Місяць: Грудень 2025
Наступного року ДП «Ліси України» перетвориться на акціонерне товариство «Ліси України». Урядовці кажуть, що це останній етап лісової реформи, яка розпочалася 2022 року з ліквідації держлісгоспів.
Журналісти НВ спробували розібратися, з якими результатами лісове господарство підійшло до корпоратизації та чому лісова реформа продовжує викликати дискусії.
Найбільші темпи зростання
Рішення про створення ДП «Ліси України» Кабмін ухвалив у вересні 2022-го: спеціалізоване лісогосподарське підприємство об’єднало дві третини лісового фонду країни.
Економічна ситуація на той час аж ніяк не сприяла реформуванню — експортна логістика зруйнована війною, внутрішній попит через зупинку будівництва значно знизився.
Але реформа одразу з лишком компенсувала негативні наслідки війни. 2023 рік «Ліси України» без будь-якої підтримки завершили з рекордним прибутком у понад 3 млрд грн. Хоча раніше лісгоспи спільно (!) генерували лише 200 млн грн прибутку, працюючи з рентабельністю менш ніж 3%. З урахуванням державних дотацій у 350 млн грн лісове господарство було збитковим.
2025 рік підприємство завершує новими рекордами.
Прогнозні показники: чистий дохід — 29,3 млрд грн, прибуток до оподаткування — 8 млрд грн, сплата податків — 15,6 млрд грн. Рентабельність (до оподаткування) зросла вдвічі — до 27%.
Це чи не найбільші темпи зростання серед усього державного сектору. Велику роль зіграло відновлення попиту на деревину, але в ДП «Ліси України» запевняють, що це лише одна з причин.
Оптимізовані витрати: уніфікований штат, проведена реорганізація та скорочена значна частина адмінперсоналу; закриті неконкурентні лісгоспні деревообробні цехи; ФДМУ передає на реалізацію непрофільні активи.
Продукція реалізується максимально прозоро: 100% деревини (окрім дров для населення та соцсфери, а також деревина для потреб ЗСУ) виставляється на біржові торги.
Створена служба внутрішньої безпеки: цього року більша частина матеріалів, з якими працюють правоохоронці, виявлена саме в результаті перевірок ВБ.
Реформовані закупівлі: у 2025 році вперше 97% бюджету закупівель спрямовано на Prozorro — економія перевищила 700 млн грн.
Завершення програми «Зелена країна»
Екологічна програма президента «Зелена країна» стартувала перед війною, але від зобов’язань лісівники не відмовилися і цієї осені обіцяний мільярд дерев висадили.
У ДП «Ліси України» кажуть, що результат достовірний. По кожній ділянці розроблявся проєкт лісових культур, указувалася кількість та порода сіянців (на кожному гектарі їх у середньому 6 тисяч). Наприкінці кожного садіння підписувався акт приймання, у кінці сезону проводилася інвентаризація.
Тож кожне деревце з мільярда пораховано. Загалом за час програми лісівники створили майже 170 тисяч гектарів лісу — це дві площі Києва, або 200 тисяч футбольних полів. Якщо раніше лісгоспи висаджували чисті насадження (переважно соснові), то в процесі програми створювали виключно мішані ліси. Поєднання хвойних і листяних порід зменшує ризики пожеж і забезпечує біорізноманіття.
У процесі «Зеленої країни» в Україні вперше почали масштабно застосовувати сіянці із закритою кореневою системою — ДП «Ліси України» побудувало 9 сучасних лісонасіннєвих центрів для їхнього виробництва.
У межах програми «Ліси України» провели й першу за багато років масштабну висадку лісів на півдні, відновили місцеві розсадники, реанімували місцеве лісове господарство.
За час «Зеленої країни» лісівники запустили програму збереження самосійних лісів, приєднали до держлісфонду та врятували близько 30 тисяч гектарів таких лісів.
Зменшення площі пожеж
Перед війною Україна пережила найбільші у XXI сторіччі лісові пожежі. У 2020 році вигоріло понад 70 тис. га лісів. Здавалося, що під час війни приборкати вогонь буде ще складніше — до кліматичних факторів додадуться військові. Але у 2025 році «Лісам України» вдалося скоротити площу пожеж у 4 рази — до 1,5 тис. га.
Відсоток втрати лісів в Україні у рази менший, ніж у країнах Євросоюзу, де цього року вогнем знищено рекордну площу лісів — понад 1 млн га.
Лісівникам вдалося стабілізувати ситуацію навіть на прифронтових територіях, де бойові дії тривають майже безперервно. Торік у деокупованих лісгоспах Харківщини, приєднаних до ДП «Ліси України», вигоріло майже 13 тис. га лісу, а після приєднання — лише 1,8 тис. га.
Велику роль зіграла закуплена підприємством нова пожежна техніка — мобільні та швидкі лісопожежні модулі. Вперше за багато років розпочалося оновлення і парку великогабаритних пожежних автомобілів.
Підприємством збільшено оклади працівникам лісової охорони. Кількість вакантних посад скоротилася, люди мотивовані працювати на результат.
Ризик виникнення пожеж, спричинених людським фактором, суттєво зменшують рекреаційні пункти. За два попередні роки ДП «Ліси України» влаштувало понад 100 таких пунктів, цьогоріч — ще 50. Це повноцінні комплекси для безпечного дозвілля у лісі з усією інфраструктурою. Загалом лісівники доглядають понад 1100 рекреаційних пунктів по всій країні.
Приборкати пожежі було б неможливо і без масштабних інвестицій у протипожежну інфраструктуру. У 2025 році ДП «Ліси України» влаштувало 38,8 тис. км мінералізованих смуг, проведено догляд за 183,4 тис. км наявних.
По всій країні створено 3,5 тис. пожежних водойм, ДП обладнує їх пірсами, встановлює водонакопичувальні резервуари. У процесі — встановлення додаткових 30 веж із телевізійними системами спостереження, загалом їх понад 400.
Порятунок і відновлення прифронтових територій
Одна з найбільших проблем лісового господарства — деокуповані та прифронтові держлісгоспи. Матеріально-технічна база розбита, лісові угіддя заміновані. Ані держава, ані місцева влада не мають ресурсів на утримання та відновлення таких лісгоспів. На допомогу прийшло ДП «Ліси України».
