Місяць: Лютий 2026

Сьогодні в традиційній рубриці «Наші в ЗСУ» ми розповідаємо історію воїна-лісівника, який змінив кабіну лісозаготівельної машини на броню десантних військ. 

Роман Шуневич присвятив лісовому господарству майже десять років. У Бродівському надлісництві, що на Львівщині, працював трактористом на лісозаготівельних роботах, трелював стовбури та вивозив деревину на верхні склади. 

У грудні 2022 року Роман вирішив мобілізуватись. В цей час на передовій вже 5-й рік поспіль служив його молодший брат. 

«До повномасштабної я ніколи не тримав зброї в руках і не служив. Але було чітке розуміння: рано чи пізно доведеться йти. Треба захищати країну, треба допомогти брату. Я почав готувати себе морально, а потім просто пішов до ТЦК», – зізнається Роман Шуневич.

Коли запитали, чи готовий до служби в ДШВ, Роман просто відповів: «Згоден». Місяць інтенсивних навчань пролетів швидко, і невдовзі він став частиною легендарної 46-ї окремої аеромобільної бригади, у лавах якої воює і нині.

Бойове хрещення вчорашнього тракториста відбулося у самому пеклі –  під Бахмутом та Соледаром. У розпал найкривавіших подій на цьому напрямку Роман, уже як піхотинець, тримав оборону на околицях міст. Саме там йому довелося зійтися впритул із загонами ПВК «Вагнер», відбиваючи штурм за штурмом у виснажливих боях. 

«Вони лізли наче навіжені, зовсім без гальм. Бувало, підіб’ємо когось, він лежить – стікає кров’ю, а все одно тягнеться до автомата. Замість здатися в полон, обирали вірну смерть. Там не було варіантів: або ми їх, або вони нас».

Згодом Роман був водієм у Запорізькій області. Поблизу Роботиного підвозив боєкомплекти підрозділам на передову. А потім знову Донбас: понівечена в боях Мар’їнка та затяжна оборона на підступах до Курахового.

«Людей не вистачало, тож я був і водієм, і піхотинцем одночасно — на тих дорогах, де кожен метр прострілювався ворожими FPV-дронами та артилерією. Там і назбирав своїх поранень: спочатку уламки від міни прошили ногу, потім “камікадзе” влетів прямо в наш БТР, а під Мар’їнкою, коли ми опинилися в оточенні, накрило черговим прильотом і контузило. Але трохи підлікувався і знову назад до своїх, бо інакше ніяк», – згадує Роман.

Зараз воїн-лісівник перебуває на Новопавлівському напрямку на Дніпропетровщині. Каже, труднощі тут незмінні: надважкий підвіз боєприпасів та евакуація поранених під постійною загрозою обстрілу. Розуміючи це, група логістики бригади вирішила шукати додаткові ресурси у волонтерів. Звернулися до Романа, знаючи, що лісівники один одного завжди підтримають. І не помилилися.

«Колеги то гуму на авто передадуть, то запчастини. Саме через них я вийшов на Спілка воїнів-лісівників України та став їхнім представником у бригаді. Тепер усе працює чітко: командування дає список потреб, я передаю його Спілці – і допомога приходить майже миттєво. РЕБи, “нічники”, зарядні станції… З такою підтримкою нам стало і легше, і значно безпечніше»

Попри те, що війна відгукнулася хронічними хворобами, Роман і думки не має залишити побратимів у таку важку хвилину. Проте він мріє про день, коли нарешті повернеться додому, відновить сили й знову стане до роботи в рідному лісі. 

Ми ж, разом зі Спілкою, продовжуємо підтримувати його зараз і гарантуємо: після повернення Роман отримає повний пакет соціального захисту, передбачений Колективним договором, включно з необхідною реабілітацією. Бо наше спільне завдання – подбати про нього так само віддано, як він сьогодні дбає про наш мир.

Зима 2026 року стала справжнім випробуванням для українців. Постійні удари російських військ, зруйнована інфраструктура, сильні морози… У такі моменти особливо відчуваєш, наскільки важливо бути поруч і підтримати одне одного.

