Місяць: Грудень 2025
«Рубати чи не рубати?» — тема сьогоднішнього міжнародного дайджесту лісових новин!
Думаєте, лише в Україні екологи та лісівники дискутують щодо лісозаготівлі? У Франції тема викликає ще більш запеклі суперечки. Минулого тижня Національне управління лісів Франції (ONF) опублікувало пост – «Чому вирубують дерева у державних лісах?»
Зокрема, у тексті зазначається:
✔️ Рубки потрібні, щоб оновлювати ліс і підтримувати його життєздатність: зрубані дерева звільняють місце та дають необхідний доступ світла для молодих природних сходів — тобто самосівних молодих деревців. Це природний цикл лісу!
✔️ Тому що деревина — місцевий, екологічний і довговічний матеріал, який нам потрібен щодня: від паркету до елементів несучих конструкцій даху, а також для виготовлення картону. І до того ж деревина забруднює менше, ніж бетон чи сталь!
✔️ Іноді — з санітарних причин: дерева зрубують, щоб захистити ліс від шкідників і хвороб, які становлять загрозу для здоров’я дерев і безпеки відвідувачів. Деревину зі своєчасно зрубаних дерев можна раціонально використати.
Пресслужба ONF зауважила, що у державних лісах Франції ніколи не заготовляють більше деревини, ніж ліс здатний відновити – це принцип сталого лісоуправління. Для збереження біорізноманіття в процесі рубок лісівники залишають дерева-оселища для птахів, частину мертвої деревини також залишають на землі. Крім того, створюються спеціальні шляхи для руху техніки, щоб уберегти ґрунт від пошкодження.
Під постом ONF щодо рубок розгорнулась неабияка дискусія – дописувачі залишили понад 180 коментарів! Як виявилось, багато французів вважає, що людина взагалі не має втручатись у життя лісу, а лісівники банально виправдовують заробіток.
Ось типові приклади таких коментарів: «Якщо ліс дійсно потребував вашого втручання, то як всі ліси за тисячоліття змогли про себе опікуватися?»; «Я розумію, що ви розумно експлуатуєте ліс заради невеликої прибутковості. Але сказати, що лісу потрібні ці втручання, щоб краще рости, мені вже не болить»; «Природі ніколи не потрібні лісоруби, щоб відновити себе».
Дехто з дописувачів запитує ONF – коли ж управління «почне керувати лісом у стійкий спосіб»: багатопородні та багатовікові насадження, постійний лісовий покрив без суцільних рубок.
Але ж серед дописувачів багато і тих, хто захищає лісівників. Не промовчали і самі лісівники: «Псевдоекологи з центру міста, які живуть круглий рік у забрудненні, шумі, натовпі, бетоні, які приходять пояснювати, як керувати лісом. Просто треба зробити свої міста менш забрудненими, перш ніж пояснювати, що робити в лісах». «Лісівництво – це мистецтво… Природа, звичайно, може керувати сама собою, але прямі дубові колоди, які ми знаємо, створені працею лісівників завдяки рубкам догляду. Лісівники лише прискорюють процес розвитку лісу своїм втручанням. Перестаньте демонізувати людину, ми можемо робити прекрасне з Лісом, піклуючись про нього і спостерігаючи за ним. Якщо ви нічого не знаєте про лісівництво виходьте трохи з дому і цікавитеся нашою професією і нашим захопленням лісом»; «Лісоруби збирають деревину, позначену лісоуправителями, дотримуючись дуже конкретного плану управління…»; «Якщо б не заготівля деревини, мій батько не мав би роботи, а ми, його дочки, не мали що їсти»…
Комунікаційна баталія тривають вже тиждень! Тож, коли в Україні екологічні активісти критикують лісівників це не є чимось винятково українським.
У розвинутій Франції частина суспільства також агітує за «дику природу», але ж інша виступає за робочі місця і дубові бочки, потрібні для вина. Все як в Україні. Ми не кращі, і не гірші ніж наші європейські сусіди.
