Місяць: Жовтень 2025
У Донецькій області тривають запеклі бої. Ударів зазнають не лише міста та села. Знищуються місцеві лісові господарства. Розбиті майже всі будівлі колишніх лісгоспів, вежі відеоспостереження, пункти відеонагляду з системами раннього виявлення лісових пожеж.
Цього літа відбулась передача Донецьких лісгоспів у склад філії “Східний лісовий офіс” ДП “Ліси України”. Попри знищену інфраструктуру ситуацію з лісовими пожежами вдалось стабілізувати.
Площа пожеж зменшилася більше ніж вдвічі. Якщо минулого року вогнем пройдено 4,6 тис га лісових масивів області, то цього року – 1,9 тис га. Із 100 випадків займання – 98 внаслідок бойових дій.
Значно краща ситуація в лісництвах Дніпропетровської та Запорізької областей, де ДП «Ліси України» контролює ситуацію вже не перший рік.
На Запоріжжі впродовж усього пожежонебезпечного періоду пожежами пройдено 78,2 га лісового фонду (всього 32 пожежі), з них 76,2 га внаслідок бойових дій, 1,5 га через людський фактор.
На Дніпропетровщині за пожежонебезпечний період виникла 121 пожежа на площі 118,6 га, з них внаслідок бойових дій 41 га. Решта – спричинена людським фактором. Цьогоріч в області було аномально посушливе та спекотне літо – вогонь швидко розповсюджувався з сільгоспугідь та приватних володінь.
Лісова охорона філії показала ефективну роботу – середня площа лісових пожеж на Дніпропетровщині та Запоріжжі менша 1 га.
Зі своєї сторони ДП “Ліси України” посилило філію новою технікою – вже поставлено 6 нових лісопожежних модулів. До кінця року плануємо передати Східному офісу ще значну кількість лісопожежних модулів.
Наступного року в планах закупівля для філії двох великих пожежних автомобілів, адже з наближенням фронту існує ризик виникнення великих лісових пожеж.
Наразі у філії 22 пожежних автомобілі та 26 лісопожежних модулів. Техніка використовується у всіх лісництвах, зокрема і на території Донецького надлісництва.
Понад 2220 мобілізованих працівників ДП “Ліси України” наразі мобілізовані до ЗСУ та Нацгвардії. Вони служать у різних підрозділах понад 100 бригад. Їм допомагають як філії підприємства – передаючи власний автотранспорт та іншу техніку, так і Спілка воїнів-лісівників України – закуповуючи обладнання, в якому є найбільша потреба.
Загалом за 9 місяців 2025-го року здійснено понад 250 передач з допомогою, яка відбувається кількома способами.
✔️ Адресна допомога
Таких передач було найбільше – близько 150. Ними займається Спілка воїнів-лісівників України. Щотижня голова Спілки Володимир Ковальчук та ще 20 регіональних представників отримують від воїнів-лісівників десятки звернень. Всі потреби намагаються оперативно закривати.
Серед найбільших потреб дрони – це понад 100 переданих квадрокоптерів та FPV. Також технікою першої необхідності у військових залишаються РЕБи, тепловізори, генератори, термінали Starlink, ноутбуки, комплектуючі до авто, засоби для будівництва укріплень. Нещодавно стали передавати новітні детектори дронів, які дозволяють перехопити відео з камери ворожого БПЛА.
✔️ Допомога бригадам, де служать воїни лісівники
Спілка воїнів-лісівників у цьому році обрала 50 представників у таких бригадах. Це значно підвищило ефективність роботи Спілки. Представники – це мобілізовані лісівники, які знають, що потребують різні підрозділи бригад, де вони служать.Таким чином Спілка розуміє, що зараз є найбільш важливим. Більш того, це також можливість моральної підтримки, адже постійно Спілка перебуває з представниками на зв’язку.
Таким чином для цих бригад було здійснено більше 70 передач. Це те, що зараз є найбільш розхідним. Наприклад, дрони з покращеною відеокамерою допомогли знаходити поранених воїнів на полі бою представникам 42-ї окремої механізованої бригади, а представникам 68 єгерської бригади виявляти та знешкоджувати ворожі ДРГ в Покровську. Тепловізори передані підрозділам сил протиповітряної оборони допомогли виявити та збити десяток шахедів.
