Місяць: Лютий 2024

Нова система видачі спеціальних дозволів працює з листопада минулого року. На етапі розробки та запуску ми прагнули зробити її більш прозорою, цифровізувати, посилити контроль і одночасно та спростити процедуру отримання дозволу. Адже саме з лісорубного квитка починається ланцюг обігу деревини. Квиток є підставою для оформлення сертифікату походження лісоматеріалів. Які перші результати?

 

“Контроль насправді посилився, особливо по санітарних рубках, де зазвичай виникає найбільше питань. Раніше лісгоспи затверджували в міжрегіональних управліннях Державне агентство лісових ресурсів України перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів. На його підставі самі (!) виписували лісорубні квитки. Тепер всі лісорубні квитки видаються управліннями Держлісагентства. Це значно зменшує ризик зловживань. Якщо під час опрацювання матеріалів міжрегіональним управлінням виявляються помилки чи неточності, заявка повертається на доопрацювання. Таких випадків чимало. Тож, як і передбачала реформа лісової галузі, відбулося реальне розділення контролюючих і господарюючих функцій”, – розповідає Юрій Болоховець.

 

Ще один аспект. Електронні лісорубні квитки заносяться в єдину базу. Це допомагає нам на центральному рівні здійснювати моніторинг. Наприклад, наші спеціалісти співставляють дані фотофіксації при відвантаженні деревини з даним лісорубних квитків. Аналізують класи якості та категорії сортиментів. Поєднання різних інструментів контролю дає можливість виявити спроби маніпуляцій. До речі, перелік Е-лісорубних квитків можна знайти на нашому сайті у розділі “відкриті дані”.

 

“Так, у філій стало більше роботи. Але треба звикати готувати документи більш якісно та відповідально. Відзначу роботу Подільського лісового офісу. Позитивні відповіді отримано на 97% поданих заявок. Нагадаю, що цифровізацією дозвільної системи маємо завдячувати Міністру захисту довкілля та природних ресурсів України Руслану Стрільцю та голові Держлісагентства Віктору Смалю”, – резюмує Юрій Болоховець.

У минулому році ДП «Ліси України» запровадило новий інструмент контролю. Електронна товарно-транспортні накладна (ТТН-ліс) доповнюються трьома фото вантажівки з деревиною з різних ракурсів.

ТТН з фото викладаються у відкритий доступ на сайті 🔗 https://open.ukrforest.com/.
Поліцейський патруль, якщо зупинить вантажівку на дорозі, може одразу перевірити, чи відповідає вантаж заявленому у накладній.

Наразі фотофіксація запроваджена у всіх філіях ДП «Ліси України».
Процес запровадження відбувався не просто. Не всі адекватно сприйняли необхідність нововведення. Траплялися факти відвертого саботажу – в систему завантажувалися неякісні фото, при фотографуванні в темний період не використовувався спалах тощо.
Довелося застосовувати догани, проводити службові перевірки.

Проте позиція ДП «Ліси України» чітка: або працюєш за правилами, або йдеш з посади.
Кожен тиждень ДП «ЛІАЦ» проводить вибіркову перевірку якості заповнення ТТН та надає інформацію в ДП «Ліси України» та Державне агентство лісових ресурсів України.

Ситуація з якістю фото покращується, але повільно. Працювати ще є над чим.
Ще не етапі запуску фотофіксації довелося чути, що цей інструмент – не панацея від зловживань та нелегальної деревини.

Проте сьогодні ми вже маємо позитивний ефект від його використання!
У процесі аналізу ТТН фахівцями центрального апарату ДП «Ліси України» виявлені десятки випадків очевидної підміни класу якості деревини, коли під виглядом дров намагалися вивезти ділову деревину. За кожним із таких випадків призначалося службове розслідування.

Щодо ефективності перевірок на дорогах також маємо позитивний зворотній зв’язок від Нацполіції. Варто зазначити, що правоохоронці підключені до системи Електронного обліку деревини і мають доступ не лише до відкритої для публічного доступу інформації з ТТН. Поліцейські бачать клас якості деревини, контракт, за яким відвантажена деревина та іншу інформацію. І можуть швидко по гарячих слідах провести розслідування.

Система фотофіксації працює наразі ще в пілотному режимі. Ми уважно збираємо відгуки від експертів та бізнесу. Систематизуємо пропозиції щодо удосконалення. Проводимо тренінги та навчання для наших співробітників.

