Місяць: Листопад 2025
ДП “Ліси України” завершило програму Президента “Зелена країна” у частині висадки мільярда дерев!
Сьогодні по всій країні, включно з Чернігівщиною, відбулася висадка символічного мільярдного дерева – знакового завершення масштабної екологічної ініціативи.
На території Національний університет «Чернігівська політехніка» лісівники разом із викладачами та студентами відзначили завершення програми.
Символічний дуб висадили регіональний представник Спілки воїнів-лісівників України Володимир Яковенко та учень шкільного лісництва Іван Шокун.
Програма “Зелена країна” стартувала у 2021 році за ініціативи Президента Володимира Зеленського. За ці роки вона стала однією з наймасштабніших екологічних кампаній в історії Україн.
Головний лісничий філії Андрій Данько наголосив:
“Локацію обрали символічно – університет, де навчається молодь, наше майбутнє. З 2021 року на Чернігівщині висаджено 48,7 млн сіянців, понад 3 млн – лише цієї осені. А сьогоднішнє дерево – особливе. Це мільярдне дерево – символ стійкості та незламності українців.”
Михайло Селінний, заступник директора навчально-наукового інституту природокористування та гуманітарних наук, додав:
“Дякуємо підприємству, що обрали саме наш університет. Ми багато років співпрацюємо: студенти проходять тут практику, а згодом обирають роботу в Лісах України. Молодь, яка долучилася до висадки, буде доглядати за цим деревом.”
Під час заходу відзначили найбільш активних лісівників, які зробили вагомий внесок у реалізацію програми Президента. Їм вручили почесні грамоти та подяки ДП “Ліси України”.
За роки реалізації “Зеленої країни” на Чернігівщині було не лише висаджено 48,7 млн сіянців нових дерев. Відбулась реформа лісової галузі. В лісництвах було запроваджено цифровий ланцюг простежуваності деревини; посилено боротьбу з незаконними рубками; оновлено автопарк; збудовано кілометри нових лісових доріг.
На Чернігівщині відкрили найбільший в Україні лісонасіннєвий центр, який вирощує сіянці із закритою кореневою системою. Цієї осені саме ці сіянці висаджували у лісах Північної та Слобожанської філій.
Дякуємо всім, хто долучався до акцій програми “Зелена країна” та разом із лісівниками висаджував мільярд дерев!

Висадка символічного “мільярдного дерева” відбулася на території Центрального військового шпиталю у Києві. До акції долучилися представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Державного агентства лісових ресурсів України, Спілки воїнів-лісівників України, науковці НУБіП, військові та демобілізовані працівники ДП “Ліси України”, учні Вищедубечанського шкільного лісництва.
Програма “Зелена країна” стартувала у червні 2021 року. Указ про її старт підписав Президент Володимир Зеленський під час форуму “Україна 30.Екологія”.
“Ми розпочинаємо проєкт “Зелена країна”. Одразу скажу – це не політичний, а суто екологічний проєкт для природи й довкілля. Ми поставили перед собою амбітну, але, я впевнений, досяжну мету – за 10 років збільшити площу лісів на один мільйон гектарів. Задля цього у найближчі три роки ми прагнемо висадити в Україні один мільярд дерев”, – зазначив Володимир Зеленський під час виступу на форумі.
За час реалізації програми було залісено понад 100 тис. ділянок по всій Україні. Лісівники ДП «Ліси України» створювали виключно природні ліси, поєднуючи такі породи як сосна звичайна, сосна Палласа, дуб звичайний, береза повисла, ясен, клен, бук, ялина, ялиця, модрина та інші. Поєднання хвойних та листяних порід зменшує ризики виникнення пожеж та забезпечує біорізноманіття.
Як зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький, збільшення площі лісів протидіє негативним наслідкам зміни клімату.
