Місяць: Лютий 2025

У лісництвах ДП “Ліси України” на Чернігівщині поступово впроваджується сучасна модель лісозаготівлі, яку використовують Фінляндія, Швеція, Німеччина та сусідня Польща. Йдеться про механізовану лісозаготівлю із залученням харвестера і форвардера.

Цього року компанія вже уклала договори з трьома підрядниками. Пояснюємо, чому це вигідно як для підприємства, так і для бізнесу.

Переваги механізованої лісозаготівлі для ДП “Ліси України”:

✔️Вигідна та стабільна ціна: ДП “Ліси України” закуповує послуги з лісозаготівлі через прозорі тендери, обираючи найбільш вигідну пропозицію. Укладання договорів дозволяє зафіксувати вартість лісозаготівлі на пів року, що дає можливість прогнозувати витрати та ефективно планувати роботу.

✔️Висока продуктивність: механізація значно прискорює процес заготівлі. Наприклад, лісозаготівельна бригада з трьох осіб за 21 робочий день заготовляє до 600 кубометрів деревини. Комплекс харвестер + форвардер виконує цей обсяг за 2 дні.

✔️Оплата за фактично заготовлену деревину: Компанія сплачує не за відпрацьований час, а за фактичний обсяг заготовленої деревини, що зводить до нуля витрати на простої.

✔️Раціональне використання власної техніки: харвестери можуть вивозити деревину на проміжні склади, або ж підрядники залучають додаткову техніку для вивозки від інших ФОП. Це дозволяє лісництвам не зношувати власну техніку, яка використовується для догляду за культурами та захисту лісових насаджень.

✔️Незалежність від нестачі робочої сили: повномасштабна війна спричинила дефіцит робочої сили, адже багато чоловіків стали на захист країни. Механізована техніка дозволяє лісництвам виконувати плани та заготовляти необхідний обсяг деревини, підтримуючи стабільність податкових надходжень до державного бюджету.

Що отримує бізнес?

📈Можливість розвиватися і заробляти. Співпраця з ДП “Ліси України” стимулює бізнес до розвитку та модернізації. Зазвичай підрядники закуповують техніку за кордоном, що була у користуванні, і яка, за умови належного догляду, може ефективно працювати багато років, приносячи підрядникам значний дохід.

🤝ДП “Ліси України” зацікавлене у довгостроковій співпраці з підрядниками та створює умови для того, щоб бізнес інвестував у лісозаготівлю, а лісове господарство працювало ефективно та прозоро.

Процес рухається швидко. За минулий тиждень ще 16 надлісництв успішно пройшли сертифікаційну оцінку та мають право реалізовувати лісопродукцію із заявкою FSC! У найбільш ресурсних філіях процес майже завершений. Це Поліський і Подільський лісові офіси. Активно рухається процес і в інших регіонах. 

Аудит одного надлісництва триває декілька днів, адже цей процес потребує надзвичайно детальної оцінки кожного окремого структурного підрозділу. 

Надлісництва, до яких приєдналися несертифіковані ділянки з колишніх філій, а також ті, які були віднесені до помаранчевої зони ДСНС (забруднені вибухонебезпечними предметами внаслідок ворожих атак), потребують проведення повної сертифікаційної оцінки.

Перевірку проводять три незалежних аудиторських органи із сертифікації. Аудитори зосереджуються на тих критеріях та індикаторах, на які вплинув процес реорганізації ДП «Ліси України». 

У міжнародній базі сертифікатів FSC деревообробники можуть відслідкувати, які надлісництва ДП «Ліси України» вже відновили сертифікати та реалізують сертифіковану лісопродукцію. 

Тож, сертифікована деревина деревообробникам продовжує постачатися. Контракти виконуємо вчасно!

Торги деревиною з поставкою у другому кварталі 2025 року розпочалися два тижні тому. З ресурсних областей майже повністю їх провели господарства Волинської та Рівненської областей, спільно реалізував лісопродукції майже на 2 млрд грн. 

Ще приблизно на понад півмільярда гривень встигли наторгувати Вінницька та Черкаські області. Господарства «Лісів України» інших ресурсних областей ще продовжують проводити торги. 

Загалом реалізовано 723 тис. м3 продукції на 3 млрд грн. 