✔️ Допомога підшефним бригадам
Наше підприємство допомогло 43 окремій артилерійській бригаді 5-ма вантажними напівпричепами для перевезення бронетехніки.
Взводу безпілотних наземних комплексів 49-ї ОШБ «Карпатська Січ» вручили сертифікат на отримання цеху (професійне обладнання та інструменти) по виготовленню наземних дронів.
Для 412 полку безпілотних систем Nemesis з філій підприємства передали 8 автомобілів. Разом зі Спілкою воїнів-лісівників допомогли підшефній 71-ій окремій єгерській бригаді з великим мобільним банно-пральним комплексом.
Загалом цього року для ЗСУ передали понад 350 одиниць різної техніки.Така допомога – система і відбувається практично у щоденому режимі. ДП “Ліси України” та Спілка воїнів-лісівників робитимуть все можливе аби воїни були забезпечені всім необхідним і відчували, що про них піклуються!
На півночі Чернігівщини, просто на кордоні з рф, розташоване Єлинське лісництво Корюківського надлісництва – одне з найпівнічніших і найуразливіших у структурі ДП «Ліси України».
Сьогодні це лісництво повністю недоступне для роботи – 100% його площ опинилися під загрозою постійних обстрілів. Але залишився колектив.
Лісничий Станіслава Моцар та майстер лісу Микола Середа розповіли як вони працюють в умовах війни.
Станіслав Моцар очолив Єлинське лісництво у 2021 році. Каже – не встиг і року попрацювати спокійно. Почалася війна.
«Вона змінила все. Наше лісництво велике, ресурсне, але зараз воно повністю недоступне. Через близькість до рф ми не маємо змоги працювати там зовсім. Трималися, доки могли», – розповідає він.
Одного разу Станіслав опинився під обстрілом просто на робочому місці.
«Це була субота. Я чергував під час пожежонебезпечного періоду. І раптом – приліт. Спершу FPV-дрон вдарив по лісу, потім по офісу. Прилетіло по гаражу, вибило вікна з рамами», — згадує лісничий.
Як зараз виглядає офіс після атак рф можна побачити на фото.
Згодом стало зрозуміло: працювати на цій території вже неможливо. Навіть саме село Єлине, від якого лісництво отримало назву,– згоріло вщент.
Микола Середа, майстер лісу, відповідає за відпуск лісопродукції та патрулювання масивів. Каже, що обстріли почалися з перших днів війни:
«Накривали “градами”, “смерчами”, артилерією. Село Лука, де знаходиться наш офіс, ночами обстрілювали постійно. Якби це було вдень, могли б і не вижити».
Попри небезпеку, лісівники продовжували працювати: вивозили деревину, щоб урятувати ресурс, гасили пожежі.
«Їздили болотами, аби тільки вивезти деревину. У 2024 році вигоріло дуже багато – десятки кварталів. Гасили, як могли. Їдемо трактором, обвалюємо, а на наступний день рф робить скид – знову горить. Було дуже важко», – розповідає Микола.
Коли стало зрозуміло, що робота на території Єлинського лісництва неможлива, ДП «Ліси України» ухвалило рішення перевести його працівників до сусідніх лісництв – Тихоновицького та Боровицького.
«Поділили людей так, щоб кожен міг працювати ближче до дому. Це оптимальне рішення – ми зберегли роботу і допомагаємо колегам. Отримуємо в компанії 20% надбавки за роботу в зоні можливих бойових дій», – говорить лісничий.
Сьогодні колектив Єлинського лісництва філії “Північний лісовий офіс” налічує 12 працівників. Здебільшого це чоловіки, але нещодавно до команди приєдналася й жінка – майстриня лісу. Усі вони продовжують виконувати свої завдання, чекаючи дня, коли зможуть повернутися на рідні території.
«Ми тримаємося, бо знаємо: ліс – це наше життя. І навіть якщо тимчасово втратили територію, ми зберегли колектив лісництва», – каже лісничий.