Цього року компанія приєднала три прифронтові лісгоспи на Харківщині, два — на Донеччині та два — на Херсонщині.
Ізюмське надлісництво на Харківщині (понад 144 тис. гектарів, або 90% території заміновано) «Ліси України» забезпечили сучасними пікапами з модулями та інвентарем для боротьби з пожежами, комп’ютерною технікою та іншими необхідними засобами. Завдяки співпраці з ДСНС розпочали розмінування першочергових ділянок у лісах. Зараз у надлісництві повністю запущений виробничий цикл: від посадки та догляду за лісовими культурами до заготівлі та реалізації деревини через товарні біржі.
Херсонське надлісництво охоплює звільнені після контрнаступу близько 40 тис. га держлісфонду на правобережжі. Завдяки «Лісам України» вперше восени цього року тут розпочалося відновлення лісів. На територіях, які вже пройшли розмінування, заготовляється деревина для населення та військових.
У Донецькому надлісництві з початку вторгнення вигоріло понад 5 тис. га лісів. Після приєднання до «Лісів України» ситуацію вдалося стабілізувати. Наразі з міркувань безпеки всі лісогосподарські роботи скасовано, родини працівників евакуйовано. ДП «Ліси України» забезпечує місцеве населення дровами з лісництв сусідніх Дніпропетровської та Харківської областей.
Діалог із бізнесом і відкриття інформації про контракти
Увесь 2025 рік продовжувалося зростання попиту та цін на деревину на біржі. Ще на початку березня «Ліси України» запропонували комплексний план зі збільшення пропозиції за умови дерегуляції нормативної та законодавчої бази.
Але дослухалися до лісівників лише восени: Кабмін ухвалив низку рішень, спрямованих на збільшення ресурсу для ринку, зокрема продовжив дію матеріалів лісовпорядкування. Однак законодавчі зміни щодо процедури Оцінки впливу на довкілля (ОВД) так і не ухвалені. Відповідно, обсяг заготівлі у 2025 році дещо скоротився, але плани на 2026-й оптимістичні — заготівля поступово зростатиме.
У «Лісах України» запевняють, що зацікавлені у стабільному попиті більше, ніж у зростанні цін. Тому останні два квартали року формували стартові ціни на біржові торги нижче рівня поточних цін реалізації. Утім, ринок кожного разу реагував зростанням ціни.
Як інструмент хеджування ризиків ДП «Ліси України» запропонувало бізнесу піврічні форвардні контракти з фіксованою ціною. Ідея спрацювала — на форвардних торгах викуповувалося 100% деревини, виконання контрактів також — 100%.
Підприємство підтримало й виробників, які постраждали внаслідок російських атак: деревообробникам запропонували відтермінування платежів за фактично відвантажену продукцію.
Соціальні ціни на дрова та відсутність черг
До складної зими в «Лісах України» почали готуватися заздалегідь. З жовтня ДП «Ліси України» призупинило реалізацію дров’яної паливної деревини для комерційних контрагентів, на аукціони така деревина не виставляється.
Щоденний обсяг реалізації дров для населення та соцсфери зріс і становить 12−15 тис. м³. На складах лісництв постійно доступно близько 150 тис. м³ паливної деревини.
Ціну на соціальні дрова (в межах 15 м³ на домогосподарство) підприємству вдалося втримати практично на рівні минулого року. Як і раніше, середня вартість — приблизно 1−1,1 тис. грн за м³ (із ПДВ). З огляду на складну ситуацію з енергетикою підприємство ухвалило рішення не змінювати ціни на дрова до кінця опалювального сезону. Хоча ринкова вартість дров ПВ для комерційних споживачів зросла майже удвічі.
Філії ДП «Ліси України» взяли участь у понад 600 процедурах тендерних закупівель для соціальної сфери. Також укладено понад 1 тис. прямих договорів із лікарнями, закладами освіти тощо.
Якою б складною не була зима, запевняють на підприємстві, дрова залишаються у вільному доступі. До кінця опалювального сезону ціни не змінюватимуть.
Ветеранська політика та допомога ЗСУ
Гострий дефіцит кадрів, на який скаржиться майже весь бізнес, не оминув і лісову галузь. ДП «Ліси України» не вистачає понад 2 тис. працівників для роботи в лісі — лісничих, майстрів лісу, вальників, трактористів. Нових людей залучати складно — потрібні освіта, навички, підготовка. Чоловіків часто фізично немає звідки брати, тож підприємство створює стимули для повернення ветеранів на робочі місця. Протягом 2025 року демобілізовано 140 воїнів-лісівників — і практично всі працевлаштовані в ДП «Ліси України».
Демобілізовані отримують доплату 20% до посадового окладу. Раз на рік підприємство надає допомогу до 15 тис. грн та ще 7500 грн на закупівлю дров для опалення. Лікування та оздоровлення — за рахунок ДП «Ліси України» (до 50 тис. грн на медикаменти та до 100 тис. грн на лікування), безкоштовне навчання у профільних закладах освіти.
Не дивно, що у «Лісів України» одна з найбільш чисельних та активних ветеранських спільнот, об’єднаних у Спілку воїнів-лісівників України.
Саме ветерани підприємства опікуються наданням допомоги ЗСУ, яка за 2025 рік становить понад 414 млн грн. Щотижня Спілка отримує від 50 своїх представників у бригадах десятки звернень. Закуплено й передано сотні дронів, тепловізорів, генераторів, зарядних станцій, комплектуючих до авто, детекторів дронів, засобів РЕБ.
Крім того, за час роботи підприємство безоплатно передало деревину для будівництва фортифікаційних та інженерних споруд на майже 1 млрд грн.
Прозорість і аудити
У 2025 році в «Лісах України» відбулося кілька революційних змін, які стосуються прозорості роботи компанії.
