Місяць: Липень 2025
Порівняно з першим півріччям 2024 року дохід від реалізації продукції збільшився з 11,1 до 13,2 млрд грн без ПДВ (+19%).
Прогнозний прибуток (до оподаткування) зріс з 1,8 до 3,5 млрд грн (+ 91%), рентабельність зросла з 16 до 27%.
Сума сплачених податків збільшилася з 4,2 до 5,9 млрд грн (+ 40%).
Результати обумовлені системною роботою з підвищення ефективності управління.
Завдяки новим інструментам контролю та детінізації цього року мінімізована частка нелегальної деревини. Це призвело до підвищення попиту на легальну продукцію, яка реалізується через відкриті біржові торги.
Підприємство провело реорганізацію структури: зайвий адміністративний апарат скорочено.
Закриті нерентабельні цехи переробки, через Фонд держмайна реалізуються збиткові активи.
Економія на закупівлях перевищила 237 млн грн!
Потенціал зростання не вичерпаний. Підприємство продовжує роботу над оптимізацією витрат та збільшенням ефективності виробництва.
У 2023 році на Закарпатті інтенсивні опади спричинили три руйнівних паводки. В гірських районах області пошкодились чимало захисних дамб та берегоукріплень. В с.Красна Тячівського району, на території Краснянського лісництва, Брустурянського надлісництва, філії «Карпатський лісовий офіс» наприкінці того ж року був зруйнований 18 метровий міст через річку Красношурка. Вода підмила берегову бетонну опору, а металевий прогон, який з’єднував дощатий настил, провалився в річку.
Це спричинило серйозні проблеми як для місцевого населення, так і ускладнило роботу лісівникам.
Кілька років місцеві мешканці, які жили на іншому березі або мали власні сільгоспугіддя, переходили річку вбрід або перетинали водну ділянку поруч на авто. Це становило серйозну загрозу як для людей, так і для річкової флори та фауни.
Працівники Краснянського лісництва не мали можливості повноцінно вести лісогосподарську діяльність на майже 90% території. Підрядні організації почали відмовлятись від надання послуг через неможливість доставки палива та своїх працівників до лісосік. Адже об’їздного шляху немає.
Як наслідок, заготівля у лісництві істотно впала. У 2023 році показники складали понад 6,5 тис м³ за рік. За перше півріччя цього року вдалось реалізувати всього 938 м³.
Деревина з лісництва збільшилась у ціні. Вартість за дрова непромислового використання зросла з 850 до 1086 грн за м³. На підвищення ціни вплинула відстань доставки з інших лісництв, що збільшило витрати на паливо. Відповідно, зросла і вартість перевезення зі складів до подвір’я – з 3 до 5 тис грн.
У разі виникнення великої лісової пожежі, ані лісівники, ані підрозділи ДСНС не могли б її загасити, так як жодна габаритна техніка через річку та рів не проїде. Це може мати катастрофічні наслідки.
Одразу після руйнування мосту, Карпатський лісовий офіс створив комісію для обстеження. За його результатами виготовлено проєкт реконструкції. Запрошена експертна організація здійснила оцінку вартості відновлення мосту. І вже на початку цього року ДП “Ліси України” оголосило тендер на закупівлю послуг через Prozorro. Переможець запропонував найнижчу вартість – 7,7 млн грн. Економія на закупівлі послуг – майже 500 тис. грн. Вже більше місяця підрядна організація здійснює роботи з відновлення.
Новий міст матиме надійну конструкцію – міцна армована монолітна бетонна плита забезпечить його довговічність. Передбачена система водовідведення, яка не дозволить дощовій воді накопичуватись чи пошкоджувати конструкцію. Берег річки укріплять спеціальними габіонами, щоб вода не розмивала насипи й опори мосту. Будуть встановлені дорожні знаки.
Наразі завершений перший етап будівництва – збудовані дві берегові опори мосту. Підрядник планує завершити всі роботи до початку зими.
У підсумку, Краснянське лісництво отримає безперешкодний доступ до лісосічного фонду. Соціальна сфера отримає достатньо деревини за прийнятними цінами. Безперебійно постачатиметься сировина для бізнесу. За лісом буде здійснюватись належний догляд. Мешканці села зможуть безперешкодно та безпечно діставатись до своїх домівок та сільськогосподарських угідь.
“Удари саме по деревообробним підприємствам стають системними. Ворог намагається знищити наш експортний потенціал. Нещодавно мішенню нічної атаки став один із відомих українських виробників на Сумщині. Ще раніше дрони серйозно пошкодили виробництво на Чернігівщині.
Сьогодні ж вночі росіяни вдарили по польському заводу Barlinek у Вінниці, про що повідомив очільник МЗС країни Радослав Сікорський.