“Сьогодні ми завершуємо важливий етап програми “Зелена країна”. Це доказ того, що українці здатні досягати великих цілей навіть у найважчі часи. Попри війну ми продовжуємо відновлювати й берегти наші ліси, адже вони є основою екологічної стійкості та відповіддю на зміни клімату. Від кожного з нас залежить, яким буде довкілля України завтра”, – зазначив Тарас Висоцький.
“Хтось посадив одне дерево, хтось сотні дерев, але всі разом ми зробили важливу справу – не лише висадили мільярд дерев, але разом змінили ставлення суспільства до теми відновлення лісу та збереження природи в цілому”, – сказав генеральний директор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець.
За словами Юрія Болоховця, символічним мільярдним деревом був обраний дуб – символ стійкості та незламності українського народу. Його висадив демобілізований воїн-лісівник Олександр Коцеруба разом з вихованцями Вищедубечанського шкільного лісництва.
За час “Зеленої країни” не лише висаджений мільярд дерев.За ці роки відбулася реформа лісового господарства. Централізовано управління, сформована прозора система реалізації деревини та сплачений рекордний обсяг податків у бюджети всіх рівнів, запроваджений цифровий ланцюг прослідковуваності руху деревини, значно посилена боротьба з незаконними рубками.
“Найголовніше – попри війну ми втримали лісову галузь. Вона працювала й розвивалася всі роки збройної агресії та допомагала нашим захисникам та захисницям: загалом на потреби фронту за цей час відправили понад 12 тис. вагонів деревини”, – зазначив голова Державного агентства лісових ресурсів Віктор Смаль.
Як повідомив Юрий Болоховець, ДП «Ліси України» продовжує роботу над виконанням другої частини програми Президента – збільшення площі лісфонду на 1 млн га.

Разом із мамами загиблих Героїв висадили молоді дерева — як символ життя, пам’яті та вдячності.
Війна забрала у колективу Соснівського надлісництва вже трьох працівників. Їхні історії — це історії мужності, відповідальності й любові до своєї землі.
Дмитро Гайдук — верстатник деревообробного цеху. Захищав Україну ще з до повномасштабної війни, згодом повернувся до цивільного життя, а тоді знову став до лав ЗСУ. Загинув під Кремінною під час виконання бойового завдання. Посмертно отримав звання Почесного громадянина громади.
Микола Гончарук — молодий працівник деревообробного цеху. Після строкової служби повернувся додому та на роботу. У 2022 році знову пішов захищати країну. Загинув на Луганщині. Посмертно відзначений як Почесний громадянин громади.
Іван Ілюков — працівник нижнього складу, батько двох доньок. До служби в лісгоспі працював понад двадцять років. У 2022 році став до війська, загинув у Донецькій області, виконуючи бойове завдання. Посмертно отримав звання Почесного громадянина громади.
«Дякую, що памʼятаєте нашого Миколу. Ви не залишаєте родину наодинці — приходите, вітаєте, підтримуєте. Це дуже важливо для нас», — сказала мама Миколи, Наталія Гончарук.
«Дмитро дуже любив свою роботу. Тепер я розумію чому — тут чудовий колектив. І сьогодні я бачу, що його памʼятають по-справжньому», — поділилася мама Дмитра, Надія Гайдук.
У Поліській філії ДП «Ліси України» вже 24 працівники віддали життя, захищаючи Незалежність України. Підприємство пам’ятає кожного. Лісівники підтримують родини, допомагають і залишатимуться поруч стільки, скільки потрібно.
ДП «Ліси України» разом зі Спілкою воїнів-лісівників України працює над тим, щоб пам’ять про загиблих жила завжди.
Ліси памʼяті — один із символів цієї вдячності та скорботи.

Завершені форвардні торги на перше півріччя 2026 року.
Вже втретє відбулися біржові торги з можливістю укладання форвардних контрактів строком на 6 місяців за фіксованою ціною.
На аукціони, нагадаємо, виставлялося 465 лотів обсягом 1,4 млн м³ лісопродукції (35% від планового об’єму піврічної заготівлі деревини для комерційної реалізації).