У лютому була сформована наглядова рада, до якої увійшли представники Канади, Фінляндії та Латвії. Члени ради ухвалили рішення про проведення незалежного аудиту діяльності підприємства, починаючи з 2022 року. Звернулися до Держаудитслужби та Антимонопольного комітету. Сформували підпорядковану Наглядовій раді Службу внутрішнього контролю (аудит, комплаєнс, управління ризиками). Окрім того, ініціювали так званий HR-аудит, який передбачає комплексне оцінювання топменеджменту.
Найбільша стаття витрат підприємства — послуги із лісозаготівлі — з цього року закуповуються на конкурентних торгах.
Компанія також вперше (!) повністю відкрила інформацію щодо укладених біржових контрактів (ціни, обсяги тощо) та результатів їх виконання. Такого рівня відкритості на ринку деревини немає в жодній європейській країні.
Корпоратизація та інвестиційний план
Як і всі інші державні підприємства, ДП «Ліси України» має бути корпоратизовано. Процес запущено у вересні — створені комісії з перетворення й інвентаризації.
Процедура передбачає переоцінку основних засобів, інвентаризацію, складання передавальних актів, затвердження статуту АТ і положень про органи управління АТ.
І в Кабміні, і на підприємстві запевняють: побоювання щодо приватизації лісів марні. 100% акцій АТ «Ліси України» належатиме державі. Держава також залишатиметься власником лісового фонду — АТ, як і ДП, буде лише постійним лісокористувачем.
Розмови про приватизацію були й на початку лісової реформи. Але за три роки жодну лісову ділянку не приватизували. Навпаки — повернули через суди тисячі гектарів територій, які приватні або комунальні власники «прихопили» у держлісгоспів.
Від корпоратизації в «Лісах України» очікують можливість співпраці з міжнародними фінансовими організаціями (EBRD, IFC тощо), адже АТ — зрозуміла для міжнародних інвесторів модель управління.
Основні напрями інвестування АТ «Ліси України» — модернізація пожежної техніки, механізація заготівлі, будівництво лісових доріг і комплекс заходів із впровадження природного лісівництва в Карпатах.
До реформи загальний річний обсяг інвестицій держлісгоспів становив не більш ніж 200 млн грн: коштів не вистачало не лише для розвитку, а й для оновлення матеріально-технічної бази. Інвестиційний план ДП «Ліси України» на 2026 рік — 2 млрд грн. Але завдяки корпоратизації та залученню міжнародного фінансування обсяг інвестиційної програми може бути збільшено у рази, що пришвидшить процес відновлення та технічного переоснащення лісового господарства.
Про те, з чим державне лісове господарство завершує цей рік, та які зміни очікують на “Ліси України” у 2026-му, – розповів РБК-Україна голова наглядової ради держпідприємства Олексій Кучер.
Наступного року найбільше держпідприємство країни “Ліси України” має перетворитися на державну акціонерну компанію.
Процес трансформації розпочався ще у лютому, коли Кабмін сформував незалежний орган управління компанії – наглядову рада ДП “Ліси України”.
До наглядової ради увійшли три незалежні члени з Канади, Фінляндії та Латвії – Маркіян Витвицький, Янне Харьюнпяя та Робертс Стріпніекс, а також представник держави – голова Державної регуляторної служби Олексій Кучер, якого згодом було обрано головою ради.
Запитали у пана Олексія, з якими результатами ДП “Ліси України” завершує рік та що планується далі.
– Пане Олексію, на останньому засіданні наглядова рада погодила проміжний звіт щодо досягнення цілей діяльності ДП “Ліси України”, а також звіт про виконання фінансового плану за підсумками трьох кварталів. Іншими словами, роботою підприємства ви задоволені?
– Ми не можемо бути не задоволені фінансовими показниками. Фінансовий результат перевершив наші очікування. Прибуток ДП “Ліси України” може сягнути 8 млрд грн – понад удвічі більше, ніж торік. Рентабельність також зросла у понад два рази до майже 30%.
За підсумками 11 місяців підприємство сплатило у бюджети всіх рівнів майже 15 млрд грн. На мій погляд, за темпами зростання фінансово-економічних показників ДП “Ліси України” один із лідерів державного сектору економіки.
– Але ж причина у зростанні вартості деревини?
– Більшою мірою так. Але це не адміністративне підвищення тарифів. Уся продукція, окрім дров для населення та соціальної сфери, реалізується ДП “Ліси України” виключно на відкритих, прозорих і конкурентних торгах.
Підприємство не лише не відступило від цього принципу, а й зробило ще один крок до відкритості – почало публікувати інформацію про всі укладені на біржі контракти. Будь-хто може перевірити, хто, яку продукцію та за якою ціною законтрактував.
– Споживачі, тобто бізнес, зовсім не радіє зростанню цін та закликає збільшити пропозицію деревини.
– Нагадаю, лісівники протягом двох років закликали змінити законодавство та нормативну базу, які ускладнюють дозвільні процедури, обмежують заготівлю та призводять до втрати цінного ресурсу. Наглядова рада також намагалася привернути увагу владної вертикалі до наявної проблеми. Нарешті протягом останніх пів року потрібні рішення почали ухвалюватися.
Ми бачимо, що Уряд та Міністерство економіки приділяють значну увагу розвитку лісового господарства та забезпеченню роботи деревообробної промисловості. До речі, ми запросили до участі в засіданні Наглядової ради міністра Олексія Соболєва. Це те, чого ніколи раніше не було.
Але треба розуміти: одночасно збільшити заготівлю неможливо, оскільки будь-якому виїзду бригади заготовників на лісосіку передує тривала бюрократична дозвільна процедура. Крім того, в Україні понад 2 млн га лісів об’єктивно недоступні для господарювання – тимчасово окуповані, заміновані, розташовані в зоні дислокації військових частин тощо.
– Як би не було, у лісівників стало більше коштів – яким чином контролюється їх витрата?
– Уточню: у першу чергу від зростання вартості деревини все ж таки виграла держава. Понад половину коштів від її реалізації спрямовують у вигляді податків та зборів до бюджетів усіх рівнів. Водночас додатковий фінансовий ресурс отримало і лісове господарство.
Наглядова рада в межах своїх функцій докладає максимум зусиль для контролю за їх використанням. Зокрема, ми запровадили таку форму контролю: менеджмент ДП “Ліси України” щомісяця до 10-го числа повинен надавати Наглядовій раді інформацію щодо витратних договорів на суму, що перевищує 1 млн грн.