Відсоток реалізації, порівняно з таким ж торгами минулого року, виріс чи не у два рази! Одразу забирається практично вся кругла деревина – законтрактовано 96% виставленого ресурсу.

Середнє зростання ціни на круглу деревину – 20%. Тож сума укладених контрактів на 300 млн грн перевищує вартість всього виставленого на торги ресурсу, якщо рахувати його по стартовій ціні.  

Найбільш ажіотажний попит виник в сегменті вільхи-берези. Деревообробники не лише викупили 100% виставленого об’єму, але й  підвищили ціну на понад 70%!

Специфіка сегменту у тому, що вільха-береза викуповується в основному декількома виробниками фанерної продукції. Об’єм деревини щоквартально лісівники забезпечують стабільний, він обумовлений розрахунковою лісосікою. Але конкурентна боротьба інколи призводить до стрімких цінових коливань. Два роки тому з сегментом вільхи-берези вже відбувалося щось схоже, тож дивуватись не має чому.    

Дехто очікував, що після стрімкого зростання на торгах першого кварталу ціни на сосну зупиняться, але невелике зростання (+13%) все ж такі відбулося. 98% з виставленого об’єму сосни законтрактовано. 

Трохи меншим попитом користувалися дрова промислового використання (реалізація 82%, середнє зростання ціни на 9%).

А ось на дрова паливні попит виявився вкрай низьким – обсяг реалізації невеликий. Країна успішно проходить опалювальний сезон, а запасатися дровами на наступну зиму ще ніхто не поспішає.

Причини різкого зростання попиту при стабільних обсягах пропозиції від лісівників пояснив виконавчий директор Асоціації деревообробних підприємств України Андрій Циганок:

💬 «По-перше, наприкінці минулого року багато підприємств очікували можливих проблем із енергопостачанням, що могло призвести до зупинок виробництва. Через це компанії не поспішали формувати значні запаси сировини, побоюючись її простою. Однак ситуація розвинулася за іншим сценарієм – енергосистема витримала, а економічна активність почала відновлюватися. По-друге, помітно змінилися тренди на європейському ринку. Після нестабільності, викликаної економічною кризою, попит на українську деревину за кордоном знову почав зростати, що стимулює активні закупівлі серед вітчизняних деревообробників. По-третє, не слід виключати й валютний фактор. Частина учасників ринку прогнозує зростання курсу валют у другому кварталі, тому намагається заздалегідь конвертувати кошти у матеріальні активи, зокрема у лісопродукцію. Це підсилює попит та створює додатковий тиск на ринок».

Збільшення коштів від реалізації деревини напряму пов’язано з наповненням державного та місцевих бюджетів, програмами лісовідновлення, охорони і захисту лісів. Водночас ДП «Ліси України» зацікавлено не лише у зростанні надходжень, а й у забезпечені стабільної роботі та розвитку галузі деревообробки. Тривалий час ринок перебував у стагнації, відновлення попиту почалося лише в кінці минулого року, що спонукає компанію працювати над збільшенням пропозиції деревини на ринку. Це дуже не просто з огляду на екологічні обмеження, неможливість проводити лісогосподарську діяльність на замінованих територіях, у прифронтових зонах, колосальний кадровий дефіцит у заготівельників. Але  «Ліси України» мобілізує всі ресурси, щоб задовільнити споживачів.

Історія львів’янина Маркіяна Витвицького є прикладом того, як, здобувши освіту та досвід роботи на Заході, українці використовують його для розвитку власної країни. Пан Маркіян багато років працює та живе в Канаді, є віце-президентом з інновацій та технологій Канадсько-української торгової палати, а нещодавно був обраний одним із трьох незалежних членів Наглядової ради ДП «Ліси України».

Пресслужба компанії поспілкувалася з паном Маркіяном та дізналася більше про його роботу у лісовій сфері та бачення першочергових задач Наглядової ради.

Пане Маркіяне, ви народилися в Україні, але багато років працюєте в Канаді, з чим був пов’язаний переїзд❓

💬 Я народився у Львові, а переїхав до Канади в 2009 році. Моя дружина українка, але практично все життя прожила в Канаді. Але основною причиною переїзду було бажання навчатися та отримати освіту міжнародного рівня. У Канаді я закінчив магістратуру з унікального на той час профілю – цифрові трансформації в охороні здоров`я. Після того я багато років займався консалтингом, серед клієнтів нашої компанії були як приватні лікарні, так і великі державні медичні заклади. 

