Місяць: Грудень 2025
На базі філії “Центральний лісовий офіс” ДП “Ліси України” (Вінниччина, Черкащина, Кіровоградщина) відбулася виїзна нарада, присвячена збільшенню заготівлі у 2026 році.
Ситуація у філії типова: розрахункова лісосіка рубок головного користування(РГК) у 2025 році становила 698,2 тис. м³, фактично освоєно 68% – 476,5 тис. м³.
Фактори, що обмежують освоєння лісосіки:
заборона проведення рубок у межах лісових ділянок природного походження віком понад 120 років і площею більше 4 га;
наявність на лісових ділянках червонокнижних видів рослин;
зарахування до обсягів використання розрахункової лісосіки виконаних у минулі роки суцільних санітарних рубок у пристигаючих і стиглих насадженнях (загальний обсяг таких рубок, зарахованих у рахунок РГК у 2025 році по Центральній філії, становить близько 35 тис. м³);
невиконання роботи підрядниками;
логістична недоступність деяких ділянок.
У розпал епідемії короїду недовикористання лісосіки компенсувалась масштабними санітарними рубками, але протягом 2023-2025 років потреба у санітарних рубках об’єктивно скорочується. У 2023 році у загальній структурі заготівлі санітарні рубки складали з 55%, в плані на 2026 рік – до 34%.
Що збираємось робити?
У 2026 році філія планує підвищити рівень освоєння розрахункової лісосіки до 77% та заготовити 530,4 тис. м³ деревини, що майже на 54 тис. м³ більше, ніж у 2025 році.
Розширювати власні лісозаготівельних бригади: з 1 січня передбачено введення у штат ще 31 посади лісоруба. Це зменшить ризик невиконання робіт недобросовісними підрядниками. Також розглядається можливість збільшення кількості ланок з відведення і таксації лісосік, адже саме цей етап є необхідною передумовою початку заготівельних робіт.
Розвивати лісову дорожню мережу, що забезпечить доступ до ділянок, які раніше не могли бути залучені до господарської діяльності через відсутність можливості вивезення.
Більшу увагу приділяти рубкам догляду для формування якісного «товарного» деревостану.
Результати наради стануть основою для подальших управлінських рішень, спрямованих на збільшення заготівлі з дотриманням принципів сталого лісокористування.
У 2025 році ДП “Ліси України” зосередилося не лише на створенні нових рекреаційних пунктів, а й на переосмисленні вже існуючих локацій — щоб вони працювали для людей з різними потребами.
Безбар’єрність у лісі — це не про формальні рішення. Це про доступ до маршруту, зрозумілу навігацію, можливість почути, побачити й відчути ліс кожному.
Одним із найяскравіших прикладів такого підходу став Лісівничий молодіжний центр у Воротнівському лісництві Філія “Поліський лісовий офіс” на Волині.
Тут безбар’єрність — це не окремі елементи, а цілісна система.
Останнім часом у Центрі реалізовано низку практичних рішень: облаштовано маршрути з адаптованими доріжками, встановлено карту шрифтом Брайля, аудіогід, понижено підйоми та практично повністю адаптовано приміщення. Усе це дозволяє користуватися простором комфортно й без обмежень.
Водночас Центр залишається живим багатофункціональним простором.
Він працює для навчання, взаємодії, відновлення та розвитку громади. Лісівничий молодіжний центр об’єднує навколо себе лісівників, волонтерів, громадські організації, бізнес, молодь і дітей.
Сьогодні це не просто освітня локація, а точка активності та центр туризму регіону.За час роботи тут проведено 541 захід, участь у яких взяли близько 25 тис. осіб.
Діяльність Центру здійснюється відповідно до Положення та охоплює профорієнтаційний, еколого-освітній, науково-дослідницький і навчально-виховний напрями.
