Місяць: Листопад 2025
Акція відбулася напередодні завершення програми Президента “Зелена країна” в частині висадки мільярда дерев.
У заході взяли участь студенти, науковці та керівництво університету, академічні колективи відокремлених структурних підрозділів, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Хорватія в Україні пані Аніца Джамич та виконавчий директор ДП “Ліси України” Ігор Лицур.
Учасники заходу висадили дерева у пам’ять про тих, хто загинув, захищаючи Україну.
Для поповнення колекції ботсаду завезли і 3 види сосни, одна з яких – балканська. Вік її життя – до 1000 років.
“Ботсад НУБіП – символічне місце. Адже 4 роки тому саме тут ми спільно з університетом запустили програму Президента “Зелена країна”. А цієї осені “Ліси України” завершать її, і днями буде висаджено мільярдне дерево”, – наголосив виконавчий директор ДП “Ліси України” Ігор Лицур.
“Програма Президента “Зелена країна” наразі актуальна, як ніколи. Бо скільки лісів, скільки зелених насаджень на мирній українській землі винищив ворог! І все це українцям відновлювати”, – зазначив ректор НУБіП Вадим Ткачук.
До акції в регіонах доєдналися працівники Бережанського надлісництва філії “Подільський лісовий офіс”. Спільно зі студентами та викладачами Бережанського фахового коледжу висадили молоді дерева ялини та сосни, які згодом стануть частиною нового зеленого масиву.
У філії “Слобожанський лісовий офіс” підбивають підсумки пожежонебезпечного періоду. Цього року для Харківського регіону він був непростим. Попри постійні загрози, пов’язані з близькістю до зони бойових дій, кордону з росією та високою замінованістю територій, працівники лісництв доклали значних зусиль, аби максимально оперативно гасити найменші загоряння та рятувати ліс від вогню.
Завдяки самовідданій праці лісівників ДП «Ліси України», цього року вдалося значно зменшити площі загорянь в області. Порівняно з минулим роком площа пожеж зменшилася у 6,5 рази! З початку року на Харківщині працівники філії ліквідували 305 пожеж на площі 2072 га. Для порівняння, торік площа загорянь у регіоні складала понад 13 350 га.
Значна частина всіх пожеж на Харківщині — це наслідок постійних російських обстрілів.
Через високу замінованість та, у більшості випадків, відсутність доступу до лісових масивів, навіть найменший спалах швидко поширюється на значну площу.
Наразі у Харківській області замінованими та недоступними залишаються понад 170 тис. га лісу, з них – понад 144 тис. га в Ізюмському надлісництві. Тут з початку року виникло пожеж на площі 1819 га. Це у понад 7 разів менше, порівняно з минулим роком!
Після приєднання до ДП «Ліси України» Ізюмського надлісництва у березні поточного року, компанія забезпечила надлісництво необхідною технікою: пікапами з протипожежними модульними установками, новими пожежними рукавами та ранцевими вогнегасниками. Це дозволяє оперативно гасити вогонь у доступних та безпечних місцях.
Гасіння загорянь у цій зоні — це щоденний виклик та величезна небезпека. Практично кожне реагування вимагає залучення саперів, а робота відбувається у тісній співпраці з піротехнічними підрозділами.
Попри всі загрози, лісівники щодня докладають героїчних зусиль, борючись із вогнем у складних умовах воєнного часу, аби зберегти ліси регіону.
Сьогодні в рамках рубрики “Наші в ЗСУ” розповідаємо, як підтримка воїнів на фронті з тилу допомагає їм триматись в нинішніх надскладних умовах. Це не тільки про людяність, повагу, вдячність, моральну підтримку, а і про вклад в національну безпеку.
Олег Заблоцький з 2020-го року працював інженером ОЗЛ в Овруцькому надлісництві, філії “Столичний лісовий офіс”. Його робота полягала у збереженні лісових насаджень від шкідників і хвороб, організації заходів із запобігання лісопорушень.
У березні 2022 року він доєднався до ЗСУ. Потрапив у 3-тю окрему механізовану важку Залізну бригаду. Обороняв Київщину. Після запеклих боїв на підступах до столиці, Олег стояв на захисті Харківщини та частині Луганщини.
“Моя посада – командир відділення БПАК (безпілотних авіаційних комплексів). Виконуємо розвідку, коригуємо вогонь, вражаємо цілі з БПЛА”, – розповідає Олег.
Наразі підрозділ Олега тривалий час знаходиться на Великобурлуцькому напрямку на Харківщині. Воїн-лісівник розповідає – працювати доводиться у надскладних умовах. З минулого року ворог активно обстрілює і намагається штурмувати позиції наших бійців.
“Бойові дії у 2022-23-у роках і зараз – це зовсім різні речі. Тоді нам було простіше, адже у ворога не було такої великої кількості дронів і іншої сучасної техніки. Ми виявили цілі, артилерія відпрацювала, піхота зайшла. Нині ж триває війна дронів. Вона змінює правила гри, змінює те, як ведуться бойові дії, як організована оборона і напад”.
Такі умови ускладнюють логістику, адже приблизний радіус дії FPV-дрона 35 кілометрів. Всі шляхи у цьому радіусі, а також пересування техніки та бойових екіпажів під пильним оком ворога. Скид з дрону, приліт КАБів, або обстріл з артилерії може статись у будь-яку мить.
“В нас теж була відповідна техніка, якою забезпечила бригада. Але в умовах інтенсивних бойових дій це все швидко втрачається. Автотранспорт, генератори, дрони – все це зараз просто розхідник. Тут без допомоги з тилу – ніяк”.
У липні минулого року до мобілізованих працівників та підшефних бригад на Харківщину приїжджав керівник ДП “Ліси України” Юрій Болоховець. Олег Заблоцький також був на зустрічі.