Система однозначно повністю не вирішить проблему нелегальної деревини. Але точно дає можливість як самому підприємству, так і правоохоронцям чітко моніторити, що насправді відвантажується з наших складів, яких по Україні тисячі.

Це на 60% більше ніж за той же період 2023 року. Після періоду застою реалізація пожвавилася. Залишки зменшилися. Обсяг законтрактованої деревини на торгах першого кварталу вже перевищив 2 млн куб. м. Додаткові аукціони продовжуватимуться до березня, проте сума контрактів за перший квартал вже сягнула майже 4,1 млрд грн та перевершила показник по необробленій деревині за аналогічний період 2023 року.

Що стосується цін. На сьогодні середня ціна реалізації складає приблизно 2,1 тис. грн за куб.м (за прогнозами наших фахівців, після реалізації дров ціна знизиться приблизно до 1,9 тис. грн за куб.м). У четвертому кварталі минулого року середня цін складала 1,75 тис. грн за куб. м. Спостерігається не лише зростання обсягів реалізації, але й позитивна цінова динаміка.

“Два тижні тому я розповідав про складну ситуацію на ринку, скорочення попиту через блокування експорту через західні кордони. Сказав, що попри всі негативні прогнози налаштований оптимістично”, – каже Юрій Болоховець.

Пройшло зовсім небагато часу. Запроваджені антикризові заходи дають результат. Зокрема, на підприємстві посилений контроль за виконанням контрактів. Якщо деревина виставлена на торги і викуплена, керівник філії має забезпечити її заготівлю та відвантаження згідно з узгодженим графіком поставки. Будь-які пояснення «чому не зроблено» не приймаються.

“Увесь обсяг нереалізованої деревини має одразу без затримок виставлятися на додаткові торги. План по заготівлі має вчасно коригуватися відповідно до укладених контрактів. Щоб уникнути накопичення залишків та втрати якості. Ситуація поступово покращується. Сподіваюся, найскладніший період ми пройшли”, – розповідає Юрій Болоховець.

Складання та затвердження переліку інтродукованих видів дерев викликало у минулому році дискусію серед екологічної та лісівничої спільноти.

 

Такий перелік складається в Україні вперше. Дискусія вийшла за рамки наукової та фахової та перетворилася на інструмент інформаційної війни.

 

На темі «інвазійних» дерев почали відверто спекулювати.

 

У ЗМІ штучно створюється міф, нібито лісівники, зокрема, ДП «Ліси України» серед інших висаджують в Україні «заборонені» дерева, які завдають шкоди, «вбивають» біорізноманіття.

 

Треба розставити крапки над «і» та припинити спекуляції.

 

У сучасних умовах зміни клімату подальший розвиток лісового господарства та агролісомеліорації, зокрема діяльність, спрямована на розширення біорізноманіття, захист ґрунтів від ерозії, сприяння стійкості екосистем до шкідників і хвороб, збільшення обсягів поглинання й утримання вуглецю, виділення кисню, відновлення деградованих або порушених екосистем неможлива без використання інтродукованих видів.

 

Так, дійсно, конвенція ООН про біологічне різноманіття (від 19.12.2022, Монреаль), зобов’язує країни впроваджувати заходи щодо усунення, мінімізації або пом’якшення впливу інвазійних і чужорідних видів на біорізноманіття та екосистемні послуги.

 

Але немає єдиного на всі випадки переліку інвазійних видів!

 

Прийняття рішення щодо включення певного виду до переліку інвазійних потребує зваженого науково обґрунтованого підходу, який би базувався на аналізі польових досліджень. Для нашої країни з огляду на відмінність кліматичних умов та наявність декількох природних зон слід застосовувати виключно регіональний підхід.

 

З метою обґрунтованого застосування перспективних інтродукованих видів деревних порід, які не є загрозою для збереження біорізноманіття та не впливають негативно на біоценози аборигенних деревних видів, УкрНДІЛГА розроблено «Рекомендації щодо застосування інтродукованих деревних видів для створення насаджень різного цільового призначення в  Україні та запобігання прояву їхньої інвазійної активності» (затверджені Вченою радою УкрНДІЛГА від 22.12.2023, протокол № 16).

 

У рекомендаціях передбачено впровадження інтродукованих видів з урахуванням регіонального та типологічного підходів.

 

Коротко щодо найбільш дискусійних видів, які в Україні поспіхом віднести до категорії «інвазійних».