Про обсяг та структуру підприємство завчасно повідомило учасників ринку. Як за дров’яною деревиною ПВ, так і за круглою деревиною продано 100% виставлених обсягів.
Підприємство позитивно відреагувало на ініціативу вітчизняного бізнесу та встановило стартові ціни на рівні стартових цін IV кварталу поточного року, що є значно нижчими за поточні реалізаційні.
Наприклад, середня поточна реалізаційна ціна четвертого кварталу на ділову сосну становить 5,9 тис. грн/м³, тоді як стартова ціна форвардних торгів — 3,9 тис. грн/м³. Дрова промислові (ПВ) хвойних порід наразі реалізуються в середньому за 2,3 тис. грн/м³, тоді як стартова ціна становить 1,3 тис. грн/м³.
Проте ринок у ході конкурентних торгів відреагував зростанням: ділова сосна подорожчала до 6,2 тис. грн/м³, дрова ПВ хвойних порід — до 2,4 тис. грн/м³. Найбільше, порівняно із загальними торгами IV кварталу, подорожчав бук — майже до 7 тис. грн/м³ (+52%).
За підсумками форвардних торгів від окремих виробників знову лунають пропозиції посилити відповідальність недобросовісних учасників, підвищити прозорість та контроль за невибраною продукцією, яка повторно виставляється на продаж тощо.
Дехто з деревообробників пропонує збільшити розмір гарантійного внеску. Але чи задовольнить це всіх учасників ринку, чи лише відображає позицію окремих компаній? Питання залишається відкритим, адже кількість учасників у форвардних торгах близько 500.
Запевняємо, що ми уважно аналізуємо кожну пропозицію, дослуховуємося до думки наших споживачів.
Однак, вважаємо за необхідне звернути увагу, що сьогодні форвардні контракти демонструють високий відсоток виконання: 100% виставленої продукції контрактується, оплачується та вибирається контрагентами.
У свою чергу ДП «Ліси України» забезпечує поставки всієї проданої по форвардних контрактах деревини. Станом на сьогодні виконання форвардних контрактів за друге півріччя 2025 року становить 75% і відповідає плановому показнику.
Щодо посилення запобіжників у вигляді суттєвого збільшення розміру гарантійного внеску на випадок невиконання контрактів, позиція лісівників чітка й однозначна: на ринку мають діяти єдині правила для всіх – малих, середніх і великих підприємців.
Ці правила не повинні обмежувати конкуренцію в окремих сегментах ринку, навпаки посилюючи її в інших.
На майбутнє, напрацювання таких запобіжників є доречним, і у випадку консолідованої пропозиції від всіх сегментів ринку, ДП «Ліси України» готове підтримувати таку ініціативу.
Вважаємо, що бізнес та організатори торгів мають знайти збалансоване та врівноважене рішення, яке б не завдавало удару по компаніях, які опинилися у скрутній ситуації внаслідок військових дій, мобілізації працівників тощо, але водночас посилювало рівень відповідальності недобросовісного бізнесу.
Щодо забезпечення дровами паливними підприємств енергетики, то відповідні механізми на зустрічах з бізнесом та місцевою владою були обговорені та визначені.
Підприємство є постійним учасником тендерних процедур, предметом закупівлі яких є деревина для державних замовників відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».
Окремо варто зазначити, що понад 40% обсягів дров’яної деревини ДП «Ліси України» вже реалізує населенню та об’єктам соціальної сфери за фіксованими на опалювальний період цінами.
Крім того, вкотре звертаємо увагу енергогенеруючих підприємств на понад мільйон кубометрів порубкових решток, які лісівники готові постачати для їхніх потреб.
Друзі, продовжуємо нашу щотижневу рубрику «Міжнародний дайджест лісових новин», у якому ми розповідаємо про цікаві події наших закордонних колег!