“Я йому розповів про всі ці умови, наші потреби. Він вислухав. Був змістовний діалог. Юрій Віталійович познайомив мене з головою Спілка воїнів-лісівників України Володимиром Ковальчуком. Я передав йому всі наші потреби. І з того часу підтримка регулярна. Представники спілки приїжджають практично щомісяця”, – говорить Олег Заблоцький.
Термінали Starlink, генератори, зарядні станції, розвідувальні квадрокоптери – те з чим до нього постійно приїжджає Спілка. Останній раз до нього навідались більше тижня тому. Олег каже, в умовах коли більше трьох років триває повномасштабна війна така підтримка не дає зневіритись. До того ж, він радий простому спілкуванню з колегами, якого так не вистачало.
Разом зі Спілкою будемо і надалі закривати необхідні потреби Олега. Бо вдома на нього чекають дружина та двоє діток – син та донька. Саме заради їхнього майбутнього він пішов захищати Україну. Ми також вдячні Олегу за захист та обов’язково чекаємо на роботу.
На Сумщині, у рамках програми Президента «Зелена країна», лісівники філії “Північний лісовий офіс” разом з учнями шкільного лісництва Нескучанське висаджували молодий ліс.
Учні цього лісництва – активні учасники TikTok-проєкту комунікаційної команди ДП «Ліси України» – FOREST KIDS.
Вони знімають ролики просто з лісу та показують, як виглядає життя шкільних лісництв зсередини і як цікаво досліджувати ліс.
На посадку приїхали й випускники – Ваня та Паша. Хлопці зараз навчаються у вишах, але з радістю повертаються до рідного шкільного лісництва – щоб побути на природі і передати досвід молодшим. Так само як колись цей досвід передали їм лісівники.
Мирослава та Катя вже відзняли кілька TikTok-відео просто на локації – щоб показати підписникам, як це круто – бути в лісі і створювати нові ліси власними руками. Кожен цього дня посадив своє дерево.
А поки друзі садили – учасниця шкільного лісництва Влада насолоджувалась гарячим лісовим чаєм із термочашки, яку отримала від ДП «Ліси України» за участь у FOREST KIDS.
І так – це теж частина процесу: зупинитись, подивитись навколо і відчути, що ліс — поруч.
Дорогі друзі!
ДП «Ліси України» активно співпрацює з партнерами з європейських країн – лісівниками Польщі, Чехії, Словаччини, Литви, Латвії, Німеччини, Фінляндії, Румунії, Угорщини, Молдови тощо. Відбувається активний обмін досвідом, обговорення актуальних проблем та викликів. На жаль, не про все важливе встигаємо розповісти.
Тож започатковуємо щотижневу рубрику «Міжнародний дайджест лісових новин» — публікуватимемо посилання на найцікавіші матеріали наших європейських колег.
1.У Чехії продовжується зниження обсягів заготівлі деревини
Наслідки нещодавньої короїдної катастрофи поступово вдається подолати. Площа лісових земель у Чехії й надалі зростає.
Ліси є невід’ємною частиною нашого природного середовища, але водночас мають і значне економічне значення. Вони є головним джерелом деревини, забезпечують багато інших екосистемних послуг і є важливим середовищем існування для численних видів тварин.
Інформацію про площу цієї екосистеми у вигляді розміру лісових земель уже тривалий час надає кадастр нерухомості. Між 2023 і 2024 роками площа лісових земель дещо зросла на 1 375 га і станом на 31. 12. 2024, за даними кадастру, досягла 2 683 138 га. Це відповідає 34,0 % загальної площі Чеської Республіки.
Найбільшу площу лісових земель із відчутною перевагою мав Південночеський край (381 629 га, 14,2 % лісів у ЧР).
Найвищу частку лісових земель у загальній площі краю мав Ліберецький край (44,8 %), найнижчу — столиця Прага (10,7 %) і Середньочеський край (27,5 %).
Державні ліси становили приблизно 54 % загальної площі лісів, а державне підприємство «Ліси Чеської Республіки» (Lesy České republiky) управляло 45 % усіх лісів.
Від 1950 року площа лісових земель збільшилася на 171 тис. га. Останнім часом, за даними кадастру нерухомості, площа лісових земель зростає приблизно на 1,4–2 тис. га на рік.
Високі обсяги заготівлі деревини у XXI столітті
Невід’ємною і традиційною складовою лісового господарювання є заготівля деревини – важливої відновлюваної сировини природного походження. Це багатофункціональний виробничий і будівельний матеріал, придатний також як джерело енергії, який відіграє важливу роль в історії людства. Заготівлю, однак, необхідно провадити з урахуванням сталості природного середовища.
У 2024 році заготівля деревини (без кори) знову зафіксувала спад — у річному вимірі на 686 тис. м³ (–3,7 %) до 17 807 тис. м³. Порівняно з рекордною заготівлею 2020 року (35 754 тис. м³) відбулося зменшення вдвоє. Обсяг заготовленої деревини у 2024 році становив той самий рівень, що й у 2006 та 2016 роках (17 678 і 17 617 тис. м³). Це вище за середній рівень; за звичний обсяг у цьому столітті можна вважати приблизно 15–16 млн м³, тоді як у 50–60-х роках ХХ століття річна заготівля, за поодинокими винятками, трималася нижче 10 млн м³, найчастіше в межах 8–9 млн м³ (для порівняння: у 2020 році лише в Краї Височина було заготовлено 8,7 млн м³).
Як і 2023 року, заготівля деревини залишалася нижчою за річний приріст, тож баланс запасів деревини у лісах був позитивним. У 2018–2022 роках, навпаки, через ліквідацію масштабної короїдної катастрофи запас деревини зменшувався — особливо на території Моравії, де обсяги заготівлі досягали історичного максимуму.