Згодом ми почали працювати з великими системними клієнтами – міністерствами.

У чому полягала суть ваших послуг❓

💬 Суть роботи полягала в оптимізації процесів за рахунок діджитал рішень. Це був пошук варіантів переходу з паперових операцій на цифрові, а також оптимізація бізнес-процесів, скорочення видатків та збільшення рентабельності. 

Із часом я закінчив Executive MBA (міжнародна програма навчання для керівників компаній) у напрямі цифрових трансформацій. Розпочав співпрацю з Міністерством природних ресурсів і лісництва Канади у якості керівника операційного офісу. Моя робота полягала в модернізації багатьох аспектів, починаючи від нормативної бази, яка розроблялася ще в 70-80-х роках минулого століття. Ми також провели реформування структури – централізували роботу 36 підпорядкованих нам регіональних агенцій з охорони навколишнього середовища. 

Яка саме була мета реформування❓

💬 Одна з проблем полягала у тому, що лісові території рекреаційного призначення були неприбутковими. Перед нами стояла задача без зміни призначення лісів розробити програму їх монетизації. Із часом ми досягли рівня рентабельності у 20%, що для державних підприємств є унікальним явищем. 

Тобто ви фактично провели лісову реформу в Канаді❓

💬 Ми зробили це в масштабах провінції Онтаріо, але там мешкає 15 млн людей, тому це досить великий проєкт. 

Як вдалося вийти на такий високий рівень прибутковості❓

💬 Ми переглянули повністю всі сервіси, які надавалися, і спробували їх оптимізувати та централізувати. Ми переглянули усю структуру ціноутворення, усю операційну структуру, через яку надаються ті чи інші сервіси. З 20 напрямків залишили 5, від інших відмовилися. Ми також модернізували нормативну базу, що дозволило реалізувати ряд проєктів приватного публічного партнерства. Нам вдалося залучити приватні інвестиції. Дозвільна система була спрощена і повністю цифровізована. Один з прикладів – це великі кар’єри. Ми змінили систему регуляції, дозволили їх використовувати для таких проєктів як, наприклад, різноманітні спа-відпочинки. На місці одного з покинутих кар’єрів з’явилось справжнє місто розваг та послуг із рекреаційним спрямуванням. Держава почала отримувати дохід із рекреаційних об’єктів без зміни їхнього цільового призначення. 

Ще один важливий напрям оптимізації процесів – централізація закупівель. Кожна з наших регіональних 36 агенцій займалася закупівлями самостійно. Ми провели аналіз та зрозуміли, що певні позиції потрібно об’єднати. Наприклад, закупівля всіх ІТ-сервісів тепер відбувається централізовано, як і закупівля всіх юридичних сервісів. Врешті решт, за 5 років нам вдалося зекономити сотні мільйонів доларів. Віддалені підрозділи змогли отримати сервіси, до яких вони ніколи не мали доступу, бо це було або занадто дорого, або не було спеціалістів, або не було розуміння, як це робити. 

Не можу не згадати й оптимізацію внутрішніх процесів за рахунок запровадження таких систем автоматизованого управління та обміну даними, як ERP.

Ви також займалися так званими карбоновими сертифікатами, які у майбутньому можуть стати дуже вагомою частиною доходів лісових господарств❓

💬 Так, маючи в управлінні величезні площі лісу, ми мали можливість продавати певну частину carbon credits компаніям, які мають високий рівень викидів вуглецю та зобов’язані докуповувати кредити. Це дуже важливий досвід, який буде корисним для країн ЄС та України.

Маючи престижний диплом МВА ви продовжили навчання у Directors College, чому це було для вас важливим❓

💬 Канада славиться своєю корпоративною культурою, потужними школами і науковим базами по управлінню не тільки державними, а й приватними підприємствами. Система навчання в The Directors College насправді є інакшою, ніж я бачив будь-де, та базувалась на практичній роботі – як працювати з людьми, з емоціями, відчувати команду, досягати спільного знаменника. МBA – допомагає навчитись управляти компанією зсередини, The Directors College допомагає дивитись на бізнес-процеси зверху. 