Barlinek давній та надійний партнер ДП «Ліси України», один з лідерів у своєму сегменті.
Ми готові запропонувати інструменти підтримки постраждалих виробників – як українських, так і європейських.
Зокрема, може розглядатися відтермінування оплати продукції за чинними контрактами. Це дозволить підприємствам зосередити ресурси на відновленні роботи.
Розглядаємо інші інструменти підтримки. Сила нашої країни у єдності. Ворогу нас не розділити і не здолати”, – говорить Юрій Болоховець.
У 2024 році Департаментом безпеки ДП «Ліси України» були встановлені факти незаконного втручання в систему Електронного обліку деревини (ЕОД). Проблема стосувалася внесення змін у систему деякими працівниками лісових господарств. Матеріали були передані у правоохоронні органи.
Справа в тому, що на момент створення ЕОД була однією з найпрогресивніших систем у Східній Європі, але з роками накопичилися вразливості, які могли бути використані недобросовісними працівниками.
Адмініструє систему та відповідає за роботу ЕОД ДП «ЛІАЦ». Торік Державне агентство лісових ресурсів України замінило керівництво підприємства.
Була проведена системна трансформація. За словами генерального директора ДП «ЛІАЦ» Гамлета Погосяна, підприємство запровадило новий порядок внесення змін до ЕОД – жодна зміна не проводиться без офіційного письмового звернення від лісокористувача з аргументованим обґрунтуванням. Усі документи — в обов’язковому порядку завантажуються в систему.
Розроблена систему електронного моніторингу – кожна зміна (діаметр, порода, клас, обсяг) автоматично фіксується. Якщо немає заяви — інцидент переходить в зону контролю.
З’явився сектор внутрішньої безпеки – кожен інцидент аналізуємо окремо. Крім того, на кожному комп’ютері оператора встановлено програмне забезпечення, яке кожні 3 секунди зберігає знімки екрана. Усі дії фіксуються і зберігаються. Жодна дія не проходить непоміченою.
«Врегульовано процес доступу до системи, вона більше не залежить від людського фактору. На даний час фіксуються лише технічні або людські помилки — маніпуляцій більше немає», – запевняють у ЛІАЦ.
У Департаменті безпеки ДП «Ліси України» заявляють, що коректність та достовірність даних, які вносяться до ЕОД, постійно перевіряється. З минулого року факти зловживань не фіксуються, а кількість помилок з боку працівників зменшилася в рази.
З початку цього року ДП “Ліси України” активно почало працювати над впровадженням міжнародного стандарту ISO 45001. Стандарт передбачає побудову нової системи управління охороною здоров’я і безпекою праці на підприємстві.
Основна мета – зменшення ризику травматизму та смертельних випадків на виробництві.
Підприємство створило робочу групу з розробки нормативних актів з охорони праці на виконання вимог міжнародного стандарту. На сьогодні запроваджено Порядок керування професійними ризиками і можливостями в системі управління охороною здоров’я і безпекою праці на підприємстві та реалізовано пілотні проєкти з проведення виробничого контролю, за результатами яких розроблено проєкт Положення про його проведення з урахуванням напрацьованого досвіду безпосередньо у структурних підрозділах.
Положення про проведення виробничого контролю має в майбутньому замінити Положення про оперативний адміністративно-громадський контроль на підприємствах та організаціях лісового господарства України, який діє вже понад 25 років.
Опрацьовується проєкт Положення про аудити системи управління безпекою праці та охороною здоров’я, яке передбачає проведення внутрішніх аудитів СУ ОЗіБП в структурних підрозділах підприємства та проведення аудиту у підрядників.
На місці проведення лісогосподарських робіт запроваджуються чек-листи. Робочі місця працівників перевірятимуть за критеріями відповідності – укомплектованість бригади, наявність і застосування працівниками засобів індивідуального та колективного захисту, справність інструменту, допоміжних засобів, також укомплектованість медичної аптечки і т.д. Передбачено трирівневий контроль – від майстра до директора філії, із залученням комітетів з безпеки праці та органу управління.
Затверджено порядок керування професійними ризиками. Це безперервна багатоетапна робота, отримання зворотного зв’язку від працівників. Порядок передбачає постійне навчання і моделювання ситуації ще до початку робіт.
Дотримання цих правил ДП “Ліси України” вимагатиме і у підрядних організацій, з якими укладає договір. Перевірка дотримання вимог міжнародного стандарту у підрядників відбуватиметься у два етапи.
Перший етап – від філії підприємства призначається координатор, який постійно перевірятиме дотримання вимог безпеки праці. У разі виявлення порушення буде надаватись час для його усунення. При повторному випадку договір буде розірваний.