Окрім цього, ми отримуємо дані за всіма ключовими напрямами – виконання річного інвестиційного плану, виготовлення матеріалів лісовпорядкування, стан оформлення речових прав, дані з реєстру наказів з кадрових питань. Тобто ми постійно тримаємо руку на пульсі.
Ще у травні ми погодили спрямування 500 млн грн на підвищення зарплат виробничому персоналу – лісничим, помічникам лісничих, майстрам, водіям, трактористам, вальникам лісу.
Середня зарплата на підприємстві зросла з 22 тис. грн до 29 тис. грн. Це дозволило зупинити відтік людей. Водночас радою ухвалено рішення не нараховувати генеральному директору квартальні премії до завершення воєнного стану. Варто зауважити, що це була особиста ініціатива керівника, яку Наглядова рада підтримала.
Наглядова рада прагне не лише аналізувати інформацію, яку нам надають, – важливо мати власні незалежні інструменти для її збору та систематизації.
Саме тому Наглядова рада ухвалила рішення про створення Служби внутрішнього контролю (СВК), до складу якої входять підрозділи внутрішнього аудиту, комплаєнсу (контролю дотримання законів, нормативних актів та внутрішніх політик) і управління ризиками. Штат СВК призначається Наглядовою радою та підпорядковується їй. Це – наші “очі”, які, я сподіваюся, дозволять об’єктивно оцінювати всі процеси на підприємстві. Нового керівника внутрішнього аудиту вже призначено.
– В одному з інтерв’ю ви зазначили, що наглядова рада виходить із ініціативою щодо проведення незалежного зовнішнього аудиту, яка його доля?
– Тендери проведено, підрядників обрано. ТОВ “КРОУ ЕРФОЛЬГ УКРАЇНА” здійснюватиме аудит фінансової звітності за 2025 рік, а ТОВ “ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС” – за 2022-2024 роки. Група компаній Грант Торнтон Україна – це частина глобальної мережі Grant Thornton, яка представлена у понад 150 країнах світу. Загальний дохід глобальної мережі у 2024 році склав 8 млрд доларів США. Crowe Erfolg Ukraine є членами Crowe Global, 9-ї у світі за величиною міжнародної аудиторської мережі. В України обидва підрядника входять у десятку найбільші аудиторських компаній.
Ми також направляли запрошення компаніям “Великої четвірки” аудиторських фірм, але, на жаль, вони не виявили бажання брати участь у тендері.
– Болюча для державного сектору тема закупівель. Що з ними?
– Є безумовний прогрес: 97% бюджету закупівель спрямовується на відкриті конкурентні торги – настільки високого показника у державному лісовому господарстві ще ніколи не було. Економія на закупівлях з початку року становить понад 700 млн грн. На відкриті торги Prozorro вперше на 100% виставляється лісозаготівля – найбільша за обсягом стаття закупівель підприємства.
Тим не менш, довіряй, але перевіряй. Наглядова рада звернулася до Державної аудиторської служби України з ініціативою проведення перевірки публічних закупівель ДП “Ліси України” за 2025 рік – щодо дотримання вимог законодавства, обґрунтованості очікуваної вартості, законності вибору процедур та ефективності використання коштів.
Крім цього, Наглядова рада звернулася до Антимонопольного комітету України з проханням провести перевірку процедур публічних закупівель на предмет наявності ознак порушень конкурентного законодавства.
– Чим завершилася історія закупівлі автоматизованої системи управління (ERP)?
– Крапку в процесі закупівлі ERP ще не поставлено. Концепцію запровадження системи було розроблено до створення наглядової ради, і нині члени ради мають інше бачення. Один із них – Маркіян Витвицький – має досвід упровадження ERP у Канаді.
На нашу думку, неможливо передбачити все наперед, доцільніше рухатися крок за кроком, послідовно впроваджуючи найбільш важливі модулі системи управління. Наступного року процес закупівлі ERP буде обов’язково перезавантажено. Ми постійно тримаємо це питання у фокусі уваги.
– Судячи з “Міндічгейту”, підбір кадрів для держкомпаній не завжди проводиться прозоро. Що з цим робити?
– Єдиний варіант – незалежна, об’єктивна оцінка. За ініціативою Маркіяна Витвицького планується проведення незалежного комплексного оцінювання топ-менеджменту підприємства щодо рівня його фаховості, ефективності, ділової етики. Так як це робиться у всьому світі. На конкурсі має бути обрана HR-компанія з відповідною експертизою.
Іншими словами, наступного року ДП “Ліси України” очікує шість різних аудитів – два незалежних зовнішніх, державний, внутрішній, HR-аудит та перевірка Антимонопольного комітету. За результатами ми безумовно зробимо необхідні висновки.
Крім того, Наглядовою радою затверджені Антикорупційну політику та Правила ділової етики підприємства, які розроблялися спільно з Базельским інститутом управління відповідно до кращих міжнародних практик.
– Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко нещодавно заявила, що наглядові ради мають забезпечити належне та невідкладне реагування на повідомлення від правоохоронних органів щодо правопорушень стосовно посадових осіб. Як це реалізувати на практиці?
– Ще влітку цього року ми проявили ініціативу та звернулися до всіх ключових правоохоронних органів – Офісу Генерального прокурора, ДБР, БЕБ, НАБУ та Національної поліції – з проханням надати інформацію щодо кримінальних проваджень, які стосуються менеджменту нашого підприємства. Для своєчасного реагування та ухвалення об’єктивних рішень Наглядовій раді необхідні підтверджені факти. Іншими словами, всі доступні нам інструменти контролю ми вже задіяли.
– Ви дуже активна наглядова рада…
– Це дійсно так, без перебільшення. Протягом цього року відбулося вже десять засідань ради і до кінця року планується ще одне позачергове. Також проведено понад тридцять робочих нарад і зустрічей. Сформовано три комітети, які провели дев’ять засідань. Усі члени ради максимально активно долучаються до обговорення та вирішення питань. Ми створили офіс корпоративного секретаря, адже одна людина фізично не може впоратися з обсягом завдань, який ми ставимо.