Реформи в Україні – це опір, а як щодо Канади❓

💬 Ми також стикалися з величезним опором, особливо на регіональному рівні. Це типово і нормально. Кожен звик працювати по-своєму. Зміни лякають, бо часто є не до кінця зрозумілими. Відповідно, перше завдання для будь якого лідера, який реалізує реформу – якісно її комунікувати. Власне побудова правильної комунікації з поясненням, із роз’ясненням, що кожен отримає на індивідуальному рівні, на рівні команди, і потім на рівні організації – це дуже важливо. Здебільшого на початку реформи ми розраховуємо на 10-15% людей, які одразу підхоплять твою ідею та стануть її носіями. Потім по-трохи збільшується відсоток. Ми завжди робили аналіз, розуміли, хто є нашими «адептами» на місці, на кого ми можемо робити ставку. Проблема будь-якої реформи, які погіршують її сприйняття, – це сюрпризи або, так би мовити, «підводні камені», які виникають у процесі. Як на мене, важливо не залишати людей наодинці з такими проблемами, давати правильні інтерпретації будь-яким ситуаціям. 

Ви працюєте віце-президентом з інновацій та технологій Канадсько-української торгової палати❓

💬 Canada-Ukraine Chamber of Commerce – це, власне, мій зв’язок з Україною і можливість допомагати моїй країні. Особливо активно я почав займатися цим проєктом після повномасштабного вторгнення. Ми сприяємо виходу канадських інвесторів на український ринок і навпаки. Є багато успішних проєктів. Я щасливий, що таким чином можу посилити й підтримати свою рідну країну в цей непростий час.

Корупція одна тем, які в Україні традиційно у фокусі уваги. Чи є корупція у таких розвинутих країнах як Канада❓

💬 Те, що корупції не існує у розвинених країнах – це не правда. Людський фактор є скрізь. Питання у масштабах. У Канаді закон надає керівнику право проводити закупівлю до певної суми без тендеру. Але такі випадки інколи трапляються, ми це бачили з нашого аналізу, і ці факти викликали питання. У нас не було повноважень ловити когось за руку – розслідуванням причин займаються здебільше аудитори, які контролюють використання коштів. Наша задача полягала у тому, щоб взагалі унеможливити таку практику, повністю діджиталізувати фінансові процеси в компанії. 

Як ви оцінюєте лісову реформу, яка відбулася в Україні❓

Я вважаю, це лише початок. Це дуже добре, що ви провели структурні зміни і навчились самозабезпечувати себе, що ви вмієте розвиватись за рахунок власних ресурсів, не є залежними від державного бюджету. У вас є амбітна стратегія розвитку, але ми маємо розуміти, що її реалізація залежить від інвестицій. І я дуже радий, що зможу допомогти у реалізації нових бізнес ідей. Потрібно ретельно продумати, як залучати приватний капітал та міжнародних інвесторів, щоб ефективніше використовувати ваш потенціал із більшою доданою вартістю. Однак першочерговим завданням на найближчі півроку є налагодження внутрішніх процесів і розуміння того, як наші пропозиції та рішення можуть допомогти у виконанні завдань підприємства. На мій погляд, «Ліси України» мають стати чемпіоном у сфері корпоративного управління в державному секторі. Діджиталізація є другим за пріоритетністю завданням. Я на власному досвіді бачив, як цифрові технології сприяють вирішенню багатьох складних питань. Впевнений, що завдяки технологіям ми маємо можливість оптимізувати процеси, зробити їх більш доступними та прозорими, а також сприяти їхньому виведенню з тіні.

Лісову інвестиційну програму регіону обговорювали під час робочої поїздки з членом Наглядової ради ДП «Ліси України» Янне Харьюнпяя, начальником Чернігівська ОДА Вячеславом Чаусом та головою Державне агентство лісових ресурсів України Victor Smal.

✔️ Один із ключових напрямів інвестицій – будівництво нових та реконструкція існуючих лісових доріг. У Північному офісі порахували, що кожен новий кілометр лісової дороги щорічно економить підприємству приблизно 350 тис. грн завдяки скороченню витрат на логістику.

Нові дороги – можливість повноцінного освоєння ресурсу: цього року наші чернігівські господарства планують збільшити заготівлю до 30%. 

✔️ Другий важливий напрям – нова техніка для протипожежного захисту, лісозаготівлі, патрулювання та захисту лісів (мобільні протипожежні модулі, лісовози, трактори, тощо).

