Місяць: Листопад 2025
Відтепер Рахівське надлісництво філії “Карпатський лісовий офіс” має право реалізовувати деревину, заготовлену відповідно до принципів сталого лісоуправління!
На початку 2025 року на підприємстві відбувся процес реорганізації оргструктури, при якій основні управлінські функції були передані в укрупнену філію – надлісництво. Ці зміни потребували пересертифікацію з філії на налісництво.
Процес розпочався одразу після фактичного перетворення філій на надлісництво. Аудит надлісництв на відповідність принципів сталого лісоуправління проводили незалежні аудиторські компанії – ІП «СЖС Україна», ТОВ «Легалліс» та Preferred by Nature F.M.B.A.
Ті підрозділи, які увібрали в себе сертифіковані лісові господарства пройшли пересертифікацію у дуже стислі терміни – зазвичай аудит тривав кілька днів. А от коли до складу надлісництва, крім сертифікованого господарства, увійшло несертифіковане, процедура займала трохи більше часу.
Оцінювання відбувалось з урахуванням національних стандартів, законодавства та міжнародних угод. Важливою складовою залишається відкритість процесу – залучення зацікавлених сторін, інформування громадськості та прозоре ухвалення рішень.
Наразі в ДП “Ліси України” відновлено сертифікати FSC на 98,9% раніше сертифікованої площі лісового фонду.
Утримання сертифікатів FSC та розширення сертифікованої площі – це один із пріоритетних напрямів роботи нашого підприємства. Наявність сертифікату засвідчує, що лісова продукція надходить з лісів, ведення господарства в яких здійснюється на принципах невиснажливого, постійного і неперервного лісокористування.
Сертифікат FSC – це перепустка на міжнародні екологічно чутливі ринки. Він підвищує довіру до українських підприємств і дає можливість вітчизняним деревообробникам успішно конкурувати на міжнародних ринках.
У міжнародній базі сертифікатів FSC деревообробники можуть відслідкувати, які надлісництва ДП “Ліси України” мають сертифікати та реалізують сертифіковану продукцію. Інформація про сертифіковані надлісництва також є на сайті підприємства.
У Фастівському лісництві створили «Ліс памʼяті» на знак пошани до лісівників Київщини, які віддали життя за нашу країну. Ділянку присвятили Леоніду Никоненку – майстру лісу Білоцерківського надлісництва філії “Столичний лісовий офіс”, який загинув у вересні 2024 року під час мінометного обстрілу на Харківщині.
Разом з його рідними, демобілізованими лісівниками, колегами та учнями шкільного лісництва висадили дуби і сосни на площі 2,8 гектари.
Леонід Никоненко багато років працював у лісництві. Відповідав за догляд за лісом, відновлення насаджень і охорону території. Колеги кажуть, що він був спокійний, надійний і завжди тримав слово.
«Леонід навчив нас не боятися труднощів і не жаліти себе. Коли садили дерева, здавалося, що він стоїть поруч, мовчки посміхається. Ми всі тут його відчували. Він дуже любив ліс, він міг годинами ходити й розповідати, де що росте. Тепер цей ліс нагадуватиме нам про нього щодня», – розповідає один з його колег.
Свою першу війну лісівник пройшов ще в Афганістані. У горах він навчився тримати себе у найскладніших ситуаціях і не залишати побратимів у біді. Ті, хто знав його, кажуть – характер у нього був твердий, але серце добре.
В травні 2024 року був мобілізований до українського війська. Служив сержантом і водієм у складі Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України. 27 вересня 2024 року він загинув під час мінометного обстрілу в селі Приліпка Харківської області.
Памʼять про Леоніда Никоненка бережуть дружина Ольга, син Денис, донька Юлія, онучки Аріна й Дарина, а також брати Олександр і Валерій.
Цього року ДП “Ліси України” приєднало три прифронтових лісгоспи на Харківщині, два на Донеччині та два на Херсонщині. В Ізюмському надлісництві понад 144 тис. гектарів (або 90% від усієї площі) є замінованими та недоступними. У Донецькому надлісництві 50,8 тис. га потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами – це практично вся територія Лиманського та Слов’янського лісгоспів.
На таких територіях організувати роботу рейдових груп складно та небезпечно. Відповідно, цим користуються “чорні” лісоруби.
З червня представники Департаменту внутрішньої та економічної безпеки ДП “Ліси України” спільно з правоохоронцями чергували в Ізюмському надлісництві на блокпостах і перевіряли машини з деревиною.
Одночасно тривала робота з виявлення нелегальної заготівлі деревини безпосередньо у лісництвах Ізюмського та Донецького надлісництв. Встановлювались факти незаконних рубок, які відбулись до переходу у склад ДП “Ліси України”. Департамент внутрішньої та економічної безпеки здійснив перевірку зрубаних та знищених дерев у тих місцях, де це дозволила зробити безпекова ситуація.
Зокрема в Ізюмському надлісництві виявлено 112 фактів незаконних рубок на 4,4 тис кубометрів деревини. Сума завданих збитків понад 106 млн грн.
В Донецькому надлісництві встановлено три факти незаконних рубок на 148 кубометрів. Збитки понад 24 млн гривень.
Матеріали передані в правоохоронні органи!
Бригада виконує бойові завдання ще з 2014 року. Військові вели бої на україно-російському кордоні, під Донецьком та Луганськом. З 2022-го обороняли Київщину, брали участь у Харківській та Херсонській контрнаступальних операціях. Тоді за успішні бої бригаду відзначив особисто Президент.