Другий етап – проведення аудитів. Робоча група підприємства працює над основними критеріями та відпрацьовує механізми взаємодії: планування аудиторської групи, підготовка програми аудиту, механізм проведення та оформлення результатів.
Такі аудити нададуть керівництву підприємства підтвердження, що підрядні організації працюють відповідно до встановлених вимог та сприятимуть дотриманню працівниками підрядника вимог з безпечного виконання робіт.
Війна триває. Кожного тижня до ЗСУ в середньому мобілізується 4-5 працівників підприємства. Понад 2200 наших лісівників продовжують героїчно боронити державу на фронті.
Через непросту ситуацію на передовій, потреби воїнів збільшуються щодня. Втрачається техніка, псується майно, виходить з ладу автотранспорт, який треба ремонтувати чи не кожен тиждень. Не стоять на місці технології – збільшилась потреба в дронах, як ударних так і розвідувальних, комплектуючих до них.
Саме з цими запитами найчастіше звертаються мобілізовані лісівники.
Допомогти воїнам, де кожен знаходиться у різній бригаді, можна адресно. Для таких передач звертаємось за допомогою до Спілки воїнів-лісівників України. Щотижня вони отримують десятки звернень. На всі оперативно реагують. Шукають якісну техніку напряму у виробника. Так в рази дешевше і можна допомогти більшій кількості наших воїнів.
Звернення надходили від воїнів-лісівників з понад 40 бригад: 80 окрема бригада ДШВ, 44 окрема артилерійська бригада, 3 окрема танкова бригада, 14 окрема механізована бригада, 18 окремий батальйон морської піхоти, 28 ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу, 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців та ін.
За перше півріччя 2025-го року Спілка здійснила майже 100 адресних передач на 13 млн гривень (сюди не входить велика допомога для підшефних бригад). Це на 50% більше ніж за аналогічний період минулого року.
Голова Спілки Володимир Ковальчук особисто проїхав понад 50 тис. кілометрів, щоб кожен отримав те, що просив. Нові 14 нових представників Спілки у регіонах теж допомагають з доставкою.
Через Спілку передано десятки квадрокоптерів Mavic, FPV дронів, генераторів, терміналів Starlink, планшети, тепловізори, мобільні РЕБи, декілька купольних РЕБ, ноутбуки, комплектуючі до авто. Загалом це понад 130 одиниць різної техніки, яка допоможе ефективніше виконувати бойові завдання.
Спільна робота ДП “Ліси України” та Спілки воїнів-лісівників щодо адресної допомоги триває постійно. Робимо все аби воїни відчували, що про них не забувають, про них піклуються і чекають після служби на роботу та додому!!!
Інститут Серця МОЗ України вже багато років надає високоспеціалізовану допомогу хворим на серцеву та судинну патології. Визнаний одним з найкращих кардіохірургічних закладів України. Найдосвідченіші лікарі за допомогою сучасної техніки лікують серцево-судинні захворювання будь-якої складності: інфаркти, ішемічна хвороба серця, стенокардія, гіпертонія, вроджені вади серця та ін.
Партнерство з “Інститутом серця” дозволить нашим працівникам отримувати висококваліфіковану медичну допомогу, своєчасну діагностику серцево-судинних захворювань та консультації провідних фахівців зі знижками. Частину витрат покриватиме наше підприємство.
В рамках угоди першим 30-ти лісівникам з Центрального, Столичного та Північного лісових офісів, які мають проблеми серцево-судинної системи, лікарі Інституту безкоштовно провели скринінг серця.
“Основна мета – це визначення захворювання серця, які потребують подальшого хірургічного лікування або додаткового обстеження. На апараті експертного класу ми зробили УЗД серця і визначили структурні зміни. Тим людям, у яких погіршився стан, ми дали направлення в наш Інститут Серця. І в нас, відповідно, розпочнемо лікування з урахуванням умов Меморандуму”, – говорить лікар-кардіохірург Юрій Гуцуляк.
В планах нашого підприємства укласти відповідні угоди з лікувальними установами інших спеціалізацій. Адже для ДП “Ліси України” здоров’я працівників в пріоритеті.
“Йдеться про:
– відновлення лісів, що постраждали від російської агресіі, а це близько 2 млн га територій ДП “Ліси України”;
– розвиток мережі лісонасіннєвих центів та модернізація обладнання для ефективного вирощування сіянців із закритою кореневою системою. Сума інвестицій, які плануємо залучити в дану сферу, понад 50 млн євро;
– розмінування території лісу та відновлення деокупованих лісів, в тому числі з залученням іноземних урядів.