Найбільші обсяги заготовленої деревини торік було зафіксовано в Південночеському краї (2 661 тис. м³), у Плзенському краї (2 252 тис. м³) та в Середньочеському краї, включно з Прагою (2 013 тис. м³). Ситуація таким чином повертається до норми, коли зазвичай найбільше деревини заготовляли в Південночеському краї, який також має найбільшу площу лісів. Інтенсивність заготівлі деревини становила 6,6 м³ деревини на гектар лісових земель, а на піку короїдної навали у 2020 році — 13,4 м³/га (у краї Височина — екстремальні 42,0 м³/га).
Минулого року частка вимушеної («випадкової») заготівлі у загальному обсязі заготівлі деревини зменшилася до 45,0 %, тобто до 8 019 тис. м³. Половину цієї заготівлі становила деревина, заготовлена через стихійні лиха. У річному вимірі обсяги вимушеної заготівлі скоротилися на 3 015 тис. м³. Найвищу частку вимушеної заготівлі зафіксовано в Моравсько-Сілезькому краї — 64,5 %; на цей край припало 10,2 % усієї такої заготівлі в Чехії. На Моравії вимушена («випадкова») заготівля відбувалася інтенсивніше, ніж у чеських краях. Найвищі територіальні частки у загальній вимушеній заготівлі в Чехії зафіксовано в Плзенському краї (12,2 %), Південночеському краї (11,6 %) та краї Височина (11,1 %), що пов’язано із загальним обсягом заготовленої там деревини.
Якщо подивитися на дані від 1950 року, то безсумнівно найвищі показники вимушеної заготівлі припадають на 2018–2022 роки, коли її частка в загальній заготівлі деревини сягала до 95 % (у 2019 і 2020 роках). Як причину цієї короїдної навали називають поєднання несприятливих кліматичних чинників (підвищені температури, посуха), масове розмноження короїда разом із недостатнім своєчасним втручанням проти цього шкідника, а також невідповідний видовий склад лісів із переважанням ялини. Варто також нагадати про ураган Kyrill, який у січні 2007 року завдав великих збитків у лісових насадженнях (буреломи, вітровали) і особливо сильно вразив південний захід країни. У наступні роки після урагану ліси зазнали інвазії короїда.
У Чехії традиційно заготовляють переважно хвойні породи дерев, і в роки стихійних лих ця тенденція ще посилюється. У 2024 році заготовлено 15 674 тис. м³ хвойних порід (88,0 % загального обсягу). Заготівля листяних порід зросла на 239 тис. м³ (+12,6 %) і досягла 2 133 тис. м³, що є найвищим показником щонайменше з 1950 року. Заготівля листяних порід понад 2 млн м³ спостерігається лише після 2010 року. Серед видів домінує ялина (68,5 %), далі йдуть сосна (13,9 %), бук (4,7 %) і модрина (4,4 %). Представленість хвойних порід відповідає звичній ситуації; вирішальну роль відіграє зменшення частки вимушеної («випадкової») заготівлі. Найбільше листяних порід заготовляли в Південно-Моравському краї (424 тис. м³), Злінському краї (313 тис. м³) та Оломоуцькому краї (245 тис. м³). Заготівля листяних порід у цих краях становила майже половину всієї заготівлі листяних порід у Чехії.
Площа штучного заліснення зменшується
Заліснення є ключовою діяльністю у лісовому господарстві, що забезпечує стабільну площу лісів. Воно включає штучне відновлення (посівом або садінням), але дедалі більшу роль відіграє природне відновлення.
Торік у Чехії, порівняно з 2023-м, площа штучного заліснення зменшилася на 5 728 га (–16,3 %) і склала 29 494 га. Обсяги все ще великі, але зі згасанням короїдної кризи темпи заліснення падають, а «лисі» площі, що виникли головно під час рубок через короїда, поступово зменшуються. Для порівняння: у 1950-х роках заліснювали значно більше — площі зазвичай перевищували 50 тис. га.
У межах заліснення цілковито переважає висаджування саджанців: його частка вже кілька десятиліть тримається близько 99 %, а торік становила 99,3 % (29 276 га). Посів насіння застосовувалася винятково — 219 га; для порівняння, у 1958 році таким способом було заліснено 7 233 га (13 % площі заліснення). Отже, під час заліснення переважно використовують садивний матеріал (саджанці). Торік було використано 159 713 тис. саджанців, із яких 58,0 % становили листяні породи. Середня витрата саджанців становила 5 455 шт. на гектар висаджування, для листяних порід — 7 116 шт./га, для хвойних — 4 125 шт./га. Кількість висаджених саджанців на одиницю площі знову зменшилася: на гектар використовували на 3,3 % (на 185 шт.) менше, ніж у 2023 році. В абсолютних обсягах найбільше саджанців було висаджено бука (38 021 тис., 23,8 % усіх саджанців) і дуба (37 712 тис., 23,6 % усіх саджанців). Частка ялини (смереки) все ще відносно висока — торік вона становила 22,3 % усіх саджанців і в останні роки трохи зростала.
Торік переважала площа, заліснена хвойними породами: їх висадили на 16 309 га, тобто на 55,3 % всієї заліснюваної площі. Перевага хвойних порід становила 3 123 га. Посилене використання хвойних порід особливо помітне у 1960-х роках: у 1981 році їхня частка піднялася до 87 % (зокрема ялина — 61 %), тоді як ще у 1960-му вона становила 59 %. У 2019–2021 роках невеликою мірою переважала площа, заліснена листяними породами, але після 2021 року знову поступово зростає площа заліснення хвойними.
Із окремих порід торік найбільшу заліснювану площу займала ялина (35,1 %), далі — бук (16,2 %), дуб (15,2 %) і сосна (8,4 %). Останніми роками помітне зростання використання модрини: її частка в загальному залісненні становила 5,1 %. Найнижча частка ялини була у 1950-х роках (за поодинокими винятками — менше 30 %), а 1954 року — лише 20 %. Частка бука у заліснюваній площі з часом коливалася: від мінімальних 1,6 % у 1981 році до 25 % у 2019-му.