Саме тому Уряд Юлії Свириденко розпочав програму адресної допомоги для тих, хто найбільше цього потребує. До неї долучилися найбільші державні підприємства – і ДП “Ліси України” серед них.

Організацію процесу та формування списків отримувачів забезпечили у Департамент соціального захисту населення Запорізької ОДА, а команда Східної філії ДП «Ліси України» подбала про те, щоб тепло цих пакунків якомога швидше дійшло до людей.

Для нас це не просто гуманітарна ініціатива. Це про турботу. Про тепло, яке можна передати з рук у руки. Про відчуття, що ти не сам.

“Теплі пакунки” отримають маломобільні люди, громадяни у складних життєвих обставинах, люди з інвалідністю та одинокі пенсіонери – ті, для кого ця зима стала особливо складною.

Першу партію допомоги вже передано мешканцям Запоріжжя – місту сильних і незламних людей. І в кожному пакунку — не лише необхідні речі, а й частинка нашої вдячності, поваги та щирої підтримки.

Разом вистоїмо. Разом зігріємо!

Більшість бійців батальйону – добровольці, які з 2022 року стоять на найгарячіших ділянках фронту. Вони обороняли й звільняли Київщину та Ізюм, стримували ворога під Кремінною на Луганщині, тримали позиції на Торецькому напрямку. 

Зараз 49-й окремий штурмовий полк “Карпатська січ” знаходиться на Костянтинівському напрямку, там де зараз найгарячіше, бо русня атакує постійно. Військові кажуть, що позиції тримають, але з кожним днем стає складніше доставляти боєприпаси та провізію на передову, забирати поранених. Позашляховики дуже помітні для ворожих FPV-дронів. 

Для доставки таких вантажів військові починають використовувати наземні колісні дрони. Міні-транспортери мобільні та можуть перевозити 150 кілограм навантаження. 

У батальйоні є окремий взвод наземних роботизованих комплексів із власною ремонтною базою. Інженери щомісяця лагодять до 30 машин, бо зразки, що надходять, часто не витримують нинішні фронтові умови. Працюють звичайними зварювальними апаратами – без спеціального обладнання і це забирає багато часу. 

Тож, перейнявши досвід інших бригад, бійці вирішили облаштувати власну професійну майстерню і виготовляти наземні дрони самостійно. По допомогу звернулись до ДП «Ліси України». 

Ми знайшли постачальника, який якісно займається виготовленням подібного обладнання. Від початкової вартості проєкту вдалось зекономити 2 млн грн. 

До комплекту увійшли верстати для заточування свердел і токарних робіт, стрічково-шліфувальний верстат, апарат плазмового різання та інше обладнання. Окрім цього, передали матеріали, яких вистачить для створення перших десяти машин.

Допомога ЗСУ один з головних пріоритетів ДП «Ліси України»! Від початку повномасштабної війни внесок лісівників у допомогу армії сягнув 1,8 млрд грн. Захисникам передано понад тисячу одиниць автотранспорту та спецтехніки. Загалом підприємство підтримує більш як 50 бригад, де служать воїни-лісівники, і має кілька підшефних підрозділів.

Перше весняне тепло зазвичай паралізує рух транспорту грунтовими лісовими дорогами. Призупиняється або значно обмежується вивезення деревини, заготівля.

Стабільне виробництво у будь-який сезон забезпечують лише дороги з твердим покриттям.

Інвестплан ДП «Ліси України» передбачає понад 60 об’єктів з будівництва лісових автомобільних лісових доріг з твердим покриттям загальною протяжністю понад 200 км.

При будівництві, капітальному ремонті та реконструкції лісових доріг передбачаються проміжні склади для зберігання, сортування та відвантаження лісопродукції.

Найбільше об’єктів по будівництву лісових доріг планується у Карпатській (19), Поліській (15) та Столичній (11) філіях.

Нові лісові дороги також з’являться в лісництвах Північного, Подільського та Центрального лісових офісів. Вздовж шляхів будуть встановлені дорожні знаки та інформаційні стенди.