Мали продуктивні зустрічі з Frank Des Rosiers – Заступником міністра з питань стратегічної політики та інновацій Міністерства природних ресурсів Канади, представниками Світового банку, фінляндського фонду «Finfund», компаній «Wartsila», «Blackberry», Aсоціацією фінських компаній EK тощо”, – говорить Юрій Болоховець.
Форма — це не просто одяг. Для працівника державної лісової охорони вона є частиною професійної ідентичності та важливою складовою ефективної роботи.
Право носити формений одяг закріплене в Лісовому кодексі України, а також у Положенні про державну лісову охорону, охорону лісів інших постійних лісокористувачів та власників лісів. Вона є офіційним підтвердженням статусу лісівника як представника держави.
Ще з 1992 року в Україні існують чіткі вимоги до вигляду форми, знаків розрізнення, правил носіння тощо. Це стосується так званої «парадної» форми. Утім, сучасні реалії вимагають практичніших рішень. Тому у 2019 році Держлісагентство затвердило нові зразки робочого одягу для повсякденного використання. Фактично, йдеться про зручний та функціональний спецодяг, який адаптований до умов щоденної роботи у лісі.
Наразі ДП «Ліси України» не використовує парадну форму — лише повсякденну, зручну й надійну. Її закуповують через систему публічних закупівель Prozorro.
Не всі лісівники мають право на формений одяг — він призначений виключно для працівників державної лісової охорони. Таких в Україні близько 11 тисяч.
Головне завдання форми — це ідентифікація. У лісі важливо чітко розуміти, хто є офіційним представником державної лісової охорони. Адже часто виникає потреба протидіяти браконьєрам, незаконним рубкам та іншим порушенням. Наявність шевронів із прізвищем та посадою одразу вказує на повноваження працівника.
Окрему увагу приділено якості матеріалів. Формений одяг виготовляється з міцних, зносостійких тканин, які добре витримують змінні погодні умови та забезпечують комфорт у польових умовах. Адже це — не святковий костюм, а щоденний робочий одяг, який супроводжує лісівника протягом усього року.
“Професіонали лісового господарства завжди виконують свої основні обов’язки поза офісом, на природі та просто неба. Отже, одяг повинен забезпечувати комфортний мікроклімат у будь-яких кліматичних умовах, бути здатним підтримувати працездатність лісового фахівця у будь-яку пору року та за будь-яких природних сюрпризів. Легка, тепла, дихаюча, водонепроникна, зносостійка – довговічна”, – розвідає член наглядової ради «Лісів України» Робертс Стріпніекс, який протягом двадцяти років очолював акціонерну компанію «Державні ліси Латвії».
До речі, форма лісової охорони існує в багатьох країнах світу. Як і в Україні, вона здебільшого виконана у темно-зелених або коричневих тонах — кольорах, що зливаються з лісом. Це не просто традиція — така гама дозволяє залишатися менш помітними під час патрулювання території.
Форма — це про повагу до професії, про порядок у лісі й про відповідальність перед суспільством.
Наприкінці 2023 року в ДП «Ліси України» у якості пілотного проєкту була створена система Кадрового резерву. Основна мета проєкту відібрати мотивованих працівників та допомогти їм у зростанні кар’єрними сходами.
Учасники кадрового резерву отримують індивідуальний план розвитку, менторську підтримку від досвідчених тренерів, доступ до навчальних платформ підприємства, участь у модульній програмі з фахових тем.
За 2024 рік майже 400 працівників підприємства успішно закінчили програму підготовки – впродовж року вони опановували не лише професійні компетенції, але й пройшли онлайн Школу керівника.
20% учасників кадрового резерву були переведені на вакантні керівні посади.
З початку 2025 року ДП «Ліси України» працює за новою організаційною структурою. Це означає новий штатний розклад та вимоги до посад.
Відповідно оновлена програма відбору та оцінки учасників Кадрового резерву.
Нещодавно відбулось тестування кандидатів до нового Кадрового резерву. За результатами відібрано понад 350 працівників, яким наразі пропонується 5 посад: лісничий, головний лісничий, головний інженер, начальник управління з виробництва, начальник надлісництва.
Відбір учасників резерву відбувався на базі комплексної оцінки, яка поєднує анкетування, професійне тестування на знання нормативної бази та лісогосподарських процесів, мотиваційного інтерв’ю, оцінки управлінських компетенцій.
Перший учасник нового резерву вже пішов на підвищення – Роман Лекая очолив Балтське надлісництво.
Всім іншим учасникам Кадрового резерву для подальшого кар’єрного зростання пропонується пройти навчання.
На сьогодні учасникам Кадрового резерву доступно понад 20 навчальних програм:
– менеджмент і лідерство;
– тайм-менеджмент;
– комунікація та взаємодія;
– охорона праці та безпека;
– робота з програмним забезпеченням;
– професійні компетенції для різних посад.