– Але ваша активність не всім напевно подобається. У телеграм-каналах з’явились публікації щодо кримінального провадження, пов’язаного з виплатою винагороди членам Наглядової ради…
– Обставини відкриття провадження мені не відомі, але за зверненням громадської організації це зробити дуже не складно. Щодо медіа-кампанії проти Наглядової ради, то зі списку задіяних інформаційних ресурсів стає зрозумілим, що кампанія повністю проплачена. Члени ради розуміють, що це спроба тиску, та сприймають абсолютно адекватно. Ані на нашу позицію, ані на нашу роботу такі кампанії не впливатимуть.
Насправді всі виплати членам Наглядової ради здійснюються прозоро та строго відповідно законодавству. З кожним членом Наглядової ради ДП “Ліси України” укладено цивільно-правовий договір, затверджений наказом Держлісагентства.
Розмір винагороди визначений на основі Політики винагороди членів наглядових рад, затвердженою Кабінетом Міністрів України (постанова № 1369 від 29 листопада 2024 року).
Крім того, членам Наглядової ради підприємство компенсує витрати, пов’язані з виконанням ним своїх повноважень, за умови їх документального підтвердження. Наприклад, витрати на проїзд від місця проживання до місця проведення засідання Наглядової ради.
– Ваші очікування від корпоратизації?
– “Ліси України” – це підприємство європейського рівня, а в перспективі – й світового. Корпоратизація – це шлях до визнання з боку міжнародних партнерів. Це також можливість залучення міжнародного фінансування для розвитку компанії, адже чинна організаційно-правова модель державного підприємства західному світу не зовсім зрозуміла.
В Україні корпоратизація дає право спрямовувати кошти від реалізації непрофільних активів на розвиток. І, звичайно, корпоратизація – це корпоративне управління. На мою думку, всі найкращі інструменти корпоративного управління вже задіяні.
– Які зміни очікують лісове господарство?
– Ми нещодавно затвердили Стратегічний план розвитку ДП “Ліси України” на 2025–2029 роки. Основний акцент – на балансі економіки та екології, розвитку природного лісівництва. Ми плануємо збільшувати заготівлю в межах установлених законодавством лімітів із поетапним скороченням частки суцільних рубок та покращенням якості лісів за рахунок формування більш стійких до пожеж і змін клімату природних деревостанів.
Член Наглядової ради Робертс Стріпніекс понад двадцять років очолював “Ліси Латвії”, має величезний досвід, і я дуже вдячний йому за активну участь у розробці стратегії.
Одним з найгостріших викликів залишається питання розмінування лісів. Звичайні технології потребуватимуть багатомільярдних інвестицій та десятирічь роботи, тому потрібні інноваційні рішення. У цьому напрямі активно працює член наглядової ради Янне Харьюнпяя. Проводяться консультації з українськими структурами, відповідальними за розмінування та міжнародними виробниками спеціалізованої техніки.
– Ви якось сказали, що з формуванням наглядової ради підприємство стає більше суб’єктним. Чи дійсно з формуванням ради “Ліси України” отримали суб’єктність?
– “Лісам України” цього року довелося пройти кількамісячний період турбулентності. Позиція Наглядової ради забезпечила стабільність у роботі підприємства: у цей час не було допущено втрати керованості чи зовнішнього втручання в кадрові та виробничі процеси. Саме це я називаю здобуттям суб’єктності.
Закупівлі ведуться системно, згідно з інвестиційним планом
Потреба в оновленні машинного парку залишається гострою. Значна частина автомобілів застаріла і часто перебуває на ремонті. Зношеність техніки висока, оскільки експлуатується по бездоріжжю та в лісових умовах. Співробітники тоді змушені залучати власні авто для обходів за ввіреними лісами. Відсутність необхідної техніки не знімає відповідальності за охорону, пожежну та іншу безпеку лісу.
Обходи лісів — щоденні та масштабні. Середня площа обходу лісництва на Волині та Рівненщині становить близько 1300 га, що приблизно дорівнює третині площі міста Луцька. Деякі ділянки ще більші. Масштабність зростає через віддаленість та розкиданість лісових масивів.
Ще одним фактором є те, що нинішні лісопорушники використовують високопрохідну техніку. Лісівники можуть ефективно протидіяти їм лише з такими ж сучасними автомобілями. Нові машини дозволяють патрулям швидко реагувати, забезпечують безпеку працівників і дають можливості більшого контролю над ситуацією.
З початку війни десятки автомобілів з Поліської філії передано на потреби ЗСУ. Найбільш необхідні машини вилучаються для фронту, адже цей процес оперативний. На місцях проводиться доукомплектування автопарку — державні закупівлі потребують часу.
Сучасна техніка в лісі — не розкіш. Без неї ефективна робота в лісництві неможлива, особливо зараз, коли вимоги та критерії до роботи лісівників зросли в рази.
Про ці та інші рішення наглядової ради читайте в інтерв’ю Олексія Кучера «РБК-Україна».
Основні тези:
Підприємство успішно завершує рік. Економічні показники перевершили всі очікування – прибуток (до оподаткування) майже 8 млрд грн, рентабельність (до оподаткування) майже 30%, що понад удвічі більше ніж торік. Сплачено понад 15 млрд грн податків.
Від зростання вартості деревини виграла насамперед держава. Водночас додатковий фінансовий ресурс отримало і лісове господарство, тому наглядова рада докладає максимум зусиль для контролю за їхнім використанням.
Менеджмент ДП «Ліси України» щомісяця до 10-го числа повинен надавати наглядовій раді інформацію щодо витратних договорів на суму, що перевищує 1 млн грн. Наглядова рада також вимагає надавати дані за всіма ключовими напрямами — виконання річного інвестиційного плану, виготовлення матеріалів лісовпорядкування, стан оформлення речових прав, дані з реєстру наказів з кадрових питань.
Наглядова рада прагне не лише аналізувати інформацію, яку їй надають, але також мати власні незалежні інструменти для її збору та систематизації. Саме тому наглядова рада ухвалила рішення про створення Служби внутрішнього контролю (СВК), до складу якої входять підрозділи внутрішнього аудиту, комплаєнсу (контролю дотримання законів, нормативних актів та внутрішніх політик) і управління ризиками.