У ЗСУ служить близько 2200 працівників ДП “Ліси України” і це представники майже всіх лісівничих професій та посад. Цього разу у традиційній рубриці “Наші в ЗСУ” розповідаємо про викладача нашої філії “Лісовий навчальний центр”, який змінив звичний одяг на однострій.
Юрій Римаренко до повномасштабного вторгнення був завідувачем кафедри Українського центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів лісового господарства, нині це філія “Лісовий навчальний центр” ДП “Ліси України”.
“Викладачем став одразу по закінченню Київського вишу, у березні 2011 року. Спочатку був асистентом викладача, а з 2017 року – завідувач кафедри. У перші дні повномасштабного вторгнення разом із родиною перебували вдома. Однак, коли у навколишніх селах розпочалась евакуація, бо війська рф були вже за 25 кілометрів до міста, прийняли рішення, що пора виїжджати”, – розповідає Юрій.
Чоловік вивіз родину на Івано-Франківщину, де дружину та двох доньок прихистили працівники Войнилівського лісництва. А сам пішов у місцеве ТЦК.
“Раніше, ніколи ніякого відношення до служби не мав, навіть автомата у руках не тримав, проте думки сховатися не було. Пішов став на облік, а згодом мобілізувався”.
Під час навчань на Львівщині Юрій вперше потрапив під масований ракетний обстріл. Одна з ракет влучила недалеко від казарми. Юрій каже, що буквально народився у сорочці.
Згодом воїн-лісівник потрапив у 8-му окрему бригаду зв’язку. На посаді механіка займається встановленням та охороною військових мобільних базових станцій. Його викладацька діяльність дуже допомагає знаходити спільну мову з підлеглими.
Починав свій шлях на Харківщині. Тоді пригадує, працювали майже безперешкодно – у ворога на той час не було великої кількості розвідувальних та ударних дронів.
“У 2024 році вже поїхали на Курщину. Були там три місяці. Коли наші бійці наступали ми могли нормально працювати, забезпечувати військовий мобільний зв’язок. Вже на другий місяць росіяни стали контратакувати – працювала артилерія, почали літати дрони”, – говорить Юрій.
З бойових завдань на Курщині всі повернулись неушкодженими і змогли вийти з оточення. Вже понад 4 місяці бійці 8-ї окремої бригади зв’язку виконують бойові завдання по лінії фронту на Донбасі.
“Зараз ситуація на Донеччині дуже складна. Лінія фронту постійно рухається, одні станції знищуються, треба відразу ставити інші. Встановлюємо близько до лінії фронту, щоб наші бійці на 0 мали стабільний мобільний захищений військовий зв’язок. Зменшуємо використання транспорту. Зазвичай в межах 2-3 кілометрів до місця робіт йдемо пішки, бо ворог через розвідувальні дрони бачить наше пересування й одразу прилітають FPV. Вже риємо бліндажі поруч біля станції аби кілька людей залишались, щоб перемкнути генератори або могли швидко полагодити її”
Пальне до генераторів або інструменти треба доставити. Логістика нині порушена. Днями представники Спілки воїнів-лісівників України допомогли Юрію з новітніми детекторами дронів “Чуйка 3.0”. Вони перехоплюють відеосигнал ворожих дронів, визначають їхній маршрут. Тож тепер перед виїздом Юрій з побратимами знає чи є на шляху ворожі FPV. В таких складних умовах будемо підтримувати воїна-лісівника скільки буде необхідно.
Юрій з нетерпінням чекає доки зможе повернутись до своєї родини та на улюблену роботу. Мріє нарешті знову відчинити двері знайомої аудиторії та проводити лекції, готувати висококласних фахівців лісової галузі. Але поки така складна ситуація побратимів не покине.