Найбільше заліснювали в краї Височина (6 833 га, тобто 23,2 % усього заліснення в Чехії) — із переважанням хвойних порід за площею (59,4 %, з них ялина — 44,0 %). Хвойні породи найбільше використовували в Південночеському краї — 70,0 % заліснюваної площі краю.
Природне відновлення лісів досягло рекорду
Окрім штучного, активно застосовується природне відновлення, що ґрунтується на здатності лісів самостійно відновлюватися шляхом самосіву або випадання насіння. Щоб використати цей потенціал і досягти бажаної мети такого способу відновлення, необхідно зважати на місцеві умови.
У 2024 році площа природного відновлення становила 12 447 га (29,7 % загальної площі лісовідновлення) — на 2 881 га (30,1 %) більше, ніж у 2023 році. Це найвищий показник за всю історію Чехії (попередній рекорд — 10 088 га у 2022 році). Від 2020 року помітний різкий ріст природного відновлення лісів. Причина проста: треба знову заліснювати великі площі після лісових лих, а природне відновлення зазвичай дешевше, ніж штучне (саджанцями чи посівом).
У такому відновленні переважають хвойні породи — 52,4 %. Найчастіше відновлюються ялина (40,2 %) та бук (18,5 %). Важливу роль має й береза — 1 888 га, тобто 15,2 % усієї площі природного відновлення; це типова піонерна порода, що швидко з’являється на відкритих ділянках.
З погляду територіального розподілу природне відновлення лісу найбільше застосовували в краї Височина — 18,2 % від усього природного відновлення в Чехії. Це пов’язано з багаторічною масштабною кризою саме в цьому краї.
2.Лісівники Латвії в онлайн-режимі показали повний цикл гніздування рідкісного беркута
Орленя залишає гніздо, ведмедиця веде дітей на прогулянку. Унікальні кадри онлайн-камер.
Акціонерне товариство «Ліси Латвії» (AS Latvijas valsts meži, LVM) щодня дбає не лише про господарську цінність територій, що перебувають у віданні компанії, а й про добробут видів і екосистем, які там мешкають, та їхнє майбутнє. Один із напрямів — моніторинг різних видів птахів, який експерти LVM регулярно здійснюють з 2007 року.
Це потрібно, щоб відстежувати успішність гніздування птахів і оцінювати зміни популяцій та вплив лісогосподарської діяльності.
У випадку беркута (Aquila chrysaetos) та орла малого (Aquila pomarina) особливо важливими є дані, що збираються з онлайн-камер біля гнізд. Чим був особливий цей рік, докладніше розповідає Уґіс Бергманіс, фахівець із довкілля LVM та орнітолог, один із провідних дослідників малого орла не лише в Латвії, а й у Європі.
Задуманий Уґісом Бергманісом проєкт відеоспостереження за птахами стартував у 2008 році, коли ширшій громадськості надали можливість стежити за подіями та процесами в гнізді малого орла. Нині в межах реалізованого LVM онлайн-проєкту спостерігають за двома видами орлів — беркутом і малим орлом. Завдяки камерам дослідники мають змогу зазирнути в повсякденні миті з життя орлів, які інакше залишилися б невидимими людському оку. До того ж за подіями в місцях гніздування хижих птахів із великим захопленням стежать не лише орнітологи та фахівці з довкілля, а й суспільство й медіа, які в заголовках новин нерідко охоче прирівнюють події з життя орлів до перипетій людських взаємин.
Особлива подія — повний цикл гніздування беркута
Гніздо беркутів можна спостерігати через онлайн-камеру з 2017 року. Як розповідає Бергманіс, 2025 рік був дуже знаковим і увійде в історію, адже цього року вперше від моменту встановлення камери з’явилася можливість у прямому ефірі спостерігати повний цикл гніздування беркута в Латвії. Дослідник пояснює, що беркут, як і багато інших птахів, не гніздує щороку, а коли гніздує, це не завжди буває успішно. Натомість цього року все склалося дуже вдало: не лише вилупилося пташеня, а й воно успішно залишило гніздо.
Штучне гніздо беркута, яке у 2010 році створили Бергманіс із однодумцем, розташоване на острові в болоті, що перебуває у володінні LVM. Гніздо регулярно заселяли, і в 2016 році там також виріс молодий беркут, однак у наступні роки така подія більше не спостерігалася. Напевно, чимало хто пам’ятає події в гнізді 2020 року, коли через пандемію Covid-19 людям було заборонено збиратися і вони шукали альтернативні способи розваги. Для багатьох улюбленим заняттям стало спостереження за парою беркутів Спілве й Вірсіс. Того літа з яйця вилупилося пташеня Клінтс. На жаль, у середині літа самець Вірсіс зник, а пташеня загинуло через нестачу корму. Наступного літа Спілве відвідувала гніздо, були помітні й інші беркути, проте гніздування не відбулося ані тоді, ані впродовж наступних трьох років.
«Із усіх видів орлів, що трапляються в Латвії, беркут зустрічається найрідше. Біля кожного з відомих нам гнізд неможливо встановити онлайн-камеру, тож можна сказати, що цього року нам справді дуже пощастило. Цикл гніздування починається в момент, коли формується пара й відкладається яйце, а завершується, коли пташеня успішно вилітає з гнізда. Цей цикл триває приблизно шість місяців, і цього року кожен міг бути йому свідком. Ми отримали багато цінної інформації. Хоч головна мета проєкту з онлайн-камерами — наукове дослідження виду, від нього виграє й суспільство, і я знаю, що багато людей із великим захопленням стежили за подіями в гнізді та ділилися своїми спостереженнями на форумі — інтерес справді був дуже великий», — розповідає знавець орлів.