Важливою складовою роботи стала екореабілітація та безбар’єрність. ДП «Ліси України» активно втілює програму першої леді України Олени Зеленської. У нинішніх умовах ліс є простором психологічного й фізичного відновлення для військових, ветеранів, їхніх родин, волонтерів і людей, які потребують підтримки. Учасники заходів Центру — різного віку й досвіду: від вихованців дитячих садків і членів шкільних лісництв до студентів волинських вишів, педагогів, діючих військових і ветеранів.
Центр активно розвиває партнерства.
До спільної роботи долучаються громадські та волонтерські організації, навчальні заклади, представники бізнесу та небайдужі мешканці громади. Саме ця взаємодія наповнює діяльність реальним змістом.
Екскурсії, майстер-класи, природоохоронні акції та освітні події залишаються важливою частиною роботи та формують сталу туристичну привабливість локації.
Окремий напрям діяльності — фахова підготовка майбутніх лісівників і формування кадрового резерву.Студенти працюють на лісових маршрутах, досліджують насіннєвий матеріал, вивчають технології вирощування садивного матеріалу, проходять практику у саду та на пасіці Воротнівського лісництва.
Підсумовуючи 2025 рік, Лісівничий молодіжний центр продовжує роботу з новими ідеями та планами на 2026 рік.
Майже 80 млн грн — це допомога із матеріальним забезпеченням для наших підшефних бригад та мобілізованих працівників. Ще майже 450 млн це безоплатна передача деревини для будівництва фортифікаційних та інженерних споруд на всі напрямки фронту. Загалом від початку повномасштабного вторгнення внесок лісівників у підтримку Збройних Сил України склав 1,8 мільярда гривень.
Лише протягом 2025 року здійснено понад 200 передач у більше ніж 50 бригад. Це допомога як для наших підшефних бригад – 71 окрема єгерська бригада, 68 окрема єгерська бригада, 43 окрема артилерійська бригада, 412 полк безпілотних систем Nemesis, так і для тих, які звернулись по допомогу вперше – 125 окрема важка механізована бригада, 110-та окрема механізована бригада, Перша окрема важка механізована бригада, 35-та бригада морської піхоти та ін.
Наповнення цієї допомоги формувалося безпосередньо з урахуванням реальних потреб фронту. Найчастіше військові зверталися за РЕБами та детекторами дронів. Також гострою залишалася потреба у FPV-дронах з додатковими комплектуючими та квадрокоптерах для розвідки й точних ударів. Серед інших важливих запитів – генератори, зарядні станції, обладнання для зведення укріплень, транспорт, 3D-принтери. Усе це — речі, які рятують життя і допомагають ефективно виконувати бойові завдання.
Яким чином передавалась допомога?
Адресні передачі для мобілізованих працівників підприємства
Зазвичай такої допомоги найбільше. Вона відбувається через Спілка воїнів-лісівників України. Щотижня її голова Володимир ковальчук та 20 регіональних представників отримують десятки звернень. За місяць закривають понад 50 різних потреб воїнів-лісівників.
Передачі для бригад, де служать мобілізовані працівники
Цього року Спілка воїнів-лісівників обрала понад 50 своїх представників у різних бойових бригадах. Це мобілізовані лісівники, які сьогодні служать на передовій і зсередини знають, чого насправді потребують підрозділи, де вони воюють. Вони добре розуміють запити своїх побратимів і стають надійним живим зв’язком, завдяки якому допомога приходить саме тоді й туди, де вона найбільш потрібна. Так Спілка чітко бачить, що є найважливішим у конкретний момент. А ще це не лише про матеріальну підтримку – це про увагу та турботу.
Допомога підшефним бригадам
Часто допомога для війська – це велика техніка й транспорт, які потрібні бригадам не на один день, а з прицілом на майбутнє. Такі закупівлі бере на себе підприємство. Зокрема, для 43-ї окремої артилерійської бригади було придбано п’ять тралів для перевезення САУ на суму понад 29 мільйонів гривень. Це техніка українського виробництва, спеціально адаптована під західні зразки самохідної артилерії.