Румунські лісівники доводять: вирубка — це початок нового життя лісу
Ліси не «зникають», вони відновлюються! Лісівники Румунії постійно роз’яснюють суспільству, що вирубка дерев, які досягли експлуатаційного віку, рівнозначно відновлення лісу!
Як доказ цього опубліковано відео неймовірного молодого лісу, який був висаджений після суцільної рубки 17 років тому.
«Новий ліс, здоровий, бадьорий і сповнений життя! Це доказ того, що стале управління лісом означає відповідальність, баланс та безперервність. Завдяки роботі лісівників ліси залишаються живими і красивими для нас і для майбутніх поколінь», – зазначають у компанії Romsilva, яка управляє 4,2 млн га державних та приватних лісів.

Угорські лісівники допомагають забезпечити теплом тисячі родин у маленьких містах
Угорці з маленьких містечок вчергове отримують від держави «соціальні дрова».
Щорічно угорський Уряд виділяє приблизно 500 млн грн на гранти для забезпечення дровами мешканців населених пунктів з населенням менше 5 тис. осіб. Це приблизно 100 тисяч родин.
За ці кошти у державної групи лісогосподарських компаній закуповується приблизно 200 тис. кубометрів дров.Цього сезону до програми приєдналися 1850 органів місцевого самоврядування.
Нагадаємо, що в Україні Уряд виділяє соціально вразливим категоріям мешканців прифронтових регіонів 19 тис. грн на закупівлю палива.

Фінські лісівники розповідають, як працює найбільша шишкосушарка в Європі
У Сааріярві діє унікальне промислове підприємство, яке є найбільшим у своєму класі серед країн Північної Європи і, можливо, навіть у всій Європі.
Йдеться про насіннєво-екстракційний завод, де з шишок відокремлюють насіння. Потужність підприємства — до 1 мільйона літрів шишок на рік.
Процес вибивання/випаровування насіння зі шишок потребує високої точності: печі не можна перегрівати, аби насіння не пересихало. Шишки збирають у насіннєвих садах, закладених із прищеп, взятих від найкращих дерев-маточників. Так отримують покращене (селекційне) насіння.
Покращене насіння має вищу схожість, ніж лісове (звичайне) насіння, а дерево, вирощене з покращеного насіння, росте приблизно на 20% швидше, ніж дерево з лісового насіння.
Фінська експертиза цікава і за кордоном: Siemen Forelia постачає насіння, зокрема, до Швеції та Ісландії.
Siemen Forelia — це дочірня компанія, на 100% належна Metsähallitus.

Ми постійно ведемо системну роботу із порятунку лісів та збільшенню площі лісового фонду – приєднуємо самосійні та «нічийні» ліси.
З початку 2025 року філії нашого підприємства оформили речові права на 9500 га територій – це самосійні і “нічийні” ліси та нові площі для лісорозведення.
1.“Нічийні” ліси – землі лісогосподарського призначення, які тривалий час залишаються без лісокористувача – знищуються пожежами та незаконними рубками. Зокрема, цього року підприємство оформило речові права на 6,3 тис га на Рівненщині.
2.Самосійні ліси – залісені території за межами лісфонду, як правило, землі запасу, або деградовані землі, які не використовуються для сільського господарства. Цього року ДП “Ліси України” оформило речові права на 2,5 тис га таких ділянок. Найбільше на Дніпропетровщині – 900 га.
3.Землі для лісорозведення – території, які не використовуються громадами, придатні для висадки лісу. Цьогоріч ми оформили речові права на 500 га таких територій.
У межах країни це невелика територія.
Підприємство зі свого боку ідентифікує такі ділянки, співпрацює з громадами та владою регіонів і направляє клопотання щодо передачі у державний лісовий фонд цих трьох категорій земель.
Плюс 9,5 тис га нібито значна територія, підприємством проведена величезна робота для її отримання та оформлення. Попереду ще більше роботи – по висадці, або відновленні лісу.