На озброєнні у бригади найкращі зразки далекобійної західної артилерії з калібром 155 мм та дальністю стрільби до 60 км – це шведські Archer та німецькі Panzerhaubitze 2000. А також САУ “Піон” з гарматою у 203 мм.
САУ доставляє великий вибуховий заряд і може знищувати укріплені, броньовані й великих розмірів цілі, що часто недоступні для невеликих ударних БПЛА.
З такою артилерією працюють досвідчені та висококласні фахівці. Вони знають як побудована самохідна артилерійська установка, вміють швидко обслуговувати та розуміють принципи її роботи.
Наразі артилеристи бригади виконують бойові завдання практично по всій лінії фронту. Враховуючи інтенсивні бої, САУ потрібно берегти. Навіть за 20 км від фронту артилерія постійно перебуває в укриттях. Виїхали, зробили постріли і швидко повернулись назад.
Аби надійно заховати техніку військові будують спеціальні укриття, які виступають у ров – капоніри. Їх риють за допомогою екскаваторів. Тож кожній артилерійській батареї потрібен щонайменше один екскаватор. У них потреба постійна, адже ворожі БПЛА постійно полюють та виводять з ладу не тільки військову, але й будівельну техніку.
З проханням допомогти у техніці бригада зверталась до керівництва нашого підприємства. Минулого тижня кілька екскаваторів та ключі від кросовера Nissan X-Trail вручив особисто керівник ДП “Ліси України” Юрій Болоховець.
Ця техніка була у користуванні підприємства. Вона справна та у відмінному стані. Ми розуміємо, що вона наразі дуже необхідна для потреб ЗСУ. Передали ту кількість, від якої можемо відмовитись. Якщо закуповувати через оголошення тендеру на Prozorro – це потребуватиме часу, а в нинішніх умовах на фронті зволікати не можна.
Техніку, яка потрібна на фронті у більш далекоглядній перспективі, ми закуповуємо. Нещодавно ми допомогли 43-ї артилерійській бригаді п’ятьма тралами для перевезення САУ на суму понад 29 млн грн. Закупка проводилась на тендері, в якому приймали участь 4 учасники. Економія склала понад 3 млн грн. Трали – українського виробництва, адаптовані під перевезення західних зразків САУ.
Під час передачі екскаваторів, військові випробували роботу тралів перед відправкою на передову. На один із них заїхала САУ «Піон» вагою майже 50 тонн та шириною 3,4 метри. Випробування пройшло успішно. Тепер САУ зможуть перевозити з однієї ділянки фронту на іншу за день.
На вихідних жителі Романівської громади помітили тварин просто посеред села – вони спокійно ходили вулицями й не боялися людей. Про випадок одразу повідомили працівників Державної екологічної інспекції Поліського округу, які сповістили лісівників підприємства. Разом ми обстежили територію, але на момент прибуття тварини вже встигли піти далі.
Під час пошуків лісівники філії “Столичний лісовий офіс” помітили, що бізони зовсім не бояться ні людей, ні худоби. Ймовірно, раніше вони жили поруч з людьми, тому в дикій природі почувалися розгублено і беззахисно.
Згодом бізонів знову побачили біля одного з сіл. Щоб убезпечити тварин, їх тимчасово перевели на місцеву ферму. Після огляду вирішили відвезти пару до одного з найбільших вольєрів філії – у Явненському лісництві, де для цього створені безпечні умови.
Перегін здійснили пішки. 27 кілометрів – саме стільки довелося пройти фахівцям разом з бізонами, аби ті дісталися нового дому.
Дорогою тварини поводились спокійно й не створювали загрози. Коли дісталися вольєра, бізони самі зайшли на територію. Їх зустріли сіном, зерном і чистою водою – усе було готове для прийому нових мешканців.
Зараз тварини почуваються добре. Незабаром їх перевезуть до іншого ареалу, де зможуть жити у природних умовах серед свого стада.
“Тимчасова заборона експорту необробленої деревини – це необхідний крок, щоб подбати про людей взимку, зберегти роботу наших підприємств”, – зазначила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Голова Уряду підкреслила, що від наявності деревини залежить життя в сільських громадах, де дрова є ключовим ресурсом для опалення взимку.
Постанова Кабміну №1399 від 31 жовтня передбачає ліцензування експорту — нульову квоту до кінця року. Зокрема, йдеться про фактичну заборону експорту паливної деревини у вигляді колод, полін, сучків, хмизу, гілок або в аналогічних формах, тріски або стружки.
Рішення щодо паливної деревини вступає в силу через 21 день з дня набрання Постановою №1399 чинності.
Зазначимо, що ДП «Ліси України» не здійснює експорт дров’яної деревини. Загалом за статисткою експорт складає менше 5 % від обсягів ринку дров, дефіциту ресурсу не спостерігається – дрова для населення та соцсфери у наявності. Тим не менше, рішення Уряду гарантує, що у випадку збільшення попиту – всі ресурси лісового господарства країни будуть сконцентровані виключно на забезпечені внутрішнього споживача.
На відміну від дров, заборона експорту необробленої деревини (крім сосни) вступає в силу на наступний день після публікації Постанови №1399.
Нагадаємо, що саме 1 листопада завершується термін десятирічного мораторію на експорт ділової деревини (крім сосни), запровадженого парламентом у 2015 році.
Водночас, як зазначають в Уряді, внаслідок війни частина українських лісів тимчасово окупована чи пошкоджена бойовими діями, країна зазнала величезних екологічних втрат. Крім того, деревина потрібна для забезпечення війська та для стабільної роботи українських переробних підприємств, які потребують додаткової сировини для збільшення виробництва.
Таким чином, попри завершення мораторію, за українськими переробниками залишається виняткове право на отримання ресурсу.