✔️ Третій напрям – лісовідновлення. На Чернігівщині відкриваємо перший в регіоні насіннєво-селекційний центр, де щорічно вирощуватимуть до 10 млн сіянців із закритою кореневою системою.

✔️ Четвертий напрям – рекреація. В планах будівництво 4 нових рекреаційних пунктів, які довели високу ефективність у зменшенні кількості лісових пожеж, спричинених людським фактором. 

“Два років поспіль ДП «Ліси України» демонструє рекордно високий прибуток, що дає можливість інвестувати у розвиток власні фінансові ресурси. Проте темпи розвитку можна пришвидшити, якщо залучити зовнішні інвестиції. У цьому питанні розраховуємо на сприяння та підтримку Янне Харьюнпяя”, – каже Юрій Болоховець.

🪖 Під час поїздки зустрілися з нашими ветеранами, більшість з яких три року тому добровільно доєдналися до лав ЗСУ. 

“Планування інвестицій неможливе без програми залучення нових кадрів. У підприємства сьогодні тисячі вільних вакансій, і ми щиро вдячні членам Спілки воїнів-лісівників України, які долучають до роботи демобілізованих працівників”, – наголосив Юрій Болоховець.

Голова регуляторної служби України Олексій Кучер представлятиме у Наглядовій раді ДП «Ліси України» інтереси держави. 

Пресслужба підприємства поговорила з паном Олексієм про роль та місце Наглядової ради та її першочергові задачі.

– Пане Олексію, в процесі лісової реформи точилося багато дискусій, в тому числі щодо законодавчого підґрунтя для створення єдиної спеціалізованої компанії. Яка ваша думка з цього приводу❓

💬 Створення підприємства відбулося строго відповідно до законодавства – у цьому немає жодних сумнівів. Сьогодні, за підсумками двох років роботи, ми бачимо, що обраний формат лісової реформи дав якісний результат. Економічні показники покращилися в рази, а за всіма іншими напрямками також спостерігається суттєвий прогрес. 

– Наразі обрано лише одного представника від держави у Наглядовій раді, чи перешкоджатиме це її роботі❓

💬 Наглядова рада не просто сформована, вона цілком легітимна і дієздатна, її роботі ніщо не перешкоджає.

– Члени Наглядової ради підписали контракт, які ваші наступні кроки❓

💬 Наступні кроки визначені законодавством. Треба обрати голову та сформувати два комітету – з винагороди та призначень і аудиту.

– Судячи з коментарів у соцмережах дехто сприймає Наглядову раду як ще один контролюючий орган.

💬 Наглядова рада – це орган, який не займається виключно контролем. Це орган управління. У повноваження Наглядової ради входить призначення та звільнення керівного складу, затвердження фінансового плану, аудит. Керівництво підприємства вправі виносити на розгляд Наглядової ради стратегічні питання, розуміючи їхню складність та важливість. З формуванням Наглядової ради підприємство стає більше суб’єктним.

– Як це розуміти❓

💬 Суб’єктність – це, з одного боку, більша незалежність у взаємовідносинах із центральними органами виконавчої влади, адже погодження ключових рішень передається Наглядовій раді. З іншого боку, це вищий рівень відповідальності під час ухвалення важливих рішень, які більше не приймаються одноосібно керівником компанії.

– Які можливості контролю у Наглядовій ради❓

💬 Наглядова рада не може напряму втручатися у господарську діяльність. Водночас є дієві механізми контролю. Будь-який член Наглядової ради може запросити документи щодо тієї чи іншої господарської операції, оцінити її та за потреби скликати для розгляду даного питання Наглядову раду.

– Який ключовий KPI, на вашу думку, держава має визначити для нашого підприємства❓

💬 Держава як власник лісового фонду в першу чергу зацікавлена в його збереженні. «Ліси України» повинні збільшувати цінність лісового фонду, що перебуває в користуванні компанії, і водночас демонструвати високу динаміку економічних показників та зростання надходжень до бюджету.

– Наглядова рада – це лише інструмент корпоративного управління, коли нам очікувати повноцінної корпоратизації підприємства❓

💬 Робота над законом про корпоратизацію, наскільки мені відомо, триває. Це важливий закон, адже «Ліси України» — одна з найбільших лісових компаній Європи, яка для подальшого розвитку вкрай потребує міжнародних інвестицій. Однак єдина організаційно-правова форма, яку сприймають міжнародні інвестори, — акціонерне товариство.