Але в масштабах країни 9,5 тис. га це відверто замало. Тому ми знову і знову звертаємось до місцевої влади та громад із закликом передати залісені території та ділянки, придатні для лісорозведення, у державний лісфонд під опіку ДП «Ліси України».
У рубриці “Наші в ЗСУ” продовжуємо розповідати про наших мобілізованих співробітників. Цього разу про тих, хто зараз знаходиться на найскладніший ділянці фронту, де бої не вщухають, а ворог продовжує тиснути.
Сергій Трофимчук понад 14 років пропрацював у лісі. Перед мобілізацією мав посаду інженера лісового господарства у Баранівському надлісництві філії “Столичний лісовий офіс”.
“Посада доволі відповідальна. Потрібно без шкоди довкіллю, правильно спланувати санітарну рубку пошкоджених дерев та нову висадку на тому місці, закласти молодий ліс та робити догляди за ним. Проводити заготівлю деревини керуючись чинними нормами”, – розповідає Сергій.
У червні 2024 року Сергій доєднався до ЗСУ. Потрапив у 152 окрему єгерську бригаду, яка тоді тільки формувалась. Почав планувати не висадку лісу, а роботу диверсійно-розвідувальних груп. Практично весь цей час разом з побратимами перебуває під Покровськом. Після навчань почав службу з посади бойового розвідника.
“Ситуація на цьому напрямку ще з минулого року загострилась. Я тоді виконував бойові задачі просто в кількох метрах від противника: збирав інформацію про дислокацію, озброєння та чисельність ворожих військ, заводили нашу піхоту, штурмували. Нам вдавалось утримувати позиції навколо Покровського напрямку, хоч це було нелегко. Чисельність ворога завжди більша”, – каже Сергій Трофимчук.
Після загострення хронічних хвороб Сергія перевели у підрозділ радіоелектронної розвідки. Зараз знаходяться в одному з найближчих населених пунктів до Покровська.
“Щоб там не казали про ворожий прорив – ми тримаємось, не все так катастрофічно як малюють. Побратими на бойових чергуваннях. Звісно зараз ускладнена логістика. Військові на бойові завдання ходять пішки і змінюють один одного. Адже використання будь якого транспорту в наших умовах – це одразу мішень для ворога”.
Основна задача Сергія – слухати розмови окупантів. Через спеціальні радіоприлади він визначає ворожу активність, маршрути пересування російських військових. Тоді його побратими корегують удари з артилерії, дронів-камікадзе, планують логістику для груп піхоти.
“Тримаємось за рахунок відваги та хоробрості наших хлопців, які попри все виконують всі поставлені бойові задачі”
А ще воїн-лісівник відзначає підтримку, яка надходить з тилу. Нещодавно звертався до Спілки воїнів-лісівників з проханням надати генератори та зарядні станції. Багато техніки працює в полях, її треба заряджати, а наявні генератори були зношені. Йому оперативно все привезли.
Разом з Сергієм воювати пішов його син – професійний військовий. Після закінчення військового училища доєднався до 95-ї окремої десантно штурмової бригади. На посаді мінометника виконував бойові задачі на Курщині, де отримав важкі поранення.
ДП “Ліси України” постійно підтримує родину Трофимчуків. Дружина Сергія отримує від підприємства премії за чоловіка, філія надала фінансову компенсацію на паливні дрова для будинку. Навідуються колеги з Баранівського надлісництва, питають про потреби, приносять продуктові набори.
Ми дуже пишаємось Сергієм та чекаємо на його повернення. Вдячні йому й іншим захисникам, які у надскладних умовах продовжують обороняти свою країну!
Указом Президента України відзначено Володимира Голованюка за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, та самовіддане виконання військового обов’язку та нагороджено орденом “За мужність” І ступеня.
Таким чином, воїн став повним кавалером цієї високої державної нагороди, маючи попередні відзнаки “За мужність” – ордени III та II ступенів.