Умови роботи лісівників на прикордонній Чернігівщині та Сумщині залишаються надзвичайно складними. Люди працюють у зоні ризику, щоб гасити пожежі, рятувати ліс і забезпечувати країну деревиною.
ДП «Ліси України» робить усе, щоб колективи не втрачали роботу: переводить у безпечніші лісництва, підтримує надбавками, пропонує вакансії в інших філіях. І ми віримо, що настане день, коли кожен зможе повернутися до свого рідного лісництва.
У філії “Південний лісовий офіс” активно готуються до осінньої лісокультурної кампанії. Вона буде особливою, адже підходить до завершення перший етап програми Президента «Зелена країна», що передбачає висадку 1 мільярду дерев.
З 2021 року на півдні України вже з’явилося понад 59 мільйонів дерев, більшість яких була висаджена саме з 2023 року, після запуску лісової реформи. Загальна площа створених лісових культур становить 8155,7 га.
Цьогоріч плануємо висадити на півдні ще 3,4 млн сіянців. Зростатимуть вони не лише на Одещині та Миколаївщині, а й на деокупованих територіях Херсонщини.
Ключове завдання сезону – створення нових лісів. Йдеться про території загальною площею 300 га, які раніше не були заліснені.
Для півдня України створення нових лісів особливо важливе, адже це регіон із найнижчою залісненістю, схильний до посух, ерозії та опустелювання. Дерева захищають ґрунти, зберігають вологу, покращують мікроклімат і підтримують біорізноманіття.
Щоб виростити ліс у складних умовах півдня, філія готує власний посадковий матеріал.
Нині вирощуємо сіянці на площі понад 45 га. Частина з них – у контрольованому середовищі (теплицях та коробах), решта – у відкритому ґрунті лісових розсадників. Використовуємо як традиційний посадковий матеріал, так і сіянці із закритою кореневою системою, які мають вищу приживлюваність.
У першому півріччі лісівники вже зібрали понад 11 тонн насіння основних лісоутворюючих порід. Попри непростий рік з точки зору врожайності, у третьому кварталі нам також вдалося заготовити понад 1800 кг насіння плодокісточкових порід.
Посадка розпочнеться, щойно в регіоні будуть сприятливі погодні умови. Найкращий час – після перших осінніх дощів, коли ґрунт достатньо вологий і пухкий. Оптимальна температура повітря має бути в межах +8…+12 °C. Саме тоді сіянці мають найбільші шанси швидко прижитися й дати початок новому лісу.
Минулого тижня у Львові відбулася чергова зустріч з учасниками ринку, ініційована групою народних депутатів. Обговорювалися вже традиційні питання: перспектива збільшення заготівлі, прозорість системи реалізації лісоматеріалів, ефективність моделі управління лісової галузі.
Деякі з учасників зустрічі свідомо чи несвідомо відкидають очевидні факти, раз за разом повторюючи те, чого насправді немає.
Тож, декілька коментарів за підсумками зустрічі:
1.Лісова реформа є законною та успішною – це факт!
Лісова реформа базується на Указі Президента України, Рішенні РНБО та постанові Кабміну, які передбачали централізацію управління лісгоспами та створення єдиного спеціалізованого лісогосподарського підприємства (з перспективою перетворення у акціонерне товариство, 100% акцій якого належать державі). Процес трансформації корпоратизації ДП «Ліси України» також передбачений законом.
Дотаційна лісова галузь завдяки реформі та прозорій конкурентній системі реалізації деревини перетворилась на донора державного бюджету – цього року «Ліси України» збільшили відрахування на 70% до рекордних 10,7 млрд грн. Завдяки реформі відновлено лісове господарство на Півдні країни, безоплатно забезпечується деревиною ЗСУ, власними ресурсами реалізується низка інвестиційних проєктів (мережа рекреаційних пунктів, сучасні насіннєві центри, нова техніка для гасіння пожеж, будівництво лісових доріг тощо).