Наглядова рада звернулася до Державної аудиторської служби України з ініціативою проведення перевірки публічних закупівель ДП «Ліси України» за 2025 рік — щодо дотримання вимог законодавства, обґрунтованості очікуваної вартості, законності вибору процедур та ефективності використання коштів.
Наглядова рада звернулася до Антимонопольного комітету України з проханням провести перевірку процедур публічних закупівель на предмет наявності ознак порушень конкурентного законодавства.
За ініціативою члена наглядової ради Маркіяна Витвицького планується проведення незалежного комплексного оцінювання топ-менеджменту підприємства щодо рівня його фаховості, ефективності, ділової етики. На конкурсі має бути обрана HR-компанія з відповідною експертизою.
У наступному році ДП «Ліси України» очікує шість різних аудитів – два незалежних зовнішніх, державний, внутрішній, HR-аудит та перевірка Антимонопольного комітету. За результатами наглядова рада зробить необхідні висновки.
Наглядовою радою затверджені Антикорупційна політика та Правила ділової етики підприємства, які розроблялися спільно з Базельским інститутом управління відповідно до кращих міжнародних практик.
Наглядова рада звернулася до всіх ключових правоохоронних органів — Офісу Генерального прокурора, ДБР, БЕБ, НАБУ та Національної поліції — з проханням надати інформацію щодо кримінальних проваджень, які стосуються менеджменту підприємства.
Протягом цього року відбулося вже десять засідань ради і до кінця року планується ще одне позачергове. Також проведено понад тридцять робочих нарад і зустрічей. Сформовано три комітети, які провели дев’ять засідань. Створено офіс корпоративного секретаря.
Щодо медіа-кампанії проти наглядової ради, то зі списку задіяних інформаційних ресурсів стає зрозумілим, що кампанія повністю проплачена. Члени ради розуміють, що це спроба тиску, та сприймають абсолютно адекватно. Ані на позицію наглядової ради, ані на її роботу такі кампанії не впливатимуть.
Наглядова рада затвердила Стратегічний план розвитку ДП «Ліси України» на 2025–2029 роки. Основний акцент — на балансі економіки та екології, розвитку природного лісівництва.
«Лісам України» цього року довелося пройти кількамісячний період турбулентності. Позиція наглядової ради забезпечила стабільність у роботі підприємства: у цей час не було допущено втрати керованості чи зовнішнього втручання в кадрові та виробничі процеси.
Тільки цієї осені лісівники створили близько десятка нових «Лісів пам’яті» у 9 областях. Таким чином, ми продовжуємо традицію збереження пам’яті загиблих співробітників підприємства, які віддали свої життя, захищаючи Незалежність України у війні з росією.
До пам’ятної акції долучалися представники ветеранської спільноти, учні шкільних лісництв, студенти та родини загиблих воїнів-лісівників.
Зокрема, на Вінниччині рідні та колеги створили «Ліс памʼяті» на честь загиблого захисника України – Максима Майданика. 10 вересня 2023 року Максим загинув під час мінометного обстрілу поблизу Вербового на Запоріжжі.
На Рівненщині лісівники разом з мамами загиблих воїнів та ветеранами висадили молодій ліс на честь 3-х загиблих на війні колег – Дмитра Гайдука, Миколи Гончарука та Івана Ілюкова. Дмитро та Микола загинули обороняючи Кремінну на Луганщині, Іван під час боїв на Донеччині – посмертно отримав звання Почесного громадянина Соснівської громади.
На Чернігівщині ліс висадили на честь Сергія Єрмоленка. 19 жовтня 2024 року, виконуючи бойове завдання Сергій зник безвісти біля Курахового на Донеччині. Згодом, 26 березня, він повернувся додому – «на щиті».
На Сумщині «Ліс пам’яті» присвятили Олексію Шинкарьову. 25 серпня 2023 року Олексій героїчно загинув у бою біля смт Керамік на Донеччині.
У Полтавській області працівники Вельбівського лісництва створили пам’ятну лісову ділянку на честь Олександра Линника та Сергія Галушки. Олександр загинув 29 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку, а Сергій 5 січня 2024 року під час виїзду на позицію у Куп’янському районі.
У Фастівському лісництві на Київщині створили «Ліс памʼяті» на знак пошани до Леоніда Никоненка – мобілізованого майстра лісу, який загинув у вересні 2024 року під час мінометного обстрілу на Харківщині. На Житомирщині, висадивши ліс, вшанували воїна-лісівника Олександра Горобенка. В листопаді 2024 року на Сумщині його підрозділ потрапив під вогонь ворожої диверсійно-розвідувальної групи.
Загалом на території лісового фонду підприємства вже понад 70 таких ділянок. Біля кожного такого лісу є інформаційна табличка, яка вказує, що ця ділянка висаджена на честь загиблих воїнів-лісівників. А на території лісництва, де працював загиблий воїн, розміщуємо меморіальні стенди з їхніми фотографіями.
Як можна долучитись до створення «Лісів пам’яті»?
Представники Відділу комунікацій запустили на сайті підприємства базу «Лісів пам’яті». У ній є перелік ділянок де висаджені «Ліси пам’яті». Перелік перебуває у процесі формування – дані постійно збираються та оновлюються.
Якщо ви хочете поділитися інформацією про створений «Ліс пам’яті», напишіть нам на офіційну пошту підприємства info@e-forest.gov.ua з темою листа «Ліси пам’яті для відділу комунікацій».
Обов’язково вкажіть місце розташування та коротку інформацію про ліс. У базу також будуть вноситися нові «Ліси пам’яті», які зявлятимуться в майбутньому – на територіях, що перебувають у постійному користуванні ДП “Ліси України”.
Також ви можете звернутись з пропозицією щодо вшанування пам’яті загиблого воїна-лісівника у лісництво/надлісництво або філію де він працював. Її обов’язково розглянуть.
Наша спільна справа – зберегти пам’ять живою!
Заможна та розвинута Баварія продовжує використовувати трелювальних коней у лісовому господарстві!