Користь і для науки, і для суспільства
Чому трансляції з пташиних гнізд такі важливі? По-перше, науковці можуть отримати детальнішу інформацію про звички різних видів птахів. Камери дають змогу зібрати цінні дані щодо різних біологічних аспектів, пов’язаних із гніздуванням: коли птахи починають будувати гніздо, коли відкладається перше яйце, скільки триває період гніздування, яким є корм птахів тощо. Завдяки цьому і в суспільстві поглиблюється розуміння природних процесів. Такі проєкти не є основною діяльністю LVM, однак мають дуже вагомий внесок і наукову цінність, наголошує орнітолог. Від часу встановлення камер вдалося отримати підтвердження кількох припущень щодо успішності гніздування малих орлів і беркутів, їхнього повсякденного життя та витривалості до різних випробувань — наприклад, пошуку корму й боротьби з конкурентами.
«Те, що відбувається в одному гнізді певного виду, можна певною мірою поширювати й на інші гнізда представників цього виду. Ця інформація також допомагає оцінити, які обмеження слід запровадити, щоб господарська діяльність людини в лісі не заважала природним процесам іти своїм ходом», — пояснює дослідник.
Експерт із довкілля розповідає: вкладається дуже багато роботи в узагальнення інформації та її публікацію. Наприклад, у міжнародному рецензованому журналі опубліковано дослідження Бергманіса та колеги з Латвійського університету, в якому зібрано відомості про кормову базу малого орла. З’ясовано, що цей вид переважно живиться жабами та мишоподібними гризунами — передусім польовими полівками, які у більшій кількості трапляються в екстенсивно освоєному сільському ландшафті. Це дозволяє дійти висновку, що на вид впливає не лише лісогосподарська, а й сільськогосподарська діяльність, адже, хоч гніздо будує в лісі, малий орел головним чином живиться на сільськогосподарських угіддях.
Ведмедиця з малятами у біотопі беркута
За допомогою камер прямої трансляції в межах освітньо-дослідного проєкту LVM «Putni un zvēri purvā» кожен може стежити не лише за орлами, а й за іншими подіями в болоті — природними процесами та активністю різних звірів. Усього за кілька метрів від гнізда беркутів, ближче до землі — у біотопі беркута — встановлено ще одну камеру, яка цього року зафіксувала справді вражаючі кадри — ведмедицю бурого ведмедя з трьома ведмежатами.
«Побачити, як ведмедиця з малятами перетинає зону гніздування беркута, було одним із найяскравіших подій цього сезону. Так, дослідники й раніше знали, що ведмеді в Латвії також розмножуються, але побачити в прямому ефірі, та ще й зі звуком, як мама переходить річку вбрід, а ведмежата кумедно чимчикують їй по слідах, — це справді унікальний досвід», — пригадує незвичайну подію дослідник орлів.
До того ж ця подія ще раз підтвердила, що в наукових дослідженнях важливу роль відіграє і залучення суспільства. «Цей факт допомогли встановити глядачі камер, які написали мені повідомлення в WhatsApp, що бачили бурих ведмедів. Це, своєю чергою, дало мені змогу зв’язатися з колегами з LVM і попросити записати відповідний фрагмент. Хто знає, інакше він, можливо, й залишився б непоміченим. Тож велике спасибі людям за пильність!» — наголошує орнітолог на значенні громадянської науки.
Нові відкриття та цікаві спостереження
Як розповідає Бергманіс, попереду велика робота — всю інформацію про орлів, здобуту цього сезону, належить проаналізувати й узагальнити, однак кілька висновків уже зроблено. Наприклад, змінилися попередні уявлення про звички гніздування беркута та малого орла. Перший починає гніздування приблизно на місяць раніше й відкладає яйця від кінця березня — на початку квітня. Тим часом малий орел зазвичай відкладає яйця наприкінці квітня — на початку травня, тобто на місяць пізніше. Пташенята беркута вилуплюються на місяць раніше, ніж пташенята малого орла, проте є цікава деталь: з гнізда пташенята обох видів вилітають майже одночасно — наприкінці липня або на початку серпня.
«Наше уявлення було таким, що наприкінці червня беркути вже поза гніздами, але ні! Дані підтвердили, що пташеня беркута цього року вилетіло з гнізда на 90-й день життя, у тримісячному віці. Натомість пташенята малого орла залишають гнізда у двомісячному віці. Ось аспект, про який ми досі не знали», — розповідає фахівець про нові відкриття.
Так само зафіксовано цікаві спостереження щодо кормової бази беркута.
«Показовим було те, що у травні беркут приносив до гнізда переважно лише птахів. Чому так? Бо малята ссавців або ще не народилися, або вони такі малі, що тримаються біля матері чи ховаються у норах — як у випадку єнотовидних собак і лисиць. Починаючи з червня, частка ссавців у кормі беркута істотно зросла — це були молоді єнотовидні собаки, лисенята, козенята європейської сарни та інші», — ділиться спостереженнями Бергманіс.
Орнітолог з легкою іронією додає: у біотопі беркута околиця нерідко виглядає, мов поле бою, вкрите пір’ям і кістками тварин. Оскільки здобич буває доволі важкою, її не завжди приносять до гнізда — часто поїдають неподалік, на якомусь горбочку або просто на землі. Встановлено також, що беркут перед тим «обскубує» впольованих тетеруків, глухарів і качок на землі, аби легше було доправити їх до гнізда.
«Нас, людей, звісно, цікавить, як наша господарська діяльність — сільське чи лісове господарство — впливає на біорізноманіття. В інтересах LVM здійснювати цю діяльність якомога дбайливіше щодо природних цінностей, наявних у лісах, і моніторинг птахів у цьому випадку дуже допомагає. Моніторинг не відповідає на запитання, чому відбуваються коливання чисельності того чи іншого виду — це вже інша наука. Натомість моніторинг по суті дає відповідь на запитання, які саме зміни відбуваються в популяціях, а далі вже завдання науки — спробувати пояснити, чому виникають ці коливання», — додає Бергманіс.
3.Лісівники Польщі захищають молоді насадження від незаконної заготівлі хвойних гілок
Кінець жовтня та початок листопада — час особливо інтенсивної роботи для лісової охорони (Straży Leśnej) та служб, що з нею співпрацюють. Так відбувається через черговий етап акції «Stroisz», яка щойно стартувала в «Державних лісах» (Lasy Państwowe).