2.Лісівники першими пропонували рішення по збільшенню заготівлі
У 2023-2024 роках ДП «Ліси України» постійно стикалося з проблемою відсутності попиту – на основних торгах, незважаючи на низькі ціни, реалізовувалося лише 50% виставлених лісоматеріалів. Тим не менш підприємство постійно акцентувало увагу на факторах, які штучно обмежують заготівлю та створюють ризики для розвитку галузі. Зокрема, лісівники неодноразово надавали пропозиції по змінам до закону про Оцінку впливу на довкілля (ОВД), певні положення якого (імплементовані виключно в Україні) призводять до втрати мільйонів кубометрів деревини щорічно. Наші пропозиції не було почуто.
Наступного року ДП «Ліси України» планує збільшити заготівлю до 11,7 млн м³.
Наразі відбувається затвердження матеріалів лісовпорядкування, що сприятиме збільшенню освоєнню розрахункової лісосіки.
Процес повторного базового лісовпорядкування триває на Волині, Львівській, Тернопільській, Полтавській, Черкаській, Чернігівській областях. У Житомирській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій відбувається актуалізація матеріалів лісовпорядкування.
3.Українські лісівники поступово переймають європейські практики
ДП «Ліси України» переймає європейські практики господарювання. На жаль, Україна наслідувала радянську модель заготівлі шляхом суцільних рубок за настанням певного віку насаджень. Європейці орієнтуються на показник щорічного приросту та успішно використовують природне лісівництво, завдяки якому приріст запасу деревини з гектару на рік збільшується з 4 до 10-12 кубометрів.
Українські науковці з 2008 року проводили дослідження по запровадженню практик природнього лісівництва в Україні, ще в 2018 році лісівниками були ініційовані відповідні зміни у правила рубок. Але затвердили їх лише минулого року. Сучасні методики ще не застосовуються, бо нормативна база дозволяє це лише після оновлення матеріалів лісовпорядкування. Тож процес запровадження прогресивних змін в Україні займає десятки років. Чому? Питання не до лісівників.
Втім, варто враховувати, що не всі українські ліси за продуктивністю можна порівнювати з лісами Польщі та Німеччини. Південь та Схід нересурсні та мають переважно екологічну функцію. 1,1 млн га лісів у користуванні ДП «Ліси України» — це природно-заповідний фонд (мінус 1.5 млн м3 заготівлі на рік).
Велика частина лісових господарства ресурсних регіонів недоступна для господарювання внаслідок бойових дій. На Сумщині — це третина лісових господарств. На Харківщині — понад половина. 300 тис. га у користуванні ДП «Ліси України» заміновано.
4️.Від зростання цін не деревину виграла держава
44% від реалізації кожного куба деревини направляється ДП «Ліси України» у бюджети всіх рівнів. Тож від зростання ринкової вартості деревини заробляє в першу чергу держава. Зарплатний фонд ДП «Ліси України» з 2023 року не змінився. Лісівники цього року скоротили витрати на утримання адміністративного апарату на понад 1 млрд грн.
Андрій Тарасюк понад 20 років працює у лісовій галузі, був верстатником у Старовижівському лісництві Ковельського надлісництва ДП “Ліси України”. До війни жив звичайним життям із дружиною та двома синами.
Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, як солдат запасу, отримав повістку й потрапив до 14-ї окремої механізованої бригади. Служив у інженерно-саперному взводі – займався мінуванням і зведенням укріплень. Працював на Волині, Рівненщині, у Київській області, а згодом – на Миколаївщині та Запоріжжі, допомагаючи зупинити просування ворога.
“Коли ми потрапили на Куп’янський напрямок, ситуація з часом стала гіршою. Більша частина Харківщини була звільнена. Але по інший бік річки Оскіл ворог почував себе добре. Більшість російських найманців перегрупувались зі звільненої території туди. У травні 2023-го наші позиції були в оточенні. Ворожі штурми тривали постійно. У нас закінчились боєкомплекти. І одного дня на наші позиції зайшли росіяни, двох побратимів одразу розстріляли, всіх інших взяли в полон”, – пригадує Андрій.
Зі зв’язаними руками та очима військових привезли в село, що неподалік від захоплених позицій. На допит приїхали кадрові офіцери ФСБ.