 

Робінія звичайна внесена до національних списків інвазійних видів Австрії, Хорватії та деяких інших країн. Водночас є важливою частиною економіки в Болгарії та Румунії, де створюють плантаційні культури цього виду. В Україні її багато років використовують для заліснення схилів ярів і крутосхилів зі змитими ґрунтами в Лісостепу та Степу. У степових умовах вид забезпечує потреби регіону в цінній деревині. У Херсонській області відібрані плюсові дерева щоглової форми робінії, яка вирізняється виключно прямими стовбурами та високою продуктивністю. Результати сучасних досліджень деревостанів робінії звичайної на території філій «Олександрівське лісове господарство» та «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України» виявили перспективність виду для створення захисних  насаджень у Лісостепу (http://fasu.nltu.edu.ua/index.php/nplanu/article/view/708).

 

Засвідчено, що неконтрольоване розповсюдження виду відбувається переважно на антропогенно порушених землях, а також що його поширення можна контролювати лісогосподарськими та лісокультурними методами.

 

Дуб червоний представлений у 24 країнах ЄС, але має статус інвазійного виду лише у Чехії, Словенії, Польщі і Литві. 6 країн вважають його потенційно інвазійним, інші – ні. Цей вид залишається важливим джерелом деревини в багатьох країнах. В Україні виявляє високу продуктивність, якість, стійкість і за результатами комплексного оцінювання придатний для створення лісових і захисних насаджень. Результати досліджень, проведених у 2022–2023 рр., засвідчили, що природне поновлення дуба рясне, але вік самосіву переважно не перевищує трьох років на території 95 % обстежених деревостанів та в прилеглих виділах. В цілому визнано низькій рівень інвазійній активності цього виду.

 

Гледичія колюча не є інвазійною в лісах, але може стати такою на відкритих місцях, тому в Європі вважається потенційно інвазійною. Вид світлолюбний і його легко контролювати в насадженнях за допомогою садіння тіньовитривалих порід дерев і кущів. Поки що в Центральній і Східній Європі не було доведено жодного негативного впливу цього виду на місцеве біорізноманіття. В Україні насадження гледичії створені переважно в степовій зоні, окремі ділянки є в Лісостепу. Вид виявився більш посухостійким ніж дуб звичайний. За результатами досліджень гледичія визнана перспективною для створення захисних насаджень в умовах сухого Степу (Дерев’янко, Левон, 2007). За дослідженнями 2023 року у степовій частині Кіровоградської області інвазійної активності виду не виявлено. Визначення перспективності впровадження гледичії та рівня її інвазійної активності в інших регіонах України потребує додаткових досліджень.

 

Горіх чорний не включений до списків інвазійних видів жодної країни Європи. В Україні вид росте у лісових і захисних насадженнях. Узагальнення досвіду науковців показує, що горіх чорний в Україні є перспективним для лісового господарства, придатним як для отримання деревини високої якості, так і плодів для підгодівлі птахів і тварин. Вид виявив високі показники росту в умовах сухого груду Лісостепу й Степу, тому є перспективним видом для створення лісових культур і захисних насаджень на рівнинній території. За дослідженнями 2022–2023 рр. у Тернопільській, Кіровоградській, Полтавській і Харківській областях інвазійної активності горіху не виявлено.

 

Маслинка вузьколиста не включена до переліків інвазійних видів країн Європи. В Україні вид досить розповсюджений у захисних насадженнях Степу. Посухостійкий, не вибагливий до родючості ґрунту, надає перевагу добре освітленим ділянкам. Коріння маслинки вузьколистої здатне фіксувати азот, завдяки чому це дерево може рости навіть на неродючих кам’янистих схилах. Вид важливий для існування орнітофауни в степових умовах. Маслинка вузьколиста рекомендована для створення захисних насаджень у жорстких природно-кліматичних умовах Степу.

 

Таким чином, обґрунтованість висадки перелічених вище видів дерев у лісовому господарстві треба розглядати для кожного випадку окремо.

 

Ніякої «зради» у їхньому використанні немає і бути не може.

 

 

Завідувач відділу селекції, генетики та

біотехнології УкрНДІЛГА, к.с.- г.н.                                      Лось С.А.

Пров.н.с. відділу селекції, генетики та 

біотехнології УкрНДІЛГА, к.с.- г.н.                                      Терещенко Л.І.

Проф. каф. агротехнологій

та лісового господарства

Національного університету

Чернігівська політехніка, д.с.-.г.н., проф.                            Гайда Ю.І.