Місяць: Березень 2024
Єдиною державною лісовпорядною організацією, яка має право проводити лісовпорядкування в лісах сумарною площею понад 100 гектар, є ВО Укрдержліспроект. Таксатори цієї організації розпочали проведення підготовчих робіт, а далі – польові роботи.
Що змінилось при створенні ДП «Ліси України» на цьому етапі?
З метою отримання високоточних планово-картографічних матеріалів, в форматі експерименту, до виконання топографо-геодезичних робіт під час підготовчих робіт повторного базового лісовпорядкування додано зйомку перетинів квартальних просік високоточними GPS приладами. Це робить дорожчими лісовпорядні роботи, але якість матеріалів лісовпорядкування для ДП «Ліси України» в пріоритеті!
Такий експеримент проводиться на землях, які закріплені за філією «Вищедубечанське лісове господарство» Столичний лісовий офіс, а за результатами цих робіт буде прийнято рішення про доцільність їхнього проведення і в інших філіях, де плануються підготовчі роботи.
Після завершення підготовчих робіт відбудеться перша лісовпорядна нарада, про що на своєму сайті повідомить територіальний орган Держлісагентства не пізніше ніж за 10 днів.
Повторне базове лісовпорядкування проводиться раз на 10 років, а матеріали, отримані за результатами цих робіт, є основою для ведення лісогосподарської діяльності, саме тому ДП «Ліси України» приділяє їм таку увагу.
341,1 тис га – цього року саме на такій площі ДП «Ліси України» планує проведення польових робіт із повторного базового лісовпорядкування на Київщині.
Під час лісовпорядкування перед таксаторами ВО «Укрдержліспроект» стоять завдання: визначення змін, які відбулися в лісах за ревізійний період, встановлення якості та обсягу деревини, наявної в лісі. Це дасть змогу оцінити обсяги лісових ресурсів, їхню цінність та потенціал для використання.
Отримати необхідну інформацію таксатори зможуть завдяки закладенню необхідної кількості пробних площ, повторного обстеження пробних площ, які збереглися від попередніх лісовпорядкувань. Також буде проведено обстеження і дослідження лісових природних комплексів, визначено місця зростання та оселення рідкісних, та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу.
Після завершення польових, розпочинаються камеральні роботи – обробка зібраної інформації та перенесення її в електронну базу. Там зводиться вся отримана інформація. Такі роботи зараз тривають у більшості філій на Черкащині в Центральний лісовий офіс.
За підсумками камеральних робіт проводиться друга лісовпорядна нарада. На ній матеріали лісовпорядкування, які проєктують плановану діяльність, що потребують оцінки впливу на довкілля, додаються до звіту з ОВД.
Фінальним результатом проведеного базового лісовпорядкування на ревізійний період (10 років) буде погодження та затвердження в установленому порядку поділу лісів на категорії, матеріалів лісовпорядкування, отримання позитивного висновку ОВД, після чого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України затверджується розрахункова лісосіка.
З 2024 року організація налічує вже 49 членів з 27 європейських держав. Основною ціллю EUSTAFOR є знаходження консенсусу та узгодження позицій європейських країн щодо розвитку лісової галузі та її окремих механізмів.
У ході дискусії отримали чимало корисної інформації щодо напрацювань країн-членів Європейського Союзу та напрямків роботи організації в адвокації інтересів компаній-членів EUSTAFOR, зокрема в процесі розробки EU Forest Monitoring Framework Regulation, що вже широко обговорюється європейською лісовою спільнотою.
Також були обговорені питання щодо механізмів здійснення моніторингу, гармонізації баз даних всіх європейських країн, збереження цілісності національних моніторингових баз даних тощо.
У затверджених Генеральною Асамблеєю рекомендаціях EUSTAFOR наголошено, що при розробці будь-яких рамкових документів щодо лісогосподарювання, необхідно забезпечувати залучення безпосередньо субʼєктів господарювання з усіх європейських країн не тільки для обміну досвідом, а й для узгодження єдиної системи збору даних, що було б прийнятним та можливими для всіх країн, а також для вирішення питань бюджетування всіх заходів.
Обговорили план заходів організації на наступний рік, що окрім проведення щорічної конференції та семінарів включатиме й залучення експертів EUSTAFOR до співпраці в лісовій галузі в європейських інституціях всіх рівнів, зокрема Європейської Комісії.
У рамках семінару «Практична імплементація Регламенту ЄС (Принципів EUDR) щодо знеліснення в державних лісах» були запрошені представники Європарламенту та Єврокомісії, які розʼяснили деякі моменти щодо імплементації Принципів EUDR в країнах-членах ЄС і також Україні.
Представники Єврокомісії наголосили на тому, що відповідно до Регламенту ЄС (Принципів EUDR) щодо знеліснення в державних лісах на ринку ЄС дозволятиметься обіг лише тієї продукції, яка отримає сертифікат про належну перевірку відповідно до викладених в Принципах пунктів та не є деградованим лісом.
Плани ДП “Ліси України” на рік — понад 200 млн сіянців. Але показники не є самоціллю. Запроваджуємо принципи природного лісівництва. Створюємо якісні, високопродуктивні ліси, стійкі до змін клімату.