“Вони питали чи були іноземці у наших підрозділах, хто моя сім’я, чому я пішов у ЗСУ. Нічого цікавого не довідавшись, вони почали катувати мене електрострумом”
Потім військовополонених перевезли в Бєлгородську область у великий фільтраційний табір з кілометровими колючими дротами. Охорони було більше, ніж полонених. Кілька днів Андрій перебував у робочій бригаді – за безкоштовно виготовляв меблі, розвантажував дрова. Пригадує, що годували там погано. З меню – картопляний порошок.
“27 червня нас перевезли у СІЗО. Раз на тиждень там пускали в баню. З розваг – російське новинне радіо. Влаштовували нам дні “електротерапії”. Били струмом просто так. Часто працівники СІЗО були напідпитку і це для них була розвага. Як вони сказали, це просто за те, що я українець, а нас бути не повинно”.
Наступною і фінальною точкою на мапі нескінченних просторів російських СІЗО для Андрія стала Смоленська область. Він був свідком, як знущались над зовсім юним українськими воїнами. 20 річних хлопців били майже до втрати свідомості.
“Як це цинічно не звучить, до нас на релігійні свята приходили священики російської церкви. Казали, що вони “по заданію от самого Владіміра”. Кинули кілька пасок і сказали, що самогубство це великий гріх”.
У травні цього року Андрій потрапив у списки на обмін. Коли звільнені військовополонені пішки перейшли білорусько-український кордон на Чернігівщині, радості Андрія не було меж. Знову потрапити на українську землю – це стало як друге народження для воїна.
За ці кілька місяців Андрій пройшов реабілітацію у Вінниці та Волинському обласному госпіталі ветеранів війни. Весь цей час Андрія підтримували колеги. Приходили у шпиталь, допомагали з лікуванням. А родині, доки він був у полоні, надавали дрова для опалення, відремонтували дах в будинку, на День працівника лісу дружині видавали чоловікову премію.
Наразі йому військова частина продовжила відпустку у зв’язку з лікуванням. Після лікування є ймовірність, що його демобілізують.
Андрій зізнається, важку фізичну роботу виконувати вже не зможе. Планував після демобілізації прийти у лісництво і звільнитись, хоча дуже хоче залишитись зі своїм колективом. Філія “Поліський лісовий офіс” готова запропонувати ветерану іншу вакансію. Турбота про демобілізованих воїнів – завжди буде в пріоритеті для ДП “Ліси України”.
Минулого тижня ДП “Ліси України” приняло Стратегію з наближеного до природи лісівництва. Ефективне впровадження Стратегії вимагає зміни підходів та мислення лісівників, зокрема, додаткового навчання персоналу.
Важливим є поступовий перехід від традиційних, суцільнолісосічних рубок до вибіркових і поступових, поступового формування різновікової структури насаджень.
Підхід до наближеного до природи лісівництва різниться залежно від типу лісу. В соснових лісах є суттєві відмінності у підходах від широколистяних або мішаних насаджень, перш за все через біологічні особливості видів та лісорослинні умови.
Тож, як зазначають науковці, саме протягом перших 3-5 років переходу до НПЛ варто зосередитись на освіті працівників лісового господарства та тренінгах, створенню демонстраційних ділянок і навчальних програм у кожному регіоні.
Однією із методик, яка дає можливість краще та ефективніше навчати різним підходам наближеного до природи лісівництва є методика закладання навчально-дослідних ділянок «Мартелоскопів». Основна їхня мета – створення можливості моделювання різних варіантів лісівничих втручань – рубок догляду, рубок головного користування, переформування насаджень тощо. Закладення відбувається без жодного впливу на ліс.
Що передбачає така методика?
✔️Створення цифрової карти ділянки. Кожне дерево має свої координати та детальний опис таксаційних показників (висота, діаметр, порода, стан та інші характеристики). Такий підхід дозволяє поєднати польові спостереження з цифровими інструментами аналізу й візуалізації лісових насаджень.
✔️Закладання мартелоскопів. Їх закладають у демонстраційних ділянках лісу, де вони максимально відображають властивості певного насадження. Його площа – 1 га. Вибір місця залежить від мети тренувань.
✔️Проведення практичних навчань. Завдяки повним даним про кожне дерево учасники навчань можуть проводити практичні вправи з відбору дерев для рубки, оцінювати наслідки своїх рішень для структури насадження, продуктивності та екологічного стану лісу.