Інвестиції — це в жодному разі не шлях до роздержавлення! У законі про корпоратизацію має бути зафіксовано, що держава є одноосібним власником не лише лісового фонду, а й ста відсотків акцій самої компанії.

Чим ще важливий цей закон? В Україні не повинно залишитися «нічийних» лісів, лісів без догляду та захисту, які незаконно вирубуються та знищуються пожежами. Утворення національної лісової компанії має одночасно вирішити й цю доволі гостру проблему.

Участь у аналітичний роботі, крім спеціалістів Національного агентства, приймали WWF та Базельский інститут управління.

Під час презентації результатів дослідження заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергій Власенко зазначив, що за останні 5 років ситуація у лісовій сфері зазнала радикальних змін.

За його словами, у 2020 році державні лісгоспи завдали країні збитків на 2 млрд грн. Управління системою було неефективним, директори лісгоспів реалізовували деревину тим, кому вважали за потрібне, за цінами, які визначали самі. Лісова галузь не була здатна відреагувати на масштабні лісові пожежі.

У результаті лісової реформи було утворене єдине підприємство, яке керується значно ефективніше та є простішим для контролю. Запроваджено електронний лісорубний квиток, товарно-транспортну накладну та сертифікат походження. Такої системи контролю за рухом деревини, як в Україні, наразі немає в інших європейських країнах. Значно посилено мотивацію лісівників нересурсних регіонів, усунено дисбаланси в оплаті праці. Водночас досягнуті важливі результати не виключають подальших змін і трансформації системи.

Представники НАЗК під час обговорення також відмітили позитивні зрушення — запровадження електронного лісорубного квитку та фотофіксація при транспортуванні деревини були охарактеризовані як «супер-ідеї»💡

Загалом у дослідженні визначені 12 основних корупційних ризиків. Частина ризиків пов’язана із застарілою нормативною базою, не затвердженими процедурами, протиріччями між нормами законодавства.

🪵 Окрім того, у дослідженні наведено приклади кримінальних проваджень, пов’язаних із реалізацією деревини за прямими договорами, від яких ДП «Ліси України» відмовилося з моменту створення. Автори презентації також приділили увагу темі конфлікту інтересів між різними інституціями та неможливості проведення зовнішніх перевірок, які обмежені на час війни.

Поради швейцарських колег стосувалися подальшої цифровізації та вдосконалення системи повідомлень про корупцію. Зазначені кроки вже реалізуються в межах співпраці ДП «Ліси України» та Базельського інституту управління.

412-й окремий полк безпілотних систем існує вже рік і є частиною Сил безпілотних систем ЗСУ. Всі військові — вмотивовані добровольці. За допомогою інноваційних розробок, безпілотників літакового типу  проводять розвідку у тилу противника, і в результаті отриманих даних, вже ударними дронами вражають ворожу броньовану техніку, ешелоновану систему ППО. Роблять велику роботу, аби бути очима і навідниками артилерії по всій лінії фронту. Їхня перевага — це мобільність і точність. 

А ще дуже важливо дістатися до точки виконання бойового завдання живими і неушкодженими. Як розповідають воїни, ворог за допомогою FPV-дронів дуже часто полює на авто, які перевозять екіпажі та обладнання. Автомобіль вразливий до їхніх ударів.

Тому командування полку звернулося до нас по допомогу. 

Передали для полку 8 автомобілів. Це сучасні пікапи Mitsubishi L200, Toyota Hilux,  Volkswagen Amarok, Great Wall Wingle 7. Автомобілі з філій Карпатського офісу, Центрального офісу, Подільського офісу та Столичного офісу. Вони у відмінному стані. Пікапи поїдуть для виконання завдань на Запорізький напрямок.  

Щоб військові могли працювати в них якнайдовше, спільно зі Спілкою воїнів-лісівників закупили та обладнали їх мобільними засобами РЕБ. Додатково передали їм кілька терміналів Starlink, необхідний засіб для комунікації підрозділу і ведення бойової роботи. На додачу передали планшети та ноутбуки, куди встановлять спеціальне програмне забезпечення для роботи з БПЛА. 

Генератори та зарядні станції заживлять все це обладнання у польових умовах. 