Генеральний директор Юрій Болоховець виділив ключові тренди цього року:
1. Майже вдвічі до 20 млн збільшуємо частку сіянців із закритою кореневою системою (ЗКС). Переваги: краща приживлюваність, висадка протягом більш тривалого періоду, скорочення витрат на догляд рослин. Для вирощування якісного садивного матеріалу з ЗКС продовжуємо відкривати нові насіннєво-селекційні центри і збільшувати потужність існуючих.
2. Оновлюємо лісонасіневу базу — ділянки лісу з найбільш генетично досконалим насінням. Плануємо створити 100 га клонових насаджень.
3. Продовжуємо відходити від суцільних монокультур. Висаджуємо в основному змішані породи (наприклад, сосна + дуб + липа або інші комбінації), додаємо до головних порід плодово-ягідні дерева. Це створює умови для біорізноманіття. У хвойних насадженнях обов’язково створюємо буферну зону з листяних порід. Це зменшує ризики виникнення пожеж.
4️. Враховуємо економічну складову: 29% від загального плану висадки складає дуб. Більш цінна деревина — це можливість у майбутньому збільшити доходи і, відповідно, інвестиції у збереження лісового фонду країни.
5️. Не лише заліснюємо зруби, а створюємо нові ліси! Задіяні всі вільні території для лісорозведення. Зокрема, готуємося до висадки на землях, переданих ДП «Ліси України» громадами та місцевою владою. Виснажені та деградовані землі вкриються молодими лісами та почнуть приносити користь.
6️. Породний склад 2024: 60% — хвойні породи: сосна, ялина, ялиця, модрина. 40% — листяні: дуб звичайний, вільха, ясен, клен, липа, горіх грецький. 99% — місцеві види. “Дерев-чужинців” менше відсотку — використовуємо лише там, де це дійсно виправдано.
“Висадка лісу — це велика робота та значні інвестиції. Лісівники не отримують субвенцій із держбюджету, як колись. На підготовку ділянок, насіння, саджанці, роботи з висадки та догляду витрачаємо лише зароблене з продажу деревини. Те, що ми сьогодні маємо ресурси потужно розвивати лісовий фонд є результатом реформи та детінізації галузі”, – говорить Юрій Болоховець
На жаль, частина лісів окупована, частина — забруднена вибухонебезпечними предметами, ще частина лісів відноситься до прифронтової зони. Деякі ділянки мають статус спеціального режиму і недоступні для господарювання. Але там, де можливо, цього сезону створимо нові та якісні ліси.
Що це означає? Філії ліквідуються. Основну роль починає грати первинна ланка (лісництва). Управління виробництвом, фінансами, персоналом, охорона праці та інші напрями передаються на рівень регіонального лісового офісу.
Ми поцікавилися, що про це думають лісівники:
“Реформа вже відбулася: створено єдине підприємство, регіональні офіси, об’єднані філії, але ж вся лісівнича робота – це ліс. Саме тому основний акцент має бути на посилення лісництв. Ця практика широко поширена в європейський країнах. Не будемо далеко ходити, візьмемо сусідню Польщу. Там лісництво – це 1,5-2,5 га лісу. Штат – лісничий, його помічник, можливо ще майстер лісу або єгер. Все. Решта адміністративного персоналу в надлісництвах. Треба зменшувати бюрократичний апарат і тоді буде порядок в лісі”, – Петро ЛАКИДА, голова Громадської ради при Державне агентство лісових ресурсів України.
“У нашому випадку така оптимізація – це єдине та правильне рішення. Відсутність фінансування до реформи та безпосередня близькість наших об’єктів до бойових дій привели до кадрового голоду. Немає лісівників, у нас дуже багато вакансій! Проте вистачає бухгалтерів та економістів, яким, на жаль, немає що рахувати. Всім запропонуємо додаткове навчання та посади в лісництвах. Роботи дійсно вистачить всім”, — Олександр КРАВЧЕНКО, директор Східний лісовий офіс.
“Та модель управління, яка існує зараз, недосконала. Ми маємо багато прошарових посад, які на сьогодні дублюють функції або не мають повного навантаження. Це – зайві витрати на зарплати і утримання приміщень, які краще спрямувати на розвиток лісового господарства, лісорозведення та охорону лісу від пожеж. Кожна посада має бути ефективна і виправдана – саме така кінцева мета реформи управління в лісовій галузі”, – Олександр Грицай, директор Південний лісовий офіс.
“Ідея цих змін зробити роль лісництва основною – це правильно. Лісництво і робота в лісі – це головне в лісовій галузі. Документообіг – це другорядне. А зараз адмінресурс відтягує на себе велику кількість коштів, за рахунок яких можна б було збільшити оплату праці основним працівникам лісової галузі – лісничим, майстрам лісу. Зробити цю оплату праці конкуретною, щоб залучити молодь. Тим більше, за рік реформи ми перейшли на цифровий документообіг, електронні лісові квитки, електронну реалізацію. Це вивільняє певну кількість посад”, – Олександр Чикачов, директор філії “Вознесенське лісове господарство“.
“Якщо за рахунок цієї реформи буде можливе збільшення кількості майстрів лісу, які безпосередньо працюють на ділянках, то, звісно, це буде добре. Нам не вистачає людського ресурсу, зараз розпочинається лісокультурна кампанія і при тих об’ємах, що ми робимо, люди перевантажені. Ми готові навчити нових людей, було б бажання – роботи в нас вистачає”, – Віта Рябенька, ліснича Березнігуватського лісництва філії “Баштанське лісове господарство“.