За Юрієм зберігається робоче місце. Філія “Лісовий навчальний центр” залюбки чекає його на роботу, бо попереду багато завдань та викликів. Зокрема, у навчанні працівників підприємства веденню наближеного до природи лісівництва.
В інтерв’ю одному ЗМІ засновник інвестиційної компанії EFI Group Iгор Ліскі заявив, що розвиток деревообробної компанії «Форест технолоджі» гальмуються через… «недосконалу реформу». Нібито він не може купити необхідний обсяг сировини, а система реалізації непрозора. Є пропозиції «купити за кеш і значно дешевше».
Не розуміємо про який дефіцит може йти мова у випадку ТОВ «ФОРЕСТ ТЕХНОЛОДЖІ», якщо компанія три квартали поспіль відмовляється забирати… законтрактовану продукцію.
У першому кварталі ТОВ «ФОРЕСТ ТЕХНОЛОДЖІ» законтрактувало 553 м³ дров ПВ – по факту реалізовано 477 м³. Виконання 86%, хоча загалом по Столичній філії виконано 96% аналогічних контрактів.
У другому кварталі компанія законтрактувала 664 м³ круглих лісоматеріалів породи сосна. У підсумку за договором реалізовано лише 198 м³, майже 500 м³ не вибрано. При тому, що інші покупці виконували контракти добросовісно — у середньому по Столичній філії показник виконання становив 94%. Варто також додати, що реалізаційна ціна у ТОВ «ФОРЕСТ ТЕХНОЛОДЖІ» була приблизно на 10% нижчою за середню!
У третьому кварталі 2025 року компанія придбала круглі лісоматеріали породи сосна в обсязі 357 м³, але за договором реалізовано лише 24 м³.
Деревина, яку не вибирає ТОВ «ФОРЕСТ ТЕХНОЛОДЖІ», виставляється на повторні торги і викупається іншими деревообробниками — система реалізації максимальна прозора.
Щодо пропозицій продати деревину «дешевше за кеш», то ми неодноразово закликали учасників ринку повідомляти про факти пропозицій нелегальної деревини. Адже білий бізнес як ніхто має бути зацікавлений у боротьбі з незаконною лісопродукцією, яка спотворює конкуренцію.
З боку ТОВ «ФОРЕСТ ТЕХНОЛОДЖІ» жодних повідомлень щодо таких пропозицій не надходило!
За ці кошти військові отримають стрічкову пилораму та новітні детектори дронів “Чуйка 3.0”.
Таким чином привітали нашу підшефну героїчну бригаду з Днем ракетних військ і артилерії. Саме завдяки вогневій підтримці артилеристів знищується ворожа техніка, укріплення та жива сила, а піхота може утримувати та обороняти власні позиції.
Підрозділи 43-ї окремої артилерійської бригади працюють на всіх напрямках фронту. Найбільш складна ситуація у Донецькій та Запорізькій областях. Противник особливо полює на самохідні артилерійські установки. А Їхня втрата – серйозне зниження вогневих можливостей на ділянці.
На озброєнні бригади найкращі зразки далекобійної західної артилерії з калібром 155 мм та дальністю стрільби до 60 км – шведські Archer та німецькі Panzerhaubitze 2000. А також САУ “Піон” з гарматою у 203 мм. Ці САУ потрібно надійно замаскувати. Для цього зараз інженерні підрозділи бригади будують більше капонірів – спеціальні укриття, які виступають у ров.
Для облаштування капонірів потрібні матеріали з деревини – колоди, балки, дошки. Це найбезпечніший та найшвидший шлях у складних умовах забезпечити надійне укриття для техніки. Деревина у бригади є. До речі, більшу її частину вони отримують з філій нашого підприємства. Але військовим деревину ще треба переробити. Раніше бригада зверталась по допомогу до приватних підприємців. Це було довго та затратно. Нинішні умови на фронті чекати не дозволяють. Ситуацію може врятувати власна стрічкова пилорама.