Розповідаємо про це в рамках нашої щотижневої рубрики «Міжнародний дайджест лісових новин»
Коли у вас одна кінська сила заміть двохсот, робота по вивезенню деревини займає трохи більше часу. Але лісогосподарське підприємство Аллерсберга (Allersberg) використовує коней там, де ростуть особливо чутливі підсніжники та інші ранньоквітучі рослини.
Щоб захистити лісову підстилку, спільно з природоохоронною службою було прийнято рішення про таку ощадну форму заготівлі деревини.
Поки коні витягують деревину з лісового масиву, сучасний трелювальний тягач (форвардер) займався штабелюванням уздовж дороги.
Лісничий району Губерт Рідель каже, що таким чином, ранньоквітучі рослини зможуть знову безперешкодно квітнути навесні.
В Україні в Карпатському регіоні в господарствах ДП «Ліси України» працює приблизно 20 бригад заготівельників із трелювальними кіньми. Як правило, їх використовують на невеликих ділянках для заготівлі тонкомірної деревини.
У ДП “Ліси України” були і є лісівники, які добровільно мобілізуються і роблять свідомий вибір – захищати свою землю. У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” розкажемо як військовий рекрутинг допоміг нашому співробітнику вибрати посаду за своїми навичками та вміннями.
Віталій Ломага родом із Закарпаття. У лісовій галузі працює з 2018 року маючи повну вищу освіту за спеціальністю “Лісове господарство”. Починав кар’єру лісівника з майстра лісу, далі став головним спеціалістом з охорони праці в тодішньому Закарпатському ОУЛМГ. Після створення ДП “Ліси України” працював на посаді інженера електронного обліку деревини у філії “Карпатський лісовий офіс”, згодом очолив сектор ЕОД.
“Однією з основних моїх задач було забезпечення потреб ЗСУ деревиною. На звернення військового командування я мав організувати і проконтролювати постачання необхідного ресурсу із лісництв Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей. Весь цей час я готувався і сам поповнити лави Збройних сил України. Не міг спокійно сидіти, коли на фронті така складна ситуація. До того ж, колись хотів стати не тільки лісівником, а і військовим”.
У червні цього року, навіть маючи чинне бронювання від мобілізації, Віталій обрав собі підрозділ і посаду.
“Побачив вакансію у 78-му окремому десантно штурмовому полку – помічник начальника розвідки штабу. Чув багато гарних відгуків про них. Відправив резюме. Мене запросили на співбесіду, яку успішно пройшов. Дали відношення. Повідомив дружині, що мобілізуюсь і поїхав проходити базову загально-військову підготовку. Моїм оформленням, медоглядом займалась військова частина, навіть в ТЦК не ходив”, – згадує Віталій Ломага.
Наприкінці серпня, одразу після проходження загальної військової підготовки, Віталій відправився для виконання завдань на Сумщину. Каже, що його посада у Карпатському лісовому офісі дала дуже гарні навички.
“Я працюю зі спеціалізованими програмами, на яких дешифрую дані отримані з розвідувальних безпілотників. Вони трохи схожі на ті, якими користувався на своїй цивільній роботі. Мене навіть не довелось навчати. Важливо швидко і вчасно реагувати і не дати ворогу навіть шансів на спробу штурмових дій”.
Всі необхідні дані Віталій передає підрозділу, який оснащений сучасники норвезькими мінірозвідувальниками (10 на 2 см) Black Hornet. Вони безшумно залітають у найменші щілини і роблять якісні фото та відеозйомки. Також це Мавіки і новітні DJI Avata.
Після обробки матеріалу, всі зафіксовані позиції та координати ворога Віталій передає супутнім підрозділам, які знищують ворожі позиції, тим самим рятуючи життя піхотинцям. Тож лінію фронту на Сумщині тримають, хоча ситуація й тут не проста.
“Позиційні бої все одно тривають. Тому багато розвідувальної техніки зараз це просто розхідник. Частина все закуповує і передає. Але на це йде час. Тому я звертаюсь до Спілка воїнів-лісівників України. Ще будучи на своїй посаді в Карпатському офісі познайомився з її директором Володимиром Ковальчуком. Тож на службі дзвоню йому постійно. Допомога приходить швидко і регулярно”, – каже Віталій.
Днями Спілка передала йому розвідувальні дрони нового покоління DJI Avata, які витримують складні погодні умови та стійкі до радіоперешкод. Також допомогли із зарядною станцією та планшетом. А ще раніше, розвідників полку забезпечили комп’ютерною технікою.
“Мені також дуже приємно, що про мене не забувають. Філія піклується про мою родину. Ось нещодавно дружина отримала фінансову допомогу у 7500 грн на придбання паливних дров. Самі нам запропонували. В нас будинок з пічним опаленням. Тому родина зараз в теплі, я за них спокійний”
Хоч воїн-лісівник вже півроку не бачив свою родину, служити планує допоки не буде повного припинення вогню і демобілізації. Каже, побратимів у складній ситуації не покине. Ми пишаємось його мужніми вчинками і чекаємо на повернення! Робоче місце за Віталієм зберігається!
Це невеликі “Лісовички” з базовими зручностями площею 0,1 – 0,5 га. Вони обладнані кількома альтанками, місцем для розведення багаття, дитячим та спортмайданчиками, вбиральнею, рукомийником та паркомісцями, а також розраховані для відвідування людей з особливими потребами. Відвідування наших рекреаційних пунктів безкоштовне.
Найбільше таких нових рекреаційних пунктів введено в експлуатацію у філії “Столичний лісовий офіс” – три об’єкти. По два з’явилось у Поліській, Карпатській, Центральній та Південній філіях. Ще один у філії “Слобожанський лісовий офіс”.
Як обирались локації для їх розміщення?
Просвітницькі та культурні заходи з громадами
На Житомирщині до Андрушівського лісництва зверталась місцева громада. Поблизу міста не вистачало рекреаційних зон де можна не тільки відпочити, а і провести спортивні та просвітницькі заходи для малечі та жителів міста. Днями новий рекреаційний пункт вже добудували. З настанням тепла у місцевих з’явиться чудова локація для відпочинку на природі.