Перші такі навчання лісівників відбулись у Карпатському регіоні. Протягом літа 200 лісничих з Карпатської філії пройшли практичні заняття на шести закладених науковцями НТЛУ мартелоскопних ділянках. Вони навчались призначати рубки переформування деревостанів, виконувати опис ділянки, здійснювати відбір дерев у рубку. А також переформовувати одновікові (чисті і мішані) деревостани у різновікові, мішані деревостани.
Також до кінця року фахівці відокремленого підрозділу НУБіП «Боярської лісодослідної станції» на замовлення ДП “Ліси України” розроблять проєкти зі створення демонстраційних ділянок у лісах Полісся (Поліський, Столичний та Північний лісові офіси). В лісах Карпат новими демонстраційними ділянками займатиметься Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака.
Ціни залишаються на рівні минулого року, а купити можна просто і швидко — прийшовши у найближче лісництво або замовивши телефоном.
Іван Гулюк із Волині щороку приїжджає у своє лісництво по дрова. Каже, це звична справа: дешевше, ніж газ, зручно, бо має власний транспорт, і по-нашому — бо так робили ще його батьки. На промисловому складі працівники ДП «Ліси України» швидко навантажили п’ять кубів деревини, оформили документи — і чоловік вирушив додому. Каже, цього вистачить майже на пів зими.
Купити дрова сьогодні максимально просто. У кожному лісництві допоможуть визначитися з обсягом і породою деревини, а замовити можна навіть телефоном — усі контакти є на сайті ДП «Ліси України» в розділі «Купити дрова». Промислові склади облаштовані так, що не потрібно їхати в ліс — усе поруч, швидко, офіційно й без черг.
Попит стабільно високий з настанням холодів. Найчастіше люди купують тверді породи — граб, дуб, березу та вільху. Наприклад, у Волинській і Рівненській областях цього року вже реалізовано для населення та соціальної сфери понад 138,4 тис. м³ дров. Запасів вистачить, щоб опалювальний сезон минув спокійно й без перебоїв.
Ціни залишаються на рівні минулого року: сосна — близько 940 грн/м³, береза — 990 грн/м³, граб — 1140 грн/м³, дуб — 1320 грн/м³, колоті дрова — орієнтовно 2300 грн/м³. Різниця залежить від місця відвантаження та сортименту, однак загалом ціна стабільна й доступна.
✔️ ДОХІД, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ПОДАТКИ
Дохід від реалізації продукції у січні–вересні 2025 року зріс порівняно з аналогічним періодом 2024 року — з 17,3 до 21,7 млрд грн.
Половину отриманих коштів спрямовано до бюджетів усіх рівнів. Підприємство цього року збільшило сплату податків майже на 70% — до 10,7 млрд грн.
Середня заробітна плата лісівників зросла з 22,2 тис. грн у 2023 році до 28,8 тис. грн у 2025 році. Оклади працівників виробничої ланки (лісничі, помічники лісничих, майстри, водії тощо) підвищувалися в декілька етапів. Однак завдяки реорганізації та скороченню адміністративного апарату загальна сума витрат на оплату праці майже не змінилася: порівняно з 2023 роком фонд оплати праці ДП «Ліси України» зріс лише на 1,5%.
Завдяки зростанню доходу від реалізації, суттєвій економії на закупівлях та оптимізації витрат рентабельність порівняно з минулим роком підвищилася з 14,8% до 28,6%.
✔️ ЗАГОТІВЛЯ
У вересні заготовлено найбільший за останні п’ять місяців обсяг лісоматеріалів. Обсяги заготівлі сягнули 1,07–1,1 млн м³ на місяць.
Ситуація на ринку стабільна: покупці розраховуються за придбану продукцію та вчасно її отримують.
Виконання аукціонних договорів на поставку деревини складає понад 90%, а з урахуванням відмов покупців – 97%. Значна частка відмов припадає на прифронтові, східні та північні регіони, де зросли ризики заготівлі або доставки продукції.
По форвардних піврічних контрактах виконання майже стовідсоткове.