Ми відгукнулись на потреби бригади. Стрічкова пилорама вже у виробництві. Днями вона буде у військових і допоможе вирізати потрібну товщину та довжину балок, колод чи дощок. Завдяки цьому наші бійці виграють багато додаткового часу на будівництво.
Цю перероблену деревину ще треба доставити і не дати ворогу шансу виявити риття капонірів. Для цього передали їм детектори дронів “Чуйка 3.0”. Вони перехоплять сигнал ворожих дронів та визначать їхній маршрут і військові встигнуть перехопити та знищити ворожі БПЛА.
Бригаді допомагаємо регулярно.
Транспорт, який потрібен терміново – передаємо з наших лісництв. Кілька тижнів тому передали екскаватори, якими власне зараз і риють капоніри. В додачу генеральний директор Юрій Болоховець вручив військовим ключі від кросовера Nissan X-Trail.
Те, що необхідне у більш далекоглядній перспективі – закуповуємо. Вчасно перевозити САУ з однієї ділянки фронту представники 43-ї артилерійської бригади можуть завдяки 5 тралам, які ми закупили через Prozorro. В тендері брали участь 4 учасники. Економія склала понад 3 млн грн.
Надзвичайно пишаємось артилеристами, які в надскладних умовах роблять велику роботу. Вітаємо з вашим Днем! Допомагатимемо скільки буде необхідно.
Нещодавно у Києві відбувся Всеукраїнський зліт учнівських лісництв. Захід відбувся на базі Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України. Участь брали 17 команд з різних областей України, де учасники презентували свої науково-дослідницькі роботи і обмінювались досвідом.
Оцінювало роботи учнів шкільних лісництв професійне журі, яке складалось з високопрофесійних спеціалістів – науковці, педагоги, фахівці лісового господарства.
Переможцями та володарями Гран-прі зльоту стала команда учнів Пістинського шкільного лісництва «Юні лісівники» з Косівщини. Керує шкільним лісництвом демобілізований воїн, кандидат біологічних наук, помічник лісничого Косівського лісництва Петро Пліхтяк.
Один з наймолодших учасників команди Матвій Пліхтяк доповів про результати десятирічних досліджень впливу кліматичних змін на стан популяцій ефемероїдів у букових лісах Покутських Карпат. Саме такі рослини є індикатором стану букових лісів і можуть створити умови, за яких природна регенерація дерев працює набагато краще. Така робота виявилась дуже актуальною темою в умовах, коли штучно створені у минулому столітті смерекові ліси Карпат через зміни клімату почали всихати.
Супроводжували наукову роботу команди науковці НУБіП та НЛТУ, які в подальшому на основі дослідження нададуть фахові рекомендації для працівників лісового господарства.
Від Товариства лісівників України команді «Юні лісівники» вручили грошовий сертифікат у сумі 20 000 грн.
Учні шкільного лісництва вирішили витратити гроші не для себе, а віддали половину коштів Спілка воїнів-лісівників України для підтримки мобілізованих працівників ДП “Ліси України”. Багато з них зараз виконують складні бойові завдання на Покровському та Куп’янському напрямках, де ворог намагається повністю захопити ці міста.
За іншу частину коштів учні купили саджанці Сакури з якої створили Алею пам’яті біля Пістинського ліцею. Сакура давно має глибоку символіку, пов’язану з миттєвістю життя, жертовністю та пам’яттю про полеглих. До створення Алеї долучились місцеві мешканці, працівники ліцею і представники місцевої громади, які відзначили гідний вчинок учнів.
Ми надзвичайно пишаємось учнями шкільного лісництва. Це наше майбутнє нове покоління лісівників!
ДП “Ліси України” постійно підтримує та надає гідні умови праці для наших демобілізованих воїнів-лісівників. Підприємство зберігає місця для своїх працівників, які нині воюють. Понад 90% з них після демобілізації повертаються до роботи у лісовому господарстві.