Приклади економічного та соціального ефекту від будівництва лісових доріг:

+5 тис. м³ щорічної заготівлі завдяки новій лісовій дорозі стане доступно у Озернянському лісництві Верховинського надлісництва на Івано-Франківщині поблизу Ворохти. Наразі через заболочену місцевість лісозаготівельні роботи проводять лише в межах кілометра від траси. Вивозять не більше 1 м³ за рейс, адже велика техніка заїхати у лісовий масив не може. Після будівництва дороги щорічна заготівля зросте з 15 до 17 тис. м³, що дозволить місцевим жителям купувати дрова без додаткових витрат на логістику із сусідніх лісництв.

На 15 кілометрів нова лісова дорога скоротить шлях між селами Борове і Сокіл у Любомльському районі на Волині. Зараз місцеві аби потрапити у сусіднє село змушені долати зайві 30 кілометрів. Також зменшиться відстань для вивозу лісопродукції. Вздовж дороги передбачаються нові проміжні склади.

+1000 га лісового фонду стане доступним для повноцінної лісогосподарської діяльності у Жубровицькому лісництві на Житомирщині. Наразі така площа доступна лише в сильні морози або у тривалу посуху. Решта періоду це важкопрохідна заболочена ділянка. З будівництвом лісової дороги державна лісова охорона зможе повністю патрулювати ці площі, а лісництво збільшити заготівлю на 80%.

Пам’ятка природи «Сосна і дуб» у Шацькому лісництві — один із прикладів того, як природа створює винятки з власних правил.

Сосна і дуб ростуть настільки близько, що здається — їхні стовбури торкаються. 

Зазвичай ці породи конкурують: сосна потребує світла і швидко тягнеться вгору, дуб — формує потужну кореневу систему й розвивається повільніше. Але тут вони не витіснили одне одного.

Вік дерев – від 150 до 200 років. Абсолютно здорові. Є незначні природні вікові зміни — лущення кори, окремі сухі гілки. Це нормальний процес, не загроза.

В обхваті дерева вже такі, що потрібно двоє людей, аби обійняти кожне.

Іван Кущик, який 35 років працював у цьому лісництві, розповідає: «Я завжди за ними спостерігав. Ми працювали тут із сином — і ця пара завжди привертала увагу. Дивно і красиво, як у природі несумісне може рости поруч».

З наукової точки зору, каже лісівник, феномен пояснюється так: кореневі системи зайняли різні горизонти ґрунту, а крони сформували баланс світла. Замість жорсткої конкуренції — розподіл ресурсів. У результаті обидва дерева повноцінно розвинулися й створили стабільний мікроклімат навколо себе.

Сьогодні «Сосна і дуб» продовжують унікальну лісову історію. Не єдину на Поліссі, яку дбайливо оберігає ДП «Ліси України».

Попри лютневі холоди та примхи погоди, у філії “Слобожанський лісовий офіс” робота кипить! 

Лісництва Полтавщини та Харківщини готуються до циклу весняних лісокультурних робіт. Окрім головної задачі – відновлення та створення нових лісових насаджень, не менш важливим є вирощування посадкового матеріалу для цих цілей. І першим етапом на цьому шляху є збір, переробка та зберігання лісового насіння.

Зараз у самому розпалі сезон збору шишок сосни звичайної. Наразі заготували майже 38 тонн, з яких 60% уже перероблено. У результаті отримано 220 кг чистого насіння. Це не остаточний показник, оскільки збір у лісництвах триває. 

Окрім того, взимку заготовляють й насіння листяних порід, зокрема вільхи чорної, якої зібрано 29 кг, та робінії (акації) – 219 кг.

Нагадаємо, що восени фахівці підготували 14,1 тонни жолудя дуба звичайного, а також насіння інших листяних та кісточкових порід. Більшість цього запасу вже висіяли у розсадниках.

Зимові запаси насіння сосни звичайної висіють навесні у лісових розсадниках філії у Полтавській та Харківській областях. Вирощений із них садивний матеріал буде готовий до висадки на лісокультурних площах уже наступного сезону.