Зараз Володимир героїчно тримає оборону на одному із найскладніших напрямків — Покровському.
Захисник ще з 2014 року добровольцем став на захист країни. Був у десантних військах на різних гарячих напрямках, виконував спецзавдання у ССО ЗСУ. Згодом, певний період часу повернувся до мирного життя.
З початком повномасштабного вторгнення, у 2022 році, він відразу мобілізувався добровольцем вдруге. Брав участь в обороні рубежів Полтавщини та сусідніх областей, а згодом мужньо боронив Херсонщину, де в районі Кринок отримав поранення, після якого був вимушений демобілізуватися.
Працював водієм у Зміївському надлісництві Слобожанської філії на Харківщині. Окрім основних робочих обов’язків, продовжував активно підтримувати військових разом зі Спілкою воїнів-лісівників. На початку 2025 року Володимир втретє мобілізувався добровольцем і нині тримає оборону під Покровськом.
Чоловік має дружину та четверо синів. Найстарший з них також воює за незалежність держави, два молодші – навчаються на лісівників у Лубенському лісотехнічному фаховому коледжі.
Пишаємося нашим колегою та висловлюємо глибоку вдячність за його стійкість та захист нашої країни.
У Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбувся Форум «Science. Education. Business – 2025». Основний напрям дискусії – співпраця освітян, науковців та бізнесу задля відбудови України.
Захід об’єднав понад 500 учасників — CEO підприємств і компаній різних напрямів, представники органів державної влади, народні депутати України, ректори, проректори, декани провідних університетів країни, вчені академій наук, академічна спільнота. Від ДП “Ліси України” взяв участь генеральний директор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець.
НУБіП сьогодні прагне бути національною платформою для обговорення і вирішення актуальних проблем розвитку країни.
“Університет виступає посередником між наукою, освітою і бізнесом, забезпечуючи інтеграцію знань у реальну економіку. Саме завдяки цьому НУБіП стає центром комунікації, інновацій та рішень, які сприяють відновленню країни, дозволяють чітко та академічно сформулювати шляхи удосконалення нормативної бази, надати пропозиції органам влади щодо необхідності вирішення важливих завдань відновлення та розвитку”, – зазначив ректор НУБіП Вадим Ткачук.
На форумі пройшли три дискусійні панелі. Одна з них «Університети та влада: стратегічне партнерство для відбудови України», де виступив генеральний директор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець.
Наразі в НУБіП є три лісівничих спеціальності, на яких навчається близько 1200 студентів. Наше підприємство постійно співпрацює з освітянами аби збільшити кількість студентів. Один із важливих напрямів – посилення мережі шкільних лісництв. Саме в таких позашкільних навчальних закладах діти навчаються основам лісівництва та знайомляться з професією лісівника.
Пріоритет для ДП “Ліси України” – залишити молодь працювати в Україні, збільшити кадровий потенціал для розвитку лісової галузі. Кожного року майже 200 студентів проходить виробничу практику в ДП “Ліси України”. Найкращі отримують в нас роботу.
Ще один напрям співпраці з університетом – науковий. Фахівці проводять для нас низку досліджень. Зокрема, науковці інституту лісового і садово-паркового господарства та відокремленого підрозділу НУБіП «Боярської лісодослідної станції» розробляють проєкти зі створення демонстраційних ділянок у лісах Полісся для навчань лісівників наближеному до природи лісівництва.
Учасники форуму закликали Парламент і Уряд розширити стимули для бізнес-інвестицій у науку й освіту, забезпечити податкові пільги для інноваційних підприємств, а також сприяти впровадженню програм повернення молодих учених та підвищення соціального статусу освітян та науковців України.


Про це повідомив керівник підприємства Юрій Болоховець.
У 2025 році лісовими пожежами в Європейському Союзі знищено понад мільйон гектарів, що є рекордом за останні двадцять років спостережень.