Метою акції є протидія незаконній заготівлі гілок хвойних дерев, які використовують для виробництва вінків для особливих подій і різдвяних прикрас. Щороку з лісів викрадають величезні обсяги хвойного гілля (stroisz), а вартість шкоди для лісових культур багаторазово перевищує ринкову ціну вкрадених гілочок. Наприклад, за підрахунками RDLP Krosno, 13 м³ stroisz вартістю 767 злотих, викрадених на території одного з тамтешніх лісництв, спричинили реальну шкоду в молодняку на 10 745 злотих.
Легальна хвойна зелень — гарна традиція без шкоди для природи
Традиція прикрашати могили букетами та вінками з ялицевих або ялинових гілочок глибоко вкорінена в польській культурі. Зелена хвойна зелень (stroisz) у поєднанні з теплим сяйвом свічок створює особливий настрій задумливості й пам’яті.
«На жаль, зростаючий попит на хвойну зелень спричиняє дедалі частіші випадки її крадіжок і нищення молодих дерев. Дуже часто зрізання гілок лише на один пучок хвойної зелені означає знищення всього молодого дерева — ялиці або ялини. У деяких місцях масштаб руйнувань настільки великий, що цілі ділянки молодого лісу потребують повторного відновлення», — підсумовує Вітольд Бяловський, лісничий Лісництва Руново.
Купуйте з легального джерела
Лісівники підкреслюють, що немає потреби відмовлятися від оздоб, виготовлених із хвойної зелені (stroisz) — важливо, щоб вони походили з легальних джерел. Хвойну зелень можна заготовляти з плантацій або під час доглядових заходів, які проводять «Державні ліси» (Lasy Państwowe), таких як проріджування та прочищення. Продавці легальної хвойної зелені мають відповідні документи, що підтверджують її походження. Обираючи такі оздоби, ми підтримуємо не лише збалансоване лісове господарство й захищаємо природу від спустошення, але й даємо можливість розвиватися місцевим підприємцям.
Патрулі в лісах і дорожні перевірки
У рамках акції «Stroisz» «Лісова охорона» (Straż Leśna) проводить посилені перевірки в місцях, особливо вразливих до крадіжок, а також на прилеглих дорогах. Перевіряється законність походження хвойної зелені (stroisz) та здійснюється нагляд за рухом транспортних засобів, які можуть перевозити незаконно заготовлене гілля.
«У діях лісівників допомагають сучасні технології — лісові камери, фотопастки та дрони. Як і щороку, до акції долучаються також інші служби, щоб максимально протидіяти лісовому шкідництву. Спільні патрулі, наприклад, лісової охорони і поліції, також запобігають браконьєрству, засміченню лісів і незаконним позашляховим рейдам водіїв кросових мотоциклів і квадроциклів», — зазначає Лукаш Пшипашняк, в.о. Головного інспектора лісової охорони Генеральної дирекції «Державних лісів».
Щороку лісова охорона проводить понад 4000 перевірок і виставляє близько 500 штрафів (у розмірі до 500 злотих) за незаконний продаж хвойної зелені (stroisz). Крім того, лісова охорона має можливість звертатися до суду з клопотанням про накладення штрафу в розмірі до 5000 злотих.
Метою акції «Stroisz» є охорона лісових ресурсів, просвітницька робота з населенням і підтримка відповідальних практик у торгівлі природними лісового походження продуктами.
Ліс є спільним добром, а його охорона — наш спільний обов’язок. Тому закликаємо обирати хвойну зелень (stroisz) з легальних джерел. Це простий спосіб поєднати шану до близьких із турботою про природу, — додає Анна Хощ-Сендровська, прессекретар «Державних лісів».
Акція «Stroisz» — це не лише боротьба з незаконною заготівлею гілок, а й нагадування про відповідальне користування дарами природи. Завдяки залученню лісівників і силових служб можливо обмежити шкоду, завдану лісам, і захистити молоді дерева від спустошення. Обираючи легальну хвойну зелень, кожен із нас може сприяти охороні природи та збереженню краси польських лісів для майбутніх поколінь.
У Воротнівському ботанічному заказнику, що в Ківерцівському лісництві філії “Поліський лісовий офіс”, відбувся черговий захід у межах програми екореабілітації, яку реалізовує ДП «Ліси України», обʼєднуючи довкола ідеї та залучаючи до співпраці бізнес, волонтерські та громадські організації.
Цього разу гостями заказника стали учасники громадської організації «Центр реабілітації осіб з інвалідністю «Джерело життя». Захід проведено в рамках реалізації ініціативи Першої леді України Олени Зеленської із впровадження безбар’єрності, а також завдяки партнерству з першим в Луцьку кафе суспільного впливу «Misto.cafe».
Осінній день у лісі став чудовою нагодою для спілкування, відпочинку та пізнання.
Молодь з інвалідністю та їхні батьки відвідали Лісівничий молодіжний центр, де керівниця Валентина Юхимчук провела екскурсію та розповіла про природну унікальність заказника.
Учасники також зустрілися з ветераном і кінологом Національної гвардії України Володимиром Левом, який представив своїх собак-терапевтів, що допомагають у процесі психологічної реабілітації.
Ще однією цікавою частиною програми стала зустріч з ветераном війни, в.о. директора Волинського обласного центру підготовки населення до національного спротиву Ігорем Буренком. Він розповів про основи управління безпілотними літальними апаратами, елементи військового спорядження та дав можливість учасникам особисто випробувати бронежилет.
Подібні заходи є прикладом того, як лісові рекреаційні зони можуть слугувати не лише простором для відпочинку, а й для реабілітації, інтеграції та навчання.
Партнерська підтримка кавʼярні «Цукор», що є успішним прикладом розвитку ветеранського бізнесу, зробила цей день ще теплішим — учасників пригостили гарячим трав’яним чаєм та солодощами.