Крім того, у компанії створюють умови для працевлаштування ветеранів на відповідні профільні посади.
Саме така історія про демобілізованого захисника Юрія Шапку. Чоловік працює майстром лісу в лісництві Зміївського надлісництва Філія “Слобожанський лісовий офіс” на Харківщині. На роботу влаштувався після закінчення служби у війську.
Воїн став до лав оборони ще у 2014 році. Боронив нашу країну на Луганщині, Донеччині. З початку повномасштабного вторгнення став на захист рідної Харківщини та брав участь у її визволенні від російських окупантів у 2022 році. Виконував різні завдання на фронті. Рік тому чоловік демобілізувався.
Після повернення до цивільного життя, Юрій знайшов себе у лісовому господарстві. Чоловік має спеціалізовану лісівничу освіту, проте працював на різних роботах, і лише минулоріч, після демобілізації, вирішив спробувати себе у новій справі на посаді майстра лісу.
“Коли повертаєшся з війни дуже важливо знайти себе в цивільному житті. Мені пощастило в цьому – взяли працювати в лісове господарство. Тут чудовий колектив, з перших днів мене в усьому підтримували, познайомили з моїми обов’язками, навчили всього. Хоча в мене є профільна освіта, але практика потрібна”, – розповів майстер лісу Юрій Шапка.
Нині чоловік звикає до цивільного життя та опановує навички нової професії. Юрій має дружину Ольгу та п’ятирічного сина Олександра. Родина підтримує чоловіка, як тоді на фронті, так і зараз у його роботі.
“Доглядаємо за лісом, пильнуємо, щоб не було порушників. Беру участь в гасінні пожеж. У нас тут часті загоряння від російських обстрілів, падають шахеди та інші небезпечні предмети”, – додав про свої обов’язки Юрій.
Лісівник відзначає, що умови праці та постійна увага підприємства до демобілізованих працівників особливо йому імпонує. ДП “Ліси України” підтримує усіх працівників, які повернулися із фронту. Вони отримують 20% доплату до заробітної плати, також підприємство щорічно надає одноразову фінансову допомогу та виплати на оздоровлення.
З настанням холодів лісівники ДП “Ліси України” традиційно розпочинають підгодівлю диких тварин у лісах.
Узимку тваринам складніше самостійно знаходити корм, тому наша підтримка – не просто допомога, а необхідна умова для їхнього виживання. Харчі, які заготовляють лісівники, збагачені поживними речовинами – мікроелементами, вітамінами та мінералами, які допомагають їм зберегти сили та адаптуватися до складних зимових умов.
Підгодівля важлива для усіх тварин – оленів, козуль, зайців, кабанів, борсуків, червонокнижних зубрів і лосів, та багатьох інших мешканців наших лісів. Усі вони відчувають нестачу природних кормів у зимовий сезон.
Що саме роблять лісівники зараз?
🔸поповнюють годівниці та підгодівельні майданчики сіном, зерном та кукурудзою;
🔸викладають для копитних гіллячковий корм, зернові снопики, сіль;
🔸контролюють стан годівниць та регулярно їх поповнюють протягом усього зимового періоду.
Наприклад, для підгодівлі тварин у мисливських угіддях філії “Центральний лісовий офіс” облаштована розгалужена система біотехнічних споруд: 578 підгодівельних майданчиків, 795 годівниць, 1485 солонців та інші об’єкти, де тваринам залишають кормові віники, зерно, кукурудзу та сіль. Усі такі майданчики розміщують у віддалених і малодоступних місцях та на шляхах міграції звірів, щоб вони могли почуватися спокійно та безпечно.
Кормів там заготовили достатньо і створили запас, на випадок дуже сніжної і холодної зими. Закупили 15,5 тонн солі, з власних полів заготовили 475 тонн зерна (пшениця, кукурудза), 185 тонн сіна, 219 тис. штук пучків гіллячкового корму, 11 тис. штук зернових снопиків.