Те, що необхідно вже тут і зараз, передавали наші філії. Для тієї ж 43-ї артилерійської бригади регіональні підрозділи передали власні екскаватори для облаштування капонірів та автомобіль X-Trail.
Найоперативніші й точкові потреби закриває Спілка. Від неї 71-ша окрема єгерська бригада отримала тисячу плат бойової ініціації для FPV-дронів, десятки квадрокоптерів Mavic, 3D-принтери та інше важливе обладнання. А для 68-ї окремої єгерської бригади Спілка передала розвідувальні й ударні дрони та засоби радіоелектронної боротьби.
Про головні результати ДП «Ліси України»:
понад 8 млрд грн прибутку — більше, ніж за всі попередні роки;
понад 15 млрд грн сплачених податків — абсолютний рекорд;
до 2 млрд грн інвестицій у відновлення та розвиток;
під час війни (!) виконано програму Президента «Зелена країна» — висаджено 1 мільярд дерев;
в умовах постійних обстрілів у 4 рази скорочено площу пожеж;
врятовано десятки тисяч гектарів самосійних і нерозподілених лісів.
“Результат, як кажуть, на табло, і об’єктивно оцінювати роботу команди варто саме за ним — навіть якщо ви не наш уболівальник.
Показники підприємства — не збіг обставин і не подарунок долі.
Це послідовна політика сильного централізованого управління та контролю, прозорих закупівель, відкритої й конкурентної реалізації продукції!
ДП “Ліси України” — вже не просто підприємство, що опікується лісами. Ми — справжній донор державного бюджету.
Дореформена роздроблена й корумпована система не мала й десятої частки наших результатів, залишаючись джерелом збагачення для обраних.
Саме тому лісова реформа і сьогодні викликає жорсткий спротив. Тіньові схеми та прибутки завжди знаходять прибічників — у залишків старої системи з’являються нові союзники.
Тиск і переслідування, що тривали цього року, — не про мене особисто. Це спроби зупинити зміни, які вперше за роки незалежності зробили ліс справді державним ресурсом.
Тому я вдячний усій нашій великій команді, яка пройшла цей рік гідно, зберегла єдність і показала результат.
Спочивати на лаврах не збираємося.
Плани на наступний 2026 рік амбітні: цифровізація управління, нові глобальні системи контролю, механізація та збільшення заготівлі, масштабні проєкти з розмінування.
Потенціал зростання не вичерпано — ми лише починаємо!”, – наголосив Юрій Болоховець.
Під час патрулювання хвойних молодняків лісівники виявили зловмисника — ним виявився 51-річний місцевий житель. Чоловік без відповідних дозволів зрізав 58 дерев на території Бабаївського лісництва філії “Слобожанський лісовий офіс”.
За цим фактом слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу). Своїми діями зловмисник завдав шкоди довкіллю на 51803,00 грн.
Щороку напередодні зимових свят загроза незаконних рубок молодих сосен зростає. Саме тому в цей період лісові масиви постійно патрулюють спеціальні рейдові групи. На сьогодні у філії вже складено 42 адміністративні протоколи на порушників.
Відповідальність за самовільну порубку або пошкодження хвойних дерев передбачено штраф у розмірі від 510 до 1020 грн.
Крім штрафу, зловмисник зобов’язаний компенсувати завдану шкоду. Сума залежить від діаметра дерева у корі біля шийки кореня:
▪️до 10 см — 893,16 грн;
▪️від 10,1 см до 14 см — 1573,65 грн.
У разі незаконної порубки на територіях природно-заповідного фонду передбачена кримінальна відповідальність.
Закликаємо громадян бути свідомими та не порушувати закон. Хай прийдешні свята будуть радісними й безпечними!
ДП «Ліси України» планує в першому кварталі наступного року помітно збільшити обсяги заготівлі порівняно з початком 2025 року.
Одна з ключових проблем, яку доводиться вирішувати, — затвердження матеріалів лісовпорядкування.