Філіями підприємства сформовано 465 лотів обсягом 1,4 млн м³, що відповідає обсягу форвардних контрактів ІІ півріччя 2025 року.
Стартові ціни аукціонів відповідатимуть стартовим цінам торгів IV кварталу 2025 року на однойменні сортименти з відповідним базисом поставки! Ця пропозиція ухвалена Робочою групою з питань співробітництва у лісопромисловому комплексі при Державне агентство лісових ресурсів України.
Іншими словами, ДП «Ліси України» вчергове робить крок назустріч бізнесу: стартові ціни не підвищуватимуться попри суттєве зростання реалізаційних цін IV кварталу.
Структура виставленої на форвардні торги лісопродукції.
Лісоматеріали круглі – 240 лотів – 652,9 тис. м³, у тому числі в розрізі порід:
🔹сосна – 578,0 тис. м³
🔹ялина, ялиця – 17,0 тис. м³
🔹дуб – 41,9 тис. м³
🔹бук – 4,0 тис. м³
🔹ясен – 12,0 тис. м³
Дров’яна деревина ПВ – 225 лотів – 741,6 тис. м³, у тому числі:
🔹хвойна – 445,0 тис. м³
🔹твердолистяна – 218,4 тис. м³
🔹м’яколистяна – 78,2 тис. м³
Загальні аукціони з продажу необробленої деревини ресурс заготівлі І квартал 2026 року проводитимуться з 21 листопада 2025 року по 24 грудня 2025 року, графік проведення аукціонів можна переглянути за посиланням
https://www.ukrforest.com/auction_next.grafik.
На загальні аукціони І кварталу 2026 буде запропоновано лісопродукція обсягом 1,08 млн м³. Стартові ціни так саме відповідатимуть стартовим цінам торгів IV кварталу 2025 року.
Структура лісопродукції на загальному аукціоні 1 кварталу 2026 року:
Лісоматеріали круглі — 721,7 тис. м³, у тому числі в розрізі порід:
🔹 сосна — 398,7 тис. м³
🔹 ялина, ялиця — 110,5 тис. м³
🔹 дуб — 57,9 тис. м³
🔹 бук — 43,7 тис. м³
🔹 ясен — 13,4 тис. м³
🔹 вільха — 53,5 тис. м³
🔹 береза — 27,8 тис. м³
🔹 інші — 18,9 тис. м³
Дров’яна деревина ПВ — 357,7 тис. м³, у тому числі:
🔹 хвойна — 200,0 тис. м³
🔹 твердолистяна — 108,8 тис. м³
🔹 м’яколистяна — 48,9 тис. м³.
В європейських лісових компаніях використовують цифрові прилади, які точно фіксують координати ділянок, де запланована заготівля. Головна відмінність від аналогових приладів – швидке і точне визначення межі робіт (до кількох сантиметрів) для бригад з відведення і таксації лісосік.
Зокрема, GNSS приймач отримує сигнали від кількох супутників. На основі цих сигналів він розраховує координати точки, у якій знаходиться приймач. Чим більше супутників “бачить” приймач і чим якісніший сигнал, тим вища точність.
Наразі у надлісництвах ДП “Ліси України” є близько 90 GNSS приймачів, що не в повній мірі забезпечує робочі бригади, які здійснюють відведення лісосік.
Ще у частині надлісництв, при відведенні ділянок у рубку, використовуються застарілі прилади – бусолі, де всі дані працівником записуються вручну на папері, що в свою чергу створює додаткові ризики при вимірюванні ділянки.
Тож минулого тижня ДП “Ліси України” оголосило два тендери на закупівлю 134 GNSS-приймачів. Це перша централізована закупівля таких пристроїв.
93 GNSS-приймачі будуть адаптовані під отримання сигналу в складних природних умовах. Вони працюють на платформі Trimble, що забезпечує точність до 2 см і не потребує використання наземних базових станцій для корекції даних. Такі приймачі закуповуються для філій Карпатський, Північний, Подільський, Поліський та Центральний лісові офіси.
41 GNSS-приймач закуповується для Південного, Слобожанського, Східного та Столичного лісового офісів. Вони будуть використовувати мережу наземних базових станцій, які корегують дані отримані з супутників.
Які ще переваги забезпечують GNSS-приймачі?
✔Автоматичний облік. Усі дані одразу з’являються у цифровому вигляді. Їх одразу можна завантажити.
✔Зручна візуалізація. Ділянку можна одразу побачити на екрані. Є підтримка онлайн карт. Оператор має можливість задати межі зйомок.
✔Унеможливлення людських похибок. Більшість вимірювань і фіксацій координат відбувається автоматично, а не вручну.
Всі дані синхронізуватимуться з внутрішніми обліковими системами. Нове обладнання забезпечить більшу прозорість процесів, покращить контроль та забезпечить економію часу працівникам.
У Вельбівському лісництві Філія “Слобожанський лісовий офіс” висадили ліс на честь загиблих працівників – Олександра Линника та Сергія Галушки, які з перших днів повномасштабної війни стали на захист країни від російських окупантів.
Понад 100 працівників з лісництв Полтавщини та Харківщини захищають державу від російської агресії. На жаль, 5 воїнів-лісівників віддали свої життя, обороняючи Незалежність України.
Олександр Линник до війни працював верстатником. Загинув 29 липня 2023 року під час виконання бойового завдання в результаті ворожого обстрілу на Запорізькому напрямку. Героя-лісівника посмертно відзначено державною нагородою України – орденом “За мужність” III ступеня.
Сергій Галушко у Гадяцькому лісовому господарстві працював у цеху переробки. Військовий служив на різних напрямках фронту, зокрема в Пісках на Донеччині. Загинув 5 січня 2024 року під час виїзду на позицію у Куп’янському районі.
ДП “Ліси України” пам’ятає кожного та дбає про родини наших героїв. На честь полеглих лісівників сьогодні заклали “Ліс пам’яті”.