Лісівники поповнюватимуть кормові майданчики регулярно упродовж усієї зими. Також, щоб убезпечити диких тварин від браконьєрів, у зимовий період посилюється робота рейдових груп, які патрулюють угіддя філії.
Лісництвами ДП «Ліси України» розпочато продаж різдвяних ялинок, близько 10 тис. дерев вже реалізовано!
За досвідом попереднього різдвяно-новорічного сезону плануємо реалізувати близько 140 тисяч хвойних дерев.
Якщо попит буде вищим, без проблем заготовимо додаткову кількість. У господарствах ДП «Ліси України» 2,7 тис. га «ялинкових» плантацій, на яких росте 7,8 млн різдвяних дерев (у природі ялинки дуже рідко бувають ідеальної круглої форми, зазвичай, вони однобокі, рідкі, але на плантаціях дерева висаджують на певній відстані – аби вони рівномірно обростало гіллям і тягнулося доверху).
За потреби, заготівля може проводитися також під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів.
Ціни на новорічні хвойні дерева соціальні та порівняно з минулим роком майже не змінилися — від 210 до 250 грн. Ялина/ялиця — від 240-280 грн.
Майже половину коштів від реалізації лісопродукції ДП «Ліси України» направляє в бюджет у вигляді податків та зборів. Цього року підприємство перерахувало у державну скарбницю майже 15 млрд грн, що практично удвічі більші ніж торік. Кошти від реалізації новорічних дерев також потрапляють у місцеві та державні бюджети, а також спрямовуються на лісовідновлення, охорону та захист лісів.
Трохи вищі ціни у малоресурсних регіонах Сходу та Півдня, поблизу великих міст (Дніпро, Одеса, Миколаїв). Найдешевші ялинки пропонуються лісівниками в лісистій місцевості Півночі та Полісся (Волинь, Рівне, Житомир, Чернігів).
Окрім того, лісництва деяких філій ДП «Ліси України» пропонують новорічні ялинки в контейнерах. Ціни стартують від 500 грн в залежності від розмірів.
Купити ялинки можна напряму у ДП «Ліси України» без переплат.
Наші філії організують роздрібну торгівлю на торгових майданчиках лісових господарств, ярмарках і ринках населених пунктів.
Різдвяні дерева, що реалізуються ДП «Ліси України», в обов’язковому порядку маркуються бирками зі штрих-кодом або самоклеючими етикетками, що є підтвердженням їхньої легальності та безпечності.
Перевірити легальність новорічної ялинки можна через сайт https://open.ukrforest.com/
Вводите код, зазначений на бирці чи клейкій стрічці, отримуєте інформацію про походження та розмір маркованого дерева.
Інформація про місця реалізації та контакти відповідальних осіб розміщена у відповідному розділі на нашій офіційній веб-сторінці ДП «Ліси України».
Про це повідомив Юрій Болоховець у колонці на «Інтерфакс-Україна».
Дефіцит кадрів не лише у прифронтових регіонах. Людей не вистачає по всій Україні — лісничих, помічників лісничих, майстрів лісу, трактористів, водіїв, лісорубів.
Деякі українські компанії, зіткнувшись із хронічною нестачею працівників, нібито вже почали завозити трудових мігрантів із Бангладешу та інших азійських країн.
Але «Ліси України» не збираються залучати трудових мігрантів! Є інші рішення, які реально працюють!
✔️ Збільшення оплати праці. Цього року ДП “Ліси України” двічі підвищували оклади виробничої ланки, яка працює у лісі.
✔️ Механізація та автоматизація виробництва. Лісозаготівельна бригада з трьох осіб за 21 день заготовляє до 600 м³ деревини. Комплекс Харвестер + Форвардер — за 2 дні. Інвестиційна програма ДП “Ліси України” передбачає закупівлю десятків лісозаготівельних машин.