Перехоплення туристичного потоку
Завершилось будівництво рекреаційного пункту поблизу селища Володарка на узбіччі автошляху “Київ-Одеса”. На одній із ділянок траси біля лісу знаходиться стоянка для водіїв. Зупиняючись на перепочинок, люди йшли в ліс, розпалювали багаття та залишали сміття, що в пожежонебезпечний період могло спричинити велике займання. Тепер біля стоянки є сучасний рекреаційний пункт, де крім стандартних переваг є ще й баскетбольне поле.
Запобігання стихійним сміттєзвалищам
Лісівники дбають не тільки про ліс, а і узбережжя великих річок з якими межують лісництва. На Одещині у селі Стара Некрасівка Ізмаїльського району не вистачало місць для цивілізованого відпочинку на узбережжі Дунаю. Місцеві після відпочинку залишали купу сміття на узбережжі. З часів лісгоспу поблизу села залишилась лише стара альтанка без будь-яких умов. Тож працівники Ізмаїльського надлісництва ініціювали будівництво сучасного комфортного рекреаційного пункту, який відкрили ще влітку.
Боротьба з неконтрольованим розведенням багать у вразливих місцях
У селі Щасливе на Миколаївщині кожного літа існувала велика загроза виникнення лісових пожеж серед соснового лісу. Під час сильної спеки місцеві шукали прихистку в тіні – розпалювали багаття та часто не прибрали за собою. Цього року тут збудували рекреаційний пункт з альтанками, мангалами, смітниками, вбиральнею, парковкою, дитячими майданчиками з гойдалками, пісочницею та гіркою.
Убезпечення відпочивальників від мінної небезпеки
На фінальному етапі облаштування рекреаційний пункт у місті Городня на Чернігівщині. В березні 2022 року місто оточив ворог, а відступаючи, росіяни залишили в лісі заміновані ділянки. Тож незабаром тут відкриється “лісовичок”, який убереже місцевих мешканців від небезпечного для життя відпочинку.
До кінця року плануємо завершити облаштування ще 33 рекреаційних пунктів. Вони встановлюються поблизу автомагістралей, заповідних зон, на околицях міст. А інвестиційним планом на наступний рік плануємо облаштувати ще 50.
Протягом року лісівники також доглядали за понад 1100 існуючими. На площі майже 200 га відбувалось косіння трави, фарбування, прибирання сміття та відновлення пошкоджених об’єктів.
Попит на дрова на початку зими високий, але стабільний: за перші десять днів грудня ДП «Ліси України» реалізовано приблизно 100 тис. м³ паливних дров, що відповідає споживанню першої декади листопада.
Щоденно населенню та соціальній сфері ДП «Ліси України» відвантажує 12-15 тис. м³, що не перевищує показник минулих років.
Попри тривалі відключення світла українці не стали купувати більше дров.
У вересні-листопаді нам інколи телефонували мешканці великих міст, які планували переїзд в села. Запитували про умови купівлі дров, можливість дистанційної оплати.
Останній місяць таких запитів майже не фіксується. Мешканці міст або їдуть до родичів, які вже запаслись дровами, або залишаються вдома.
Але все ще може змінитися.
З огляду на складну ситуацію в енергетиці ДП «Ліси України» ухвалило рішення підтримати українські домогосподарства та залишити незмінною ціну на дрова для населення (у межах соціальної норми 15 м³) та соціальної сфери до кінця опалювального сезону.
Паливні дрова, як і раніше, не виставлятимуться на аукціони – всі поставки будуть спрямовані для забезпечення населення.
Дрова є в наявності практично в кожному лісництві ДП «Ліси України»; заготівля здійснюється на високому рівні, а запас постійно становить не менше ніж 150 тис. м³.
По графіку у повному обсязі виконуються і поставки для військових частин.
Надлісництва ДП “Ліси України” в цих областях уже реалізували майже 7 тисяч різдвяних деревець. Найбільше ялинок продано у Любомльському, Володимир-Волинському, Ковельському, Камінь-Каширському надлісництвах Волині, а також у Соснівському та Дубенському на Рівненщині.
Загалом в двох областях планується реалізувати понад 20 тисяч хвойних дерев за показниками минулого сезону.
Придбати деревце можна на 20 торгових майданчиках у Волинській та Рівненській областях — у лісових господарствах, на ярмарках і ринках.
Також є можливість передзамовлення телефоном у найближчому лісництві: після узгодження потрібно приїхати, оплатити (через термінал, у банку або онлайн) і забрати ялинку. Інформація про всі точки продажу є на офіційній веб-сторінці ДП «Ліси України».
Ціни на новорічні хвойні дерева залишаються соціальними та майже не змінилися порівняно з минулим роком — у середньому від 150 до 250 грн.
На Волині та Рівненщині пропонують одні з найдешевших ялинок в Україні. У розсадниках доступні і дерева в контейнерах, ціни на них стартують від 500 грн залежно від розміру.
Легальність ялинки підтверджують бирка зі штрихкодом або самоклеюча етикетка. Перевірити її можна на сайті https://open.ukrforest.com/, ввівши код з бирки чи стрічки.
Для охорони хвойних насаджень у передсвятковий період у філії “Поліський лісовий офіс” ДП «Ліси України» вже сформовано 16 мобільних рейдових груп, а до кінця тижня їх кількість зросте до близько 100. У складі бригад працюватимуть близько 350 осіб, включно з працівниками поліції та Держекоінспекції. Проведено 81 рейд, під час яких зафіксовано 5 випадків незаконної вирубки молодих хвойних дерев.
Штрафи за незаконну рубку залежать від діаметра зрубаного дерева у корі біля шийки кореня віком до 41 року: до 10 см — 893 грн (у заповідниках 7,6 тис. грн); 10,1–14 см — 1,5 тис. грн (у заповідниках 13,3 тис. грн); 14,1–18 см — понад 4 тис. грн (у заповідниках 34,7 тис. грн).
У грудні та січні штрафи збільшуються втричі.
У разі істотної шкоди від 30,2 тис. грн передбачена кримінальна відповідальність. Якщо помітите продаж ялинок без бирки чи клейкої стрічки — рекомендуємо звертатися до правоохоронних органів.