На площі 1 га висадили сіянці сосни звичайної, дуба звичайного, берези та символічно калини. До заходу долучилися рідні загиблих, демобілізовані працівники надлісництва, колеги-лісівники, вихованці Лютенського учнівського лісництва, представники обласного осередку Спілки воїнів-лісівників України та місцевої громади.
“Мій чоловік усе життя пропрацював у лісництві. Потім пішов на війну, де і загинув. Він був хорошим чоловіком, сімʼянином. Для мене дуже важливо, що про нього не забувають. Я сьогодні саджаю цей ліс з нашим сином Іваном, вважаю, що памʼять про батька буде жити разом з нами й цими деревами”, – каже дружина полеглого воїна-лісівника Віта Галушко.
“Я сам воював. Нині всіляко допомагаємо військовим, тому, як ніхто, розумію, наскільки важлива увага до захисників. “Ліси памʼяті” – це символ незламності, віри в майбутнє, шана і повага тим, хто віддав своє життя за світле майбутнє України. Цей ліс стане доброю згадкою усім наступним поколінням, що українці – нескорена нація”, – розповів очільник обласного осередку Спілки воїнів-лісівників на Полтавщині Іван Юдов.
Створення “Лісів пам’яті” по всій країні – це вічна честь і шана полеглим воїнам-лісівникам. Пам’ять, яка проросте в майбутньому міцним корінням могутнього лісу. Такі заходи об’єднують, мотивують та підтримують родини полеглих Героїв.
За ініціативи Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» на базі Тетерівського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» відбулась науково-практична нарада «Впровадження природоорієнтованих підходів у лісокористуванні» в роботі якої прийняли участь начальник відділу лісового господарства Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Петро Лось, головний лісничий філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» Вадим Грінчий, начальник Тетерівського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» Сергій Федоренко, доцент кафедри лісівництва НУБіП України, кандидат сільськогосподарських наук Олександр Сошенський, провідний фахівець відділу міжнародних проектів НУБіП України Брайан Рот, провідний інженер лісового господарства відділу лісового господарства Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Олександр Тищенко, провідний інженер лісового господарства з відведення і таксації лісосік сектору таксації відділу лісового господарства філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» Олександр Ліщук, викладач філії «Лісовий навчальний центр» ДП «Ліси України» Микола Савущик, провідний інженер лісового господарства ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» Богдан Паляничук.
Програму і регламент роботи наради озвучив начальник відділу лісового господарства Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Петро Лось. У своїй доповіді він зазначив, що ДП «Ліси України» ініціює та підтримує наукові дослідження, що охоплюють питання відновлення лісів, збереження біорізноманіття, адаптації лісових екосистем до змін клімату та впровадження інноваційних технологій у лісовому господарстві. Ключовим напрямом діяльності залишається впровадження принципів наближеного до природи лісівництва. Одним із головних завдань відділу у цьому напрямку є сприяння впровадженню результатів наукових досліджень у практику для вирішення актуальних проблем сталого ведення лісового господарства на засадах наближеного до природи лісівництва, що, зокрема, забезпечить високий потенціал адаптації до змін навколишнього середовища, збереження біорозмаїття, покращення екосистемних функцій.
Проведення цієї наради у Тетерівському надлісництві обрано не випадково, оскільки надлісництво вже має багаторічний досвід у проведенні рубок на засадах наближеного до природи лісівництва, про який детально розповів учасникам наради начальник Тетерівського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» Сергій Федоренко.
Під час проведення науково-практичної наради були оглянуті ділянки для проведення дослідних рубок переформування в штучних соснових насадженнях та ділянок для проведення кінцевого прийому поступових рубок головного користування у Мигальському та Кодрянському лісництві Тетерівського надлісництва.
Доцент кафедри лісівництва НУБіП України, кандидат сільськогосподарських наук Олександр Сошенський звернув увагу, що застосування у чистих штучних насадженнях сосни звичайної рубок переформування, забезпечить вирощування природного, різновікового, мішаного лісостану з багатоярусною вертикально і горизонтально зімкнутою структурою, а також дозволить сформувати високопродуктивний, біотично стійкий деревостан, збереже існуюче та доповнить ніші біорізноманіття і буде основою виконання лісом середовищетвірних, рекреаційно-оздоровчих, захисних та інших екосистемних функцій.
Також, начальник відділу лісового господарства Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Петро Лось поділився досвідом ведення лісового господарства лісогосподарських підприємств Литви (Valstybinių miškų urėdija) та Латвії (Latvijas valsts meži), які відвідав у жовтні цього року в рамках робочого візиту. Зокрема, зазначив, що вони здійснюють свою діяльність на засадах наближеного до природи лісівництва. Суть цього підходу полягає у формуванні різновікових мішаних насаджень без проведення суцільних рубок, збереженні біорізноманіття та сприянні природному відновленню лісів. Під час проведення рубок лісівники приділяють увагу не лише заготівлі деревини, а й збереженню природних екосистемних функцій лісу. У виробничій діяльності застосовуються природозберігаючі технології, зокрема використання харвестерів, форвардерів та системи трелювальних волоків, що дозволяє мінімізувати вплив на ґрунт і підріст, забезпечуючи сталість лісових екосистем. Крім того, він зазначив, що вже з 2027 року в Карпатському регіоні буде заборонено проведення суцільних рубок головного користування, зміни у підходах до лісівництва шляхом екологізації лісокористування, що передбачає відмову від суцільнолісосічних рубок головного користування та перехід до вибіркової та поступової системи рубок, базованої на принципах наближеного до природи лісівництва. До цих змін працівники лісового господарства мають бути готові.
Під час підведення підсумків науково-практичної наради науковці та практики лісогосподарювання наголосили, що впровадження природоорієнтованих підходів у лісокористуванні є одним з важливих завдань сьогодення.
За інформацією відділу лісового господарства Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України»