Бійці бригади продовжують нести оборону на Сумщині. Військові кажуть, що спроби ворожих штурмів на цьому напрямку не припиняються. Якщо росіяни не можуть атакувати на землі, намагаються пролізти через газові труби. За ними полюють наші дрони, працює артилерія.

В умовах інтенсивних бойових дій потрібен постійний підвіз нової техніки та комплектуючих. Кожен такий рейс перебуває під камерами ворожих дронів. Автотранспорт часто стає розхідником.

На звернення від командування підшефної бригади, підприємство передало кілька кросоверів Renault Duster у гарному стані для підрозділу БПЛА та у роту розвідки. Саме такі авто найбільш підходять для швидкого перевезення особового складу, адже вони мобільні, високопрохідні і менш помітні. 

Спілка воїнів-лісівників України організувала передачу допомоги і передала ключі військовим. Авто військові планують обладнати додатковим засобами РЕБ. 

Додатково допомогли платами ініціації для FPV-дронів, які допоможуть вдарити точно в ціль!

Нашу підшефну бригаду вже більше двох років підтримуємо постійно!

Загалом, за останні два місяці  ДП “Ліси України” допомогло різним підрозділам бригади на майже 1 мільйон 250 тис. грн. Це близько тисяча кілометрів оптоволокна, адресні передачі для десятка воїнів-лісівників, комплектуючі до дронів.

У філіях підприємства триває підготовка до весняної лісокультурної кампанії. Наразі вже визначені ділянки на яких буде висаджуватись майбутній ліс. А вже з настанням тепла розпочнуться лісокультурні роботи. 

Але садіння лісових культур це лише початковий етап на шляху до формування здорового і продуктивного лісу. Потрібно забезпечити приживлюваність, нормальний ріст насаджень, скорочення строку їх зімкнення та переведення у вкриті лісовою рослинністю землі відповідно до нормативів оцінки якості.

Для цього за лісовими культурами та природним поновленням протягом вегетаційного періоду проводяться догляди. Це комплекс агротехнічних і лісівничих заходів, який передбачає регулювання складу насадження, своєчасне видалення небажаної трав’яної рослинності й порослі. 

Цього року такі роботи заплановано провести на площі понад 100 тис. га. В умовах війни, яка суттєво впливає на процес відтворення лісів через нестачу людського ресурсу під час проведення доглядів, дедалі більшого значення набуває механізація робіт. Саме тому понад 80% доглядів здійснюється механізованим способом. Це підвищує ефективність робіт, збільшує швидкість догляду за лісовими культурами в рази порівняно з ручним способом і потребує менше витрат. 

Культиватори обробляють ґрунт в міжряддях, як на ділянках лісових культур та і в розсадниках, а також застосовуються при створенні мінералізованих смуг. Мульчери та лісові ротоватори подрібнюють порубкові рештки, чагарники і гілки. Дисковими боронами проводять рихлення грунту для створення сприятливих умов розвитку та росту головної породи. 

Минулого року підприємство закупило 156 одиниць техніки. Всього у лісництвах наших регіональних підрозділів використовується трохи більше 1000 одиниць техніки. Проте ще майже половина наявного обладнання залишається зношеним –  експлуатується понад 15–20 років, що призводить до частих ремонтів, вимушених простоїв і, як наслідок, зростання собівартості робіт.

Протягом року ДП “Ліси України” планує оновити обладнання для догляду за лісовими культурами та природним поновленням  –  закупити понад 200 одиниць техніки.

На що орієнтуємося?

Оновимо найбільш застарілу техніку – понад 100 культиваторів. Вони необхідні не тільки для догляду за лісовими культурами, а і для обробітку ґрунту.

Вперше централізовано плануємо закупити десятки мульчувачів. Лісовий мульчувач – це більш потужна й “важка” версія звичайного мульчера.  Якщо стандартні моделі використовують для подрібнення трави, чагарників, то мульчувач розрахований на складніші завдання. Наприклад, він може подрібнити багато гілля після видалення небажаної порослі та малоцінних дерев навколо головної породи. В планах закупівля і звичайних мульчерів.