✔️ Повернення демобілізованих. У ЗСУ служить понад 2,2 тис. лісівників, що майже дорівнює кількості наших вільних виробничих вакансій. Цього року вперше кількість демобілізованих працівників стала більшою, ніж мобілізованих — 140 проти 133. Ми повертаємо на робочі місця практично 99% людей.
✔️ Підтримка працівників у прифронтових регіонах. Лісівникам, які працюють поблизу бойових дій чи у прикордонних лісництвах, передбачена надбавка 20% від посадового окладу. Всім працівникам евакуйованих лісництв пропонуються посади у тилових районах.
✔️ Кар’єрне зростання – кадровий резерв. Багато молоді починає з виробничих спеціальностей, але мріє про навчання та кар’єрний ріст у майбутньому. Ми пропонуємо таку можливість. У ДП «Ліси України» створено систему кадрового резерву, яка допомагає мотивованим працівникам зростати кар’єрними сходами.
Так каже Дмитро Бойчук, щойно демобілізований працівник Берегометського надлісництва, що на Буковині.
До 2023 року, коли був призваний на війну, Дмитро працював старшим майстром Мигівського лісництва. Пройшовши війну і лікування, повернувся у рідне лісництво, але вже – на вищу посаду.
Як фаховому ліснику, Дмитру запропонували стати інженером лісового господарства з відведення і таксації лісосік 1 категорії сектору таксації відділу лісового господарства філії “Подільський лісовий офіс”. А це – і більша на 24 відсотки зарплатня.
“Ми не просто зберегли за Дмитром його робоче місце, а, маючи потребу в інженерах, запропонували йому вищу посаду, – кажуть у надлісництві. – Бо такі працівники для нас дуже цінні”.
Загалом у Філія “Подільський лісовий офіс” ДП “Ліси України” зараз працює 116 демобілізованих працівників.
Дмитро Бойчук, на війні з позивним «Лісник», приступив до роботи кілька днів тому. Каже, для тих, хто повернулися з війни, ліс – найкраща реабілітація, коли ти залишаєшся сам на сам із природою. Та найголовніше, чоловік дуже любить свою роботу, ліс – його рідна стихія.
“Коли ми з полігону поїхали на нашу першу позицію у Донецьку область, це був Серебрянський ліс, – розповідає Дмитро Бойчук. – Ліс був дуже гарний, а через постійні бої дуже постраждав. Я воював у 4-й бригаді «Рубіж» Нацгвардії. Був навідником міномета, і тут мені дуже допомагали знання з геодезії та загалом знання лісу. Потім півтора місяці був на навчаннях у Німеччині. Але скажу чесно, від своїх побратимів я навчився не гірше, ніж закордоном. На початку 2024 року ми поїхали на позиції у Луганську область і були там майже рік”.
Після кількох місяців на передовій, Дмитро переніс гіпертонічний криз, лікування, стентування, отримав відповідну групу. Пройшов психологічну реабілітацію. Відновився. Хоча, каже, стерти з пам’яті пережите неможливо…
У своєму рідному лісництві Дмитро Бойчук почувається дуже добре. Колеги, як от лісничий, теж пройшли війну. Та й загалом з лісом пов’язана більша частина життя Дмитра. Коли навчався у Сторожинецькому лісовому фаховому коледжі, його, до речі, закінчив з відзнакою, паралельно працював майстром лісу. А у 2004 році закінчив магістратуру інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ ім. Ю.Федьковича. А ще Дмитро непогано малює, після школи, перед службою в армії, навчався у художньому училищі.
“Ліс справді лікує, – зізнається наш герой. – Особливо, коли я заходжу сюди, бачу свої плоди. Часто люди кажуть: ліс не відновлюється. А я бачу перед собою дерева, які посадив 10 років тому і зараз це гарний ліс-молодняк. Ліс відновляється, просто люди часто не помічають. Зробив рубки догляду, прочищення, прохідну рубку і бачиш, що твоя праця була не даремна”.