Лісовпорядкування є обов’язковим для всіх лісокористувачів. У його матеріалах надається якісна й кількісна характеристика кожної лісової ділянки, обчислюються розрахункові лісосіки, проєктується проведення рубок головного користування, планується відтворення лісів.
Лісовпорядкування здійснюється раз на 10 років і виконується не лісівниками, а державними лісовпорядними організаціями.
Процес упорядкування лісів завжди був довготривалим і розтягувався на кілька років (лише процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД) триває понад пів року). Через війну та знищення архівів Укрдержліспроєкту в Ірпені темпи лісовпорядкування суттєво сповільнилися.
Щоб не зупиняти роботу окремих лісових господарств, Кабінет Міністрів нещодавно ухвалив важливе рішення — продовжити дію матеріалів лісовпорядкування: у регіонах бойових дій та тимчасової окупації — на період воєнного стану та ще на два роки після його завершення; у регіонах без бойових дій — до 1 січня 2028 року.
Втім, рішення Кабміну не означає, що питання втратило актуальність.
ДП «Ліси України» активно працює з лісовпорядними організаціями та інстанціями, які погоджують документи, адже для збільшення заготівлі потрібні нові матеріали з новою розрахунковою лісосікою.
Ситуація з матеріалами:
у Тернопільській та Київській областях завершуються польові роботи, результати яких наступного року опрацьовуватимуться камерально;
у Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Полтавській, Харківській, Черкаській та Кіровоградській областях завершуються камеральні роботи, розпочато процес погодження та затвердження;
у Волинській та Чернігівській областях добігає завершення затвердження лісовпорядкування, розпочатого ще у 2022–2023 роках: по більшості лісових господарств цих регіонів уже маємо затверджену Міністерством економіки розрахункову лісосіку.
На жаль, не завжди багаторічна робота лісівників призводить до збільшення заготівлі.
Показовий приклад — Новгород-Сіверське лісове господарство. Місцеві лісівники звернулися до «Харківліспроєкту» ще у 2020 році, однак внаслідок війни камеральні роботи фактично стартували лише у 2023 році.
Паралельно надлісництво мусило пройти процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД) — складну, тривалу й витратну. Для Чернігівщини її вартість становить близько 250 тис. грн на одне надлісництво. Через бойові дії процес неодноразово зупинявся і загалом тривав понад два роки. Лише у серпні 2024 року було отримано позитивний висновок.
Далі — погодження щодо особливо захисних ділянок, доопрацювання матеріалів і затвердження лісовпорядкування в міністерстві. У підсумку нова розрахункова лісосіка була затверджена лише цього місяця.
Нові матеріали дали плюс 60,5 тис. куб. м заготівлі на рік, однак на практиці ситуація значно складніша.
Надлісництво розташоване в безпосередній близькості до кордону з РФ:
понад 69 % його площі перебуває у 20-кілометровій прикордонній смузі;
понад 30 % лісових масивів наразі є фактично недоступними через безпекову ситуацію.
За попередніми оцінками, реально доступними для заготівлі є близько 70 % дозволеного обсягу. Безпекова ситуація залишається нестабільною і може змінюватися щодня: сьогодні бригади працюють, а вже наступного дня заготівлю доводиться зупиняти через обстріли або загрозу FPV-дронів.
Попри це, лісівники продовжують роботу — власними силами та із залученням підрядників. Гостро стоїть кадрова проблема: складно знайти заготівельні бригади й перевізників, готових працювати в умовах постійного ризику.
Навіть коли деревина вже заготовлена й складована, покупці нерідко відмовляються забирати продукцію та просять перемістити її в більш безпечні місця.
Звісно, у тилових лісових господарствах проблема не стоїть настільки гостро. Однак приклад Новгород-Сіверського господарства демонструє, яких зусиль лісівникам доводиться докладати, щоб забезпечити споживачів нашою продукцією.
Представники НАЗК, Держлісагентства та ДП «Ліси України» обговорили виконання рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції – НАЗК щодо мінімізації корупційних ризиків. До дискусії також долучилися члени Наглядової ради ДП «Ліси України» та фахівці Базельського інституту управління.