Хлопці працюють цілодобово, тому для роботи вночі їх забезпечили приладами нічного бачення.

🤝 Домовилися, що будемо допомагати полку на постійній основі. Воїни дуже вдячні підприємству за таку неймовірну підтримку. Ми лише волонтери, які роблять все необхідне для збереження життя наших бійців.

Загалом підприємство допомогло ЗСУ вже на 1,5 млрд гривень. Це не тільки деревина для будівництва укріплень, а і близько 200 авто, декілька сотень квадрокоптерів Mavic, FPV дронів, систем РЕБ та багато іншого обладнання. І об’єми щодня тільки зростають.

З кінця минулого року ДП «Ліси України» щомісячно сплачує майже 3 млн грн за роботу комісій, які перевіряють коректність відводу ділянок у санітарну рубку!

«Масштабні санітарні рубки», «простір для зловживань» – інколи журналісти, громадські діячі та навіть представники державних інституцій повторюють ці наративи, не розуміючи, чому насправді потрібні та як призначаються санітарні рубки. 

25 жовтня минулого року Кабмін постановою № 1239 змінив правила поліпшення якісного стану лісів. Тепер в жодній європейській країні немає настільки складної, багаторівневої та дорогої системи призначення санітарних рубок!

Що потрібно знати про санітарні рубки:

1️⃣ Це не вигадка лісівників, ці рубки насправді потрібні! Змінюється клімат — ліси хворіють, ліси пошкоджуються пожежами, буревіями. Санітарні рубки — об’єктивна необхідність! 

2️⃣ Лісівники (як лісокористувач) не визначають самостійно, чи потрібно санітарні заходи. Для цього є державні підприємства «Київлісозахист», «Харківлісозахист», «Львівлісозахист» та «Херсонлісозахист». Спеціалісти зазначених підприємств досліджують ділянки лісу та визначають, які саме заходи та в яких обсягах проводити! 

3️⃣ Лише минулого року ДП «Ліси України» сплатило державним спеціалізованим лісозахисним підприємствам за участь їхніх спеціалістів у лісопатологічних обстеженнях близько 30 млн гривень💰

4️⃣ Відповідно до акту лісопатологічного обстеження ділянка відводиться лісівниками в санітарну рубку.

5️⃣ Безпека ДП «Ліси України» може перевіряти якість відводів, зокрема чи не занижений обсяг деревини при відводі, фіксує інші порушення (доцільність відведення дерева, визначення технічної якості дерева тощо).

6️⃣ ДП «Ліси України» скликає комісію, в яку входить спеціаліст-таксатор ВО «Укрдержліспроект», спеціаліст-лісопатолог державних спеціалізованих лісозахисних підприємств, представник територіального органу Держлісагентства, представники місцевого самоврядування та громадськості.  Комісія додатково проводить актуалізацію та доцільність призначення ділянки відведеної в рубку – чи дійсно хворі / пошкоджені дерева, чи саме ті дерева відведені в рубку, чи правильно визначені межі ділянки, чи правильно визначений об’єм деревини.

Члени комісії, які представляють п’ять різних структур, підписують висновок, та як посадові особи несуть повну відповідальність (якщо виявиться «хімія», яка призвела до збитків державі, це буде кримінальна відповідальність). Якщо на ділянці знайдені порушення, ДП «Ліси України» зобов’язане їх усунути та повторно зібрати комісію!

7️⃣ За залучення спеціалістів лісозахисних підприємств та лісовпорядних організацій ДП «Ліси України» сплачує. За листопад-грудень минулого року робота комісій стала ДП «Ліси України» у суму понад 5 млн грн. 

8️⃣ Комісії тепер перевіряють не лише санітарні рубки, але й всі інші рубки, не передбачені матеріалами лісовпорядкуванням – рубки освітлення, прочищення, проріджування, прохідні.

9️⃣ Після отримання висновку комісії ДП «Ліси України» подає документи у межрегіональне управління Держлісагентства на отримання електронного лісорубного квитку.

1️⃣0️⃣ Міжрегіональне управління Держлісагенства повідомляє про рубку на своєму сайті.

1️⃣1️⃣ Після проведення рубки ділянка також може перевірятися безпекою ДП «Ліси України»: якщо бригада заготівельників «помилилася» і зрубала не ті дерева, це «кримінал» — матеріали передають у правоохоронні органи, якими порушується кримінальне провадження.

