградській областях завершуються камеральні роботи, розпочато процес погодження та затвердження;
у Волинській та Чернігівській областях добігає завершення затвердження лісовпорядкування, розпочатого ще у 2022–2023 роках: по більшості лісових господарств цих регіонів уже маємо затверджену Міністерством економіки розрахункову лісосіку.
На жаль, не завжди багаторічна робота лісівників призводить до збільшення заготівлі.
Показовий приклад — Новгород-Сіверське лісове господарство. Місцеві лісівники звернулися до «Харківліспроєкту» ще у 2020 році, однак внаслідок війни камеральні роботи фактично стартували лише у 2023 році.
Паралельно надлісництво мусило пройти процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД) — складну, тривалу й витратну. Для Чернігівщини її вартість становить близько 250 тис. грн на одне надлісництво. Через бойові дії процес неодноразово зупинявся і загалом тривав понад два роки. Лише у серпні 2024 року було отримано позитивний висновок.
Далі — погодження щодо особливо захисних ділянок, доопрацювання матеріалів і затвердження лісовпорядкування в міністерстві. У підсумку нова розрахункова лісосіка була затверджена лише цього місяця.
Нові матеріали дали плюс 60,5 тис. куб. м заготівлі на рік, однак на практиці ситуація значно складніша.
Надлісництво розташоване в безпосередній близькості до кордону з РФ:
понад 69 % його площі перебуває у 20-кілометровій прикордонній смузі;
понад 30 % лісових масивів наразі є фактично недоступними через безпекову ситуацію.
За попередніми оцінками, реально доступними для заготівлі є близько 70 % дозволеного обсягу. Безпекова ситуація залишається нестабільною і може змінюватися щодня: сьогодні бригади працюють, а вже наступного дня заготівлю доводиться зупиняти через обстріли або загрозу FPV-дронів.
Попри це, лісівники продовжують роботу — власними силами та із залученням підрядників. Гостро стоїть кадрова проблема: складно знайти заготівельні бригади й перевізників, готових працювати в умовах постійного ризику.
Навіть коли деревина вже заготовлена й складована, покупці нерідко відмовляються забирати продукцію та просять перемістити її в більш безпечні місця.
Звісно, у тилових лісових господарствах проблема не стоїть настільки гостро. Однак приклад Новгород-Сіверського господарства демонструє, яких зусиль лісівникам доводиться докладати, щоб забезпечити споживачів нашою продукцією.