Нагадаємо, на початку 2025 року Національне агентство презентувало дослідження, проведене спільно зі Спеціалізованою екологічною прокуратурою, Базельським інститутом управління та Всесвітнім фондом природи WWF-Україна за підтримки Швейцарії. НАЗК ідентифікувало найпоширеніші корупційні ризики та сформувало комплексні рекомендації для профільного міністерства, екологічного комітету ВРУ, Державної екологічної інспекції, Державного агентства лісових ресурсів України та інших структур щодо їх мінімізації або усунення.
Учасники зустрічі обговорили кожен ідентифікований ризик, а також заходи, які вже втілено в життя і які планується реалізувати.
«НАЗК наразі перебуває на етапі моніторингу реалізації рекомендацій. І дійсно важливо, щоб цей процес був двостороннім. Також важливо, що це питання перебуває у фокусі уваги Наглядової ради ДП «Ліси України»,» — зазначив Сергій Гупяк, заступник голови НАЗК.
Під час зустрічі голова Держлісагентства Віктор Смаль розповів про відкритість даних щодо відведення ділянок у рубку, що створює можливості для громадського контролю, та поділився планами запровадження GPS-платформи для відстеження переміщення лісовозів.
«Ми зможемо в онлайн-режимі контролювати, хто, звідки і на якій підставі перевозить деревину, що до мінімуму зменшить можливості для зловживань на місцях», — зазначив Віктор Смаль.
За словами члена Наглядової ради Янне Хар’юнпяя, існують сучасні технології сканування лісів, які могли б зробити контроль ефективнішим, однак не всі з них можливо запровадити в умовах воєнного стану в країні.
Керівник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець акцентував увагу на рекордних фінансово-економічних показниках підприємства, які є свідченням прозорості системи закупівель та реалізації деревини.
Член Наглядової ради Робертс Стріпніекс відзначив позитивну атмосферу діалогу та зацікавленість у взаємодії з експертами НАЗК, адже метою Наглядової ради є впорядкування процесів на підприємстві відповідно до принципів прозорості та транспарентності. Зокрема, цього року Наглядова рада затвердила антикорупційну політику підприємства, розроблену спільно з Базельським інститутом.
За підсумками зустрічі її учасники домовилися продовжувати діалог і відверто обговорювати проблеми лісової сфери, які потребують вирішення.
Типова дилема: фінські лісівники не знайшли спільної мови з місцевими екологами
У сьогоднішньому випуску міжнародного дайджесту лісових новин розповідаємо новину з Фінляндії.
Державне лісове господарство Фінляндії (Metsähallitus) повідомило, що дослухалося до позиції екологів щодо запланованих рубок на одній з великих ділянок.
Йдеться про соснові деревостани, які раніше були розріджені рубками догляду. Зараз вони досягли віку стиглості. Фінські лісівники кажуть, що провели інвентаризацію та не виявили на ділянці старовікових та природних лісів. Більша частина території площею 19 га, згідно з літніми фотографіями, є майже суто сосновим лісом, який раніше піддавався інтенсивному господарському впливу. Решта ділянок є більш мішаними за складом, але також зазнавали втручань у минулому.
Тож у лісовому агентстві заявили, що погодили суцільну рубку з Фінською асоціацією охорони природи за умови збереженню біорізноманіття. Поодинокі старі дерева, що збереглися після попередніх рубок, будуть залишені як залишкові дерева (біотопні дерева). Мертва деревина вивозитися не буде. Окрім наявної мертвої деревини, під час заготівлі будуть створені штучні сухостійні стовбури.
Але місцевий Greenpeace у коментарі під постом звинуватив фінських лісівників у наданні недостовірної інформації.
Екологи заявили, нібито отримали інформацію про червонокнижні види, які знаходяться під загрозою зникнення. Крім того, на території під вирубку є деревостани з переважанням ялини та мішані ліси, подібні до їхнього природного стану, віком 129-153 та 154-178 років. Тому природоохоронці вже не схвалюють вирубку.