Варто врахувати, що «відмова», як правило, означає, що покупець не вибрав лише певний відсоток від обсягу договору. Контракти, за якими взагалі не було поставки, складають менше одного відсотка від квартального обсягу реалізації.
Залишки продукції на складах підприємства станом на кінець кварталу є найменшими від початку року — 550 тис. м³.
✔️ДРОВА ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ ТА СОЦСФЕРИ
Заготівля дров для населення відповідає рівню минулого року, попит зріс, але ажіотажу не спостерігається. У вересні заготовлено понад 300 тис. м³ дров. До кінця року заплановано заготовити ще понад 900 тис. м³, сформувавши стратегічний запас на зимовий період.
Біржові ціни на дров’яну деревину з минулого року суттєво зросли. Для населення і соцсфери ДП «Ліси України» утримує соціальні ціни на стабільному рівні. Середня по Україні вартість дров, як і минулого року, приблизно 1-1,1 тис. грн за кубометр.
У науково-практичному семінарі “Експертна та консультаційна підтримка відповідального лісогосподарювання”, організованим FSC Україна, взяли участь більше 100 учасників. Серед ключових доповідачів – доцент ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП та консультантка FSC Україна Оксана Павліщук, представники ДП “Ліси України”, громадських організацій “Лісові ініціативи і суспільство”, “WWF-Україна”, “ФОРЗА”, науковці УкрНДІЛГА імені Г.М. Висоцького та органи сертифікації.
Семінар спрямований на посилення експертної та консультаційної підтримки відповідального лісогосподарювання згідно з FSC стандартом системи ведення лісового господарства для України. У рамках семінару учасники приділили увагу сутності та значенню експертної та консультаційної підтримки.
ДП «Ліси України» на сьогодні є найбільшим лісокористувачем України. Наразі площа сертифікованих лісів становить 4,7 млн га, з яких 96,4% підпорядковані Держлісагентству (ДП «Ліси України»).
На території надлісництв, які отримали сертифікат FSC, обов’язково мають бути рідкісні види, особливі цінності для збереження та репрезентативні ділянки. Вони не використовуються в господарській діяльності, а охороняються та підтримуються в природному стані для збереження екосистемних цінностей.
Відповідно, дослідження та моніторинг рідкісних видів, особливостей цінностей для збереження (ОЦЗ) та репрезентативних ділянок, є одними із ключових питань, де представники ДП «Ліси України» залучають експертну підтримку.
“За напрямом лісова сертифікація, в цьому році було подано 3 проєкти на розробку методики заходів щодо збереження репрезентативних ділянок ОЦЗ. Дві розробки здійснюють фахівці УкрНДІЛГА, ще одну – науковці НУБіП України. Ці проєкти є надзвичайно актуальними, адже дозволять адаптувати конкретні заходи під окремі лісорослинні зони”, – говорить завідувачка Сектору лісової сертифікації Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Галина Домашовець.
Чим займаються залучені експерти в процесі консультацій та польової роботи?
✔️Ідентифікують особливі цінності для збереження, чітко встановлюють та наносять на карту площі, де вони розташовані.
✔️Визначають стан популяції рідкісних видів та загрози для них.
✔️На підставі визначених загроз, розробляють стратегії для їхнього збереження та можливі господарські і природоохоронні заходи.
✔️Розробляють методи моніторингу стану ідентифікованих популяцій рідкісних видів, оселищ та ОЦЗ.
✔️Проводять практичні навчання спеціалістів – фахівців з сертифікації у наших філіях, які виступатимуть внутрішнім консультантом для сертифікованих надлісництв.
“Обговорення та дискусія засвідчили суттєві зрушення в питаннях усвідомлення важливості розвитку експертного і консультаційного середовища для цілей дотримання вимог FSC стандарту України. Така діяльність усе більше розглядається невід’ємним елементом системної роботи працівників лісового господарства та постійного удосконалення системи ведення лісового господарства”, – наголосив Національний представник FSC в Україні Павло Кравець.
За словами науковців НУБіП, такі дослідження допоможуть виконати вимоги суспільства щодо дотримання балансу між екологічною та економічною складовими та змінити підхід до традиційних методів лісокористування.