❓Питання — яких ще інструментів контролю не вистачає тим, хто продовжує просувати наратив щодо «простору для зловживань»? 

Долучати до відводу ділянок громадськість? Це передбачено, питання лише у тому, що представники екологічної спільноти часто не висловлюють бажання займатись відводами.

❓Вивести лісозахист та держліспроєкт з системи Держлісагентства? Але кому б вони формально не підпорядковувалися, ці структури є незалежними суб’єктами господарювання, які несуть повну відповідальність за свої дії.

Сьогоднішня система контролю за відводом ділянок у санітарну рубку більш ніж достатня. Спроби її ще більше ускладнити призведе не до зменшення, а до збільшення КОРУПЦІЙНИХ РИЗИКІВ❗️

У кінці минулого року представники деревообробних асоціацій заявили про скорочення сірого ринку деревини на 70%. Одночасно суттєво збільшився попит на легальну деревину, яка реалізується через ліцензовані біржі. На деякі сортименті ціни зросли до 50%!

Одна з причин зростання білого ринку – детінізація.

Ще ніколи перевірки лісових господарств не проводилися настільки масово та прискіпливо: з реальними наслідками та притягненням винних до кримінальної та адміністративної  відповідальності.

З початку 2024 року безпека ДП «Ліси України» по декілька разів перевірила практично кожне лісове господарство. 

Загалом більше тисячі перевірок‼️

Виявлено незаконні рубки лісу, нестачу деревини на складах, порушення під час виконання підрядних робіт і наданні послуг, незадовільне відведення та таксацію лісосік, неоприбуткування деревини, внесення недостовірних даних до системи ЕОД (пересортиця). Те, що за часів лісгоспів зазвичай приховувалося, тепер виявлено та задокументовано. 

Особлива увага минулого року приділялася проблемі заниження запасу деревини на ділянках при відводах – вперше за це порушення (завдяки якому і з’являється нелегальна, необлікована деревина) притягнуті до кримінальної відповідальності працівники лісових господарств з різних областей країни. А впродовж 2023 року дана проблематика практично не досліджувалася, і особи, причетні до вказаних протиправних дій, так і залишалися непокараними. 

Серйозний урок отримали майстри лісу, які свідомо не помічали незаконних рубок. Тепер усі добре усвідомили, що це кримінальний злочин, який карається не лише звільненням, а й позбавленням волі. Дуже показово, що нині 90% повідомлень про незаконні рубки, які надходять на гарячу лінію «Лісів України» від небайдужих громадян, стосуються комунальних лісів, не підпорядкованих підприємству!

Так, за матеріалами Департаменту безпеки зареєстровано 210 кримінальних проваджень, під час розслідування яких, працівниками слідчих підрозділів правоохоронних органів та прокурорами Спеціалізованої екологічної прокуратури  повідомлено про підозру 129 особам. А впродовж 2023 року про підозру повідомлено лише 92 особам. В тому числі, підозри отримали керівники декількох лісових господарств.

Іншими словами, практично всі дії правоохоронців, про які ми чуємо в ЗМІ, передувала робота безпеки «Лісів України».

ДП «Ліси України» навчилося не лише ефективно виявляти проблеми, але й унеможливлювати їхнє повторення. Кожен кандидат на посаду на підприємстві тепер проходить ретельну перевірку на доброчесність. З початку минулого року безпекою підприємства перевірено майже 9 тисяч людей. В 11 % кандидати не змогли пройти перевірку, що свідчить про досить жорсткі вимоги до працівників. Претенденти, щодо яких доведена причетність до корупційних правопорушень, втрачають можливість знову зайняти посаду на підприємстві. 

Працівниками Департаменту безпеки виявлено, задокументовано та скеровано відповідні матеріали до уповноваженого з антикорупційної діяльності щодо вчинення працівником лісового господарства правопорушень, пов’язаних з корупцією. Як наслідок – працівниками Національної поліції України, за вказаними матеріалами, складено 128 протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Цього року завдяки реорганізації ДП «Ліси України» позбулося найбільш проблемної та корупційно вразливої ланки філій (лісгоспів). Підприємство почало працювати в новій, більш прозорій та ефективній системі управління. Проте щільність перевірок корпоративної безпеки не зменшиться – контроль лише посилюватиметься.