Дописувачі під постом лісового агентства розділилися. Частина звинуватила лісівників у тому, що вони «одержимі вирубанням старих лісів», з якими «екосистеми руйнуються раз і назавжди». Інші нагадали, що деревообробна галузь одна з ключових у Фінляндії та наповнює бюджет країни.
Це вже не перший випадок, коли ми фіксуємо запеклі суперечки під постами державних європейських лісових компаній або агентств. У Франції, Фінляндії, Німеччині та інших країнах питання заготівлі деревини викликає ще більшу гостру дискусію в суспільстві, ніж в Україні.
Який висновок? Дискусія між лісівниками та екологами — це нормально! Суперечки не є свідченням того, що в Україні якісь не такі лісівники, що ми менше звертаємо увагу на екологічну складову. Дискусія точиться скрізь, де є лісове господарство!
За даними ООН, Україна — найбільш замінована країна світу. Лише в лісовому фонді ДП “Ліси України” забруднено вибухонебезпечними предметами або недоступно внаслідок воєнних дій 405 тис. га. Особливої уваги потребує безпека лісівників, що працюють поблизу таких ділянок. Саме з урахуванням цих реалій було змінено підходи до лісової сертифікації.
Оновлений у 2024 р. FSC стандарт системи ведення лісового господарства для України дозволяє виключати з сертифікації території, забруднені вибухонебезпечними предметами. Це рішення важливе для надлісництв, які з незалежних від них причин не можуть виконувати вимоги стандарту на окремих ділянках. Водночас вони зберігають можливість отримати FSC-сертифікат для безпечної частини своїх територій.
Внесені зміни спрямовані на те, щоб зберегти надійність і цілісність системи FSC-сертифікації, а головне — убезпечити здоров’я та життя працівників лісового господарства, місцевого населення Водночас ефективне впровадження цих вимог потребує від фахівців лісової галузі відповідних знань, навичок і професійної підготовки.
Тож представники FSC Україна провели тренінг для представників ДП “Ліси України” та інших лісокористувачів — «Виключення забруднених вибухонебезпечними предметами територій зі сфери сертифікації: вимоги FSC стандарту системи ведення лісового господарства для України».
Навчальний центр у Боярці став майданчиком для фахового діалогу. Оксана Павліщук (доцентка НУБіП України, консультантка FSC Україна) та Дмитро Карабчук (виконавчий директор ГО “Лісові ініціативи і суспільство”) допомогли лісівникам опанувати тонкощі оновленого стандарту FSC.
Що це означає на практиці?
Розмежування територій
Це не просто формальність, а чіткий набір дій. Потрібно підготувати всю необхідну документацію, постійно стежити за станом територій, забруднених вибухонебезпечними предметами; регулярно оновлювати інформацію про них. Такі ділянки мають бути чітко визначені та відмежовані і внесені до спеціального реєстру. Всі дії відпрацьовуються спільно з ДСНС. На цих територіях повністю зупиняють будь-які лісогосподарські роботи, а про ситуацію обов’язково повідомляють органи влади та місцеві громади.
Дотримання вимог щодо безпеки праці
Лісівники, які працюють поблизу небезпечних ділянок, мають регулярно проходити навчання з мінної безпеки за сертифікованими програмами. Також повинна діяти зрозуміла та затверджена процедура дій на випадок виявлення вибухонебезпечних предметів. Усі такі випадки необхідно фіксувати й документувати.
Контроль руху лісопродукції з урахуванням територій забруднених вибухонебезпечними предметами
Це означає, що на забруднених вибухонебезпечними предметами територіях не проводять жодних робіт, які передбачають присутність людини. Відповідно заготівля деревини на таких ділянках заборонена.
Учасники тренінгу відпрацювали зміни в системі менеджменту підприємства, розробляли політики, стратегії, бачення розвитку підприємства за нових умов. Сформували процедупри моніторингу та комунікації із місцевим населенням.