Чотири держави-члени ЄС — Іспанія, Кіпр, Німеччина та Словаччина — переживають найгірший рік у цьому столітті.
Найбільш постраждала Іспанія: в країні вигоріло понад 400 тис. га лісу. В Румунії згоріло 126 тис. га, у Франції – 35 тис. га.
В Україні до негативних кліматичних чинників додаються військові. У багатьох регіонах значна частка загорянь пов’язана з падіннями ракет та дронів.
Але навіть за таких умов ДП «Ліси України» вдалося зменшити площу пожеж у 4 рази!
Якщо в 2024 рік вигоріло 6 тис. га, то у 2025 році (без Ізюмського надлісництва) – лише 1,5 тис. га.
Ситуацію в Ізюмському надлісництві, до якого увійшли деокуповані лісгоспи Харківщини, варто розглядати окремо. Торік до приєднання до ДП «Ліси України» у трьох згаданих лісгоспах вигоріло майже 13 тис. га лісу. Після приєднання до «Лісів України» у лісгоспи була передана нова пожежна техніка та інструменти, працівникам лісової охорони підвищили зарплати.
У результаті площу пожеж вдалося скоротити у майже 8 разів до 1,8 тис. га. Насправді це неймовірно низький показник, якщо зважати на те, що левова частка деокупованих лісів замінована й розташована поблизу зони бойових дій.
Як вдалося зменшити площу лісових пожеж?
1.Закуповуємо нову пожежну техніку
Цього року у більшість філій підприємства відправлені десятки нових лісопожежних модулів. Модулі – мобільні та швидкі. Можуть дістатися туди, де не проїде великий пожежний автомобіль.
Процес посилення лісової охорони триває постійно. Нещодавно оголошено чергові тендери на закупівлю 50 модулів для встановлення в кузови пікапів та 20 причіпних платформ із уже змонтованими лісопожежними модулями.
Вдячні за допомогу ДСНС, яка надала нам 37 одиниць пожежної техніки та 100 одиниць протипожежного обладнання. У стані приймання та підписання актів приймання-передачі ще 34 пожежні автомобілі.
2.Підвищуємо мотивацію лісової охорони
Цього року оклади працівників лісової охорони підвищилися в середньому на 20%. Кількість вакантних посад скоротилася, люди мотивовані працювати на результат.
3.Збільшуємо мережу рекреаційних пунктів
За два роки влаштували понад 100 нових сучасних рекреаційних пунктів. У цьому році відкриємо ще 50. Це повноцінні комплекси для безпечного дозвілля у лісі з усією інфраструктурою (дитячі та спортивні майданчики, вода, електроенергія, вбиральні, мангали тощо). Також постійно доглядаємо, ремонтуємо та облаштовуємо понад 1100 існуючих пунктів. Наявність «Лісовичиків» у рази зменшує ризик виникнення пожеж, спричинених людським фактором.
4.Інвестуємо у протипожежну інфраструктуру
Цього року влаштували 38,8 тис. км мінералізованих смуг. Провели догляд на 183,4 тис. км існуючих.
Утримуємо 3,5 тис. пожежних водойм, обладнуємо їх пірсами, встановлюємо водонакопичувальні резервуари, щоб навіть у спеку в кожній зберігався необхідний запас води.
Тривають роботи щодо закупівлі та встановленню 30 нових телевізійних систем спостереження та будівництву 24 нових спостережних веж. Задача повністю перекрити системою відеонагляду лісові масиви з високим ризиком виникнення пожеж. Загалом підприємство експлуатує майже 500 таких веж.
Прокладаємо лісові дороги. Цього року побудовані десятки нових ділянок по всій країні.
5.Висаджуємо мішані ліси з хвойних та листяних порід
Чисті хвойні насадження найбільш вразливі для пожеж. Тому ДП «Ліси України» створює виключно мішані насадження з хвойних та листяних порід. З кожним роком українські ліси ставатимуть більш стійкими до змін клімату.