Поповнимо обладнання додатковими дисковими боронами. Більшість наявних у нормальному стані, але їх критично не вистачає на такі об’єми робіт.

Варто наголосити, що вся зазначена техніка має вузькоспеціалізоване призначення, водночас залишаючись універсальною у використанні. Це дає можливість ефективно залучати її до різних видів лісогосподарських робіт, разом з тим забезпечуючи комплексний підхід до відновлення лісів та догляду.

Раніше лісгоспи півдня залежали від обмежених місцевих бюджетів. Тепер, завдяки реформі та інвестиціям ДП «Ліси України», ми закуповуємо перші 5 сучасних телевізійних систем для філії “Південний лісовий офіс”. Лісове господарство півдня нарешті отримало ресурс на розвиток та безпеку.

Де саме встановлять “очі”?

У хвойних лісових масивах, які особливо вразливі до розповсюдження пожеж у спекотну погоду. 

На Миколаївщині – Новоодеське, Прибузьке та Миколаївське лісництва. 

На Одещині – Дачнівське та Ширяївське лісництва.

Як це працює?

Камери цілодобово моніторять хвойні масиви. Система автоматично розпізнає дим чи полум’я на ранній стадії, визначає точні координати та миттєво надсилає сигнал тривоги лісівникам.

Це дозволить загасити вогонь ще до того, як він стане стихійним лихом.  Кожна така камера — це збережені дерева, чисте повітря і спокій людей.

Наступного тижня стартують основні квартальні торги деревиною на ІІ квартал 2026 року. 

Заклик ринку до збільшення пропозиції з боку лісівників почуто: плануємо виставити на торги понад 1,5 млн м³ лісопродукції, що на 250 тис. м³ більше, ніж зазвичай.

Пропозиція за ключовими сегментами:

– лісоматеріали круглі соснові – 820 тис. м³ (+100 тис. м³);

– лісоматеріали круглі дубові – 100 тис. м³ (+5 тис. м³);

– лісоматеріали круглі березові, вільхові – 100 тис. м³ (+25 тис. м³);

– деревина дров’яна хвойна – 550 тис. м³ (+120 тис. м³).

Стартові ціни сформовані з урахуванням пропозицій деревообробного бізнесу на рівні стартових цін І кварталу 2026 року (+8% до індексу споживчих цін). Фактично це відповідає стартовим цінам IV кварталу 2025 року.

Загалом на ІІ квартал заплановано постачання 3,3 млн м³ необробленої деревини:

– аукціонні торги – 2,3 млн м³ (квартальні контракти та форвардні контракти, укладені ще в грудні 2025 року);

– соціальна сфера, домогосподарства, сфера оборони – 1 млн м³.

Сьогодні ДП «Ліси України» повністю задовольняє потреби ринку. На складах підприємства в наявності 851 тис. м³ деревини. Протягом 2025 року деревообробний бізнес постійно просив про додатковий ресурс, закликаючи до масштабного збільшення заготівлі. Зі свого боку лісівники нагадували, що в попередні роки ринок не викуповував запропоновані обсяги. Де гарантія, що це не повториться знову?

Цього ж року ситуація дійсно змінилася: реалізація промислових дров відбувається за графіком, у сегменті «вільха/береза» — навіть із його випередженням, але за деякими іншими видами продукції клієнти вибирають законтрактовані обсяги з відставанням (загалом ідеться про 180 тис. м³).

Проте «Ліси України» продовжують нарощувати заготівлю, адже більшість клієнтів запевняє, що складнощі є тимчасовими. Попит на зовнішніх ринках залишається високим, курс євро зростає, що позитивно впливає на експорт. Бізнес знаходить варіанти вирішення питань енергозабезпечення та логістики.

Але реальну ситуацію побачимо на торгах ІІ кварталу. Поки що найімовірніший сценарій — стабілізація цін на рівні кінця минулого — початку цього року.