У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” розповідаємо про добровільно мобілізованого працівника ДП “Ліси України”, який у ці святкові дні тримає оборону на Покровському напрямку в районі Добропілля.
До мобілізації Олександр Куцяк кілька років працював майстром лісу в Ніжиловицькому лісництві Макарівського надлісництва філії “Столичний лісовий офіс”. Свою професію він обрав не випадково – пішов батьківськими стежками. Його батько віддав роботі в лісі 36 років, і любов до цієї справи, разом із повагою до праці лісівника, передалася синові з дитинства.
“Я організовував лісогосподарські роботи: від збирання насіння до догляду за молодими насадженнями, які лише починали своє життя. Слідкував за тим, щоб ліс був захищений від пожеж, контролював процес заготівлі деревини, аби все відбувалося з дотриманням правил. Фактично, щодня дбав про ліс як про живий організм, який потребує постійної уваги та турботи” – розповідає Олександр Куцяк.
Навесні цього року Олександр добровільно ухвалив рішення мобілізуватися. Про вакансії у 32-й Сталевій механізованій бригаді він дізнався від знайомих і довго не вагався. Для нього це був не просто вибір місця служби, а усвідомлений крок – стати там, де його знання, витримка й відповідальність можуть бути справді корисними.
“До того як мене відправили на загальну військову базову підготовку, я взяв відношення від бригади. Підписав контракт на 3 роки. Це дає кращі умови служби, можливість обрати спеціальність, соціальні гарантії від держави після демобілізації”
Нині Олександр служить у бригаді на посаді стрільця-зенітника. Разом із побратимами він відповідає за прикриття логістичних маршрутів і вогневих позицій від ворожих безпілотників. Працюють на сучасних артилерійських зенітних установках. Його завдання — вчасно помітити загрозу в небі та не дати ворогу зірвати постачання чи завдати удару. Службу Олександр несе на Добропільському та Покровському напрямках, де від уважності й злагоджених дій таких бійців часто залежить безпека інших підрозділів.
“Протягом року ситуація на цьому напрямку погіршилась. Ворог постійно збільшує кількість ударних дронів. Буває по 70 на одну ділянку за день прилітає. Дистанційно мінують дороги. Звичайно в таких умовах нам стає все важче дістатись до позицій і періодично втрачається техніка. Особливо складно працювати у туман”, – каже Олександр Куцяк.
У такій ситуації аби убезпечити особовий склад, каже воїн-лісівник, важливо вчасно помітити загрозу. Використовують всі можливі засоби – особливо розвідувальні квадрокоптери, яких зараз дуже не вистачає.
“У цій нелегкій справі ми не залишаємося сам на сам – поруч із нами Спілка воїнів-лісівників України та ДП “Ліси України”. Лише кілька тижнів тому Володимир Ковальчук привіз нам квадрокоптери Mavic. Завдяки їм ми можемо заздалегідь перевірити, чи безпечний шлях до позицій, вчасно сховатися або змінити маршрут, зберігши найцінніше – життя. Не менш важливою стала допомога з інструментами для будівництва бліндажів, зарядними станціями та генераторами. Для нас така підтримка – не просто речі, а відчуття надійного тилу», — розповідає Олександр Куцяк.
Не залишає свого воїна-лісівника без уваги й рідна філія. До Дня працівника лісового господарства Олександра, як мобілізованого працівника, підтримали премією. А вдома на нього чекають найдорожчі: дружина та п’ятирічна донечка. Поки батько боронить країну, колеги Олександра подбали й про його родину – запросили дівчинку на театральну виставу, подарувавши їй трохи радості та світла.
Після завершення військового контракту, коли на фронті запанує стабільність і країна зустріне мир, Олександр мріє повернутися до своєї улюбленої справи – роботи в лісі. Він з усмішкою каже, що хоче перевершити батьків рекорд і присвятити лісовому господарству ще чотири десятки років життя, бережучи й примножуючи те, що любить і заради чого сьогодні боронить країну.